15.2. Динаміка цін і тарифів виробників товарів та послуг

Динаміка цін і тарифів в основному вивчається індексним методом. Згідно з методологією системи національних рахунків загальним показником зміни цін і тарифів є індекс споживчих цін на товари та тарифів на послуги, за якими домашні господарства-споживачі купують товари та оплачують послуги (індекс інфляції). У разі окремого вивчення цін виробників розраховуються зведені індекси цін промислової продукції; цін реалізації сільськогосподарської продукції заготівельним організаціям; індекс цін для капітальних вкладень, у тому числі будівельно-монтажних робіт, індекси тарифів вантажних перевезень за видами транспорту та в цілому.

Залежно від вибору базових або поточних рівнів кількісних показників для зважування під час індексного дослідження цін, як зазначалося раніше (розд. 2), використовують формулу Ласпейреса або Пааше.

Індекс Ласпейреса, як правило, дещо більший, ніж індекс Пааше. Така системна залежність відома як ефект Гершенкрона, що за умов суттєвих структурних зрушень у кількості вироблених товарів та змін їх асортименту посилюється появою принципово нових видів товарів. З макроекономічного погляду використовувати формулу Ласпейреса доцільніше, оскільки на рівні народного господарства в цілому пропорції між випуском та цінами основних видів продукції змінюються з року в рік не дуже значно.

Раніше за умов централізованого управління реалізацією продукції та планового ціноутворення статистика СРСР, зокрема й України, використовувала лише індекс Пааше. За теперішніх умов з огляду на багатоваріантність рівнів цін на конкретні обсяги однойменних товарів та послуг, різке зростання кількості товарообмінних операцій, обмеження кола прямого державного контролю та регулювання рівня цін і переходу на вибіркове спостереження за їх рівнем, часто немає сенсу та й технічно неможливо виконувати прямий розрахунок агрегату p₀q₁. Через це сфера використання індексу Пааше звузилася. Нині його розраховують, досліджуючи ціни в капітальному будівництві та закупівельні ціни на продукцію сільського господарства, вивчаючи динаміку тарифів на перевезення вантажів і пасажирів, та в деяких інших випадках.

Для підприємств, що здійснюють кілька видів діяльності, мож­лива побудова складніших загальних індексів цін, які враховують цю специфіку. Наприклад, підприємства громадського харчування поєднують суто торговельну діяльність з реалізації готової продукції харчової промисловості з реалізацією продукції власного виробництва. У цьому разі узагальнюючий індекс цін поєднуватиме торговельну націнку за реалізацію готової продукції іншої галузі та вартість продукції власного виробництва:

I_p = ,

де — ціни виробників готової продукції, що реалізується на підприємствах громадського харчування;— кількість реалізованої готової продукції інших галузей;N₁ — середня націнка за реалізовану продукцію інших галузей у звітному періоді; — ціни та кількість реалізованої продукції власного ви- робництва.

Розрахунок індексів цін за встановленим колом товарів-представників провадиться щомісячно по галузях народного господарства, для економіки в цілому та окремих регіонів, а також за формами власності згідно з ланцюговою схемою. Добуток ланцюгових індексів є індексом за період з початку року. Така модель розрахунку зведеного індексу цін на підставі помісячних індексів має назву рекурсивної. Помісячні індекси розраховуються за структурою реалізації товарів та послуг попереднього місяця, тому отриманий зведений індекс цін за рік за економічним змістом відповідає ідеології побудови індексу Ласпейреса, що розраховується за базовою структурою виробництва товарів та послуг.

Наявність помісячної інформації про динаміку цін на окремі види продукції та послуг додатково дає змогу прогнозувати їх рівень на найближчу перспективу методами, викладеними в розділі «Ряди динаміки», вивчати сезонність та інші властивості цін як об’єкта статистичного спостереження та дослідження. Це підвищує практичну цінність отримуваної оперативної інформації, яка за сучасних умов інтенсивного розвитку ринкових відносин та комп’ютеризації економічних розрахунків має реальну споживчу вартість для виробників і споживачів конкретних видів продукції та послуг.

Згідно з чинною методологією статистики країн СНД, адаптованою до принципів дослідження динаміки цін ООН, у промисловості щомісячно розраховуються галузеві й зведені ланцюгові індекси цін на відвантажену продукцію та послуги виробничого характеру. У результаті за рік отримують послідовність ланцюгових галузевих індексів цін. Кожен з індексів при цьому також відбиває динаміку цін у структурі випуску попереднього місяця. Загальний індекс за рік по промисловості в цілому дістають за формулою:

I_p = ,

де — добуток помісячних галузевих ланцюгових індексів цін;— вартість промислової продукції в базовому році.

Динаміка середніх цін на окремі види товарів та послуг досліджується за допомогою традиційних індексів середніх величин.

Крім зведеного індексу цін виробників промислової продукції державна статистика обчислює індекси оптових цін за галузями промисловості та окремо за галузями і підгалузями промисловості, що виробляють товари народного споживання, а також індекси оптових цін на окремі найважливіші товари народного споживання (26 позицій).

Індекси цін реалізації сільськогосподарської продукції заготівельним організаціям розраховуються за групами підприємств-виробників різних форм власності та характеризують динаміку цін виробництва окремо у рослинництві, тваринництві та в цілому по господарствах. Беручи до уваги сезонність отримання та формування запасів за основною номенклатурою продукції сільського господарства, для розрахунків індексів цін виробників за рослинництвом, тваринництвом та в цілому по галузі використовують формулу Пааше. Крім динаміки й рівня цін у цілому та окремо за рослинництвом і тваринництвом державна статистика досліджує зміни закупівельних цін на основні продукти рослинництва (9 позицій) та тваринництва (4 позиції).

Індекси цін у капітальному будівництві розраховуються за елементами технічної структури капітальних вкладень (будівельно-монтажні роботи, машини та обладнання, інші капітальні роботи й витрати). Зведений індекс цін обчислюється з урахуванням питомої ваги цих елементів у загальному обсязі капітальних вкладень:

,

де,,— групові індекси цін відповідно на будівельно-монтажні роботи, встановлене й змонтоване обладнання та інші капітальні роботи;,,— частки вартості будівельно-монтажних робіт, обладнання та інших капітальних робіт у загальному обсязі капітальних вкладень.

Для визначення індексу цін, скажімо, на будівельно-монтажні роботи, ціни реєструються за їх видами на деякій вибірці об’єктів-представників. Індекс цін на машини та обладнання обчислюють на підставі інформації про зміни цін вітчизняних та зарубіжних виробників, транспортних і постачальницьких витрат. Розрахунок індексу цін на інші капітальні витрати та роботи передбачає врахування індексів вартості проектно-пошукових робіт, динаміки розцінок на бурові роботи (за буровими свердловинами-представ­никами). На інші роботи, що входять до цієї змішаної позиції, індекси розцінок умовно прирівнюють до одиниці.

Крім зведених індексів цін на капітальні вкладення та будівельно-монтажні роботи державна статистика розраховує індекси динаміки цін на будівельно-монтажні роботи в окремих галузях економіки (15 позицій) без податку на додану вартість, що враховують специфіку структури будівельно-монтажних робіт за галузями промисловості, транспорту, сільського господарства, житлового будівництва та іншими галузями невиробничого призначення.

Індекси тарифів на вантажні перевезення розраховують за кожним видом транспорту та в цілому, виходячи з індивідуальних індексів тарифів та загальної суми доходів від перевезення вантажів за кожним видом транспорту. Послугами-представ­никами (крім автомобільного транспорту та морського транспорту для закордонних перевезень) обирають перевезення 1 т вантажу найбільш масових товарів на 1 км або рівень годинної оплати роботи транспортних засобів. Щодо закордонного плавання морського та річкового транспорту окремо вивчається середньомісячна ставка за перевезення 1 т вантажів.

Похідною інформацією для таких розрахунків є індивідуальні індекси тарифів та доходів від перевезень за кожним видом перевезень. Ці індекси розраховують за видами транспорту, виходячи зі співвідношення тарифу послуги-представника на критичний момент спостереження (22 число кожного місяця) за звітний та базовий періоди (i_p =). Зведені індекси розраховуються за формулою:

I_p = ,

де p₁q₁ — загальна виручка за перевезення вантажів конкретним видом транспорту в звітному періоді; =— умовна виручка за виконані перевезення звітного періоду в базових цінах.

Окремим об’єктом статистичного вивчення є також середні імпортні та експортні ціни. Такі ціни, як правило, за обсягами реалізації (поставок) товарів можуть бути віднесені до категорії оптових. Державна статистика досліджує їх динаміку з використанням зведених індексів Пааше, оскільки структура експорту та імпорту щорічно суттєво змінюється внаслідок зміни загальної кон’юнктури світового ринку.