онспект лекций + ирогов.unlocked

Розподіл обов'язків між заступниками провадить начальник Інспекції. Заступники начальника Інспекції є заступниками Головного державного

інспектора України з питань цивільного захисту та техногенної безпеки. Старшими державними інспекторами з питань цивільного захисту та

техногенної безпеки є начальники структурних підрозділів Інспекції, їх заступники та начальники територіальних інспекцій цивільного захисту і техногенної безпеки.

Державними інспекторами з питань цивільного захисту та техногенної безпеки є головні і провідні спеціалісти Інспекції та її підрозділів.

Начальники відділів (управлінь) з надзвичайних ситуацій у районах і містах є інспекторами з питань цивільного захисту та техногенної безпеки на відповідних територіях.

Інспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Державним секретарем МНС утворювати територіальні інспекції цивільного захисту і техногенної безпеки у межах чисельності працівників Інспекції.

Інспекція виконує покладені на неї завдання безпосередньо та через територіальні інспекції цивільного захисту і техногенної безпеки у взаємодії з іншими органами виконавчої влади та органами, що здійснюють державний нагляд.

5. ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ ЗА СТАНОМ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ

Головною метою Державного нагляду за станом цивільного захисту та техногенної безпеки ПНО та ОПН є визначення стану дотримання чи недотримання суб’єктами господарської діяльності вимог законодавства у сфері безпеки експлуатації, будівництва та реконструкції потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки, готовність сил та засобів для ліквідації (локалізації) надзвичайних ситуацій для своєчасного вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень та попередження негативного впливу об’єкта на навколишнє середовище, попередження надзвичайних ситуацій.

Основний керівний документ:

Наказ МНС України від 20.09. 2004 р. № 63 «Про затвердження Порядку здійснення державного нагляду за станом цивільного захисту та техногенної безпеки потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки».

Цей Порядок визначає організацію та здійснення посадовими особами територіальних та місцевих органів державного нагляду у сфері цивільного захисту МНС України чинного законодавства у сфері техногенної безпеки на потенційно небезпечних об’єктах (ПНО) та об’єктах підвищеної небезпеки (ОПН), незалежно від форм власності та видів господарської діяльності, а також на всіх ПНО та ОПН, які заплановано розпочати будівництвом або на яких планується проведення реконструкції.

5.1 ПОРЯДОК ОБЛІКУ ТА ПЛАНУВАННЯ ПЕРЕВІРОК ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТІВ

81

5.1.1. Порядок обліку ПНО

Територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту визначають об’єкти, що підпадають під термін ПНО (схема порядку визначення, обліку та перевірки ПНО викладені в дод. 1 Наказу МНСУ від

20.09.2004 р. №63).

Місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту щороку до 1 жовтня подають перелік визначених ПНО на затвердження до секретаріату комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі

– комісія з питань ТЕБ та НС) місцевих органів виконавчої влади та надають до територіальних органів державного нагляду у сфері цивільного захисту.

Територіальні органи державного нагляду у сфері цивільного захисту зведений перелік ПНО щорічно до 1 листопада подають на затвердження до секретаріату комісії з питань ТЕБ та НС територіальних органів виконавчої влади.

Зведений перелік ПНО, затверджений на засіданні комісії з питань ТЕБ та НС, щороку до 1 грудня подається до Державного департаменту страхового фонду документації (далі –Державний департамент СФД).

Облік ПНО здійснюється територіальними та місцевими органами державного нагляду у сфері цивільного захисту у спеціальному журналі обліку потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки (дод. 2 Наказу МНСУ від 20.09.2004 р. №63) на підставі переліків, затверджених на засіданнях комісій з питань ТЕБ та НС.

51.2. Планування та періодичність перевірок ПНО.

Планування та періодичність перевірок ПНО здійснюється на основі аналізу надзвичайних ситуацій, стану техногенної безпеки на підприємствах з урахуванням сезонних профілактичних заходів та періодичності перевірок об’єктів.

У територіальних та місцевих органах державного нагляду у сфері цивільного захисту розробляються плани роботи:

утериторіальних – на квартал, крім того, розробляються основні напрямки профілактичної роботи на рік (календарні плани), які надсилаються до місцевих органів державного нагляду у сфері цивільного захисту та затверджуються головним державним інспектором з нагляду у сфері цивільного захисту відповідно Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

умісцевих - на квартал, які затверджуються керівником вищого за статутом органу державного нагляду у сфері цивільного захисту. Кожний державний інспектор повинен складати місячний план–графік роботи та перевірок ПНО, який затверджується головним державним інспектором з нагляду у сфері цивільного захисту району.

82

Перевірки об’єктів повинні плануватися рівномірно протягом року. Після проведення комплексних перевірок, встановлюється контроль за виконанням запропонованих заходів.

У місцевих органах державного нагляду у сфері цивільного захисту складаються річні плани – графіки перевірок об’єктів. Це планування може здійснюватись у журналі обліку ПНО та ОПН.

За змістом перевірки поділяються на комплексні, контрольні та оперативні (спеціальні).

При комплексних перевірках розглядаються всі питання діяльності об’єктів.

У ході контрольних перевірок розглядається ступінь усунення порушень, виявлених за результатами комплексних перевірок.

Метою оперативних (спеціальних) перевірок є тільки ті питання, з яких отримані завдання від керівництва центрального, територіальних та місцевих органів державного нагляду у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, перевірки аварійних ситуацій, а також ті, що проводяться за сигналами і скаргами населення.

Комплексні та контрольні перевірки здійснюються за планом, а спеціальні - одноразово, за спеціальними завданнями. Перевірки діяльності об’єктів можуть проводитись із залученням спеціалістів інших органів нагляду та контролю, науково-дослідних установ, представників місцевих органів виконавчої влади і громадськості, у тому числі громадських інспекторів.

Періодичність комплексних перевірок планується залежно від обставин у районі та регіоні розташування об’єкта, але не менше одного разу на рік. Комплексні перевірки проводяться бригадним методом, спільно з працівниками органів державного пожежного нагляду та Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки.

Контрольні перевірки проводяться з метою контролю за виконанням рішень (приписів, постанов) уповноважених осіб органів державного нагляду у сфері цивільного захисту, готовності до дій в умовах надзвичайних ситуацій підприємств, установ та організацій, утримання в постійній готовності на ПНО локальних систем виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій і локальних систем оповіщення населення, що проживає у зонах можливого ураження, та персоналу цих об’єктів.

Керівники територіальних та місцевих органів державного нагляду у сфері цивільного захисту здійснюють контроль за своєчасним виконанням планів робіт. Про виконання заходів у планах робляться відповідні відмітки. Позапланова робота обліковується додатково.

Місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту постійно здійснюють контроль за повнотою обліку ПНО та ОПН, вносять зміни до журналу обліку ПНО та ОПН.

6.ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ ПНО ТА ОПН

Уході підготовки до перевірки об’єктів необхідно:

83

-відповідно до чинного законодавства повідомити керівництво (власника) об’єкта про початок проведення перевірки, її мету, завдання і обсяги;

-ознайомитися з матеріалами попередніх перевірок та виявленими недоліками;

-підготувати нормативно-правові документи за напрямком перевірки;

-ознайомитися з нормативними документами організації або підприємства, що перевіряється;

-оформити відповідні документи для відрядження, а за необхідності – спеціальний допуск встановленого зразка.

Перевірка об’єкта проводиться після представлення керівництву підприємства.

Робота спеціально уповноваженої особи органу державного нагляду у сфері цивільного захисту продовжується разом з особою, визначеною керівником (власником) підприємства.

Для здійснення перевірки необхідно ознайомитися з основними правилами техніки безпеки і промислової санітарії, дотримання яких при огляді об’єктів дозволить уникнути нещасних випадків. Огляд території здійснюється тільки в супроводі відповідального представника об’єкта.

Основні питання, які підлягають розгляду при перевірці ПНО або ОПН:

-проведення паспортизації ПНО та реєстрація в Державному реєстрі ПНО, що веде Державний департамент страхового фонду документації;

-результати проведення ідентифікації ПНО;

-наявність декларації безпеки ОПН та результатів експертизи;

-наявність договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єкта господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на ОПН;

-ступінь виконання заходів, викладених у матеріалах за результатами попередніх перевірок;

-наявність аварійно-рятувальних підрозділів, положення про них;

-відповідність фактичного стану об’єкта проектній та технічній документації;

-накази і розпорядження щодо забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки, призначення відповідальних посадових осіб за організацію їх виконання;

-стан виконання постанов органів державного нагляду у сфері цивільного захисту щодо обмеження, тимчасової заборони експлуатації об’єкта;

-наявність та зміст планів локалізації та ліквідації аварій;

-стан організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру;

-готовність до дій в умовах надзвичайних ситуацій;

-накопичення, збереження і цільове використання матеріальних ресурсів, призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

-додержання вимог будівельних норм і правил у частині інженернотехнічних заходів щодо цивільного захисту;

-наявність та утримання в постійній готовності на ПНО локальних систем виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та локальних систем

84

оповіщення населення, передусім того, що проживає у зонах можливого ураження, та персоналу цих об’єктів;

- наявність і готовність до використання за призначенням у разі виникнення надзвичайної ситуації засобів колективного та індивідуального захисту населення, майна цивільного захисту, їх утримання та ведення обліку;

Крім цього, зважаючи на особливості об’єкта, розгляду підлягають інші питання.

7. ПАСПОРТИЗАЦІЯ ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТІВ

Паспортизація діючих об’єктів господарської діяльності, на яких є реальна загроза виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру, проводиться для вжиття заходів щодо запобігання НС відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 122 «Про комплексні заходи, спрямовані на ефективну реалізацію державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання та оперативного реагування на них на період до 2005 року” та кваліфікованої ідентифікації ПНО, здійснення їх обліку згідно з «Положенням про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів», затвердженим наказом МНС України від 18.12.2000 № 338, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 24.01.01 за № 62/5253.

Визначення виду небезпеки (радіаційна, хімічна, вибухопожежна, гідродинамічна, біологічна тощо) проводиться залежно від інформаційних даних паспорта ПНО з урахуванням вимог діючих нормативно-технічних норм та інших показників, які наводяться в паспортах ПНО.

Паспортизація проводиться на підставі зведених переліків ПНО затверджених на засіданнях комісій з питань ТЕБ та НС регіонів, які щороку до 1 грудня подаються до Державного департаменту СФД та Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки територіальними органами державного нагляду у сфері цивільного захисту. Переліки повинні містити інформацію щодо повної назви ПНО, адреси (місця розташування), виду небезпеки об’єкта, прізвище керівника та його контактного телефону.

На підставі зведених переліків Державний департамент СФД надсилає відповідну форму паспорта ПНО керівнику (власнику) ПНО.

У30-денний термін після отримання відповідної форми паспорта з Державного департаменту СФД керівник (власник) ПНО повинен направити на адресу Науково-дослідного інституту мікрографії, який забезпечує облік ПНО у державному реєстрі ПНО, заповнений паспорт ПНО. При цьому він несе відповідальність за повноту та своєчасність його подання.

Уразі будь-яких змін у технічному стані або у виробничій діяльності ПНО, які призведуть до зменшення або збільшення його потенційної небезпеки

івплинуть на показники паспорта ПНО, керівник (власник) ПНО зобов’язаний повідомити про це НДІ мікрографії та місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту, а також внести відповідні зміни до паспорта ПНО в 10-денний термін.

Територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту згідно з чинним законодавством мають право здійснювати контроль

85

щодо обсягу, достовірності та своєчасності наданої в паспорті ПНО інформації. У разі виявлення змін у стані ПНО порівняно з паспортом ПНО, територіальні та місцеві органи Державного нагляду у сфері цивільного захисту зобов’язують адміністрацію ПНО направити до Державного департаменту СФД оновлений паспорт ПНО або зміни до нього.

Після отримання паспорта Державний департамент СФД забезпечує реєстрацію потенційно небезпечних об’єктів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1288 «Про затвердження Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів».

Під час реєстрації Державний департамент СФД надає потенційно небезпечному об’єкту окремий реєстраційний номер, який зберігається у реєстрі до повної ліквідації небезпечного об’єкта.

Паспорт ПНО та свідоцтво про реєстрацію в Державному департаменті СФД залучається до наглядової справи ПНО.

8. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ОБ’ЄКТІВ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

Суб’єкт господарської діяльності, у власності або користуванні якого є хоча б один ПНО чи який має намір розпочати будівництво такого об’єкта або його реконструкцію, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від

11 липня 2002 року № 956 «Порядок ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки» організовує проведення його ідентифікації.

Ідентифікація ПНО проводиться самим підприємством або за його замовленням суб’єктами господарської діяльності незалежно від форм власності, що займаються науковою і науково-технічною діяльністю у сфері безпеки промислових об’єктів, у тому числі спеціалізовані експертні організації, акредитовані відповідно до вимог Закону України “Про наукову та науковотехнічну експертизу”.

Повідомлення про результати ідентифікації ПНО суб’єктом господарської діяльності у двотижневий термін надсилається відповідним територіальним та місцевим органам Держнаглядохоронпраці, державного нагляду у сфері цивільного захисту, Держекоінспекції, Державній санітарно-епідеміологічній службі, Держпожбезпеки, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради.

Повідомлення про результати ідентифікації залучається до наглядової справи ПНО.

Облік ОПН в місцевих і територіальних органах державного нагляду у сфері цивільного захисту здійснюється у спеціальному журналі обліку ПНО та ОПН (дод.2 до Наказу МНС України від 20.09.2004р. № 63) на підставі результатів проведення ідентифікації ПНО.

Державний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки веде Держнаглядохоронпраці.

Протягом 10 робочих днів після реєстрації Держнаглядохоронпраці видає суб’єкту господарської діяльності свідоцтво за встановленою формою про державну реєстрацію об’єкта підвищеної небезпеки.

86

Порядок визначення, обліку та перевірки ОПН викладений в додатку 3 до Наказу МНС України від 20.09.2004р. № 63.

9. ДЕКЛАРАЦІЯ БЕЗПЕКИ ОБ’ЄКТІВ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

Суб’єкт господарської діяльності, у власності або користуванні якого є хоча б один ОПН, організовує розроблення і складання декларації безпеки об’єкта підвищеної небезпеки.

Декларація безпеки складається на основі дослідження суб’єкта господарської діяльності, ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику виникнення аварій, що пов’язані з експлуатацією цих об’єктів.

Для ОПН, що експлуатуються, декларація безпеки складається як самостійний документ, а для ОПН, що будуються (реконструюються, ліквідуються), як складова частина відповідної проектної документації.

Порядок та вимоги щодо складання декларації викладені у «Порядку декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки», затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року № 956.

Суб’єкти господарської діяльності несуть відповідальність згідно із законодавством за повноту та достовірність відомостей, поданих у декларації безпеки.

Декларацію безпеки можуть складати на основі досліджень ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику виникнення аварій, пов’язаних з експлуатацією цих об’єктів, суб’єкти господарської діяльності незалежно від форм власності, що займаються науковою і науково-технічною діяльністю у сфері безпеки промислових об’єктів.

Декларація безпеки разом з позитивним висновком експертизи подається відповідним територіальним та місцевим органам Держнаглядохоронпраці, Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки, Держекоінспекції, Державної санітарно-епідеміологічної служби, Держпожбезпеки, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій державній адміністрації або виконавчому органу місцевої ради.

Експертизу декларації безпеки можуть проводити суб’єкти господарської діяльності всіх форм власності, що займаються науковою і науково-технічною діяльністю у сфері безпеки промислових об’єктів, у тому числі спеціалізовані експертні організації, акредитовані відповідно до вимог Закону України “Про наукову та науково-технічну експертизу”.

Експертну організацію для проведення експертизи суб’єкт господарської діяльності обирає самостійно, але її може проводити організація, яка розробляла декларацію безпеки.

У разі негативного висновку експертизи суб’єкт господарської діяльності має право подати декларацію безпеки на повторну експертизу після врахування зауважень.

Суб’єкт господарської діяльності може оскаржити висновки експертизи декларації безпеки за встановленим порядком.

Територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту перевіряють відповідність декларації безпеки фактичному виробництву ОПН.

87

Копії результатів експертизи декларації безпеки ОПН залучається до наглядової справи по ПНО.

10. ПРОВЕДЕННЯ ОБОВ’ЯЗКОВОГО СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Обов’язкове страхування цивільної відповідальності проводиться відповідно до «Порядку і Правил проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-

епідемічного характеру», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1788.

Наявність договорів обов’язкового страхування цивільної відповідальності перевіряється під час проведення планових перевірок ОПН органами державного нагляду у сфері цивільного захисту.

Копія страхового поліса залучається до наглядової справи ПНО.

11. НАЯВНІСТЬ НА ОБ’ЄКТІ ДОКУМЕНТАЦІЇ ТА СЛУЖБ, ЯКІ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ТА РЕҐЛАМЕНТУЮТЬ ЙОГО БЕЗАВАРІЙНУ ЕКСПЛУАТАЦІЮ

На ПНО перевіряється документація, що регламентує його безпечну експлуатацію і відображає планування заходів попередження виникнення на ньому надзвичайних ситуацій, готовність до ліквідації їх наслідків та захисту працюючого персоналу і населення.

Для здійснення заходів із запобігання (профілактики) виникнення надзвичайних ситуацій на підставі проведеної оцінки та прогнозування ризиків їх виникнення керівниками підприємств, установ і організацій щороку розробляється План першочергових (невідкладних) запобіжних заходів і робіт, які необхідно виконати на об’єктах і територіях з ризиком виникнення НС.

План розробляється відповідно до наказу МНС України від 02.04.04 № 155 «Про затвердження Методичних рекомендацій» та включає три розділи, а

саме:

-об’єкти і території щодо негайного проведення невідкладних запобіжних заходів (робіт);

-об’єкти і території щодо негайного проведення першочергових та планових запобіжних заходів;

-заходи (роботи) передбачені державними та регіональними програмами. На підставі оцінки рівнів ризиків виникнення надзвичайних ситуацій

розробляється перелік заходів і робіт, які включаються до Плану на відповідний рік та подається керівниками об’єктів до місцевих органів виконавчої влади та органів управління вищого рівня.

Територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері цивільного захисту спільно з органами виконавчої влади відповідного рівня перевіряють

88

наданий перелік запобіжних заходів (робіт) та включають до відповідного розділу Плану.

Окремим розділом до Плану включаються заходи (роботи), які передбачені та забезпечені фінансуванням на зазначений рік із відповідних державних і регіональних програм.

План першочергових (невідкладних) запобіжних заходів і робіт обов’язково погоджується з органами управління вищого рівня.

Плани першочергових (невідкладних) запобіжних заходів і робіт на об’єктах і територіях з ризиком виникнення НС розглядаються та затверджуються комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій місцевих та територіальних органів виконавчої влади.

Контроль за виконанням Плану здійснюється територіальними та місцевими органами державного нагляду у сфері цивільного захисту.

Підведення підсумків реалізації Плану проводиться поквартально на засіданні комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій з заслуховуванням керівників підприємств та організацій, які не у повному обсязі реалізують заходи (роботи), передбачені Планом.

Результати підведення підсумків виконання заходів, передбачених у Плані, оформляються протоколом комісій з питань ТЕБ та НС місцевих та територіальних органів виконавчої влади, в якому відображаються доручення відповідним посадовим особам щодо безумовного виконання річного Плану першочергових (невідкладних) запобіжних заходів і робіт на об’єктах і територіях з ризиком виникнення НС.

На ПНО та ОПН перевіряється наявність Плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій (ПЛАС) та його відповідність вимогам ДНАОП

0.00-4.33-99 «Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій», Інструкції складання ПЛА для кар’єрів (розрізів) та збагачувальних (брикетних) фабрик, затвердженої наказом МНС від 31.03.03 № 87 та зареєстрованого в Мінюсті від 22.04.03 за № 321/7542, наказами (або інструкції) по об’єкту про безпеку при виробництві, використанні або зберіганні радіоактивних, небезпечних хімічних та вибухопожежонебезпечних речовин та про відповідний протипожежний режим.

Крім цього, на ОПН перевіряється наявність та рівень готовності диспетчерської служби (укомплектованість та рівень професійної підготовки чергових диспетчерів), диспетчерських пунктів об’єкту (їх оснащення, укомплектованість засобами зв’язку, схеми сигналізації та оповіщення), спеціалізованих аварійно-рятувальних служб та підрозділів (відповідно до

«Положення про порядок проведення перевірки діяльності аварійнорятувальних служб та їх готовності до реагування на надзвичайні ситуації»,

яке затверджено наказом МНС України від 05.03.02 № 61, договорів про постійне та обов’язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами, розроблених планів підготовки та приведення їх у готовність), що мають бути задіяні при ліквідації можливих надзвичайних ситуацій, установок локалізації цих ситуацій та плану усунення недоліків і порушень, виявлених під час проведення перевірок об’єкту органами державного нагляду.

89

12. СТВОРЕННЯ ОБ’ЄКТОВИХ МАТЕРІАЛЬНИХ ТА ФІНАНСОВИХ РЕЗЕРВІВ НА ВИПАДОК ВИНИКНЕННЯ ТА ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ

На ПНО перевіряється стан виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2001 р. № 308 «Про порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків» щодо створення,

утримання, використання та поповнення матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій.

На небезпечних підприємствах (у суб’єктів господарської діяльності) визначається номенклатура, норми накопичення, джерела фінансування щодо створення матеріальних резервів в обсягах, що забезпечать проведення невідкладних робіт, пов’язаних із ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Перевіряється наявність об’єктового запасу та відповідність накопичених матеріальних резервів номенклатурі.

Номенклатура та обсяги накопичення об’єктового резерву погоджуються із територіальними та місцевими органами державного нагляду у сфері цивільного захисту та затверджуються на засіданні комісії з питань техногенноекологічної безпеки та надзвичайних ситуацій органів виконавчої влади відповідного рівня.

Відповідні матеріали щодо створення матеріальних резервів залучаються до наглядової справи ПНО.

13. ВІДПОВІДНІСТЬ УЛАШТУВАННЯ, УТРИМАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТЕХНІЧНОГО І ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ОБ’ЄКТА

При перевірці об’єкта звертається особлива увага на відповідність проекту улаштування, утримання та експлуатації технічного і технологічного обладнання ПНО, виконання вимог щодо зберігання гранично допустимої кількості потенційно небезпечних речовин, а також умов поводження з ними, вимогам чинних нормативів з питань техногенної безпеки.

Насамперед це стосується розміщення об’єкту згідно вимог чинних нормативних документів, відповідності виробничих приміщень, обладнання та устаткування проекту, виконання графіків проведення їх технічного та реґламентного обстеження і обслуговування, планових ремонтів, енергота водозабезпечення згідно з класом та категорією небезпеки об’єкта.

Перевіряється наявність і стан готовності локальних систем виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення персоналу і населення, що мешкає поблизу ПНО або ОПН (їх укомплектованість,

технічний стан та технічні можливості).

14. НАЯВНІСТЬ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ТА ЙОГО УТРИМАННЯ

На ПНО та/або ОПН перевіряється наявність необхідної кількості засобів колективного (відповідно до вимог ДБН В.2.2.5-97 „Захист споруд ЦО”),

90