Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ist.ukr.ekz.docx
Скачиваний:
136
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
238.84 Кб
Скачать

37. Заснування Нової Січі та її адміністративний та військовий устрій.

Нова Січ— адміністративний і військовий центр запорозького козацтва в 1734—1775 роках. Остання Запорозька Січ. Січ розташовувалася на великому півострові. Нова Січ була заснована з дозволу і під наглядом московського уряду 31 березня 1734 року отаманом-гетьманом І. Малашевичем на Правобережжі Дніпра. На відміну від Старої Запорозької Січі у Новій неабиякого значення надавали сільському господарству. Там розвивалося землеробство. Охочіше, ніж раніше, займалися скотарством і промислами. Січ була оточена господарськими садибами. Основна маса запорожців жила не на самій Січі, а в слободах. За традицією у Новій Січі зберігалася виборність кошового й курінних отаманів, різної козацької старшини.

В часи існування Нової Січі постає незалежне козацько-військове угрупування під назвою «гайдамаки». З Нової Січі вирушало Запорозьке Військо на російсько-турецьку війну 1735—1739 рр. На початку червня 1775 року за наказом Катерини II Нова Січ була зруйнована, а Вольності Війська Запорозького анульовані.

38. Правобережжя і західноукраїнські землі в першій половині XVIII ст.

У першій половині XVIII ст. процес відновлення польської влади на Правобережжі, перерваний воєнними діями, пов'язаними з Північною війною, продовжився. Становище селян у різних районах Правобережної України було неоднаковим. На Волині та північній частині Поділля вони були закріпачені і мусили виконувати панщину та інші повинності. На Правобережному Подніпров'ї спочатку панщини не було. Землевласники обмежувалися тут лише грошовими і натуральними податями, а селяни мали «слободи» (пільги) на 10—25 років. Але з поширенням у цьому районі фільварків тут зростала кількість різних форм соціального гноблення.

У тяжкому становищі перебувало населення Західної України, де кріпосницька система була більш міцною. Селяни жили в злиднях. Близько 80 % міст були в приватному володінні магнатів і шляхти, які грабували міщан, примушуючи їх відбувати панщину. Тільки великі міста — Львів і Кам'янець-Подільський мали самоуправління.

39.Антифеодальна боротьба на правобережній Україні в першій половині XVIII ст..

Посилення феодального і національно-релігійного гніту викликало в Україні хвилю повстань. На початку XVIII ст. виникла нова форма антифеодальної боротьби – гайдамацький рух. Серед гайдамаків були козацька голота, селяни, міщани, православне духовенство. Гайдáмаки — самоназва народних повстанців на Правобережній Україні. Гайдамацький рух - це національно-визвольний і суспільно-політичний рух прoти польського гніту на прикінці 18-го на початку 19-го ст, який поширився на Київщині, Брацлавщині і Волині.

Гайдамацький рух об'єднав незаможних селян-втікачів, найманих робітників, міщан, дрібну шляхту й нижче духовенство, але підтримували його найширші верстви населення!

Ці гайдамацькі рухи розпочалися у перші десятиріччя й тривали аж до кінця 1760-х років, зрештою вилившись у грандіозне повстання, що відоме в історії під назвою Коліївщина(1768). Найголовнішим гайдамацьким лідером був Максим Залізняк.

Гайдамацькі загони складалися із селян, козаків, наймитів, міщан-ремісників і навіть збіднілих шляхтичів. Гайдамакам присвячений твір Т.Г.Шевченка "Гайдамаки"

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]