онспект лекций + ирогов.unlocked

насаджень, устаткування дитячих і спортивних площадок, що перебувають на прибудинковій території.

Стягнення вартості заподіяного збитку у зв'язку із псуванням житлових приміщень і устаткування проводиться у встановленому законом порядку на підставі актів, що складаються адміністрацією житлово-експлуатаційних організацій.

Керівники житлово-експлуатаційних організацій (контор, кооперативів, та ін.) зобов'язані забезпечувати утримання житлового фонду в технічно справному стані, безперебійну роботу інженерних пристроїв і устаткування житлових будинків, проедення у встановлений термін капітального і поточного ремонтів житлового фонду, дотримання санітарно-технічних і протипожежних правил.

Посадові особи житлово-експлуатаційних організацій, винні в несвоєчасному або незадовільному ремонті житлового фонду, порушенні правил експлуатації й утримання житлових будинків і їх територій, притягуються до відповідальності у встановленому законом порядку.

Питання забезпечення пожежної безпеки житлових приміщень завжди розглядається як складова частина заходів щодо збереження житлового фонду. Наприклад, встановлений порядок, відповідно до якого перепланування приміщень може вироблятися тільки при наявності відповідного дозволу райради. В однобічному порядку органи ДПН не правочинні дозволяти внутрішню перебудову квартир або змінювати перепланування шляхів евакуації.

Основним документом, що регламентує режимні протипожежні вимоги при експлуатації житлових приміщень є «Правила пожежної безпеки в Україні», затверджені Наказом МНС України від 19.10.2004р. № 126 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1480/10009.

Інженерно-інспекторський склад органів ДПН зобов'язаний керуватися зазначеними правилами при проведенні профілактичної роботи в житлових будинках. Зміст їх і основні вимоги працівники держпожнагляду повинні довести до кожної житлово-експлуатаційної організації, до відповідальних квартиронаймачів і власників індивідуальних житлових будинків (садових ділянок).

Правила передбачають, що керівники житлово-експлуатаційних організацій і житлово-будівельних кооперативів, що управляють будинками, коменданти гуртожитків несуть персональну відповідальність за пожежну безпеку підконтрольних об’єктів. Вони зобов'язані забезпечити вивчення й дотримання правил пожежної безпеки обслуговуючим персоналом житлових будинків, а також утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту. Майстри ЖЕК та коменданти гуртожитків зобов’язані стежити за дотриманням у житлових приміщеннях правил пожежної безпеки, проводити протипожежний інструктаж відповідальних квартиронаймачів і осіб, що проживають у гуртожитках.

Правила передбачають, що відповідальність за пожежну безпеку індивідуальних житлових будинків, дач, гаражів, надвірних будівель, садових будиночків несуть їхні власники. Відповідальність за стан пожежної безпеки

31

квартир несуть квартиронаймачі, а в орендованих приміщеннях відповідно – орендарі.

Міністерством житлово-комунального господарства періодично видаються накази й розпорядження, у яких передбачаються заходи щодо збереження житлового фонду від вогню, поліпшенню протипожежного водопостачання, дотриманню правил безпеки під час проведення ремонтних робіт, організації технічного спостереження за системами протипожежного захисту житлових будинків та з інших питань забезпечення пожежної безпеки. Працівники пожежної охорони, що здійснюють нагляд за житловими будинками, зобов'язані знати ці накази й керуватися ними.

На одного з інспекторів ДПН підрозділу покладено питання організації роботи із профілактики пожеж у житловому секторі, що повинно найти своє відображення у функціональних обов'язках.

Органи держпожнаглядв питаннях профілактики пожеж у житлових будинках повинні працювати в тісному контакті з житловими організаціями і з радами добровільних пожежних товариств.

Ще на початку 80-х років ГУПО МВС СРСР і Центральна рада ДПТ рекомендували відповідним розпорядженням УПО в областях і всім територіальних радам ДПТ ввести в практику роботи складання планів профілактичної роботи на рік, у яких передбачати заходи щодо профілактики пожеж у житлових будинках, навчання населення правилам пожежної безпеки за місцем проживання, а також питання поліпшення протипожежної пропаганди серед населення. Ця важлива організаційна міра покликана об'єднати зусилля органів держпожнагляду й структурних підрозділів ДПТ в питаннях підвищення протипожежного захисту житлового фонду країни.

Успільні плани рекомендувалось включити такі протипожежні заходи, як підготовку суспільного активу, що веде навчання населення правилам пожежної безпеки за місцем проживання, видання популярних брошур, пам’яток, листівок про заходи пожежної безпеки в житлових приміщеннях; перевірки протипожежного стану житлових будинків у містах і в сільських населених пунктах; організацію проведення й підведення підсумків суспільного огляду-конкурсу протипожежного стану житлового фонду; проведення рейдів по перевірці стану пожежної безпеки житлових будинків у містах і сільських населених пунктах, де несприятливо складається оперативна обстановка з пожежами й ін.

Удіяльності органів держпожнагляду та інших громадських організацій склався та успішно застосовується цілий комплекс форм і методів профілактичної роботи в житлових будинках. Перелічимо основні з них.

1.Проведення перевірок протипожежного стану житлових будинків підвищеної поверховості, а також малоповерхових житлових будинків, що мають підвищену пожежну небезпеку (будинку з коридорним розташуванням житлових приміщень, гуртожитків, двоповерхові житлові будинки V ступеня вогнестійкості, житлові будинки з господарськими сараями в підвалах і ін.).

2.Перевірки протипожежного стану житлового фонду силами особового складу пожежних підрозділів, житлових працівників, активу добровільних пожежних товариств, членів ДПД, позаштатних пожежних інспекторів перед настанням пожежонебезпечного періоду.

32

3.Навчання (протипожежний інструктаж) правилам пожежної безпеки квартиронаймачів, власників індивідуальних житлових будинків, садових ділянок, а також членів їхніх родин.

4.Проведення в містах, робочих і дачних селищах громадського огляду-конкурсу протипожежного стану житлового сектору.

5.Видання масовим тиражем для квартиронаймачів, власників індивідуальних будинків і членів їхніх родин листівок, пам'яток, буклетів, брошур про заходи пожежної безпеки в побуті й діях на випадок виникнення пожежі.

6.Створення в сільських населених пунктах, мікрорайонах міст і житлово-експлуатаційних організацій пожежно-технічних кімнат (куточків) по пропаганді пожежно-технічних знань і вивченню правил пожежної безпеки в побуті.

7.Проведення зборів (бесід) із квартиронаймачами, власниками індивідуальних житлових будинків, дачних і садових будов і членами їхніх родин за результатами перевірки протипожежного стану житлових приміщень, а також по фактах характерних пожеж і загорянь, проведення яких заздалегідь погоджуеться з відповідними керівниками і органами місцевого самоврядування.

8.Організація протипожежної масово-роз’яснювальної роботи серед міського й сільського населення з використаннями кіно, телебачення, радіо, газет, об’єктових радіотрансляційних вузлів, пожежно-технічних виставок, агітбригад художньої самодіяльності, у репертуарі яких є протипожежна тематика.

9.Заслуховування у керівництва ГУМНС (та за участю рад ДПТ) питань про стан боротьби з пожежами в житловому секторі міст і сільських районів із запрошенням на ці заходи активу добровільних пожежних суспільств

івідповідних працівників держпожнагляду.

10.Широке використання по лінії ГУМНС та ДПТ областей методів стимулювання й матеріального заохочення громадського активу, працівників житлових організацій, начальників сільських ДПД - ПСО, що приймають активну участь у профілактиці і гасінні пожеж у житлових будинках, а також штатних працівників, що домоглися гарних кінцевих результатів по боротьбі з пожежами.

11.Проведення практичних конференцій по проблемі забезпечення пожежної безпеки житлових будинків підвищеної поверховості, гуртожитків і інших житлових будинків, а також зборів активу громадськості житлових будинків з питань боротьби з пожежами.

Зазначені організаційні форми профілактичної роботи в житловому секторі можуть удосконалюватися та видозмінюватися залежно від місцевих умов і можливостей. В апаратах ГУМНС та радах Добровільних пожежних товариств повинні бути виділені працівники, в обов'язки яких входить узагальнення досвіду роботи із профілактики пожеж у житлових будинках, підготовка спільних планів робіт ГУМНС та ДПТ, підтримка ділового зв’язку з обласними організаціями житлово-комунального господарства з питань забезпечення пожежної безпеки житлового фонду. Їм ставиться також у службові обов'язки оперативний аналіз пожеж і загорянь, що трапилися в житлових

33

будинках і підготовка відповідних пропозицій керівництву ГУМНС, ДПТ та обласних управлінь житлово-комунального господарства.

2. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖ У ЖИТЛОВОМУ СЕКТОРІ

Аналіз пожеж і загорянь у житлових будинках показує, що причинами їхнього виникнення найчастіше є недбалість, необережність людей у побуті або незнання ними правил пожежної безпеки. Причини виникнення пожеж і загорянь у житлових приміщеннях міст і сільської місцевості істотно різняться по відсотковому співвідношенню, що не можнане враховувати в профілактичній роботі органів держпожнагляду.

Найбільш характерні з них:

-необережнеповодженняз вогнем;

-порушенняППБ при експлуатації електромереж таелектроприладів;

-порушенняППБ при проведеннівогневих робіт;

-порушенняППБ при влаштуванні таексплуатаціїпечей та димоходів;

-порушенняППБ при експлуатації газових приладів;

-пустощідітей з вогнем;

-грозові розряди.

Для житлових будинків міст і сільської місцевості загальною закономірністю є велика кількість пожеж, що виникають від необережного поводження з відкритим вогнем і недотримання правил ПБ при користуванні електричними побутовими приладами і внутрішньою електромережею.

Для сільських населених пунктів, дачних і садово-кооперативних селищ найбільш характерні випадки пожеж у житлових будівлях від несправності і неправильної експлуатації печей, кухонних вогнищ, камінів, нагрівальних елементів, установлених у лазнях.

Усільській місцевості й приміських місцях нерідко спостерігаються спалахи пожеж і загорянь із настанням пожежонебезпечних періодів: веснянолітнього та осінньо-зимового. Спалювання сухої трави, листів і горючого сміття, багаття й непогашені вугілля поблизу будівель, іскри печей і котелень, недокурки й сірники, що жевріють, дитячі пустощі – є найпоширенішими причинами пожеж, даючи в ряді регіонів країни «пік пожеж і загорянь» у травні місяці.

Ужитлових будинках високий відсоток пожеж і загорянь через непогашені сигарети при палінні у ліжку осіб, що перебувають у нетверезому стані. Частою причиною буває й залишення під напругою на тривалий час прасок, електроплиток, електрочайників, а також встановлення їх при включенні в мережу на дерев’яні столи і підвіконня.

Збільшується кількість пожеж у житлових будинках через недотримання мер обережності при користуванні предметами побутової хімії, несправності телевізорів, а також при нанесенні лакових покриттів на підлоги, користуванні побутовими газовими приладами й особливо водонагрівачами. Яскраво виражений сезонний характер носять випадки пожеж при проведенні свят

34

новорічної ялинки через несправність електрогирлянд, спалахів декоративної вати й марлі, не оброблених спеціальним складом, від іскор і розпечених стрижнів бенгальських вогнів.

Упроцесі проведення профілактичної роботи треба враховувати більшу небезпеку для життя людей, що створюють пожежі в житлових будинках підвищеної поверховості; навіть при виникненні незначних вогнищ горіння, відбувається інтенсивне задимлення верхніх поверхів, що нерідко викликає у мешканців розгубленість і паніку. Саме тому квартиронаймачів і членів їхніх родин, що проживають у будинках підвищеної поверховості (вище 10 поверхів), варто ознайомити із заходами пожежної безпеки в побуті й правилами поведінки на випадок пожежі.

Дослідження, проведені УкрНДІПБ МНС України і ДДПБ МНС України вказують на те, що ступінь вогнестійкості будинків впливає не тільки на кількість пожеж, а і на їх наслідки.

Так, наприклад, найбільш піддані пожежам (близько 77%) малоповерхові спалимі житлові будинки, як правило, із пічним опаленням.

На одноповерхові житлові будинки п'ятого ступеня вогнестійкості доводяться й більша частина випадків загибелі людей під час пожеж, головним чином у сільських районах, де відсутні підрозділи пожежної охорони.

Факторами, що створюють небезпека для життя та здоров’я людей в умовах пожежі ми неодноразово розглядали. Це отрутні продукти термічного розкладання горючих матеріалів, висока температура, прямий вплив відкритого полум’я, обвалення конструкцій будинку тощо. Температура повітря при пожежах коливається в значних межах, досягаючи

взоні горіння 1000°С. При цьому варто підкреслити, що вплив на людину температури повітря в 100° приводить до втрати свідомості.

Крім температурного впливу в зоні пожежі утвориться багато диму, що містить токсичні продукти термічного розкладання горючих речовин і матеріалів. У житлових будинках - це меблі, книги, одяг, синтетичні килими й паласи, дерев’яні підлоги, шпалери на стінах, віконні плетіння, ізоляція електропроводів. Тільки в кольоровому телевізорі є більше 20 кг пластмас і інших матеріалів, при горінні яких виділяються отрутні газоподібні продукти, небезпечні для життя людини.

Упроцесі горіння усередині закритих приміщень утвориться велика кількість диму, у якому втримується окис вуглецю (СО), що володіє високою токсичністю. При вдиханні окису вуглецю в крові утвориться карбоксигемоглобин, що часто приводить до смертельних наслідків внаслідок різкого порушення кисневого харчування. При вдиханні густого диму може відбутися ядуха через скупчення його в легенях. Розпечений дим обпалює дихальні шляхи. Особливо отрутні продукти термічного розкладання при тлінні (горінні) синтетичних покриттів підлог, килимів, доріжок, поролону.

Упобутових умовах важкі опіки люди нерідко одержують від застосування бензину й гасу для розпалювання печей, від спалаху пароповітряних сумішей лаків і фарб, від використання аерозольних упаковок поблизу відкритого вогню, від недбалого поводження із запаленими гасницями, примусами й гасовими лампами, а також від вибухів газу.

35

Статистичні дані свідчать, що значне збільшення випадків загибелі людей на пожежах, у тому числі й дітей, як з вини дорослих, так і через пустощі самих дітей, відбуваються в осінньо-зимовий період року. Залишаючись нерідко без нагляду, діти у квартирі знаходять сірники, намагаючись наслідувати дорослим, включають залишені на видних місцях праски й електроплитки, а це приводить до тяжких наслідків.

Удеяких містах і сільських населених пунктах інженерноінспекторським складом оперативно практикується проведення зборів (бесід) з мешканцями відразу після пожежі, що виникла, коли люди, ті, що зібралися на місце події, виявляють живу цікавість до причини й винуватців пожежі. Роз’яснювальна робота по «гарячим слідам» має велике виховне значення й, як правило, знаходить розуміння в більшості присутніх.

Усільській місцевості, де не є територіальних житлових організацій, роз'яснювальну роботу з фактів пожеж в індивідуальних будинках сільських працівників рекомендується вести через селищні й сільські Ради народних депутатів, правління колгоспів, домовляючись із ними про необхідність проведення зборів громадян у господарствах і населених пунктах, на яких з повідомленням і аналізом події виступає представник держпожнагляду.

Про характерні пожежі й окремі випадки загибелі людей у житлових будинках можна повідомляти населення через місцеві ЗМІ, радіо, телебачення, у тому числі використовувати районні багатотиражні газети й сільські радіовузли. Про факти пожеж від дитячих пустощів з вогнем і випадках, що супроводжуються загибеллю самих дітей, інформація повинна мати цільову спрямованість до аудиторії батьків, вихователів і вчителів.

Поряд з оперативними даними (акти, статистичні листки) у кожному органі держпожнагляду повинні бути дані (у вигляді таблиць) по статистиці і аналізу пожеж за певну кількість років у житлових будинках: кількість пожеж і розмір збитків, загибель людей, розподіл пожеж по місяцях, містах, районах, причини виникнення й ін.

Висновки й припущення, отримані на основах статистичного аналізу пожеж і випадків загибелі людей у житлових будинках, а також узагальнені матеріали про протипожежний стан житлового фонду міста або району повинні доповідатися керівниками органів держпожнагляду місцевим виконкомам Рад народних депутатів.

3.ПЕРЕВІРКИ ПРОТИПОЖЕЖНОГО СТАНУ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ

Перевірка протипожежного стану житлових будинків підвищеної поверховості, двоповерхових будинків п'ятого ступеня вогнестійкості, гуртожитків, житлових будинків з коридорним розташуванням кімнат, блоківвагончиків будівельників і деяких інших проводиться органами держпожнагляду в обов'язковому порядку.

Всі житлові будинки, віднесені до 1-ї групи, в обов'язковому порядку вносяться в книгу обліку об'єктів міста (адміністративного району), закріплюються за відповідними працівниками держпожнагляду, кожний з яких несе персональну відповідальність за своєчасність і якість наглядових

36

функцій. Контроль за їхньою роботою зобов'язаний здійснювати начальники органів ДПН відповідного структурного підрозділу.

Перевірка протипожежного стану житлових будинків не менш відповідальна, ніж обстеження промислових підприємств або інших об'єктів народного господарства. У першу чергу це відноситься до житлових будинків підвищеної поверховості. Підвищена пожежна небезпека висотних будинків обумовлюється тими труднощами, які виникають при ліквідації пожеж і необхідності масової евакуації людей з верхніх поверхів при їхньому задимленні. Якщо в малоповерхових будинках допомога людям при пожежі може бути зроблена в лічені хвилини, то у висотних будинках пожежним потрібно значно більше часу як для подачі стволів, так і для порятунку людей, яким загрожує небезпека. Тому в період проведення перевірки висотних будинків необхідно детально вивчити їхній протипожежний стан і здійснити заходи щодо запобігання пожеж, створенню умов для успішної бойової роботи пожежних підрозділів якщо буде потреба.

Профілактична робота в житлових будинках підвищеної поверховості, глибоке і якісне обстеження їх особливо актуальні для Києва, Харкова, та ін. обласних центрів України, в яких відсоток багатоповерхових житлових будинків збільшується з року в рік. Основним видом профілактичної роботи в таких будинках є проведення пперевірок протипожежного стану, які відрізняються рядом особливостей. Їх повинні враховувати працівники держпожнагляду.

Нижче приводені основні елементи проведення планової перевірки житлового будинку підвищеної поверховості.

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ПЕРЕВІРКИ ЖИТЛОВОГО БУДИНКУ ПІДВИЩЕНОЇ ПОВЕРХОВОСТІ

Що підлягає
перевірці в період	Метод перевірки. Основні вимоги пожежної безпеки до
перевірки ПП стану	перевіряємих приміщень і інженерному встаткуванню
житлового будинку
підвищеної
поверховості
	Огляду підлягає вся територія, що примикає до житлового
Утримання	будинку; дороги, проїзди, підступи до будинку та джерела
	протипожежного водопостачання. Не допускається
території	захаращення доріг, проїздів і підступів до будинку, а
	також встановлення автомобілів на проїзній частині
	внутрішньодворових проїздів і поблизу гідрантів
	Місцезнаходження гідрантів повинне бути позначене
	спеціальними покажчиками Горючі відходи й сміття
	повинні зберігатися в контейнерах (ящиках) і вчасно
	вивозитись.
Вбудовані	Огляду підлягають всі розміщені в житловому будинку

37

магазини, майстерні	суспільні підприємства на предмет дотримання в них
	протипожежного режиму.
	Огляду підлягають сходові клітки, у всіх секціях
	будинку, вестибюлі, вхідні тамбури - шлюзи, ліфтові
Правильність	холи.
	У вибірковому порядку		оглядаються зовнішні сходи
утримання та	(драбини), лоджії й балкони, через які забезпечується
справність шляхів	евакуація людей у випадку виникнення пожежі. Не
евакуації	допускається влаштовувати в сходових клітках і
	коридорах комори, а також		зберігати під маршами сходів
	і на їхніх площадках домашні речі, меблі, горючі
	матеріали. Сходові клітки повинні бути відділені від
	приміщень будь-якого призначення дверима - глухими або
	з остікленням. У будинках зі сходовими клітками без
	природного освітлення повинне бути аварійне освітлення.
	Зовнішні сходи з балкону на балкон або з лоджії на
	лоджію і евакуаційні люки не повинні захаращуватися
	домашніми речами. Двері виходів назовні зі сходових
	кліток, а також двері виходів із загальних коридорів
	повинні відкриватися по напрямку виходу з будинку.
	Огляду підлягають всі без винятку системи, що
	забезпечують повітряний підпір у сходових клітках і
Справність і	примусове видалення диму через вентиляційні шахти зі
ефективність	шлюзів, холів і коридорів.
функціонування	Проводиться зовнішній огляд вентилятора, клапанів,
системи	автоматичних датчиків, кнопок дистанційного пуску
димовидалення	вентиляторів накожному поверсі
	Перевіряється в незадимлювальних сходових клітках
	герметичність тамбур-шлюзів, що самозакриваються
	дверей, наявність у притворах ущільнень.
	Здійснюється пробний пуск вентиляторів при одних
	відкритих	дверях	Встановлюється		наявність
	автоматичного блокування системи димовидалення з
	місцевим	диспетчерським		пультом	житлово-
	експлуатаційної організації.
Технічне підпілля й	Технічне підпілля повинне утримуватися в чистоті, у
технічний поверх	закритому стані, з нього повинен бути відособлений вихід
	назовні або люк у стіні. Не допускається використовувати
	технічні підпілля, поверхи й вентиляційні камери не по
	прямому призначенню, зберігати в них горючі матеріали

Входи на горище повинні утримуватися в закритому стані, ключі від них рекомендується зберігати в одній із Горища, покриття в квартир верхнього поверху. На горищі повинен бути

будинках без горищ наскрізний прохід по всій довжині житлової частини будинку При наявності в протипожежній стіні прорізу він повинен мати неспалимі двері. В будинках без горищ

38

				передбачаються виходи (люки) на покриття із крайніх
				сходових кліток.
	Внутрішній			Перевіряється	укомплектованість внутрішніх		пожежних
	протипожежний			кранів рукавами та стволами, можливість одержання від
	водогін			водопроводу 1-2 струменів води у верхніх поверхах
				будинку, порядок включення насосів, що підвищують
				місцевий тиск.
	Мусорозбірні			Камери повинні бути виконані з негорючих матеріалів,
	камери			мати ізольований вхід, двері камери й клапани
				сміттєпроводів повинні щільно закриватися
	Об'єднаний			З'ясовується на пульті кількість будинків підвищеної
	диспетчерський			поверховості, автоматичний протипожежний захист яких
	пульт (ОДС) ЖЕО			підключений на диспетчерський пульт. Перевіряється
				наявність відповідних інструкцій для чергових
				диспетчерів, знання ними своїх обов'язків на випадок
				виникнення пожежі та при одержанні тривожного
				сигналу про спрацьовування пожежних сповіщувачів
				системи димовидалення.
	Дотримання			У вибірковому порядку проводиться в 3-4 квартирах
	відповідальними			будинку бесіда з відповідальним квартиронаймачем про
	квартиронаймачами			правила пожежної безпеки, які слід дотримувати в
	встановлених			житлових приміщеннях, і про те, як поводитися у
	правил	пожежної		випадку пожежі.
	безпеки	та знання		З'ясовується, коли й ким проводився з мешканцями
	ними вимог ПБ на			протипожежний інструктаж, які пам’ятки або брошури
	випадок			по пожежній безпеці їм вручалися.
	виникнення			Відвідування квартир рекомендується робити в
	пожежі			присутності представника житлової організації та за
				згодою квартиронаймача або члена його родини.
				Що перевіряє в ході обстеження будинку повинен
	Стан	пожежної
				оцінити його підготовленість до гасіння пожежі й
	безпеки	будинку		можливої евакуації людей, особливо з верхніх поверхів.
	підвищеної			Заходи щодо створення умов для успішного гасіння
	поверховості		на	пожежі повинні розроблятися разом із представниками
	випадок	гасіння		міської (районної) пожежної частини, у районі
	пожежі й евакуації			оперативного виїзду якої перебуває обстежуваний
	людей			житловий будинок. При необхідності на висотний
				будинок складається (програється) оперативний план
				гасіння пожежі або проводиться заняття із черговою
				вартою частини по вивченню об’єкта й відпрацьовуванню
				дій особового складу на випадок пожежі й необхідності
				евакуації людей.
	Ознайомлення		з	Перевіряється	ступінь	виконання	житлово-
	організацією			експлуатаційною організацією рішень, прийнятих
	роботи			місцевим виконкомом Ради народних депутатів по
	домоуправління			боротьбі з пожежами в		житлових будинках, участь

39

	(ДЭЗ, ЖЕК, ЖКО)		житлових працівників у здійсненні протипожежних
	по	збереженню	заходів, у навчанні квартиронаймачів і членів їхніх родин
	житлового фонду		правилам пожежної безпеки Перевіряється договір на
	від пожеж		технічне обслуговування систем димовидалення або
			з'ясовується наявність фахівців для цієї мети в самій
			житловій організації.

За наведеною схемою можна робити обстеження багатоповерхових гуртожитків, житлових будинків коридорного й галерейного типів. Додатково в цих будинках треба вимагати пристрої системи оповіщення людей у випадку виникнення пожежі й необхідності евакуації жителів, причому порядок евакуації передбачає не одночасно із усього будинку, а по заздалегідь певним поверховим зонам. Перевіряється знання адміністрацією й черговим персоналом гуртожитку обов’язків на випадок виникнення пожежі.

У місцях розміщення блоків житлових вагончиків будівельників необхідно передбачати установку на території тривожних звукових сигналів, наявність запасу води для пожежогасіння, пожежної техніки, а також бойового розрахунку для її обслуговування із числа осіб, що проживають у вагончиках. У приписах за результатами перевірки житлового будинку або групи будинків включаються як протипожежні вимоги, що ставляться до компетенції житлової організації, так і питання дотримання правил пожежної безпеки квартиронаймачами. Це не виключає складання припису окремим громадянам, з вини яких допущене порушення «Правил пожежної безпеки в Україні».

При залученні посадових осіб житлово-експлуатаційних організацій, квартиронаймачів і домовласників до адміністративної відповідальності необхідно вказувати, який конкретно пункт правил порушений. Органи держпожнагляду не правочинні піддавати грошовим штрафам і іншим заходам адміністративного впливу осіб за порушення вимог пожежної безпеки, які непередбачені в чинних правилах.

Коли виникає необхідність подання у виконкоми Рад народних депутатів, Управління або міністерства житлово-комунального господарства, ДДПБ МНС України узагальнених матеріалів про протипожежний стан житлових будинків, те доцільно на додаток до припису ДПН на кожний обстежений будинок скласти анкету (пожежно-технічну карту) по заздалегідь розробленій формі. Анкетні дані дають можливість єдиного підходу до оцінки протипожежного стану обстежених житлових будинків, а також розробки на основі отриманих статистичних даних заходів щодо поліпшення пожежної безпеки житлового фонду міста.

4. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ НАСЕЛЕННЯ ПРАВИЛАМ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Навчання населення правилам пожежної безпеки (протипожежний інструктаж) за місцем проживання - важливий напрямок профілактичної роботи органів держпожнагляд. Інспекторський і інструкторський склад у період пожежно-технічних обстежень в основному перевіряє сходові клітки, горища, підвали, технічні поверхи, убудовані приміщення, інженерне встаткування житлових будинків, а також прилягаючі до них території, дороги, проїзди й

40