Міністерство освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

Курсова робота

на тему: Умови виховання дітей у сім'ї

Виконала:

студентка 4-го курсу 41 групи

факультету фізичного виховання

Алістратова Ганна Сергіївна

Харків 2008

План

Введення

1. Соціально - педагогічна діяльність з сім'єю

1.1 Основні функції сім'ї

1.2 Соціальний статус сім'ї та її типологія

1.3 Педагогічні стилі сім'ї

2. П'ять тактик сімейного виховання

2.1 Диктат

2.2 Опіка

2.3 Конфронтація

2.4 Мирне співіснування

2.5 Співробітництво

3. Головні умови виховання дітей у сім'ї

3.1 Сімейний клімат

3.2 Авторитет батьків у сім'ї

3.3 Відносини між братами і сестрами

3.4 Сучасна сім'я

Висновок

Список літератури

Введення

Кожна людина має право на сім'ю - ту заповітну пристань, де він міг би знайти співчуття, взаєморозуміння, турботу. Саме в родині з перших днів життя людина осягає ази її. Його першими і головними вчителями та вихователями протягом усього життя є батьки.

«Батьківська хата, початок почав ...» Нехитрі слова чіпають душу. Ще б пак! Аджебудинок - це не тільки будинок, в якому людина народилася і виросла, це ще й сім'я - батьки, жива нитка, що йде від дідів і прадідів. У родині завжди була й буде головним - неповторні відносини, доброта, самовідданість, відповідальність за слабкого.

Сім'я дає початковий досвід вміння жити, вчить сучасного способу життя у всій повноті його соціально - моральних проявів. Виховання дітей є головним пластом сімейного життя. Духовне багатство, працьовитість матері і батька, їхня моральначистота - все це самим позитивним чином впливає на дітей.

Роль сім'ї у суспільстві непорівнянна за своєю силою, ні з якими іншими соціальними інститутами, так як саме в сім'ї формується і розвивається особистість людини, відбувається оволодіння їм соціальними ролями, необхідними для безболісної адаптації дитини в суспільстві. Сім'я виступає як перший виховний інститут, зв'язок з яким людина відчуває протягом всього свого життя ..

Актуальність теми полягає у вихованні дітей в сім'ї. Саме в родині закладаються основи моральності людини, формуються норми поведінки, розкриваються внутрішній світ та індивідуальні якості особистості. Сім'я сприяє не тільки формуванню особистості, але і самоствердження людини, стимулює його соціальну, творчу активність, розкриває індивідуальність.

Об'єкт дослідження: виховання дітей в сім'ї.

Предмет дослідження: формування особистості в сімейному вихованні.

Мета дослідження залежить від теоретичного обгрунтування технології формування впливу сімейного спілкування, як найважливіший фактор особистості.

Социально-педагогическая деятельность с семьей Розділ № 1. Соціально-педагогічна діяльність з сім'єю

У всі століття родина відчувала потребу отримувати підтримку у вихованні своїх дітей. Історія свідчить, що коли люди жили великими сім'ями, то необхідні знання та навички сімейного життя передавалися від покоління до покоління природно і буденно. У сучасному індустріальному суспільстві, коли родинні зв'язки між поколіннями порушені, передача необхідних знань про формування сім'ї і вихованні дітей стає однією з важливих турбот суспільства.

Чим глибше розрив між поколіннями, тим більше відчутна потреба батьків в отриманні кваліфікованої допомоги у вихованні своїх дітей. В даний час все ясніше стає необхідність допомоги батькам у вихованні дітей з боку професійних психологів, соціальних працівників, соціальних педагогів та інших фахівців. Цього потребують не тільки неблагополучні, але й цілком благополучні сім'ї.

Основные функции семьи 1.1 Основні функції сім'ї

Репродуктивна функція (від лат. Productjo - самовідтворення, розмноження,виробництво потомства) зумовлена ​​необхідністю продовження людського роду.

На сьогоднішній день демографічна ситуація складається таким чином, що рівень смертності перевищує рівень народжуваності. В останні роки спостерігається тенденція збільшення частки сімей, що складаються з 2-3 осіб. Діти, за висловом таких сімей, - це можливі обмеження свободи батьків: в освіті, роботі, підвищенні кваліфікації, реалізації своїх здібностей.

Установка на бездітність, на жаль, не просто є, вона все більше поширюється на подружжя дітородного віку. Це обумовлено зростаючими матеріально-економічними труднощами, духовно-матеріальним кризою, в результаті якого в системі цінностей пріоритетними стають престижні речі (машина, породиста собака, вілла і пр.), та іншими причинами.

Можна виділити ряд факторів, що обумовлюють скорочення величини сім'ї: падіння народжуваності; тенденція до відокремлення молодих сімей від батьківських; збільшення в населенні частки сімей з одним батьком в результаті зростання розлучень, вдів, народження дітей самотніми матерями; якість здоров'я населення і рівень розвитку охорони здоров'я в країні . За оцінкою експертів, 10-15% дорослого населення станом здоров'я не здатні мати дітей через погану екологію, аморального способу життя, хвороб, поганого харчування і т. д.

Економічна та господарсько-побутова функція. Історично сім'я завжди була господарської основним осередком суспільства. Полювання і хліборобство, ремесло і торгівлямогли існувати, тому що в сім'ї завжди був поділ функцій. Традиційно жінки вели домашнєгосподарство, чоловіки займалися ремеслами. У вік науково-технічної революції багато сторін життя людей, пов'язані з повсякденним обслуговуванням, - приготування їжі, прання, прибирання, пошиття одягу і т. д. - частково були перекладені на сферу побутових послуг.

Економічна функція була пов'язана з накопиченням багатства для членів родини: придане для нареченої, калим для нареченого, речі, що передаються у спадщину, страхування навесілля, на день повноліття, накопичення грошових коштів.

Соціально-економічні зміни, що відбуваються в нашому суспільстві, знову активізуютьекономічну функцію сім'ї в питаннях накопичення майна, набуття власності, приватизації житла, успадкування і т. д.

Функція первинної соціалізації. Вона обумовлена ​​тим, що сім'я є першою і головною соціальною групою, яка активно впливає на формування особистості дитини. У сім'ї переплітаються природно-біологічні та соціальні зв'язки батьків і дітей. Ці зв'язки дуже важливі, бо вони визначають особливості розвитку психіки та первинну соціалізацію дітей на самому ранньому етапі їх розвитку.

Будучи одним з важливих факторів соціального впливу, конкретного соціального мікросередовища, сім'я впливає в цілому на фізичний, психічний і соціальний розвиток дитини.Роль сім'ї полягає в поступовому введенні дитини в суспільство, щоб його розвиток йшов по природі дитини і культурі країни, де він з'явився на світ.

Навчання дитини тому соціальному досвіду, який накопичило людство, культурі тієї країни, де він народився і росте, її моральним нормам, традицій народу - пряма функція батьків.

Виховна функція. Важливу роль в процесі первинної соціалізації грає виховання дитини в сім'ї. Батьки були і залишаються першими вихователями дитини.

Виховання дитини в сім'ї - складний соціально-педагогічний процес. Він включає вплив всієї атмосфери і мікроклімату сім'ї на формування особистості дитини. Можливість виховного впливу на дитину закладена вже у самій природі ставлення батьків до дітей, сутність якого полягає в розумній опіки, свідомої турботі старших про молодших. Батько і мати проявляють турботу, увагу, ласку до своєї дитини, захищають від життєвих негараздів і труднощів. Існують різні за характером вимоги батьків і особливості взаємин батьків і дітей.

Вимоги батьків реалізуються в їх свідомої виховної діяльності за допомогою переконання, певного способу життя і діяльності дитини і т. д. Особистий приклад батьків - найважливіший засіб впливу на виховання дитини. Його виховне значення грунтується на притаманній дитячому віку схильності до наслідування. Не маючи достатніх знань і досвіду, дитина копіює дорослих, наслідує їх діям. Характер відносин батьків, ступінь їх взаємної згоди, уваги, чуйності і поваги, способи вирішення різних проблем, тон і характер розмов - все це сприймається дитиною і стає зразком для його власної поведінки.

Безпосередньо досвід дитини, придбаний в сім'ї, в молодшому віці стає часом єдиним критерієм ставлення дитини до навколишнього світу, людям.

Щоправда, і в умовах сім'ї виховання може бути деформованим, коли батьки хворі, ведуть аморальний спосіб життя, не мають педагогічної культурою і т. д. Звичайно, сім'я впливає на розвиток особистості дітей не просто самим фактом, що є родина, а сприятливим морально- психологічним кліматом, здоровими відносинами між її членами.

Рекреаційна та психотерапевтична функція. Сенс її полягає в тому, що сім'я повинна бути тією нішею, де людина могла б почувати себе абсолютно захищеним, бути абсолютно прийнятим, незважаючи на його статус, зовнішність, життєві успіхи, фінансове становище і т. д.

Вираз «мій будинок - моя фортеця» добре виражає ту думку, що здорова, неконфліктна сім'я - найбільш надійна опора, найкраще притулок, де можна хоч на час сховатися від усіх тривог зовнішнього світу, відпочити і відновити свої сили.

Найповніше сили відновлюються в сімейному оточенні, у спілкуванні з близькими, дітьми. Спільний відпочинок разом з дітьми - фактор, що добре впливає на міцність родини, що в наших умовах стало практично неможливим.

Таким чином, існування людини в даний час організовано у формі сімейного способу життя. Кожна з функцій може бути з більшим чи меншим успіхом реалізована поза сім'єю, але сукупність їх може виконуватися тільки в сім'ї.