- •1.Первісний лад на території України
- •2. Кіммерійці, скіфи та сармати на території України.
- •3. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •4. Зародження класів і держави на Русі. Норманська теорія походження Київської Русі.
- •5. Київська Русь в X ст.
- •6. Київська Русь в хі – на початку хіі ст.
- •7. Культура Київської Русі
- •8. Причини роздробленості Русі. Утворення князівств.
- •9. Утворення Галицького князівства та його розвиток.
- •10. Утворення Галицько – Волинського князівства та його політичний розвиток в хііі-1 пол. Хіv ст.
- •11. Боротьба Русі проти монголо – татарських завойовників.
- •12. Захоплення українських земель іноземними поневолювачами в XIV ст.. Кревська унія.
- •13. Виникнення українського козацтва. Утворення Запорізької Січі.
- •14. Люблінська унія та її наслідки.
- •15. Боротьба запорізького козацтва проти татарсько – турецької агресії в 2 пол. XVI - на поч. XVII ст.
- •16.Козацько – селянські повстання в Україні кінця XVI – 30-х рр. Xviі ст.
- •17. Брестська церковна унія (1596) та її наслідки.
- •18. Причини, характер і рушійні сили визвольної війни укр. Народу середини xviі ст.
- •19. Розгром польсько – шляхетських військ в Україні весною – восени 1648 р.
- •21.Облога Збаража. Зборівська битва та укладення Зборівської угоди.
- •22.Берестецька битва і укладення Білоцерківського перемир’я.
- •23. Переговори України з Росією у ході визвольної війни. Переяславська Рада.
- •24. Розвиток подій в Україні в 1654 – 1657 роках. Віленське перемир’я та смерть б. Хмельницького.
- •25. Становище України після визвольної війни середини XVII ст. Політика і. Виговського. Гадяцький договір.
- •26.Боротьба козацько – старшинських угрупувань за владу в 50-60-х рр. XVII ст. В Україні.
- •27.Боротьба проти Туреччини і Кримського ханства в 50-70-х рр. Xviі ст.
- •28.Соціально – економічне становище і суспільно – політичний лад Лівобережної України в 2 пол. XVII ст.
- •29.Андрусівське перемиря та гетьманування п. Дорошенка.
- •30. Обмеження автономії України російським царизмом за Переяславськими (1659), Московськими(1665), Глухівськими(1667), Коломацькими(1687), статтями – договорами.
- •31. Становище Правобережжя і західноукраїнських земель під владою Речі Посполитої в другій половині XVII ст.
- •32. Культура України XVII – XVII ст.
- •33. Україна в період Північної війни. Полтавська битва. Особа і. Мазепи в оцінці істориків XVII – XX ст.
- •34. Доля Запорізької Січі в період Полтавської битви та після неї. Кошовий к. Гордієнко. Олешківська Січ.
- •35. Соціально – економічні відносини на Лівобережжі і Слобожанщині у першій половині XVIII ст.
- •36. Лівобережна Україна в період правління гетьмана і. Скоропадського, п. Полуботка, д. Апостола та к. Розумовського.
- •37. Заснування Нової Січі та її адміністративний та військовий устрій.
- •38. Правобережжя і західноукраїнські землі в першій половині XVIII ст.
- •39.Антифеодальна боротьба на правобережній Україні в першій половині XVIII ст..
- •40. Посилення опришківського руху на Галичині в першій половині XVIII ст. Олекса Довбуш.
- •41.Ліквідація гетьманщини як результат посилення колоніальної політики російського царизму в Україні.
- •42. Селянські повстання в Лівобережній і Слобідській Україні в другій половині XVIII ст.
- •43. Піднесення гайдамацького руху в 60-х рр. XVIII ст. Коліївщина.
- •44. Запорізька Січ в 60-70-х рр. XVIII ст. Та її ліквідація царизмом.
- •45. Культура України у XVIII ст.
- •46. Політичне становище українських земель в Російській імперії в першій половині XIX ст.
- •47.Економ станов Наддніпрянської України в першій половині XIX ст..
- •48. Селянські рухи та виступи робітників в Україні в першій половині XIX ст. Устим Кармелюк.
- •49.Діяльність декабристів.Таємні товариства.
- •50. Кирило-Мефодіївське братство. Т. Г. Шевченко.
- •51.Західноукраїнські землі в складі Австрійської монархії в і пол. Хіх ст..
- •52.Західноукраїнські землі під час революції 1848-1849 рр.
- •53.Розвиток культури в пер.Пол.19 ст.
- •54.Скасування кріпосного права в Україні. Реформи 60-70 рр.Хіх ст. Та їх значення.
- •55.Посилення національного гніту в Україні іі пол.. ХіХст. Валуєвський циркуляр та Емський указ.
- •56. Західноукраїнські землі в складі австро угорщини в другій половині 19 ст.
- •57.Розвиток капіталізму в промисловості і сільському господарстві 2 пол. 19ст.
- •58.Національно-визвольний рух в Україні в іі пол..Хіх ст.
- •59.Народницький рух в Україні в 2 пол.Хіх ст..
- •60. Культура України 2 пол. Хіх ст.
- •61. Політичне становище українських земель наприкінці хіх – на початку хх ст.
- •62. Економічне становище України на початку хх ст.
- •63. Революційні події 1905-1907 рр. В Україні.
- •65. Україна в роки Першої світової війни.
- •66. Події Лютневої революції в Україні.
- •67. Виникнення та конституювання Української Центральної Ради.
- •68. Перший та другий Універсали Центральної Ради. Відносини Центральної Ради з Тимчасовим Урядом.
- •69. Проголошення Української Народної Республіки. Ііі, іv Універсали Центральної Ради.
- •70. Перший Всеукраїнський з’їзд Рад. Війна Радянської Росії проти унр.
- •72.Західноукраїнські землі в 1918-1919рр.Проголошення зунр,її внутр. І зовн політика
- •73.Створення Директорії. Її внутрішня і зовнішня політика. Злука зунр і унр
- •74.Воєнна інтервенція в Україну буржуазно-поміщицької Польщі та її крах
- •75.Україна в період неПу
- •76.Суспільно-політичне життя урср у 20-30-х рр.;формування командно-адміністративного апарату
- •77.Індустріалізація в Україні: уроки та досвід
- •79.Насильницька колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933рр. Та його наслідки
- •80.Здійснення культурної революції в Україні.Політика українізації
- •81. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період. Вступ радянських військ в Західну Україну.
- •82. Оборонні бої в Україні влітку і восени 1941 р. Причини невдач Червоної Армії.
- •84. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях в роки Другої світової війни. Дії оун-упа.
- •85. Звільнення Лівобережної України та Донбасу від фашистських окупантів. Битва за Дніпро. Визволення Києва.
- •86. Звільнення Правобережної та Західної України від фашистських загарбників.
- •87. Україна у відбудовний період (1945- і половина 50х рр.)
- •1. Адміністративно-територіальні зміни
- •2. Зовнішньополітична діяльність урср
- •3. Перехід до мирного будівництва. Внутрішньополітичне та економічне становище урср
- •4. Відбудова та її особливості в Україні
- •5. Голод 1946-1947 рр. Його причини, масштаби і наслідки
- •6. Демографічне становище. Рівень життя та побут населення
- •88. Соціально-економічні процеси в Україні в іі пол 50-х - середині 60-х рр.
- •89. Суспільно-політичне життя в Україні в іі пол 50-х - і половині 60-х рр.
- •90. Економічне та суспільно-політичне становище України в іі пол. 60-х - середині 80-х рр. Дисидентський рух.
- •91. Україна в умовах перебудови. Декларація про держ. Сувернітет.
- •92. Проголошення і розбудова укр. Незалежної держави. Конституція України (ку)
- •93. Україна в міжнародних відносинах на сучасному етапі
- •94. Сучасні проблеми соц.-економ. Розвитку України та шляхи їх розв язання
- •95. Суспільно-політ. Становище України на сучасному етапі
61. Політичне становище українських земель наприкінці хіх – на початку хх ст.
Україна, територіально розтята між двома імперіями (Російською і Австро-Угорською), була приречена на величезні страждання. Велика культурна нація поступово втрачала національні звичаї,традиції руйнувалися політикою, що її проводили правлячі кола імперських держав : етнічні українські території в складі обох імперій мали статус колоній. Російська імперська політика щодо України була спрямована в русло русифікації. Вона охопила всі сфери економічного, політичного і культурного життя краю, проводилася цілеспрямовано, жорстоко. Кінець XIX — початок XX ст. характеризувався якісними змінами в промисловому розвитку як у Європі в цілому, так і в Російській імперії. З розвитком промисловості на території України розвивається містобудування, і міста заселяються робітниками. Така політика проводилася виключно з метою русифікації. За переписом 1897 р., в Києві з 244 723 чол. лише 22,1 % українці, в Одесі частка українського населення ледве досягла 16 відсотків. Так само - в промислових центрах Донбасу та на Півдні України. Царат найбільш активну нищівну політику зосередив в напрямі освіти. Навіть якщо зважати на те, що царизм проводив політику насаджування невігластва у всій імперії, то навіть на такому тлі Україна мала вигляд неписьменної нації.Всеросійський перепис 1897 р. засвідчив,що письменних серед росіян було 32,4 %, поляків — 40,6 %, євреїв — 39 %, а серед українців — лише 13 %. За такої низької частки письменних серед українства царат продовжував знищувати українську школу 18 липня 1863 р. з'явився циркуляр міністра внутрішніх справ П. Валуєва про заборону української мови. Згодом, у 1875 р. була створена комісія, мета якої було припинення українофільської пропаганди і видання літератури, а також перевезення в Росію книг українською мовою із-за кордону. На основі матеріалів комісії в 1876 р. з'явився Емський указ Олександра II про заборону ввезення українських книг із-за кордону та друкування нот українською мовою. Для остаточного знищення української мови в 1895 р. було заборонено українські книги для дітей та викладання рідною мовою в початкових школах. Русифікаторська політика царату поширювалася і на громадські організації — громади, «Просвіти», товариства, братства, гуртки, клуби, бібліотеки. Під тиском реакції припиняли свою видавничу та пропагандистську роботу найпоширеніші організації — громади, а їх організатор М. Драгоманов змушений був емігрувати до Женеви, де почав видавати журнал «Громада». Згортали свою просвітницьку діяльність і това- риства «Просвіти», які були майже на всій території України.
Суттєво відрізнялося політичне становище Наддністрянської України в складі Австро-Угорської імперії, де панувала конституційна монархія Габсбургів. Вона давала можливість українцям Буковини, Галичини та Закарпаття вільно розвивати своє політичне, економічне та культурне життя. В Австро-Угорської монархії до імперського парламенту у Відні та до провінційних сеймів, заведених з 1861 р., обирались українські депутати. В останні десятиріччя XIX ст. місцеві сейми сформувалися в Галичині, Буковині, Закарпатті, Польщі. З 1861 р. Буковина була визнана автономним краєм Австрії. Українці ввійшли до крайового сейму лише з 1890 р. Проте справжнє національне відродження розгорнулося з 1884 р., коли першість в національному житті взяли народовці.Особливо політичні результати боротьби проявилися в перші десятиріччя XX ст., коли представники Галичини й Буковини проголосили 18 жовтня 1918 р. у Львові ЗУНР. Відносна демократизація політичного життя в Австро-Угорській імперії в умовах парламентаризму сприяла появі громадсько-політичних організацій. Саме в австрійській частині України в 90-х роках XIX ст. були створені перші політичні партії, які очолили національно-визвольний рух. Звичайно, виникнення і становлення політичних партій у Галичині в 90-х роках мало певне підґрунтя : Публіцисти і письменники видавали часописи, брошури і літературні твори, які пробуджували громадську національну самосвідомість. Така робота давала результати, оскільки зорганізована громада могла успішніше обирати своїх депутатів до австрійського парламенту, а також до регіональних сеймів і на місцеві виборні посади. Отже, на межі XIX—XX ст. Україна була розчленована як в географічному, так і політичному відношенні між двома імперіями. Перебуваючи на різних рівнях політичного розвитку, Російська та Австро-Угорська імперії проводили колоніальну політику щодо українства на підпорядкованих їм українських територіях.Але українство вело послідовну боротьбу за свої соціальні і національні права. Стратегія цієї боротьби полягала в соборності України і створенні незалежної Української держави.