онспект лекций + ирогов.unlocked

-існуючим на підприємстві порядком (системою) сповіщення людей про пожежу;

-діями у разі виникнення пожежі (порядком виклику пожежної допомоги, евакуації людей, матеріальних цінностей тощо);

-правилами використання первинних засобів пожежогасіння.

Первинний і повторний протипожежні інструктажі

Під час проведення первинного і повторного інструктажу необхідно ознайомити працівників із:

-стислою характеристикою пожежної небезпеки агрегатів, устаткування, речовин та матеріалів, що використовуються в даному приміщенні або певній споруді;

-можливими причинами виникнення пожеж та запобіжними заходами і діями щодо них (у тому числі у процесі роботи та після її завершення);

-правилами (інструкціями) пожежної безпеки, встановленими для працівників даного приміщення, дільниці або споруди, вказавши місця паління, якщо воно не забороняється;

-засобами зв'язку та місцем знаходження найближчого телефону;

-правилами утримання шляхів евакуації;

-призначенням існуючих установок пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння;

-місцем знаходження первинних засобів пожежогасіння та правилами їх використання;

-діями у разі виникнення пожежі (порядком виклику пожежної охорони, сповіщення людей, проведення евакуації тощо).

Проведення протипожежних інструктажів необхідно супроводжувати практичним показом застосування існуючих на об'єкті засобів пожежогасіння.

ПОЗАПЛАНОВИЙ ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ІНСТРУКТАЖ проводиться з працівниками на робочому місці або у спеціально відведеному для цього приміщенні:

-у разі введення в дію нових або переопрацьованих нормативних актів з питань пожежної безпеки (норм, правил, інструкцій, положень тощо);

-у разі зміни технологічного процесу, застосування нового або заміни чи модернізації існуючого пожежонебезпечного устаткування;

-на вимогу державних інспекторів з пожежного нагляду, якщо виявлено незадовільне знання працівниками правил пожежної безпеки на робочому місці, невміння діяти у випадку пожежі та користуватися первинними засобами пожежогасіння.

Позаплановий протипожежний інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників споріднених спеціальностей (видів робіт). Обсяг та зміст інструктажу визначаються в кожному випадку окремо залежно від причин, що спричинили необхідність його проведення.

71

ЦІЛЬОВИЙ ПРОТИПОЖЕЖНИЙ ІНСТРУКТАЖ проводиться з працівниками перед виконанням ними разових (тимчасових) пожежонебезпечних робіт (зварювальних, розігрівальних та інших), при ліквідації аварії, стихійного лиха.

Первинний, повторний, позаплановий та цільовий протипожежні інструктажі проводяться безпосередньо керівниками робіт (начальником виробництва, цеху, дільниці тощо), які пройшли навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Первинний, повторний та позаплановий інструктажі завершуються перевіркою знань. Перевірку здійснює особа, яка проводила інструктаж.

Проведення протипожежних інструктажів може здійснюватися разом з відповідними інструктажами з охорони праці.

Про проведення всіх видів протипожежних інструктажів, крім цільового,

у спеціальних журналах реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки робляться записи (окремо від інструктажів з питань охорони праці) з підписами осіб, з якими проводився інструктаж, і тих, хто його проводив.

Запис про проведення цільового протипожежного інструктажу робиться у документі, що дозволяє виконання робіт (наряд-допуск, дозвіл).

4. ОРГАНІЗАЦІЯ СПЕЦІАЛЬНОГО НАВЧАННЯ ТА ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ З ПИТАНЬ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

4.1 Перелік посад для проходження спеціального навчання з питань

пожежної безпеки

Цей перелік посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, поширюється на міністерства, центральні органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, концерни, корпорації та інші об'єднання підприємств, створених за галузевим принципом.

Центральні органи виконавчої влади, які у своєму штатному розписі мають такі посади:

-перші заступники та заступники міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади;

-перші заступники та заступники міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

-керівники, заступники керівників, фахівці структурних підрозділів, які виконують обов'язки, пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки об'єктів, установ та організацій;

-керівники, заступники керівників, фахівці служб пожежної безпеки.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування:

- перші заступники та заступники голів місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування;

72

- заступники керівників обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконкомів місцевих рад народних депутатів, функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки.

- керівники, заступники керівників, фахівці структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які виконують обов'язки, пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки.

Концерни, акціонерні товариства, корпорації та інші об'єднання підприємств, створених за галузевим принципом, а також підприємства, установи та організації:

-керівники концернів, акціонерних товариств, корпорацій та інших об'єднань підприємств, створених за галузевим принципом, функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки підвідомчих об'єктів, установ та організацій;

-керівники, заступники керівників, фахівці структурних підрозділів концернів, акціонерних товариств, корпорацій та інших об'єднань підприємств, створених за галузевим принципом, які виконують обов'язки, пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки об'єктів, установ та організацій;

-керівники, заступники керівників, фахівці служб пожежної безпеки концернів, акціонерних товариств, корпорацій та інших об'єднань підприємств, створених за галузевим принципом;

-керівники, заступники керівників, фахівці, інші посадові особи підприємств, установ та організацій, виробничих і науково-виробничих об'єднань незалежно від форм власності та характеру виробничої діяльності, їх структурних підрозділів, які виконують обов'язки, пов'язані із забезпеченням пожежної безпеки;

-керівники, заступники керівників та фахівці науково-дослідних, конструкторських і технологічних установ, робота яких пов'язана з проведенням експертизи проектно-конструкторської документації, на яку поширюються вимоги документів з пожежної безпеки, а також з розробками з питань пожежної безпеки;

-керівники та заступники керівників підприємств, що орендують приміщення та офіси, торговельно-складські та виробничі площі, заклади з масовим перебуванням людей;

-вчителі та викладачі предмета (курсу) "Безпека життєдіяльності";

-посадові особи, які організовують проведення видовищних заходів із застосуванням піротехнічних ефектів;

-особи, які беруть безпосередню участь у виробничому процесі в приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А, Б і В,

атакож виконують роботи на устаткуванні, обладнанні, апаратах, де перебувають в обігу легкозаймисті та горючі рідини, горючі гази, речовини та матеріали, здатні вибухати або горіти в результаті взаємодії з водою, киснемповітря та один з одним.

-електрогазозварювальники;

-електрики, що працюють з електроустановками у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах;

73

-працівники складського господарства та торговельних підприємств, де зберігаються пожежонебезпечні та (або) вибухопожежонебезпечні матеріали та речовини;

-інші категорії працівників, які визначаються керівниками підприємств, установ, організацій діяльність яких потребує більш глибоких знань з питань пожежної безпеки та навичок на випадок виникнення пожежі.

4.2Організація і проведення спеціального навчання та перевірки знань

У міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, концернах, корпораціях, об'єднаннях підприємств, на підприємствах, в установах та організаціях складаються і затверджуються керівництвом конкретні переліки посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з пожежної безпеки, із зазначенням відповідних термінів.

Особи проходять навчання та перевірку знань з пожежної безпеки до початку виконання своїх обов'язків у навчальних закладах Державного комітету з нагляду за охороною праці України, у навчальних закладах МНС України, Добровільного пожежного товариства України, підприємствах і організаціях, які мають досвідчених фахівців з питань пожежної безпеки та необхідне програмно-методичне забезпечення. Програми навчання мають погоджуватися з центральним органом державного пожежного нагляду.

Подальше навчання і перевірка знань посадових осіб з пожежної безпеки здійснюються періодично (один раз на три роки) у вищевказаних навчальних закладах, підприємствах та організаціях.

Особи, посади яких зазначені у відокремленому абзаці, проходять спеціальне навчання та перевірку знань з пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях, які мають досвідчених фахівців з питань пожежної безпеки, необхідне програмно-методичне та матеріальне забезпечення. Програми навчання погоджуються з територіальними органами державного пожежного нагляду.

Навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки можуть проводити тільки фахівці, що мають спеціальну (пожежно-технічну) освіту та стаж роботи за фахом не менше 5 років.

Після закінчення навчання особам, які успішно склали заліки, видається відповідне посвідчення.

Позачергова перевірка знань посадових осіб з питань пожежної безпеки за рішенням керівників підприємств, установ та організацій проводиться:

-при введенні в дію нових нормативних актів з пожежної безпеки;

-у разі технічного переоснащення підприємства, пов'язаного з підвищенням пожежної небезпеки;

-при переміщеннях посадової особи на іншу посаду, яка потребує додаткових знань з пожежної безпеки;

74

- на вимогу органів державного пожежного нагляду, якщо встановлено факти необізнаності посадової особи з нормативними актами з питань пожежної безпеки.

Мета проведення пожежно-технічного мінімуму є підвищення загальних пожежно-технічних знань працюючих, навчання їх правилам пожежної безпеки з урахуванням пожежонебезпечних особливостей виробництва, більш глибоке ознайомлення з протипожежними заходами та діями у разі виникнення пожежі; напрацювання навичок використання наявних засобів пожежогасіння.

Порядок, форма, місце проведення пожежно-технічного мінімуму, а також конкретний перелік робіт та спеціальностей, з яких проводять спеціальне навчання, повинно встановлюватись наказом керівника підприємства з урахуванням специфіки виробництва, характеру та виду робіт, вимог відповідних міжгалузевих і галузевих нормативних актів та Типового положення.

Спеціальне навчання проводиться за програмами, які розробляються, як правило, на підприємствах і затверджуються їх керівниками.

Програми спеціального навчання з пожежно-технічного мінімуму погоджуються з органами державного пожежного нагляду.

Заняття, як правило, здійснюються груповим методом, з урахуванням фаху працівників. Для їх проведення адміністрація може запрошувати (на договірній основі) фахівців з інших підприємств, установ та організацій, які мають відповідні знання з питань, що вивчаються.

Працівники підприємств, де відсутня можливість проведення занять з пожежно-технічного мінімуму, можуть проходити їх на інших споріднених за технологією підприємствах, де є необхідні для цього умови та фахівці (на договірних умовах).

Спеціальне навчання з пожежно-технічного мінімуму може також проводитися в навчальних закладах, підприємствах та організаціях, які мають необхідну матеріальну базу та фахівців на проведення цих занять за відповідними програмами, які погоджуються з центральним органом державного пожежного нагляду.

У таких випадках результати спеціального навчання фіксуються на підприємстві (у навчальному закладі), де воно проводилося.

Після закінчення спеціального навчання за програмою пожежнотехнічного мінімуму від тих, хто навчався, приймаються заліки. Результати заліків оформлюються протоколом.

Для прийняття заліків наказом керівника підприємства утворюється комісія, яку очолює заступник керівника (головний інженер).

Працівники підприємств, які проходили спеціальне навчання на інших підприємствах (у навчальних закладах), складають заліки за місцем навчання.

Особам, які успішно склали заліки, видається посвідчення відповідної форми (додаток).

Звільнення від проходження спеціального навчання з пожежно-технічного мінімуму може надаватися особам, які за попереднім місцем роботи вже проходили його (відповідно до спеціальності або виду роботи, на яку їх

75

приймають) і мають відповідне посвідчення.

При цьому строк останньої перевірки їх знань не повинен перевищувати один рік.

Працівники, які проходять попереднє спеціальне навчання (пожежнотехнічний мінімум) на підприємстві, можуть бути звільнені від вступного та первинного протипожежних інструктажів. Особи, яких для проходження навчання направляють до інших підприємств або до навчальних закладів, від таких інструктажів не звільняються.

Щороку працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, повинні проходити перевірку знань з питань пожежної безпеки.

Для проведення перевірки наказом керівника підприємства призначається комісія, яку очолює один з його заступників (головний інженер).

Перелік питань для перевірки знань з пожежної безпеки розробляється комісією та затверджується керівником підприємства.

Результати перевірки оформлюються протоколом. У разі незадовільного результату працівники повинні пройти повторне навчання з пожежнотехнічного мінімуму із складанням заліків протягом одного місяця.

Відмітки про перевірку вносяться до посвідчення про проходження навчання з питань пожежної безпеки.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ СЕМИНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ:

1.Поняття пожежної профілактики.

2.Мета та задачі профілактики.

3.Основні керівні документи щодо організації та проведення протипожежних інструктажів.

4.Види протипожежних інстуктажів.

5.Де фіксуються інструктажі?

6.Як визначити посади, що підлягають проходженню спеціального навчання з питань пожежної безпеки?

7.Порядок організації та проведення спеціального навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки.

8.Як фіксуються та оформлюються результати проходження спеціального навчання?

ЛІТЕРАТУРА

1.Закон України "Про пожежну безпеку", ПВР України від 17.12.93р.

№3745-XІІ

2.Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994р. № 508 «Про заходи щодо виконання Закону України «Про пожежну безпеку».

3.Наказ МНС України від 06.02.06р. №59 «Про затвердження Інструкції по організації роботи органів державного пожежного нагляду”.

4.Наказ МНС України від 29.09.2003 р. №368 «Про затвердження Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і

76

перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації і Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України».

5.Рожков А.П. Пожежна безпека. (навчальний посібник).К., Пожінформтехніка, 1999.

6.Савельев П.С. Организация работ по предупреждению пожаров на об'ъектах народного хозяйства. М., Стройиздат, 1985. (гл. 8-10)

7.«Пожежна безпека» (нормативні акти та інші документи) в 13 томах. ГУДПО МВС України. К., Основа, 1997-2007.

ЛЕКЦІЯ 6. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ІНСПЕКЦІЇ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА ТЕХНОГЕННОЇ ЕЗПЕКИ

План:

1.Терміни та визначення.

2.Порядок створення Державної інспекції ЦЗ та ТБ.

3.Основні завдання, функції та права посадових осіб Державної інспекції.

4.Структура Державної інспекції.

5.Порядок здійснення державного нагляду за станом цивільного захисту та техногенної безпеки.

5.1Порядок обліку та планування перевірок потенційно небезпечних

об’єктів.

5.1.1.Порядок обліку ПНО.

5.1.2.Планування та періодичність перевірок ПНО.

6.Проведення перевірки ПНО та ОПН.

7.Паспортизація потенційно небезпечних об’єктів.

8.Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки.

9.Декларація безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.

10.Проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання.

11.Наявність на об’єкті документації та служб, які забезпечують та реґламентують його безаварійну експлуатацію.

12.Створення об’єктових матеріальних та фінансових резервів на випадок виникнення та ліквідації аварійних ситуацій.

13.Відповідність улаштування, утримання та експлуатації технічного і технологічного обладнання об’єкта.

14.Наявність засобів захисту та його утримання.

15.Oформлення результатів перевірки.

1.ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

77

Об’єкт підвищеної небезпеки (ОПН) – об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об’єкти, на яких є реальна загроза виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки – порядок визначення об’єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об’єктів.

Потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) – об’єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об’єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Декларація безпеки – документ, який визначає комплекс заходів, що вживаються суб’єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків.

2. ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ІНСПЕКЦІЇ ЦЗ ТА ТБ

Відповідно до Указу Президента України від 9 лютого 2001 р. № 80 «Про заходи щодо підвищення рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» Постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2001 р. № 576 «Про утворення Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки» у складі Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи була утворена, як урядовий орган державного управління, Державна інспекція цивільного захисту та техногенної безпеки.

На підставі цього було розроблене та Постановою КМУ від 26.10.2001 р. № 1446 затверджене «Положення про Державну інспекцію цивільного захисту та техногенної безпеки».

3. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ, ФУНКЦІЇ ТА ПРАВА ПОСАДОВИХ ОСІБ ДЕРЖАВНОЇ ІНСПЕКЦІЇ

Основними завданнями Інспекції є:

-здійснення державного нагляду і контролю у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, цивільної оборони;

-державний нагляд за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до покладених завдань Інспекція:

- у межах своєї компетенції бере участь у реалізації державної політики щодо здійснення державного нагляду і контролю у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, цивільної оборони і діяльності аварійно-рятувальних служб;

78

- здійснює контроль за організацією виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності;

-перевіряє стан готовності органів управління цивільної оборони до дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій;

-організовує та проводить перевірки виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності;

-узагальнює практику застосування законодавства у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного

характеру, цивільної оборони та діяльності аварійно-рятувальних служб, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення і вносить їх на розгляд МНС;

-забезпечує контроль за нагромадженням, збереженням і цільовим використанням матеріальних ресурсів, призначених для ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями;

-здійснює державний нагляд за діяльністю аварійно-рятувальних служб;

-перевіряє планування та готовність до виконання заходів щодо організованої евакуації населення на випадок виникнення надзвичайних ситуацій;

-здійснює контроль за додержанням вимог будівельних норм і правил у частині інженерно-технічних заходів щодо цивільного захисту та цивільної оборони;

-перевіряє наявність і утримання у готовності на об'єктах підвищеної небезпеки локальних систем виявлення загрози виникнення надзвичайних

ситуацій та локальних систем оповіщення працюючого персоналу цих об'єктів

інаселення, яке проживає у зонах можливого ураження;

-перевіряє наявність і готовність до використання за призначенням, у разі виникнення надзвичайної ситуації, засобів колективного та індивідуального захисту населення, майна цивільної оборони, їх утримання та ведення обліку;

-здійснює контроль за додержанням стандартів і нормативів у сферах, нагляд за якими покладається на неї;

-проводить вибіркові перевірки підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах та організаціях;

-бере участь у з'ясуванні причин виникнення надзвичайних ситуацій техногенного походження, невиконання заходів щодо запобігання аваріям, катастрофам та стихійному лиху, оцінці дій органів управління, сил і засобів під час проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;

-разом з органами, що здійснюють державний нагляд у відповідній сфері, перевіряє умови зберігання, знешкодження, утилізації і поховання небезпечних речовин та виробів, що містять такі речовини;

79

-узагальнює та аналізує інформацію про свою діяльність і подає її до органів управління вищого рівня та інших заінтересованих організацій;

-розробляє та подає пропозиції щодо підвищення ефективності захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, удосконалення системи цивільного захисту та цивільної оборони на відповідних територіях, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності;

-надає в установленому порядку інформацію спеціально уповноваженим органам щодо юридичних та фізичних осіб, винних у порушенні законодавства з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, об'єктів підвищеної небезпеки, аварійно-рятувальних служб, з питань цивільного захисту, для притягнення їх до відповідальності згідно із законодавством;

-забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням;

-бере участь у міжнародному співробітництві з питань, що належать до її компетенції;

-виконує інші функції відповідно до законодавства.

Посадові особи Інспекції мають право:

-залучати до перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фахівців науководослідних, дослідно-конструкторських та проектних установ, представників громадських організацій (за погодженням з їх керівниками);

-перевіряти стан готовності органів управління цивільної оборони до дій

уразі виникнення надзвичайних ситуацій;

-одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;

-скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції.

Інспекція може видавати накази організаційно-розпорядчого характеру.

4. СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОЇ ІНСПЕКЦІЇ

Керівництво Інспекцією здійснює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і є Головним державним інспектором України з питань цивільного захисту та техногенної безпеки.

Начальник Інспекції має трьох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду і звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, погодженим з начальником Інспекції.

80