- •1. Предмет і метод статистики
- •1.1. Предмет статистики
- •1.2. Основні категорії статистики
- •1.3. Статистична методологія
- •2. СтаТиСтичне спостереження
- •2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- •2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- •2.3. Організаційні питання статистичного спостереження
- •2.4. Форми, види та способи спостереження
- •Завдання для самоконтролю
- •3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення
- •Назва таблиці
- •3.2. Класифікації та групування
- •3.3. Принципи формування груп
- •3.4. Статистичні таблиці
- •Завдання для самоконтролю
- •1. Предмет і метод статистики
- •1.1. Предмет статистики
- •1.2. Основні категорії статистики
- •1.3. Статистична методологія
- •2. СтаТиСтичне спостереження
- •2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- •2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- •2.3. Організаційні питання статистичного спостереження
- •2.4. Форми, види та способи спостереження
- •Завдання для самоконтролю
- •3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення
- •Назва таблиці
- •3.2. Класифікації та групування
- •3.3. Принципи формування груп
- •3.4. Статистичні таблиці
- •Завдання для самоконтролю
- •4. Статистичні показники
- •4.1. Суть і види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні величини
- •4.3. Відносні величини
- •Відносні величини динаміки
- •Відносні величини просторових порівнянь
- •Відносні величини порівняння зі стандартом
- •Відносні величини структури
- •Відносні величини координації
- •Матеріальні запаси фірми
- •Відносні величини інтенсивності
- •4.4. Середні величини
- •Середня арифметична
- •Ставлення населення до смертної кари
- •Середня гармонічна
- •Середня геометрична
- •4.5. Система статистичних показників
- •Багатовимірні середні інвестиційної привабливості цінних паперів
- •5. Ряди розподілу. Аналіз варіацій та форми розподілу
- •5.1. Закономірність розподілу
- •5.2. Характеристики центра розподілу
- •5.3. Характеристики варіації
- •5.4. Характеристики форми розподілу
- •5.5. Види та взаємозв’язок дисперсій
- •6.1. Суть вибіркового спостереження
- •6.2. Вибіркові оцінки середньої та частки
- •6.3. Різновиди вибірок
- •6.4. Визначення обсягу вибірки
- •6.5. Статистична перевірка гіпотез
- •Завдання для самоконтролю
- •7. Методи аналізу взаємозв’язків
- •7.1. Види взаємозв’язків
- •Види взаємозв’язків і їх особливості
- •7.2. Регресійний аналіз
- •7.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •7.4. Рангова кореляція
- •7.5. Оцінка узгодженості варіації атрибутивних ознак
- •Завдання для самоконтролю
- •8.1. Суть і складові елементи динамічного ряду
- •8.2. Характеристики інтенсивності динаміки
- •8.3. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- •8.4. Характеристика основної тенденції розвитку
- •8.5. Оцінка коливань та сталості динаміки
- •Тренд і сезонні коливання продажу безалкогольних напоїв
- •До розрахунку залишкової дисперсії
- •9. Індекси
- •9.1. Суть і функції індексів
- •9.2. Методологічні основи побудови зведених індексів
- •9.3. Агрегатна форма індексів
- •9.4. Середньозважені індекси
- •9.5. Взаємозв’язки індексів
- •9.6. Індекси середніх величин
- •9.7. Територіальні індекси
- •Товарна маса і ціни експорту
- •Завдання для самоконтролю
- •Економічна та соціальна статистика
- •10.3. Система національних рахунків
- •Класифікація рахунків снр
- •Продовження табл. 10.2
- •Закінчення табл. 10.2
- •Рахунок товарів та послуг
- •Рахунок виробництва
- •Рахунок утворення доходів
- •Розрахунок розподілу первинних доходів
- •Рахунок вторинного розподілу доходів
- •Рахунок перерозподілу доходів у натурі
- •Рахунок використання наявного доходу
- •Рахунок використання скоригованого наявного доходу
- •Фінансовий рахунок
- •Завдання для самоконтролю
- •11. Статистика національного багатства
- •11.1. Поняття, значення та завдання статистичного вивчення національного багатства
- •11.2. Статистика природних ресурсів
- •11.3. Статистика національного майна
- •12. Статистика населення
- •12.1. Методологічні особливості статистики населення
- •12.2. Статистика чисельності, складу та розміщення населення
- •Розподіл постійного населення україни за статтю на 01.01.99
- •Вікові контингенти населення україни в розрізі статі станом на 01.01.89 та 01.01.99, % до підсумку
- •12.3. Статистика природного руху та відтворення населення
- •12.4. Механічний рух населення та його статистичні показники
- •12.5. Перспективні розрахунки населення
- •Фрагмент перспективних розрахунків чисельності хлопчиків україни за даними останнього перепису
- •13. Статистика трудових ресурсів
- •13.1. Поняття, склад та рух трудових ресурсів
- •13.2. Особливості статистичного
- •3. Рівні безробіття.
- •13.3. Статистичне вивчення якості робочої сили
- •Завдання для самоконтролю
- •14. Статистика продукції
- •14.1. Проблеми обліку, розрахунку та зіставлення показників продукції
- •14.2. Макроекономічні показники продукції
- •Фактори індексної моделі
- •Завдання для самоконтролю
- •15. Статистика цін і тарифів
- •15.1. Види цін та організація їх статистичного спостереження
- •15.2. Динаміка цін і тарифів виробників товарів та послуг
- •15.3. Динаміка споживчих цін
- •Динаміка обсягу та зміни цін і тарифів на окремі основні платні послуги населенню в 1997—1998 рр.
- •15.4. Міждержавні та міжрегіональні порівняння цін і тарифів
- •Реалізація і ціни товарів у містах а та б
- •15.5. Методи оцінювання показників виробництва товарів та послуг за порівнянними цінами
- •16. Статистика ринку
- •16.1. Статистичне вивчення ринку
- •16.2. Особливості статистичного вивчення ринку споживчих товарів
- •16.3. Особливості статистичного вивчення ринку засобів виробництва
- •Баланс міжрегіональних зв’язків
- •Елемент аij по горизонталі показує напрями потоку товарів (з області і в область j). Цей самий елемент по вертикалі показує джерела постачання в j-ту область.
- •Із цієї формули випливають інші співвідношення, необхідні для аналізу формування ресурсів окремих областей:
- •Тоді місткість ринку можна визначити за формулою
- •16.4. Статистика товарного обороту внутрішньої торгівлі
- •16.5. Статистичне забезпечення маркетингу на ринку банківських послуг
- •Завдання для самоконтролю
- •17. Статистика зовнішньоекономічної діяльності
- •17.1. Предмет і завдання статистики зовнішньоекономічної діяльності
- •17.2. Статистика зовнішньої торгівлі
- •17.3. Статистика платіжного балансу
- •17.4. Статистика обмінних курсів
- •18. Статистика фінансів
- •18.1. Статистика державного бюджету
- •1) Тип податку, як він визначений у сдф (акцизи, податок на нерухомість тощо);
- •2) Тип інституційної одиниці, яка сплачує податок (домашнє господарство, державне підприємство, комерційна організація);
- •3) Обставини, за яких сплачується податок (продукція вироблена, імпортована, підготовлена на експорт).
- •Завдання для самоконтролю
- •18.2. Статистика грошового обігу
- •1) Прогнозування попиту на гроші;
- •2) Прогнозування пропозиції грошей.
- •Питання для самоконтролю
- •18.3. Статистика інвестиційної діяльності
- •Завдання для самоконтролю
- •18.4. Статистика кредитної діяльності
- •18.5. Статистика страхової діяльності
- •Розрахунок варіації нетто-ставки
- •19. Статистика ефективності
- •19.1. Статистика ефективності суспільного виробництва
- •19.2. Оцінка ефективності комерційної діяльності
- •19.3. Оцінки ефективності банківської діяльності
- •Поділи, за якими виконується статистичний аналіз ефективності
- •Завдання для самоконтролю
- •19.4. Статистика ефективності праці
- •Завдання для самоконтролю
- •19.5. Статистика ефективності використання матеріальних ресурсів
- •Завдання для самоконтролю
- •19.6. Статистика ефективності фінансової діяльності
- •Завдання для самоконтролю
- •20. Статистика рівня життя населення
- •20.1. Статистика доходів населення
- •20.2. Статистика споживання населенням матеріальних благ та послуг
- •Вихідні дані для розрахунку індексів рівня споживання
- •Індекси рівня споживання
- •20.3. Статистика соціального обслуговування
- •Завдання для самоконтролю
18.5. Статистика страхової діяльності
Страхування — це система економічних відносин, що полягають у створенні за рахунок підприємств, організацій та населення спеціального фонду коштів і використанні його для відшкодування втрат, що сталися в результаті стихійного лиха й інших несприятливих випадкових явищ, а також для надання допомоги громадянам у разі настання в їхньому житті різних кризових ситуацій (досягнення певного віку, втрата працездатності тощо). У процесі страхування беруть участь страхова організація — страховик та страхувальники — юридичні і фізичні особи, — які вносять до страхової організації встановлені платежі. Крім того, учасником страхових відносин може бути особа, призначена для одержання страхової суми.
Страхування відіграє дуже важливу роль у процесі переходу країни до конкурентного вільного ринку. Не виключаючи повністю ринкової невизначеності, страхування може певною мірою гарантувати фінансову безпеку як приватних комерційних і промислових підприємств, так і фізичних осіб. Страхування також сприяє виникненню і розвитку ринку довгострокового позикового капіталу, необхідного для фінансування процесу створення нових високопродуктивних підприємств і економічного розвитку в цілому.
Страхування дозволяє зменшити ймовірність банкрутств у разі настання несприятливих подій, пом’якшуючи, зокрема, наслідки економічної нестабільності.
Особисте страхування дозволяє громадянам у разі настання страхових випадків дістати певну матеріальну підтримку з відповідних фондів.
Про економічний розвиток країни часто судять на підставі того, як у ній організовано страхову справу. Ця справа за дохідністю в багатьох країнах посідає друге місце після туризму, випереджаючи промисловість та банківську справу. Розвинена система страхування є певним гарантом залучення іноземних інвестицій.
Головне завдання статистики страхування — вивчення тенденцій розвитку страхових продуктів і попиту на них, складу страхувальників, оцінювання диференційованих ризиків і пов’язаних з ними збитків, дослідження ефективності інвестицій і діяльності страхових компаній у цілому.
Страхову діяльність класифікують за такими ознаками.
1. За функціями:
нагромадження — учасники страхового процесу створюють резерв коштів для покриття можливих збитків;
перерозподільна — страхування є засобом перерозподілу збитків на всіх учасників страхового ринку;
відшкодування (ризикова) — надається допомога тим, хто постраждав від страхового випадку;
попереджувальна — фінансуються заходи, спрямовані на зниження втрат від страхових подій.
2. За формами страхування:
добровільне на підставі договорів між страхувальниками та страховиками;
обов’язкове — згідно із законодавчими актами.
3. За видами:
особисте — страхування життя, від нещасних випадків, медичне страхування;
майнове — страхування транспорту, вантажів, інших видів майна, фінансових ризиків;
страхування відповідальності, предметом якого є можливі зобов’язання страхованого щодо відшкодування втрат третім особам;
перестрахування, у результаті якого страховик, приймаючи на страхування ризики, частину відповідальності за ними передає іншим страховикам для створення збалансованого страхового портфеля та забезпечення стабільності страхових операцій.
4. За формами власності страхових компаній:
створені на капіталі фізичних осіб;
створені на капіталі юридичних осіб;
створені на капіталі фізичних та юридичних осіб;
створені на основі приватного і державного капіталу;
створені на основі капіталу держави.
Для характеристики страхової діяльності застосовується така система показників:
N — загальна чисельність застрахованих об’єктів;
n — чисельність об’єктів, які постраждали в результаті страхових випадків, випадків, які відбулися, і ризик за якими був за- страхований;
S — страхова вартість усіх застрахованих об’єктів або страхова відповідальність, тобто сума грошових коштів, у межах якої страхувальник згідно з умовами страхування має зробити виплату в разі настання страхового випадку;
—страхова вартість об’єктів, що постраждали;
Р — страховий платіж (страховий внесок, страхова премія), тобто плата за страхування, яка передбачена угодою страхування і розмір якої залежить від страхової суми і страхового тарифу;
W — сума виплат страхового відшкодування;
m — кількість страхових випадків.
Застосовуючи перелічені абсолютні величини, визначають такі відносні показники інтенсивності:
середню страхову вартість застрахованих об’єктів ;
середню страхову вартість об’єктів, що постраждали ;
середній розмір виплаченого страхового відшкодування ;
частку об’єктів, які постраждали ;
показник виплат страхового відшкодування в розрахунку на страхові платежі ;
страхові платежі в розрахунку на страхову вартість застрахованих об’єктів ;
показник збитковості страхової суми .
Одним з найважливіших показників статистики страхової справи є страхові тарифи, або ставки страхових платежів. Вони мають бути розраховані так, щоб забезпечити виплату страховиком належного відшкодування страхувальнику і забезпечити прибутковість страхової діяльності.
Страховий тариф, або брутто-ставка Сб, складається з двох частин: нетто-ставки Сн, яка забезпечує виплату страхового від- шкодування; навантаження Н, яке забезпечує відшкодування витрат страховика і прибутковість його діяльності.
Нетто-ставка Сн — це, по суті, планова збитковість страхової суми. Вона характеризує розмір відповідальності страховика. Чим менший цей показник, тим ефективніша його діяльність. Показник збитковості залежить від частки об’єктів, які постраждали, тобто вірогідності страхового випадку , середнього розміру страхового відшкодуванняі середньої вартості застрахованих об’єктів.
Звідси показник збитковості:
.
Для визначення планового розміру нетто-ставки використовується динамічний ряд показників збитковості, на основі якого техніку розрахунку нетто-ставки ілюструє такий приклад.