Заруб.літ 6 клас

ІІ семестр	191

3)Визначте тему та ідею вірша.

Тема — це те, про що розповідається у творі. Ідея — головна думка твору.

Тема — розповідь про те, що, на думку поета, означає бути мужнім. Подумайте: цей заклик стосується лише чоловіків чи всіх людей? Ідея — заклик до людини бути мужньою, сміливою, чесною, спра-

ведливою, вільною, бути готовою захищати правду і волю зі зброєю в руках, покласти за них своє життя.

Таке життя не буде легким, але воно буде гідним звання Людини. Автор закликає людей цінувати не комфорт і багатство, а волю, правду, справедливість, хоча іноді здобути їх можна лише дорогою ціною власного життя.

4) Які образи зустрічаються в поезії?

 Муж, лялька на шворках, пес недолугий, гроза, меч, дуб, трава.

5)Які художні засоби вам відомі? Епітети — художнє означення.

Порівняння — зіставлення одного явища з іншими за спільною озна-

кою.

Метафора — перенесення ознак чи дії одного предмета на інший за подібністю.

Знайдіть ці художні засоби в тексті вірша. Епітети — мужній, кволий, сміливий, навісна.

Порівняння — замовкни, як змовкає гроза за краєм гір; будь дубом, що не гнеться під вітром, як трава.

Метафори — пес недолугий — доля; лялькою на шворках в руках долі не будь; будь дубом, котрий буря з корінням вирива.

З якою метою вони використовуються у вірші? (Роблять поезію об-

разнішою, яскравішою, мову вірша — точнішою, виразнішою.)

IV. Висновки уроку

Сьогодні на уроці ми:

дізналися про життя і творчість Ш. Петефі;

причитали вірш «Коли ти муж...»;

працювали над визначенням теми та ідеї поезії;

пригадали визначення художніх засобів;

вчилися знаходити в тексті епітети, метафори, порівняння.

V. Домашнє завдання

Порівняти вірш Ш. Петефі «Коли ти муж...» і поезію Р. Бернса «Чесна бідність».

Індивідуальне завдання. Підготувати розповідь про Ш. Петефі під час революції 1848 р.

192	Усі уроки зарубіжної літератури. 6 клас

Урок № 50

тема. Уславлення людської гідності, самоповаги та мужності, засудження приниження й внутрішнього рабства у віршах Ш. Петефі

Мета: вчити порівнювати твори зі схожою тематикою, продовжувати знайомство з непересічною особистістю Ш. Петефі; працювати над виразним читанням, навичками аналізу поетичного тексту; виховувати повагу до мужніх, вільних, здатних на подвиг людей.

Обладнання: збірка віршів Ш. Петефі, ілюстрації до поезії, тексти віршів.

Богам венгров поклянемся Навсегда Никогда не быть рабами, Никогда!

Ш. Петефі

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання.

Порівняти вірш Ш. Петефі «Коли ти муж...» і поезію Р. Бернса «Чесна бідність».

Вірш «Коли ти муж...» — це заклик до чесного, самовідданого служіння правді. Головний девіз ліричного героя, як і самого Петефі: «Голодний, але вільний»,— повною мірою стосується і вірша «Чесна бідність» Р. Бернса. Автор поезії вважає, що чесна бідність й розум та високі моральні якості людини кращі за багатство знатних, але нерозумних, лінивих, нечесних людей: «Звання — лиш карб, Людина — скарб, цінніший од усього». Обидва автори сповнені оптимізму щодо майбутнього. Так, Ш. Петефі вважає, що мужній людині ніхто не зможе зашкодити, вона міцна, як дуб, а Р. Бернс висловлює сподівання, що рано чи пізно настане той день, коли будуть цінуватися розум і честь, а не багатство:

Молись вже всяк, щоб стало так — А йдеться вже до того! — Щоб ум і честь, де тільки єсть, Пробили скрізь дорогу.

Нічого, нічого.

ІІ семестр	193

Діждем ладу нового, Торжествуватиме весь світ Братерства перемогу!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Робота з епіграфом

Епіграф — ключ до головної думки багатьох віршів Петефі: боротьба проти рабства, уславлення людської гідності та мужності.

2. Виступ учня-Петефі з розповіддю про участь поета у повстанні 1848 р. (за спогадами самого поета)

«Сповнені захоплення й віри в долю, ми знову пішли до кав’ярні. Йокаї прочитав уголос звертання, я продекламував свою “Національну пісню”. І те, й інше було зустрінуте гомоном схвалення...

У кав’ярні ми вирішили обійти всю університетську молодь, а потім приступити до великої роботи. Вирішили насамперед піти до медиків...

У дворі медичного факультету Йокаї знову прочитав звертання, а я — “Національну пісню”. Звідти пішли до інженерів, до юристів, з кожною хвилиною росли шеренги і зростало захоплення...

Депутація, що супроводжувалась щонайменше 20 тисячами чоловік, заявила в намісницькій раді свої вимоги. Члени ради зблідли й затремтіли. Після п’ятихвилинної наради члени ради погодилися на все.

Військовим було наказано не втручатися, цензуру було відмінено, двері тюрми, де перебував Танчик, відчинилися, незліченний натовп підхопив письменника-в’язня і, торжествуючи, поніс його в Пешт.

Це відбулося 15 березня. За своїми результатами цей день залишиться навіки знаменним у венгерській історії. Якби справа обмежилася цими подіями, то в цьому не було б нічого незвичайного, та як початок це було прекрасним, доблесним. Дитині важче зробити перші кроки, ніж дорослому пройти довгі милі».

Уривок з «Національної пісні» став епіграфом до нашого уроку.

ІІІ. Читання та аналіз віршів Ш. Петефі.

1. Читання поезії «Національна пісня»

Национальная песня Встань, мадьяр! Зовет отчизна! Выбирай, пока не поздно:

Примириться с рабской долей Или быть на вольной воле? Богом венгров поклянемся Навсегда —

194	Усі уроки зарубіжної літератури. 6 клас

Никогда не быть рабами, Никогда!

Мы живем на белом свете Перед дедами в ответе! Вольным предкам нет покою Здесь, под рабскою землею. Богом венгров поклянемся Навсегда — Никогда не быть рабами, Никогда!

Низок, мерзок и ничтожен Тот, кому сейчас дороже Будет жизнь его дрянная, Чем страна его родная! Богом венгров поклянемся Навсегда — Никогда не быть рабами, Никогда!

Блещет цепь, но вдвое краше Засверкает сабля наша.

Так зачем носить оковы? Пусть клинки сверкают снова! Богом венгров поклянемся Навсегда — Никогда не быть рабами, Никогда!

Имя венгра величаво И достойно древней славы.

Поклянемся перед боем, Что позор столетий смоем! Богом венгров поклянемся Навсегда — Никогда не быть рабами, Никогда!

Где умрем — там холм всхолмится, Внуки будут там молиться, Имена наши помянут, И они святыми станут.

Богом венгров поклянемся Навсегда — Никогда не быть рабами Никогда!

Пешт, 1848 г.

ІІ семестр	195

2. Бесіда

На скільки частин можна поділити твір? (На 6 строф)

Які рядки повторюються? Чому? (Рефрен використовується для того, щоб привернути увагу читача саме до цієї думки: прагнення волі, свободи, боротьба з рабством.)

До чого закликає ліричний герой угорців? (Зробити правильний ви-

бір: не коритися рабській долі, а боротися за волю.)

Які аргументи наводить ліричний герой на користь своєї думки? (2 строфа — ми відповідаємо перед предками за долю батьківщини; 3 строфа — доля батьківщини повинна бути ціннішою, ніж «мізерне» життя; 4 строфа — саме зараз є можливість розбити окови і стати вільними; 5 строфа — ім’я угорця гідне слави, а не сорому; 6 строфа — онуки згадають потім про мужніх дідів та помоляться за них, імена тих, хто боровся за свободу, стануть святими.)

Висновки. Тема — звернення до співвітчизників; ідея — заклик до

боротьби за свободу батьківщини.

3. Читання вірша «Любов і свобода»

Любовь и свобода Любовь и свобода — Вот все, что мне дано! Любовь ценою смерти я Добыть готов,

За вольность я пожертвую Тобой, любовь!

4. Бесіда

Що найдорожче для ліричного героя?

Життя → Любов → Свобода

(Заради любові він ладен пожертвувати життям, але заради свободи — любов’ю.)

5. Висновки

Тема — розповідь про життєві цінності; ідея — ліричний герой дорожить життям і любов’ю, але свобода для нього — найцінніша.

6. Читання вірша «Угорець знов угорцем став»

ВЕНГЕРЕЦ ВНОВЬ ВЕНГЕРЦЕМ СТАЛ!

Венгерец вновь венгерцем стал! Он сам собою стал отныне,— Не будет больше он слугой При иноземном господине.

196	Усі уроки зарубіжної літератури. 6 клас

Венгерец вновь венгерцем стал — Ярма он не потерпит снова. Звеня, осеннею листвой На землю сыплются оковы.

Венгерец вновь венгерцем стал — Сверкают палаши и шпаги, Лучится солнце на клинках, В очах горит огонь отваги.

Венгерец вновь венгерцем стал,— И пламенеют наши лица Огнем развернутых знамен, Зовущих в битву устремиться!

Венгерец вновь венгерцем стал! Одно у всех венгерцев сердце, И это сердце бьется так, Что в ужасе враги венгерца.

Венгерец вновь венгерцем стал, Героем стал на поле брани, И мир, великий мир глядит На чудеса в венгерском стане.

Венгерец вновь венгерцем стал И вечно будет сам собою, Иль в славный час, ужасный час Умрем мы все на поле боя!

Пешт, 1848 г.

(Вірш написаний під час революції 1848 р.)

7.Бесіда

•Скільки строф у вірші? (7)

•Який рядок повторюється? Чому? (Угорець знов угорцем став.)

•Який настрій у ліричного героя? Чому? (Настрій радісний, піднесе-

ний, тому що співвітчизники «прокинулись від сну» та виступили проти короля та влади, відбулася революція.)

•Якими словами характеризує ліричний герой ідеал громадянина? (Не будет больше он слугой при иноземном господине; ярма он не потерпит снова; в очах горит огонь отваги; героем стал на поле брани; и вечно будет сам собою…)

8.Висновки

Тема — угорці піднялися проти влади, проявили якості справжніх громадян своєї країни. Ідея — гордість за вчинки своїх вільнолюбних, мужніх співвітчизників.

ІІ семестр	197

9. Підсумки

Чому присвячено прочитані нами вірші? (Присвячено свободі та лю-

бові до батьківщини.)

Які теми та ідеї найбільше хвилюють поета? (Любов до батьківщини,

боротьба за її незалежність, активна життєва позиція, людські чесноти — розум, честь, мужність, справедливість, сміливість.)

IV. Домашнє завдання

Дати відповідь на запитання: «Що таке справжня мужність?» (за

творами Д. Лондона і Ш. Петефі).

Урок № 51

тема. Виразне читання вірша Ш. Петефі «Коли ти муж, будь мужнім...»

Мета: вдосконалювати навички виразного читання, працювати над інтонацією, логічним наголосом, навчати особливостей прочитання ліричного твору на прикладі поезії Ш. Петефі «Коли ти муж...»; виховувати культуру мовлення.

Обладнання: картки з позначками для розбору вірша, текст поезії.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання. Читання відповіді на запитання «Що таке справжня мужність».

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

— Величезна роль слова у житті людини:

Есть слова — словно раны, слова — словно суд,— С ними в плен не сдаются и в плен не берут. Словом можно убить, словом можно спасти, Словом можно полки за собой повести.

Словом можно продать, и предать, и купить, Слово можно в разящий свинец перелить.

В. Шефнер

— Але щоб повести за собою полки, треба це слово промовити так, щоб ніхто не залишився байдужим. Як це зробити, ми дізнаємося на уроці виразного читання.

198	Усі уроки зарубіжної літератури. 6 клас

ІІІ. Підготовка до виразного читання. Робота з текстом

1. Бесіда

Який настрій передає автор у своєму вірші? (Бадьорий, впевнений,

оптимістичний)

Чи змінюється настрій ліричного героя протягом вірша? (Ні, він за-

лишається таким самим.)

В якому ритмі потрібно читати цей вірш? (У середньому темпі, не швидко й не повільно)

Яке почуття хотів передати у поезії автор? (Впевненість у своїх пере-

конаннях, прагнення змінити життя інших людей)

Висновки. Завдання читача — передати почуття гордості поета за

справжніх чоловіків, прагнення автора — переконати слухача у справедливості своїх ідеалів, допускаючи навіть категоричність у висловленні своєї думки, ствердити оптимістичний погляд на майбутнє.

Читати треба енергійно, бадьоро, впевнено.

2. Складання партитури 1-ї строфи вірша

	Коли ти муж,— || будь мужнім, ||						Завдання
	Знайди життєву путь, ||						Переконати бути
							незалежними,
	А лялькою на шворках
							мужніми.
	В руках судьби не будь. |||
	Пес недолугий — || доля |||
	Лякає навісна						Запевнити, що не
	Лиш кволих — || і тікає						треба боятися долі
	Від сміливих вона. |||
— підвищення голосу
— пониження голосу
__ — логічний наголос
|| — коротка пауза

|||— довга пауза

—перенос паузи на наступний рядок.

3. Подальше складання партитури

IV. Виразне читання поезії за складеною партитурою

V. Домашнє завдання

Вивчити вірш «Коли ти муж...» напам’ять. Створити свій образ (яких мужніх людей ти знаєш?).

ІІ семестр	199

Урок № 52

тема. Виразне читання напам’ять вірша Ш. Петефі «Коли ти муж, будь мужнім...»

Мета: вдосконалювати навички виразного читання, вчити бути уважними слухачами та коректними критиками.

Обладнання: тексти віршів з партитурою, елементи костюмів та декорацій.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

— Чим відрізняються один від одного читець, слухач і критик? Учитель. Сьогодні ви спробуєте себе в кожній з цих ролей. Ви бу-

дете виразно читати вірш, уважно слухатимете декламації однокласників та висловлюватиме свою думку щодо правильності, відповідності до партитури прочитаного напам’ять.

Які якості необхідно мати кожному?

ІІ. Читання вірша напам’ять

Учні уважно слухають виступи однокласників, висловлюють пропозиції щодо якості декламації. Можна залучити дітей до оцінювання читання однокласників (учитель враховує аргументовану точку зору учнів), уміння по-своєму «побачити» вірш і показати це в класі.

Можна запропонувати зіграти «образ» у вірші. Для цього підготувати елементи костюма, декорації. Наприклад, читати поезію можна з імпровізованим вогнем (Прометей), з водою чи мечем (Геракл), з прапором (борці за свободу), зі штурвалом (Дік Сенд). Інші учні будуть відгадувати ім’я героя.

ІІІ. Домашнє завдання

Почати читати роман Р. Л. Стівенсона «Острів скарбів».

200	Усі уроки зарубіжної літератури. 6 клас

Урок № 53

тема. Р. Л. Стівенсон — автор роману «Острів скарбів»

Мета: зацікавитиучнівбіографієюітворчістюР.Л. Стівенсона, познайомити з історією створення роману«Острівскарбів»,працюватинадвиразним читанням, розвивати логічне мислення.

Обладнання: портрети Р. Л. Стівенсона, виставка книг письменника.

Володіючи багатством Усієї землі, Ми повинні бути щасливі, Як королі.

Р. Л. Стівенсон

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Розшифрувавши криптограму, ви дізнаєтеся, твір якого письменника ми будемо читати на уроці.

21 19 2 7 21 23

16 33 31 13 22

22 23 12 3 7 18 22 19 18

(Роберт Льюїс Стівенсон)

Ключ до криптограми — український алфавіт.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь учителя про письменника

Життєвий і творчий шлях письменника

— Розмірковуючи над долею письменника Стівенсона, не можна забувати: був іще й читач Стівенсон. З самого раннього дитинства він захоплювався романами Вальтера Скотта, історичні твори якого були сповнені пригод і подорожей. Цікаво, що серед героїв романів великого шотландця Стівенсон знаходив своїх предків, не говорячи вже про те, що вони з В. Скоттом навіть мали спільних далеких родичів. А дід Стівенсона показував авторові «Айвенго» побудовані ним маяки.

Дід і батько письменника — морські інженери, що будували маяки, такі необхідні для урятування кораблів. Але Льюїс не міг слідувати