Розділ і електронні підручники як засіб підтримки учбового процесу

В епоху глобалізації і переходу до економіки знань інформатизація системи освіти і формування системи відкритої освіти набувають усе більш важливого значення. Перспективи впровадження інформаційних технологій в навчання, перш за все пов’язують із застосуванням комп’ютерної техніки для підняття ефективності учбового процесу. Ці технології мають дві головні складові: системи програмного забезпечення проведення учбового процесу (Learning Management System) та електронні учбові матеріали (e-content). Важливим є те, що обидві складові повинні взаємодіяти поміж собою і тому не можуть бути обрані незалежно одне від одного.

Таким чином, програмне середовище для створення електронного підручника має не тільки засоби для формування змістовної частини з теми навчання, але й засоби, що забезпечують взаємодію підручника з LMS. Засоби взаємодії закладають на етапі розробки LMS для конкретних середовищ створення електронного підручника. Тому для кожної LMS вказують на програмні середовища, що треба використовувати при виготовленні електронних учбових матеріалів. Наприклад, ми використовуємо підручники, що створені в середовищі FrontPage. Але можливо використання і інших середовищ.

Електронні учбові матеріали (ЕУМ) можуть суттєво відрізнятися наборами засобів для представлення змісту підручника. Найпростіші ЕУМ створюють в форматі HTML. Учбові матеріали в цьому форматі мають малий об’єм, тому не потребують потужних каналів зв’язку для їх доставки до студента. Крім того, вони можуть бути прийняті за допомогою стандартного Інтернет-браузера. Але, в основному, ці учбові матеріалі надають тільки в вигляді тексту з графічними елементами, інколи додають Java-аплети. Такі ЕУМ мають слабкі засоби взаємодії з LMS, що обмежує можливості трекінгу.

Більш складні ЕУМ створюють в спеціалізованих середовищах (Macromedia Authorware, Click2learn ToolBook Instructor) з використанням мультимедійних засобів. Вони дають можливість робити візуальні учбові демонстрації, продивлятися відеозаписи, надавати аудіосупровід. Крім того, можуть бути використані моделювання процесів та явищ, експерименти в умовах віртуальної реальності. Це сприяє кращому засвоєнню учбового матеріалу завдяки використанню різних видів пам’яті: зорової, слухової, асоціативної. Не треба доводити, що мультимедійні засоби суттєво підвищують ефективність навчання. Однак слід враховувати і те, що для використання таких учбових матеріалів необхідні швидкодіючі канали зв’язку та комп’ютери високого рівня.

Повноцінне впровадження комп’ютерних технологій в освіту можливе тільки при комплексному підході. Необхідно обрати систему підтримки навчання (LMS), що відповідає цілям впровадження і яку можуть підтримувати мережеві ресурси учбового закладу. Далі треба обрати програмні засоби для створення електронних учбових матеріалів. Вони повинні бути узгодженні з LMS та допускати бажаний рівень мультімедіності. Важливо, щоб всі засоби були стандартизовані, що надалі дозволить обмін учбовими матеріалами з іншими учбовими закладами та надасть можливість створити єдиний навчальний простір.

В епоху глобального процесу формування нової загальносвітової єдності у молоді виникає потреба особисто, безпосередньо пізнавати нове, раніше закрите для них культурне середовище, вести продуктивний діалог з ровесниками різних країн. Однак для реалізації такого спілкування необхідна змістовна основа. Такою основою і повинна стати якісна освіта. Крім того, сьогодні все більше набирає ваги думка, що комп'ютери і засоби телекомунікації здатні привести до якісних змін в організації традиційного навчально-виховного процесу. Проте, щоб це сталося, необхідно включити нові інформаційні технології в новий зміст освіти. Ми виходимо з того, що масове застосування засобів електронної комунікації разом з швидко поширюваними міжнародними контактами стануть в найближчому десятилітті саме тими факторами, які можуть змінити свідомість людей.

Дослідження американських вчених показали, що з використанням електронних підручників, в середньому ефективність навчання зростає на 30%.

Сучасний стан розвитку орієнтованих на комп’ютерні технології видавничих систем дає можливість швидко і якісно готувати до видання підручники з різних наук. Більшість підручників пропонується не лише у вигляді книг, а й в електронному виді, і розповсюджується через Інтернет. Ці електронні підручники дуже різні за змістом і методами викладання матеріалу. Найпростіші з них — це просто текстові файли у тому чи іншому форматі, що дає можливість читати текст з монітора комп’ютера, а при необхідності і надрукувати необхідний розділ. Інші електронні підручники містять не лише текст з матеріалами лекції, але й відповідні програми, які дозволяють студентам виконувати необхідні обчислення, будувати графіки, аналізувати залежності у режимі діалогу. Такі електронні підручники стають все більш популярними і доступними. За ними майбутнє.

Розробляються також електронні навчально-методичні комплекти, які являють собою інтегровану систему з електронного підручника (чи опорного конспекту), електронного лабораторного практикуму, фонду тестів, довідників, глосаріїв тощо. Передбачені такі режими роботи електронних навчальних комплектів:

навчання за теоретичним матеріалом гіпертекстового підручника чи опорного конспекту;

розв’язування практичних завдань;

тестування;

ознайомлення з глосарієм з теоретичних тем.

У наш час відбувається зміна ролі комп’ютера в навчанні: із засобу, який використовується лише на уроках інформатики для вивчення мов програмування, комп’ютер перетворюється на активного помічника викладача чи вчителя, що відкриває нові обрії у вивченні багатьох дисциплін.

Тому слід основну увагу зосередити на створенні електронних підручників, бо електронний підручник акумулює в собі основні дидактичні, методичні, наукові і інформаційно-довідкові матеріали, необхідні викладачам для підготовки і проведення усіх форм занять, та усім бажаючим самостійно вивчати теми або для отримання додаткових інформаційно-довідкових відомостей з навчальної літератури. Крім того, він дає можливість якісно вирішувати завдання самоконтролю, засвоюванню матеріалу з навчальної дисципліни, а викладачам - об'єктивно визначати поточний і підсумковий контроль за успішністю слухачів і студентів.

Він дозволяє:

одержувати відомості з навчальних програм, тематичних планів навчальної дисципліни;

індивідуально переглядати, вивчати або повторювати навчальні, методичні і інформаційно-довідкові матеріали;

наочно представляти на дисплеї комп'ютера увесь дидактичний матеріал (схеми, рисунки, таблиці, графіки), навчальні посібники, конспекти лекцій, методичні вказівки та інше;

одержувати інформації та рекомендації з навчально-методичної літератури;

здійснювати самоконтроль засвоювання змісту навчальних тем і усієї дисципліни в цілому;

роздрукувати окремі складові електронного підручника (плани, програми, матеріали модулів, методичні вказівки та інше).

Наявність комплекту інформаційних електронних носіїв для проведення навчального процесу з широким використанням комп'ютерної техніки і Internet дозволить забезпечити кожного студента сучасною навчально-методичною літературою.

Проаналізувавши вітчизняні та деякі закордонні програмні продукти учбового призначення з’ясувалося, що більшість фірмових програмних засобів, в особливості мультимедійних, розроблені людьми, які або взагалі не мають педагогічної освіти, або давно не працювали в школі. Більшість програмних продуктів, які в широкому асортименті з’явилися на нашому комп’ютерному ринку, російськомовні, пристосовані до російських шкільних програм, а також орієнтовані на самостійну роботу учнів та студентів удома. Цілий ряд електронних підручників являють собою спрощені популяризовані довідники, які не можуть стати джерелом системного, поглибленого знання і за своїми дидактичними характеристиками не можуть бути оцінені навіть на “задовільно”. При роботі з такими підручниками вся технологія навчання полягає в тому, що учні та студенти мають “пройти й здати” матеріал, але скористатися для цього комп’ютером. У результаті формується методика репродуктивного комп’ютерного навчання, яка має ті ж недоліки, що і традиційні методики.

Отже, саме відставання у розробці методологічних проблем, відсутність науково обґрунтованих концепцій навчання за допомогою комп’ютера, не адаптованість наявних програмних продуктів до навчального процесу є одними з основних причин розриву між потенційними та реальними можливостями інформаційних технологій навчання.

Слід зазначити, що ми далекі від протиставлення роботи з комп’ютерними програмами роботі зі звичайними “паперовими” підручниками і тим більше заміни ними учителя чи викладача. На нашу думку, оптимальною є періодична зміна цих форм діяльності. Але повне нехтування тими можливостями та перевагами, які надають електронні підручники у порівнянні з їхніми друкованими аналогами в наш час уже недоцільне й неможливе. До основних переваг електронного підручника відносять:

• Широке використання дидактичних можливостей графіки та звука.

• Можливість забезпечити навчальний матеріал динамічними малюнками.

• Можливість швидко та ефективно тестувати або яким-небудь іншим чином перевіряти знання учнів.

• Можливість створення гіпертекстових посилань, що полегшує пошук необхідної інформації за ключовими словами, виділеними в тексті.

• Можливість реалізації інтенсивних методів та форм навчання, організації самостійної роботи учнів та розвитку їхньої пізнавальної самостійності, підвищення якості засвоєння матеріалу за рахунок підсилення мотиваційно-орієнтувального, операційного, контрольно-оціночного аспектів навчання.

• Можливість організації віртуальних лабораторних робіт.

Велика кількість електронних підручників на сьогоднішній день створюється у HTML-редакторі FrontPage. У наступному розділі буде розглянуто деякі головні аспекти цього редактора.