- •1. Предмет і метод статистики
- •1.1. Предмет статистики
- •1.2. Основні категорії статистики
- •1.3. Статистична методологія
- •2. СтаТиСтичне спостереження
- •2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- •2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- •2.3. Організаційні питання статистичного спостереження
- •2.4. Форми, види та способи спостереження
- •Завдання для самоконтролю
- •3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення
- •Назва таблиці
- •3.2. Класифікації та групування
- •3.3. Принципи формування груп
- •3.4. Статистичні таблиці
- •Завдання для самоконтролю
- •1. Предмет і метод статистики
- •1.1. Предмет статистики
- •1.2. Основні категорії статистики
- •1.3. Статистична методологія
- •2. СтаТиСтичне спостереження
- •2.1. Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення
- •2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
- •2.3. Організаційні питання статистичного спостереження
- •2.4. Форми, види та способи спостереження
- •Завдання для самоконтролю
- •3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення
- •Назва таблиці
- •3.2. Класифікації та групування
- •3.3. Принципи формування груп
- •3.4. Статистичні таблиці
- •Завдання для самоконтролю
- •4. Статистичні показники
- •4.1. Суть і види статистичних показників
- •4.2. Абсолютні величини
- •4.3. Відносні величини
- •Відносні величини динаміки
- •Відносні величини просторових порівнянь
- •Відносні величини порівняння зі стандартом
- •Відносні величини структури
- •Відносні величини координації
- •Матеріальні запаси фірми
- •Відносні величини інтенсивності
- •4.4. Середні величини
- •Середня арифметична
- •Ставлення населення до смертної кари
- •Середня гармонічна
- •Середня геометрична
- •4.5. Система статистичних показників
- •Багатовимірні середні інвестиційної привабливості цінних паперів
- •5. Ряди розподілу. Аналіз варіацій та форми розподілу
- •5.1. Закономірність розподілу
- •5.2. Характеристики центра розподілу
- •5.3. Характеристики варіації
- •5.4. Характеристики форми розподілу
- •5.5. Види та взаємозв’язок дисперсій
- •6.1. Суть вибіркового спостереження
- •6.2. Вибіркові оцінки середньої та частки
- •6.3. Різновиди вибірок
- •6.4. Визначення обсягу вибірки
- •6.5. Статистична перевірка гіпотез
- •Завдання для самоконтролю
- •7. Методи аналізу взаємозв’язків
- •7.1. Види взаємозв’язків
- •Види взаємозв’язків і їх особливості
- •7.2. Регресійний аналіз
- •7.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •7.4. Рангова кореляція
- •7.5. Оцінка узгодженості варіації атрибутивних ознак
- •Завдання для самоконтролю
- •8.1. Суть і складові елементи динамічного ряду
- •8.2. Характеристики інтенсивності динаміки
- •8.3. Середня абсолютна та відносна швидкість розвитку
- •8.4. Характеристика основної тенденції розвитку
- •8.5. Оцінка коливань та сталості динаміки
- •Тренд і сезонні коливання продажу безалкогольних напоїв
- •До розрахунку залишкової дисперсії
- •9. Індекси
- •9.1. Суть і функції індексів
- •9.2. Методологічні основи побудови зведених індексів
- •9.3. Агрегатна форма індексів
- •9.4. Середньозважені індекси
- •9.5. Взаємозв’язки індексів
- •9.6. Індекси середніх величин
- •9.7. Територіальні індекси
- •Товарна маса і ціни експорту
- •Завдання для самоконтролю
- •Економічна та соціальна статистика
- •10.3. Система національних рахунків
- •Класифікація рахунків снр
- •Продовження табл. 10.2
- •Закінчення табл. 10.2
- •Рахунок товарів та послуг
- •Рахунок виробництва
- •Рахунок утворення доходів
- •Розрахунок розподілу первинних доходів
- •Рахунок вторинного розподілу доходів
- •Рахунок перерозподілу доходів у натурі
- •Рахунок використання наявного доходу
- •Рахунок використання скоригованого наявного доходу
- •Фінансовий рахунок
- •Завдання для самоконтролю
- •11. Статистика національного багатства
- •11.1. Поняття, значення та завдання статистичного вивчення національного багатства
- •11.2. Статистика природних ресурсів
- •11.3. Статистика національного майна
- •12. Статистика населення
- •12.1. Методологічні особливості статистики населення
- •12.2. Статистика чисельності, складу та розміщення населення
- •Розподіл постійного населення україни за статтю на 01.01.99
- •Вікові контингенти населення україни в розрізі статі станом на 01.01.89 та 01.01.99, % до підсумку
- •12.3. Статистика природного руху та відтворення населення
- •12.4. Механічний рух населення та його статистичні показники
- •12.5. Перспективні розрахунки населення
- •Фрагмент перспективних розрахунків чисельності хлопчиків україни за даними останнього перепису
- •13. Статистика трудових ресурсів
- •13.1. Поняття, склад та рух трудових ресурсів
- •13.2. Особливості статистичного
- •3. Рівні безробіття.
- •13.3. Статистичне вивчення якості робочої сили
- •Завдання для самоконтролю
- •14. Статистика продукції
- •14.1. Проблеми обліку, розрахунку та зіставлення показників продукції
- •14.2. Макроекономічні показники продукції
- •Фактори індексної моделі
- •Завдання для самоконтролю
- •15. Статистика цін і тарифів
- •15.1. Види цін та організація їх статистичного спостереження
- •15.2. Динаміка цін і тарифів виробників товарів та послуг
- •15.3. Динаміка споживчих цін
- •Динаміка обсягу та зміни цін і тарифів на окремі основні платні послуги населенню в 1997—1998 рр.
- •15.4. Міждержавні та міжрегіональні порівняння цін і тарифів
- •Реалізація і ціни товарів у містах а та б
- •15.5. Методи оцінювання показників виробництва товарів та послуг за порівнянними цінами
- •16. Статистика ринку
- •16.1. Статистичне вивчення ринку
- •16.2. Особливості статистичного вивчення ринку споживчих товарів
- •16.3. Особливості статистичного вивчення ринку засобів виробництва
- •Баланс міжрегіональних зв’язків
- •Елемент аij по горизонталі показує напрями потоку товарів (з області і в область j). Цей самий елемент по вертикалі показує джерела постачання в j-ту область.
- •Із цієї формули випливають інші співвідношення, необхідні для аналізу формування ресурсів окремих областей:
- •Тоді місткість ринку можна визначити за формулою
- •16.4. Статистика товарного обороту внутрішньої торгівлі
- •16.5. Статистичне забезпечення маркетингу на ринку банківських послуг
- •Завдання для самоконтролю
- •17. Статистика зовнішньоекономічної діяльності
- •17.1. Предмет і завдання статистики зовнішньоекономічної діяльності
- •17.2. Статистика зовнішньої торгівлі
- •17.3. Статистика платіжного балансу
- •17.4. Статистика обмінних курсів
- •18. Статистика фінансів
- •18.1. Статистика державного бюджету
- •1) Тип податку, як він визначений у сдф (акцизи, податок на нерухомість тощо);
- •2) Тип інституційної одиниці, яка сплачує податок (домашнє господарство, державне підприємство, комерційна організація);
- •3) Обставини, за яких сплачується податок (продукція вироблена, імпортована, підготовлена на експорт).
- •Завдання для самоконтролю
- •18.2. Статистика грошового обігу
- •1) Прогнозування попиту на гроші;
- •2) Прогнозування пропозиції грошей.
- •Питання для самоконтролю
- •18.3. Статистика інвестиційної діяльності
- •Завдання для самоконтролю
- •18.4. Статистика кредитної діяльності
- •18.5. Статистика страхової діяльності
- •Розрахунок варіації нетто-ставки
- •19. Статистика ефективності
- •19.1. Статистика ефективності суспільного виробництва
- •19.2. Оцінка ефективності комерційної діяльності
- •19.3. Оцінки ефективності банківської діяльності
- •Поділи, за якими виконується статистичний аналіз ефективності
- •Завдання для самоконтролю
- •19.4. Статистика ефективності праці
- •Завдання для самоконтролю
- •19.5. Статистика ефективності використання матеріальних ресурсів
- •Завдання для самоконтролю
- •19.6. Статистика ефективності фінансової діяльності
- •Завдання для самоконтролю
- •20. Статистика рівня життя населення
- •20.1. Статистика доходів населення
- •20.2. Статистика споживання населенням матеріальних благ та послуг
- •Вихідні дані для розрахунку індексів рівня споживання
- •Індекси рівня споживання
- •20.3. Статистика соціального обслуговування
- •Завдання для самоконтролю
Відносні величини динаміки
Динамікою називається зміна соціально-економічного явища в часі, а відносна величина динаміки характеризує напрям та інтенсивність зміни. Відносні величини динаміки визначаються співвідношенням значень показника за два періоди чи моменти часу. При цьому базою порівняння може бути або попередній або більш віддалений у часі рівень. Наприклад, інвестиції в галузь становили, млн грн.: у 1995 р. — 420, у 1999 р. — 588. Порівнюючи значення показника, дістаємо темпи зростання інвестицій: 588 : 420 = 1,4.
Якщо значення показника зменшується, відносна величина динаміки буде меншою за одиницю.
Передумовою обчислення відносних величин динаміки є порівнянність даних за одиницею вимірювання (для вартісних показників — порівнянність цін), методикою розрахунку показника, масштабом об’єкта.
Відносні величини просторових порівнянь
Найчастіше це регіональні чи міжнародні порівняння показників економічного розвитку або життєвого рівня. Вибір бази порівняння довільний. Головне, щоб методика розрахунку показників, що порівнюються, була однаковою.
Наприклад, на початку 90-х років в Україні з 1 га ріллі отримували продукції вдвічі менше, ніж у США.
Відносні величини порівняння зі стандартом
Важливу роль у статистичному аналізі відіграє порівняння фактичних значень показника з певним eталоном — нормативом, стандартом, оптимальним рівнем. Такими відносними величинами порівняння є виконання договірних зобов’язань, використання виробничих потужностей, додержання норм витрат електроенергії тощо. Будь-яке відхилення відносної величини від 1 чи 100% свідчить про порушення оптимальності процесу.
Наприклад, для проведення своїх операцій та підтримки ліквідності фірма протягом року має тримати в обороті щонайменше 120 тис. грн. Фактично в обороті фірми 108 тис. грн., що становить 90% від потреби (108 : 120 = 0,90).
Для показників, які не мають визначеного еталона (захворюваність, злочинність тощо), базою порівняння може бути максимальне чи мінімальне значення або середня по сукупності в цілому.
Відносні величини структури
Статистичні сукупності структуровані, у них завжди можна виявити певні складові. Відносні величини структури характеризують склад, структуру сукупності за тією чи іншою ознакою. Вони визначаються відношенням розмірів складових частин сукупності до загального підсумку. Скільки складових, стільки відносних величин структури. Кожну з них окремо називають часткою, або питомою вагою, виражають простим чи десятковим дробом або процентом. Наприклад, певна частина сукупності становить 1/4, або 0,25, або 25% загального обсягу сукупності.
Відносні величини структури адитивні. Сума всіх часток дорівнює одиниці. Якщо частку j-ї складової сукупності позначити dj, то dj = 1 або, у процентах, 100 dj = 100%. Припустимо, що частка власних коштів фірми становить 68%, залучених — 32%. Разом вони складають 68 + 32 = 100%.
За допомогою відносних величин структури можна оцінити структурні зрушення, тобто зміни у складі сукупності за певний період часу. Така оцінка ґрунтується на порівнянні часток dj за два періоди. Аналогічно можна порівняти структуру різних за обсягом сукупностей. Різницю між відповідними частками двох сукупностей називають процентним пунктом (п. п.).