Lekcija_8

автореферату дисертації та виступу з науковим відгуком на захист дисертації.

Особливість наукового відгуку полягає у 1) підтвердженні завершеності виконаної роботи, 2) зосередженні уваги на найважливіших моментах, 3) вияві позитивних ознак дослідження та його недоліків.

Науковий відгук витриманіший стосовно відповідних мовних кліше:

характеризується більшою стандартизованістю, чітким дотриманням визначених державною атестаційною комісією чи ВАК вимог. Обсяг відгуку від

2 – 3 до 5 – 7 сторінок (для кандидатських і докторських дисертацій).

Відгук має розкривати такі аспекти:

-актуальність обраної теми з урахуванням її тісного зв’язку із державними чи галузевими науковими програмами, пріоритетними напрямами розвитку науки й техніки;

-ступінь обгрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у дисертації;

-ключові проблеми дослідження;

-значення рецензованого дослідження для науки і практики;

-достовірність основних результатів, новизну, повноту їх викладу в наукових фахових виданнях;

-можливі конкретні шляхи використання результатів дослідження.

При написанні відгуку важливо звертати увагу на:

-дотримання вимог щодо мовного оформлення дисертації;

-відповідність її змісту спеціальності, за якою дисертація подана до захисту;

-ідентичність змісту автореферату й основних положень дисертації.

Увідгуку про дисертацію слід указати

Кандидатська дисертація			Докторська дисертація
-	що ця праця є завершеною;		- необхідно	повно		й
-	в ній отримані нові науково		аргументовано довести,			які
	обґрунтовані результати, які в		конкретно	нові	науково
	сукупності	розв’язують	обґрунтовані	результати		в

конкретне	наукове завдання,				певній галузі науки отримані,
або	нові	науково			що	вони	в	сукупності
обгрунтовані		теоретичні і			розв’язують важливу наукову
(чи)	експериментальні				проблему;
результати,		суттєві	для	-	які	отримані	нові		науково
розвитку		конкретного			обґрунтовані		розробки			в
напряму певної галузі науки					певній галузі науки, що
					забезпечують		розв’язання
					певної прикладної проблеми;
				-	які	отримані			науково
					обґрунтовані теоретичні і (чи)
					експериментальні			результати,
					що в сукупності є значним
					досягненням		для	розвитку
					конкретного		напряму		певної
					галузі науки

Головний критерій відгуку – критичний підхід до наукового продукту. Від ретельної експертизи, аргументованості і повноти висновків опонента значною мірою залежить оцінка дисертації спеціалізованою вченою радою,

об’єктивність рішення щодо присудження наукового ступеня.

У науковому відгуку можуть бути використані мовні кліше на позначення:

-предмета аналізу й актуальності теми (робота присвячена актуальній темі…; актуальність теми зумовлена…; очевидно, що… та ін.);

-короткого викладу змісту (дослідження складається зі вступу, …

розділів, висновків, … додатків тощо);

- позитивного оцінювання наукової роботи (достоїнством роботи є;

робота цінна тим, що в ній представлені різні підходи до; думка про … формується автором чітко (ясно, доказово впевнено); автор виявив уміння аналізувати, систематизувати, узагальнювати матеріал…; робота вирізняються значним фактичним матеріалом, оригінальним підходом до аналізу та розв’язання поставлених завдань, високою інформативністю;

автор справедливо (слушно) зазначає…, аргументує…, чітко визначає,

детально аналізує, уважно простежує, доказово критикує…); - дискусійних питань наукової роботи (дослідження не позбавлене певних

дискусійних моментів; занадто категоричними, на наш погляд, є

твердження автора про те, що…; деякі положення автора залишаються бездоказовими, зокрема й такі…; у роботі не вистачає ілюстративного та фактичного матеріалу, тому висновки автора є дещо не коректними; на підтвердження цієї тези автор наводить кілька аргументів (прикладів,

даних), які не завжди переконливі…); - висновків роботи (отже, аналізована робота має важливе значення

для…; робота заслуговує високої (позитивної) оцінки…; висновки автора доказові, випливають з аналізу значного фактичного матеріалу;

дослідження поглиблює…; вказані зауваження знижують якість дисертації, але не є принциповими і не впливають на загальну позитивну оцінку теоретико-експериментального дослідження).

На курсове, дипломне, магістерське дослідження відгук, що містить також елемент рецензії, подає науковий керівник. Наставник наукової молоді формує у своїх вихованців уміння та навички проектування, підготовки, оформлення та презентації результатів наукового дослідження: надає допомогу під час вибору теми дослідження, добору літератури, методології та методів дослідження тощо; аналізує зміст роботи та її результати; контролює виконання дослідження.

Науковий керівник – особа, призначена наказом ректора вищого навчального закладу або директора наукової установи керівником студента чи аспіранта для підготовки дипломної, магістерської робіт чи кандидатської дисертації.

У заголовку відгуку наукового керівника вказують основні вихідні дані:

курс навчання студента, назву факультету і навчального закладу, прізвище, ім’я

та по батькові виконавця роботи, назву роботи. Документ повинен відображати такі елементи:

- зв’язок теми з актуальними проблемами науки;

-теоретичне і практичне значення розробки теми;

-композиційну структуру роботи;

-творче використання наукової, методичної, довідкової літератури;

-якісну і кількісну характеристику зібраного матеріалу;

-ступінь самостійності студента у виконанні роботи;

-характеристику висновків і узагальнень;

-повноту списку використаної літератури і культуру цитування;

-стан грамотності та якість оформлення дослідження:

-позитивні та негативні аспекти роботи.

Науковий керівник дипломної (магістерської) роботи оцінює вміння студента організувати свою роботу, логічно мислити, працювати з науковою літературою, проводити теоретичні та експериментальні дослідження, робити висновки з отриманих результатів. Він не повинен аналізувати саме дослідження. Це завдання опонента.

Мовні кліше відгуку наукового керівника: Під час навчання в аспірантурі

аспірант ПІБ зарекомендував себе грамотним, високоерудованим фахівцем у галузі… . Відзначимо, що робота з дисертаційної тематики була розпочата ним ще на 3 курсі навчання; робота над дипломною роботою слугувала основою для подальших наукових досліджень; Під час навчання в аспірантурі ПІБ продемонстрував здатність самостійно виконувати теоретичні дослідження , експериментальну роботу… .

Поряд із суворим дотриманням вимог наукова рецензія і науковий відгук завжди позначені особистісними ознаками, цінностями автора, його вмінням здійснювати фахову оцінку дослідження, коректно зауважувати, вести науковий діалог з уявним читачем, полемізувати, припускати, пропонувати.

10. Науковий етикет

Від чого він залежить? Як формувався? Мовний етикет існував і існує в сучасній українській науці. Він є результатом значних мовно-стилістичних процесів, які відбулися в царині українського наукового стилю. Ці процеси особливо помітні за останнє століття. Наука розвивалася під гаслом

інтегрування, фахове мовлення науки тяжіло до уніфікації і стандартизації,

тобто на засобах вираження мовного етикету суттєво позначилися відомі соціальні, тобто позамовні чинники. Це й спричинило, на думку вчених, те, що національне в мовному етикеті української науки нівелювалося, розчинилося

(табл. 5).

Мовний етикет має велике значення в комунікації науковців, їх поведінка і мова залежать від того, з ким вони спілкуються: учений і його колеги спілкуються у власне науковому підстилі, а вчений і його учні – у науково-

навчальному підстилі тощо.

Науковець, спілкуючись із колегами, використовує одні мовні формули

(вітань, прощань, представлень, звертань тощо), а під час спілкування зі студентами – інші. Отже, засоби вираження мовного етикету залежать від того,

з ким спілкується науковець, і мають вони певні диференційні ознаки (бо змінюється різновид наукового стилю).

Структура мовного етикету в науковому стилі залежить від форми спілкування. Так, перебуваючи на науковому симпозіумі, науковець має використати зовсім іншу форму звертання до колег-учених, ніж ту, яку він використовує під час академічної лекції. Звичайно, науковець може змінювати мовні формули. Ці зміни будуть залежати від культури, вишуканості мовлення,

смаків, традицій науковця, умов і мети спілкування. Майже незмінними залишилися етикетні вирази, які використовуються під час публічного захисту наукових робіт (це вирази звертань до голови і членів спеціалізованої вченої ради, напр.: Глибокоповажаний голово спеціалізованої вченої ради!

Глибокоповажані члени спеціалізованої вченої ради! Шановні колеги!

Незмінними залишаються вирази подяки членам спеціалізованої вченої ради, опонентам, напр.: Дозвольте сердечно подякувати голові спеціалізованої вченої ради – членові-кореспонденту Академії педагогічних наук України,

доктору економічних наук, професору, моєму керівникові, доктору економічних наук, професору…; сердечно дякую офіційним опонентам: докторові економічних наук, професору .... кандидатові економічних наук, доценту …;

моя дяка всім ученим, які надіслали відгуки на автореферат (аналогічно, як і

вище, називаються). Щиро дякую кафедрі ..., її завідувачеві ..., усім співробітникам кафедри та зокрема професорові ..., доцентові ..., які доклали зусиль при атестації роботи на попередніх етапах. Сердечна дяка всім членам спеціалізованої вченої ради за участь в обговоренні роботи. Висловлюю особливу подяку вченому секретареві спеціалізованої вченої ради...).

Таблиця 5

ЕТИКЕТНІ ВИРАЗИ НАУКОВЦІВ

3 колегами: Доброго дня! Здрастуйте! Учасників конференції керівник

Вітання

може привітати так: Радий Вас вітати в нашому місті! Свого колегу викладач може привітати словами: Моє шанування! (звучатиме більш урочисто). З учнями або зі студентами: Доброго дня! Здрастуйте!

Прощання

До побачення! До зустрічі! До наступної лекції!

Подяка

після

закінчення наукової Дякую за увагу! Дякую за запитання! доповіді чи лекції

	при захисті	Дякую за слушні зауваження!
	дисертації

							У роботі над книгою неоціниму допомогу
							авторові подали члени наукового семінару відділу
							диференціальних рівнянь Інституту прикладних проблем
людям,	які			допомагали,			механіки і математики АН	України. Керівникові
консультували		під	час		створення		семінару, заслуженому діячеві науки України професору
праці							В. Я. Скоробагатьку і всім активним його учасникам
							автор висловлює найщирішу подяку (Сявавко М. С.
							Інтегральні ланцюгові дроби. –	К.: Наук, думка, 1994. –
							С. 7).
У наукових	текстах			(і	в усному		На наш погляд, вважаємо, ми переконані, ми
мовленні)	потрібно				вживати
							дотримуємось іншої класифікації
авторське "ми"
Під час полеміки, заперечення чи
висловлювання		побажання щодо
точок зору інших:			–	нейтральна			зазначив, запропонував, наголошував, займався
позиція автора (проста констатація
поглядів інших учених):

- схвалення позиції інших авторів:

слушний /слушно, справедливий/ справедливо, без сумніву, безперечно

- несприйняття автором		автор має дібрати мовні кліше, щоб висловити
позиції інших авторів:		сумнівл – несприйняття – заперечення

			У вступі: нова оригінальна праця з маркетингу
			(основ ринкової економіки), є першою спробою
			глобального дослідження, праця є спробою зіставного
			аналізу .... давно очікуваний фінансовий словник тощо.
			В основній частині подається оцінка роботи, її частин,
			висловлюються побажання: подана до захисту
			дисертація – надзвичайно вагоме і скрупульозне
			дослідження про .... процедура аналізу дисертантки
			відзначається	грунтовністю,	виваженістю,	які
	При написанні рецензій:		забезпечуються	вдалим використанням статистичного
			методу та ін. Завершення рецензії. Зауваження
			висловлюють за допомогою таких мовних формул, які
			ніби "стирають" певну категоричність (це вияв
			наукового такту): однак, на нашу думку, аналіз... виграв
			би, якби дисертант послідовніше розрізняв..., очевидно,
			помилково.., хотілося б... Кінцеві фрази при схваленні
			роботи: проте висловлені нами зауваження не знижують
			гарного враження, яке справляє дисертаційне
			дослідження .., із серйозним заглибленням у суть
			проблеми, зроблено важливі теоретичні висновки.

Дисертація ... повністю відповідає сучасним вимогам, які ставляться до дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук; таким чином є всі підстави вважати, що П. О. Коваль – сформований науковець і цілком заслуговує присудження їй за представлену дисертацію наукового ступеня кандидата економічних наук

Висновок:

•мовний етикет визначається формою наукового спілкування, його різновидом, жанром;

•він узгоджується структурою наукового тексту;

•вибір етикетної формули не залежить від віку, характеру взаємин науковців, місця й часу їх спілкування.

Запам´ятайте формули мовного етикету:

Вагомі наукові здобутки...

Заслугою автора ...

Слушною є думка...

Слушно вважати, що...

Справедливе твердження ...

Справедливо стверджувати...

Без сумніву, Ви маєте рацію ...

Безперечно, ваші міркування...

Дякую за увагу!

Дякую за прихильне ставлення до мене! Дякую за запитання!

Дякую за слушні доповнення і запитання!

Складаємо щиру подяку ... за цінні зауваження й поради ...

Ми ладні погодитись у цьому радше з ...

Краще було б ...

На наш погляд, на нашу думку ... Ми дотримуємось іншої класифікації...