Види взаємозв’язків і їх особливості

Факторна ознака хі	Результативна ознака у за наявності зв’язку
	функціонального	стохастичного	кореляційного
х1	у1	у1 у2
х2	у2	у1у2 у3
х3	у3	у2у3 у4
...	...	...	...
хm	уm	уm – 1 уm

Наявність стохастичного зв’язку можна виявити, скорис­тавшись комбінаційним розподілом елементів сукупності. Такий розподіл наведено в табл. 7.2. Сукупність шахт регіону поділено на групи за двома ознаками: х — глибиною розробки вугільних пластів і у — фондомісткістю видобутку вугілля. Кожна група за глибиною розробки пласта характеризується своїм особливим розподілом шахт за фондомісткістю видобутку вугілля. Це умовні розподіли. Порівняння умовних розподілів указує на тенденцію підвищення фондомісткості зі зростанням глибини розробки пластів. Звичайно, для кожної окремої шахти така залежність може не виявитись через вплив інших факторів. Певні межі варіації фондомісткості характерні для кожної групи. Так, на шахтах, де глибина розробки пластів 500  700 м, фондо­місткість коливається в межах від 18 до 26 грн. за тонну. Проте середній рівень фондомісткості в цій групі вищий порівняно з попередньою групою (300  500 м) і нижчий порівняно з наступною (700 і більше):

;

;

;

.

Середні рівні фондомісткості видобутку вугілля наведено в останній графі таблиці. Зростання групових середніх від групи до групи свідчить про наявність кореляційного зв’язку між гли­биною розробки пласта і фондомісткістю вугілля. Отже, коре­ляційний зв’язок, як і стохастичний, — це властивість сукупності в цілому, а не окремих її елементів.

Таблиця 7.2

КОМБІНАЦІЙНИЙ РОЗПОДІЛ ШАХТ ЗА ГЛИБИНОЮ РОЗРОБКИ ПЛАСТІВ ТА ФОНДОМІСТКІСТЮ ВУГІЛЛЯ

Глибина розробки пласта, м	Кількість шахт з рівнем фондомісткості, грн. / т							Середній рівень фондо­місткості, грн. / т
	До 20	20—22	22—24	24—26	26 і більше	Разом
До 300	9	7	1			17	20,0
300—500		8	27	5		40	22,9
500—700			6	15	4	25	24,8
700 і більше				8	10	18	26,1
По сукупнос­ті в цілому	9	15	34	28	14	100	23,5

Отже, можна не лише стверджувати, що існує кореляційний зв’язок між факторною х і результативною у ознаками, а й визначати, як у середньому змінюється у зі зміною х на одиницю. Ефекти впливу х на у визначаються відношенням приростів середніх групових цих величин Наприклад, у другій групі порівняно з першою глибина розробки вугільного пласта більша на 200 м, а фондомісткість видобутку вугілля на 22,9 – 20,0 = 2,9 грн. / т. Звідси

.

Тобто, зі зростанням глибини розробки пласта на 100 м фондомісткість зростає в середньому на 1,45 грн. / т.

Аналогічно розраховані ефекти впливу глибини розробки пласта на фондомісткість вугілля у третій групі становлять 0,95, у четвертій — 0,65 грн. на тонну вугілля.