3.2 Авторитет батьків у сім'ї

Важливою умовою успішного виховання є авторитет батьків. Під авторитетом батьків слід розуміти вплив батька й матері на дітей, засноване на любові та повазі до батьків, довірі до їхнього життєвого досвіду, їх словами, справах, вчинків.

Великий внесок у педагогічну науку вніс, у свій час А. С. Макаренко. Проаналізувавши досвід сімейного виховання, він прийшов до висновку: далеко не всі батьки розуміють значення їх авторитету у вихованні дітей і далеко не завжди педагогічно виправданими є дії і вчинки щодо встановлення авторитету.

Авторитет придушення. Особливо їм страждають батьки. З кожного приводу такий батько дратується, сердиться, підвищує голос, а нерідко хапається за ремінь. При такому батьківському терорі положення матері в сім'ї зводиться до нуля, діти виростають або забитими, безвольними, або самодурами, що помсти за своє пригнічений дитинство.

Авторитет чванства. Батьки хизуються своїми заслугами на кожному кроці, зарозумілі у відносинах з іншими людьми. Як правило, і їх діти ведуть себе за подобою батьків: «Ось я скажу своєму татові, він тобі задасть» або «А ти знаєш, хто мій тато?». При такому авторитеті діти виростають хвалькуватими, які не вміють самокритично поставитись до своєї поведінки.

Авторитет педантизму. Батьки тримають дітей в покорі на наказах, розпорядженнях. У сім'ї не радяться з дітьми, не зважають на їх думкою. Діти з таких сімей не вміють проявляти самостійність, ініціативу, постійно чекають розпорядження дорослих або протистоять вимогам дорослих.

Авторитет резонерства, при якому батьки буквально заїдають дітей повчаннями та повчаннями. По кожному приводу батьки починають довгі і нудні розмови, часом одні й ті ж.Діти звикають до них, не реагують на них, часто озлоблюються і перестають слухати і поважати батьків.

Авторитет любові - найпоширеніший вид помилкового авторитету. Батьки без всякої заходи говорять ніжні слова, цілують дітей, пестять. Якщо дитина не слухається, у нього тут же питають: «Значить, ти маму не любиш?». У цій обстановці дитина розуміє, що маму і тата легко обдурити, що завгодно випросити, варто для цього лише показати, як ти їх любиш. У таких сім'ях виростають егоїсти, циніки, розважливі ділки. Страждають від такого виховання в першу чергу самі батьки.

Авторитет доброти, де дитяче послух купується добротою батьків, їх поступливістю, м'якістю. Дорослі виступають перед дитиною як добряки, які все дозволяють, нічого не шкодують. Батьки бояться конфліктів у сім'ї, вони за мир навіть з великими жертвами. У такій родині діти дуже скоро починають командувати батьками, у них з'являються капризи, вимоги.

Авторитет підкупу - самий аморальний авторитет, коли слухняність дитини купується подарунками та різними обіцянками. Батьки, не соромлячись, так і кажуть: «Будеш добре вчитися - куплю тобі велосипед». Особливо важкі наслідки цього авторитету в сім'ях, де немає згоди між батьками, де намітилася конфліктна ситуація. Кожен з батьків задобрює дитини з метою перетягнути його на свій бік. Дитина користується цим, але поступово перестає поважати і батька, і матір. Виростає людина, яка привчений лавірувати, пристосовуватися, бути там, де він одержує більше вигод.

Для справжнього авторитету батькам необхідно:

- Сумлінно ставитися до своєї праці;

- Розширювати свій кругозір;

- Створювати нормальну атмосферу в сім'ї, коли всі її члени з задоволенням і радістю збираються після трудового дня разом;

- Проявляти високу вимогливість до себе і оточуючих. Вимогливість до дітей повинна поєднуватися з повагою до них;

- Мати єдність вимог до дітей з боку всіх старших членів сім'ї; не прощати погані вчинки дітей.