1) Для текстуального вивчення;

2) Для позакласного читання;

3) Для самостійного читання.

Перша група включає обов’язковий мінімум золотого фонду рідної літератури. На основі цих творів будується система вправ і творчих завдань, спрямованих на розвиток естетичного сприймання, літературних здібностей і мовленнєвих умінь учнів.

Друга група творів призначена для позакласного читання, яке організовується на основі сучасної національної й світової літератури.

Третя група – для самостійного читання, як правило, найкращі твори з доробку автора.

Відповідно до вікових особливостей учнів курс літератури представлений у трьох структурних ланках, що становлять собою єдину систему літературної освіти: початкову, середню і старшу.

Середня ланка (5-8 класи):

В основу побудову курсу літератури в середніх класах покладені такі принципи групування літературних творів: хронологічний, тематико-хронологічний, проблемно-тематичний, жанровий тощо. У середніх класах вивчаються зразки творів різні за жанрами та художньою специфікою.

Окрім названих принципів групування творів, можна назвати ще лінійний (від простого до складного: теорія літератури, жанри творів та їх види ускладнюються з року в рік) та концентричний (передбачає повернення до раніше вивченого з метою поглиблення, розширення …)

У цьому віці учні засвоюють поняття про художню літературу як вид мистецтва, початкові відомості про художній образ, образне змалювання та ін. Вони повинні засвоїти основні роди літератури, жанрові особливості народної та літературної казки, байки, переказу, легенди, прислів’я, приказки, загадки, оповідання, гуморески, народної пісні, балади, поеми та ін.

Учні повинні сформувати такі вміння: відтворювати в уяві картини, зображені письменником; виділяти окремі компоненти художнього твору; установлювати часові та причинно-наслідкові зв’язки між подіями у творі; групувати персонажі; переказувати усно й письмово (детально і стисло) невеликий епічний твір або уривки з великого твору; характеризувати образ-персонаж та зіставляти двох героїв одного твору для виявлення спільного й відмінного в їхніх характерах, а також в авторському ставленні до них, прийомах творення їх; знаходити у творі виражальні засоби, розуміти їх роль у реалізації творчого задуму письменника і використовувати в усному та писемному мовленні; визначати ідейно-тематичну основу твору, композицію, сюжет, роль у творі позасюжетних елементів, виділяти ознаки віршованої і прозової мови, ритмічний лад; складати усний і письмовий твір-роздум за твором, що вивчається; давати усний відгук про самостійно прочитаний літературний твір, твори інших видів мистецтва (з висловленням свого ставлення до змальованих там героїв і подій); користуватися словниками, довідниковими відомостями з хрестоматії та інших книжок.

Поданий перелік знань та вмінь є мінімальним.

Старша ланка (9-11 класи):

У старших класах найдоцільніший принцип побудови курсу - на історико-літературній основі. Реалізація принципу ніяк не означає вимоги суворо дотримуватися хронологічної побудови. Традиція склалася протягом віків. Лінійна структура курсу поєднується з концентричним, жанровим, проблемно-тематичним розміщенням творів.

Уводячи систематичний курс літератури в старших класах, програма визнає два види тем – монографічні та оглядові. Кожна монографічна тема призначається для одного письменника і спрямовує на вивчення одного чи кількох зразків його творчості. Оглядова тема містить загальну характеристику певного етапу розвитку літератури у зв’язку із суспільним життям, або ж ознайомлення з літературною діяльністю письменника без текстуального вивчення його творів та критичних статей до них.

Поєднання в програмі для старших класів монографічних і оглядових тем дає можливість не тільки ознайомити учнів з найхарактернішими художніми творами, розкрити життєвий і творчий шлях ряду найвидатніших письменників, а й показати їх місце в загальному процесі розвитку суспільства і літератури, з’ясувати значення їх творчості для того часу й нашої сучасності, глибоко усвідомити їх виховну роль.

Основну рису монографічних тем становить в них поєднання біографії чи огляду життєвого шляху письменника з характеристикою його творчості і аналізом одного або кількох найважливіших творів. Таке поєднання забезпечує ясніше усвідомлення зв'язку життя та діяльності митця з його творчістю і глибше осмислення аналізованого твору – основного компонента програми.

Оглядові розділи у 9-11 класах плануються, в основному, трьох видів: вступні до вивчення систематичного шкільного курсу літератури; поетапні – характеристика прадавньої давньої, нової й новітньої літератури; заключні – підсумки вивчення української літератури, її надбання, характерні риси, світове значення.

Особливі завдання виконують оглядові розділи програми для 11 класу. За своїм змістом і призначенням вони набирають різного характеру: вступний розділ про становлення й розвиток української літератури; узагальнюючий – огляд сучасної української літератури; підсумковий – світове значення української літератури. Такі розділи мають метою не лише узагальнення і систематизацію знань учнів, набутих під час вивчення творчості окремих письменників, а й розкриття природи літературних явищ що становлять безперервний і складний закономірний процес у мистецтві слова; вони окреслюють шляхи, етапи розвитку української літератури, розкривають її проблематику, провідні теми, основні здобутки.

У старших класах поглиблюється поняття про народну лірику; народну драматургію і народний епос та їх жанри, про жанрову своєрідність творів письменників (послання, новела, памфлет, фейлетон, нарис, сонет, роман і його види, драма, комедія, трагедія та ін.) про кінодраматургію.

Старшокласники повинні знати:

- основні етапи розвитку літератури та найважливіші факти літературного процесу;

- етапи життєвого й творчого шляху найвизначніших письменників минулого й сьогодення;

- проблематику та ідейно-тематичну основу творів, особливості їх композиції, сюжет;

- місце й значення кожного твору в доробку письменника та в літературному процесі даного періоду;

- оцінку вивчення творів у літературно-критичних статтях, світове значення рідної літератури.

У старшокласників повинні бути сформовані такі поняття:

- суспільне значення літератури, творчі методи та літературні напрями, індивідуальний стиль письменника. Народність літератури;

- типові характери, конкретно-історичне та загальнолюдське в них (на прикладах персонажів вивчених творів);

- визначальні ознаки силабо-тонічної й тонічної системи віршування.

Старшокласники повинні вміти:

- виявляти проблематику творів;

- аналізувати твір з урахуванням його ідейно-художньої цілісності та авторської позиції у єдності змісту й форми;

- зіставляти різні погляди в ході полеміки, виявляти здатність доводити свої твердження, власну думку про твір;

- складати тези й конспекти критичних статей, рецензії на самостійно прочитані книжки, а також інших видів мистецтва, пов’язаних із літературою;

- складати усні й письмові твори-роздуми проблемного характеру (зокрема, індивідуальні, порівняльні, групові, колективні характеристики) за вивченим твором, а також твір-роздум на публіцистичні теми;

- писати рецензію (відгук) на самостійно прочитану книжку, переглянутий кінофільм, телепередачу, театральну виставу, твори живопису та музики; готувати доповідь або реферат на літературну тему;

- користуватися довідниковими джерелами, зокрема літературними енциклопедіями та словниками літературних термінів.

Старшокласники мають опанувати історико- й теоретико-літературні знання про суспільне значення художньої літератури.

У програмі кожного класу поданий перелік теоретико-літературних понять, які вивчаються на прикладі конкретних творів, укладений за лінійним принципом.

У нових проектах програм уведена рубрика міжмистецькі та міжпредметні паралелі.

Програма для кожного класу містить і перелік творів для вивчення напам’ять.

Окремо виділяються години на літературу рідного краю. В Україні вже нагромаджено досвід проведення таких уроків, на яких присутні письменники-земляки учнів тієї області (району, села, міста), де проводиться урок. Форми проведення таких уроків – нестандартні. Вони можуть проведені у формі зустрічей, із використанням епістолярію, у вигляді пошукової роботи.