- •1.Первісний лад на території України
- •2. Кіммерійці, скіфи та сармати на території України.
- •3. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •4. Зародження класів і держави на Русі. Норманська теорія походження Київської Русі.
- •5. Київська Русь в X ст.
- •6. Київська Русь в хі – на початку хіі ст.
- •7. Культура Київської Русі
- •8. Причини роздробленості Русі. Утворення князівств.
- •9. Утворення Галицького князівства та його розвиток.
- •10. Утворення Галицько – Волинського князівства та його політичний розвиток в хііі-1 пол. Хіv ст.
- •11. Боротьба Русі проти монголо – татарських завойовників.
- •12. Захоплення українських земель іноземними поневолювачами в XIV ст.. Кревська унія.
- •13. Виникнення українського козацтва. Утворення Запорізької Січі.
- •14. Люблінська унія та її наслідки.
- •15. Боротьба запорізького козацтва проти татарсько – турецької агресії в 2 пол. XVI - на поч. XVII ст.
- •16.Козацько – селянські повстання в Україні кінця XVI – 30-х рр. Xviі ст.
- •17. Брестська церковна унія (1596) та її наслідки.
- •18. Причини, характер і рушійні сили визвольної війни укр. Народу середини xviі ст.
- •19. Розгром польсько – шляхетських військ в Україні весною – восени 1648 р.
- •21.Облога Збаража. Зборівська битва та укладення Зборівської угоди.
- •22.Берестецька битва і укладення Білоцерківського перемир’я.
- •23. Переговори України з Росією у ході визвольної війни. Переяславська Рада.
- •24. Розвиток подій в Україні в 1654 – 1657 роках. Віленське перемир’я та смерть б. Хмельницького.
- •25. Становище України після визвольної війни середини XVII ст. Політика і. Виговського. Гадяцький договір.
- •26.Боротьба козацько – старшинських угрупувань за владу в 50-60-х рр. XVII ст. В Україні.
- •27.Боротьба проти Туреччини і Кримського ханства в 50-70-х рр. Xviі ст.
- •28.Соціально – економічне становище і суспільно – політичний лад Лівобережної України в 2 пол. XVII ст.
- •29.Андрусівське перемиря та гетьманування п. Дорошенка.
- •30. Обмеження автономії України російським царизмом за Переяславськими (1659), Московськими(1665), Глухівськими(1667), Коломацькими(1687), статтями – договорами.
- •31. Становище Правобережжя і західноукраїнських земель під владою Речі Посполитої в другій половині XVII ст.
- •32. Культура України XVII – XVII ст.
- •33. Україна в період Північної війни. Полтавська битва. Особа і. Мазепи в оцінці істориків XVII – XX ст.
- •34. Доля Запорізької Січі в період Полтавської битви та після неї. Кошовий к. Гордієнко. Олешківська Січ.
- •35. Соціально – економічні відносини на Лівобережжі і Слобожанщині у першій половині XVIII ст.
- •36. Лівобережна Україна в період правління гетьмана і. Скоропадського, п. Полуботка, д. Апостола та к. Розумовського.
- •37. Заснування Нової Січі та її адміністративний та військовий устрій.
- •38. Правобережжя і західноукраїнські землі в першій половині XVIII ст.
- •39.Антифеодальна боротьба на правобережній Україні в першій половині XVIII ст..
- •40. Посилення опришківського руху на Галичині в першій половині XVIII ст. Олекса Довбуш.
- •41.Ліквідація гетьманщини як результат посилення колоніальної політики російського царизму в Україні.
- •42. Селянські повстання в Лівобережній і Слобідській Україні в другій половині XVIII ст.
- •43. Піднесення гайдамацького руху в 60-х рр. XVIII ст. Коліївщина.
- •44. Запорізька Січ в 60-70-х рр. XVIII ст. Та її ліквідація царизмом.
- •45. Культура України у XVIII ст.
- •46. Політичне становище українських земель в Російській імперії в першій половині XIX ст.
- •47.Економ станов Наддніпрянської України в першій половині XIX ст..
- •48. Селянські рухи та виступи робітників в Україні в першій половині XIX ст. Устим Кармелюк.
- •49.Діяльність декабристів.Таємні товариства.
- •50. Кирило-Мефодіївське братство. Т. Г. Шевченко.
- •51.Західноукраїнські землі в складі Австрійської монархії в і пол. Хіх ст..
- •52.Західноукраїнські землі під час революції 1848-1849 рр.
- •53.Розвиток культури в пер.Пол.19 ст.
- •54.Скасування кріпосного права в Україні. Реформи 60-70 рр.Хіх ст. Та їх значення.
- •55.Посилення національного гніту в Україні іі пол.. ХіХст. Валуєвський циркуляр та Емський указ.
- •56. Західноукраїнські землі в складі австро угорщини в другій половині 19 ст.
- •57.Розвиток капіталізму в промисловості і сільському господарстві 2 пол. 19ст.
- •58.Національно-визвольний рух в Україні в іі пол..Хіх ст.
- •59.Народницький рух в Україні в 2 пол.Хіх ст..
- •60. Культура України 2 пол. Хіх ст.
- •61. Політичне становище українських земель наприкінці хіх – на початку хх ст.
- •62. Економічне становище України на початку хх ст.
- •63. Революційні події 1905-1907 рр. В Україні.
- •65. Україна в роки Першої світової війни.
- •66. Події Лютневої революції в Україні.
- •67. Виникнення та конституювання Української Центральної Ради.
- •68. Перший та другий Універсали Центральної Ради. Відносини Центральної Ради з Тимчасовим Урядом.
- •69. Проголошення Української Народної Республіки. Ііі, іv Універсали Центральної Ради.
- •70. Перший Всеукраїнський з’їзд Рад. Війна Радянської Росії проти унр.
- •72.Західноукраїнські землі в 1918-1919рр.Проголошення зунр,її внутр. І зовн політика
- •73.Створення Директорії. Її внутрішня і зовнішня політика. Злука зунр і унр
- •74.Воєнна інтервенція в Україну буржуазно-поміщицької Польщі та її крах
- •75.Україна в період неПу
- •76.Суспільно-політичне життя урср у 20-30-х рр.;формування командно-адміністративного апарату
- •77.Індустріалізація в Україні: уроки та досвід
- •79.Насильницька колективізація в Україні. Голодомор 1932-1933рр. Та його наслідки
- •80.Здійснення культурної революції в Україні.Політика українізації
- •81. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період. Вступ радянських військ в Західну Україну.
- •82. Оборонні бої в Україні влітку і восени 1941 р. Причини невдач Червоної Армії.
- •84. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях в роки Другої світової війни. Дії оун-упа.
- •85. Звільнення Лівобережної України та Донбасу від фашистських окупантів. Битва за Дніпро. Визволення Києва.
- •86. Звільнення Правобережної та Західної України від фашистських загарбників.
- •87. Україна у відбудовний період (1945- і половина 50х рр.)
- •1. Адміністративно-територіальні зміни
- •2. Зовнішньополітична діяльність урср
- •3. Перехід до мирного будівництва. Внутрішньополітичне та економічне становище урср
- •4. Відбудова та її особливості в Україні
- •5. Голод 1946-1947 рр. Його причини, масштаби і наслідки
- •6. Демографічне становище. Рівень життя та побут населення
- •88. Соціально-економічні процеси в Україні в іі пол 50-х - середині 60-х рр.
- •89. Суспільно-політичне життя в Україні в іі пол 50-х - і половині 60-х рр.
- •90. Економічне та суспільно-політичне становище України в іі пол. 60-х - середині 80-х рр. Дисидентський рух.
- •91. Україна в умовах перебудови. Декларація про держ. Сувернітет.
- •92. Проголошення і розбудова укр. Незалежної держави. Конституція України (ку)
- •93. Україна в міжнародних відносинах на сучасному етапі
- •94. Сучасні проблеми соц.-економ. Розвитку України та шляхи їх розв язання
- •95. Суспільно-політ. Становище України на сучасному етапі
53.Розвиток культури в пер.Пол.19 ст.
У першій половині XIX ст. в Україні культура розвивалася передусім в умовах національно-культурного відродження українського народу, під впливом антикріпосницького визвольного руху, а також революційних ідей, ідей утопічного соціалізму, романтизму та інших, які йшли з Західної Європи. Саме розвиток української культури був яскравим виявом дальшого формування української нації, відродження самосвідомості українського народу, його прагнення до утвердження себе як самобутнього окремого народу.
Освіта.
Вирішальне значення для піднесення культури мала освіта. Царський уряд робив усе, щоб народні маси залишалися неписьменними. Шлях до освіти був відкритий дворянству, чиновництву, духівництву. До того ж царський уряд, проводячи великодержавницьку політику і придушуючи українську культуру, не допускав в Україні викладання в школах українською мовою.
Міністерство народної освіти, яке почало діяти в p., вирішило провести реформу системи освіти і затвердило «Попередні правила народної освіти», а в 1804 р. — статут навчальних закладів. За «Попередніми правилами» передбачалися чотири типи шкіл: парафіяльні, повітові, губернські (гімназії), університети.
У першій половині XIX ст. у Росії було шість університетів і серед них в Україні — два. Це були університети: Московський (1755 p.), Петербурзький (1819 p.), Казанський (1804 р.), Дерптський (Тартуський) (1802 p.), Віленський (1803 p., закритий після польського повстання 1830—1831 pp.), Харківський (1805 р.) і Київський (1834 p.). Головним завданням університетів, як це визначав університетський статут 1804 p., була підготовка «юнацтва для вступу у різні звання державної служби», тобто підготовка державних чиновників.
Наука.
Царський уряд, кріпосники-дворяни Росії негативно ставилися до розвитку наукової думки, особливо природничих наук, боячись поширення матеріалістичних поглядів і підриву панівної самодержавно-релігійної ідеології.
З часу заснування Харківського університету протягом 16 років у ньому працював професором, завідував кафедрою математики, а в 1813—1820 pp. був ректором Тимофій Федорович Осиповський (1765—1832), який написав науковий тритомний «Курс математики» відіграв важливу роль у розвитку математичної науки і навчанні студентів. На матеріалістичних позиціях стояв професор Харківського університету Василь Іванович Лапшин (1809—1888), який написав ряд цінних праць із фізики і фізичної географії.
Основи для розвитку хімічної науки в Харківському університеті заклав професор О. І. Ходнєв, що обіймав кафедру хімії в 1842—1854 pp.
У галузі природознавства, зокрема у вивченні вітчизняної флори, плідно працював професор Харківського університету Василь Матвійович Черняев (1793—1871), а в галузі геології — Никифор Дмитрович Борисяк (1817—1882).
Понад 100 праць із питань ботаніки, зоології, фізики, хімії та інших природничих наук написав перший ректор Київського університету Михайло Олександрович Максимович (1804—1873). Значний позитивний вплив справила діяльність видатного російського вченого, визначного хірурга, анатома і педагога, засновника польової хірургії Миколи Івановича Пирогова (1810—1881).
Значні заслуги відомого вченого славіста й археографа Осипа Максимовича Бодянського (1808—1877)
Першу узагальнюючу, синтетичну історію України, яка ґрунтувалась не лише на літописних джерелах, а на використанні архівних, актових матеріалів, написав Д. М. Бантиш-Каменський (1788—1859)
Важливим твором в історіографії України першої половини XIX ст. була «Історія Малоросії» М. Маркевича (1804—1860), вихідця з поміщицької родини, нащадка козацьких старшин.
Наприкінці 30-х — у 40-х роках почав свою наукову діяльність як історик М. І. Костомаров (1817—1885). У 1842—1844 pp. Харківським університетом були опубліковані його дві дисертації, у 1843 р. у Харкові в третій книзі альманаху І. Бецького «Молодик» були надруковані перші історичні праці Костомарове «Русско-польские вельможи. Князья Острожские» и «Первые войны малороссийских казаков с поляками».
Розвиток української літературної мови.
У процесі поступового становлення української нації формувалася українська національна мова, в снові якої лежала народна розмовна мова. Передові діячі культури України, за підтримки й участі російських прогресивних громадських і культурних діячів, відстоювали право українського народу на свою національну мову, на користування нею, піклувалися про її розвиток.
Г. Квітка-Основ'яненко, Т. Шевченко та інші українські письменники у відповідь на напади російських і польських реакціонерів на українську мову різко виступали на її захист і робили все для її дальшого розвитку..
Вирішальну роль у повному становленні української національної мови відіграли твори основоположників нової української літератури — І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, П. Гулака-Артемовського Є. Гребінки і особливо великого українського національного поета Т. Шевченка.
Усна народна творчість.
Величезне значення для остаточного сформування української національної мови і становлення української літератури мав дальший розвиток усної народної творчості. Як і в попередні часи, в першій половині ХХ ст. у своїх піснях, переказах, легендах, українську мову, не дозволяли народним масам користуватися нею ні в школі, ні в державних установах, ні в галузі культури.