- •Заповнити логіко-структурну таблицю виховання у первісному суспільстві
- •Рекомендована література:
- •2. Доповнити прислів’я:
- •Рекомендована література
- •Рекомендована література
- •Рекомендована література
- •Рекомендована література
- •Список рекомендованої літератури до курсу «етнопедагогіка» Основна література
- •Додаткова література
- •Питання до заліку з курсу
- •Критерії оцінювання навчальних досягнень cтудентів з курсу ″етнопедагогіка″
- •13 Вересня – Купріяна.
13 Вересня – Купріяна.
Починався відліт журавлів. На Купріянів день журавлі збиралися на болотах ради тримати, яким шляхом-дорогою на теплі краї летіти.
14 вересня – Семена, Симеона Стовпника. З цього дня починалося «старе» бабине літо (закінчувалося 21 вересня), завершували свій відліт ластівки.
Як стверджує повір’я, на Семена чорти начебто «міряють міркою горобців і беруть з них данину по чверті: ті, що в мірці, – лишаються їм, а котрі зверху – тих відпускають на волю».
На Семена ясно – осінь буде погожою й теплою. Якщо в цей день ясно та сонячно, зима буде теплою.
16 вересня – Домни. Жінки викидали з хати всілякий мотлох.
17 вересня – Ікони «Неопалима Купина». Цій іконі приписують чудодійство: вона ніби може убезпечити від пожежі, якщо обнести її навколо вогню.
Вавило. На Вавилу вила святкують, лежать без діла: цього дня відпочинок для косарів, які заготовляли сіно на зиму. Жінкам годилося прибрати будинок, увечері погомоніти з сусідами.
18 вересня – Захарія та Єлисавети. Це середній термін жовтіння листя горобини. За цим днем люди прогнозують, якою буде майбутня зима. Рано пожовкло листя на горобині – рання осінь і рання та холодна зима.
19 вересня – Михайла Чудотворця. Цього дня намагалися не працювати, бо хто порушить закон, того неодмінно настигне лихо.
Крім того, від Михайла починали справляти храмові свята, а отже, варили питний мед і влаштовували «кануни», тобто його громадський розпродаж.
Починає осипатися листя – незабаром приморозки. Похолодало, день значно скоротився. Михайлівські морозці.
20 вересня – Лука. Починають продавати цибулю. У народі казали про цілющі властивості цією рослини: «Цибуля та лазня все поправлять».
21 вересня – Друга Пречиста, Різдво Богородиці. Пасічники в цей день остаточно втеплювали на зиму бджолині вулики, а власники овець їх вдруге стригли. З цього дня можна було засилати сватів (весілля справляли тільки з Покрови). Звідси й приказка: «Прийшла Пречиста – принесла старостів нечиста».
23 вересня – Минодори. Дивляться: якщо багато вродило горобини – осінь заплаче дощами, а зима – морозами. Якщо віє північно-західний вітер – зима буде люта, а південно-східний – тепла. Цього дня потрібно збирати горобину, підвішувати під стріху, аби ягоди були солодкими.
24 серпня – Федори. Осіннє рівнодення. Як правило, початок затяжних дощів. Тому селяний казали: «всякому літові настає кінець». Якщо бджоли дружно вилітали з вулика – чекай тривалої осені.
25 вересня – Семена. Вважалося, що цього дня горобці переселяються від осель у очерети, «де чорти міряють їх мірками». Як цей день погідний – «старе бабине літо» буде теплим, інші дні – холодними та мокрими.
26 вересня – Корнелія Сотника. Природа лаштується до зимової сплячки. Люди говорили: «Як Корнелій скаже, так зима покаже». Також вважалося, що з сотника ніяке коріння не росте на городі. Тому годилося до цього дня зібрати картоплю, моркву, хрін.
27 вересня – Здвиження. «Здвигаються небо і земля, а гади йдуть у вирій»; «На Здвиження свитку знімай, а кожуха одягай!».
30 вересня – Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Жінки цього дня не починалди жодної роботи, адже це вважалося одним з головніших їхніх свят. Увечері дівчата та молодиці збиралися в котроїсь із подруг, куди запрошували і бабусю-
1 жовтня - Аріна . Якщо на Аріну журавлі полетять, то на Покрову (14 жовтня) треба чекати першого морозу; а якщо їх не видно в цей день - раніше Артем'єва дня (2 листопада) не вдарити жодному морозу.
2 жовтня - Зосима, заступник бджіл . Ставлять вулики в бджоляник.
3 жовтня - Астаф'єв день. Астафьеви вітри.
Коли дме північний, сердитий вітер - буде холоднеча недалечко, Южаков подув - до тепла, західний - до мокроти, східний-до відра.
Якщо на Астаф'єв туманно, тепло, по провулка летить павутина - до сприятливого осені і нешвидкого снігу.
7 жовтня - Фекла-заревніца.
Замолоткі-в натоплених клунях молотять хліб.
Багато пожеж.
8 жовтня - Сергій . Рубають капусту.
Коли перший сніг на Сергія, то зима встановиться на Михайлов день (21 листопада).
Санний шлях встановлюється у чотири седьміни (тижня) від Сергія.
14 жовтня - Покров . До Покрову намагалися утеплити будинок - привалити призьби, проконопатити пази, промазати рами.
На Покрову до обіду осінь, а після обіду - зимонька-зима.
На Покрову натопив хату без дров (утеплити будинок).
Який Покров - така й зима: вітер з півночі - до холодної зими, з півдня - до теплої, із заходу - до сніжної, при змінному вітрі й зимі бути непостійною.
Якщо лист з дуба і берези на Покрову впаде чисто - до легкого року, а не чисто - до суворої зими.
Покров на голі, то і Димитрій (8 листопада) на голі (без снігу).
За народною прикметою від першого снігу до санного шляху - шість тижнів терміну.
Жовтень-весільник, на селі грають весілля: прийде Покров-дівці голову покриє.
Дівчата просили: «Батюшка Покров, покрий землю сніжком, а мене женишком».
Покров - перше Зазим'я.
Покров - не літо, Стрітення (Благовіщення - 7 квітня) - не зима.
До Покрови осінь, а за Покровом - зима йде.
З Покрова зима починається, з Мотрони (19 листопада) встановлюється, з зимових Мотрона (22 листопада) зима встає на ноги, налітають морози.
Покров криє землю то листом, то сніжком.
17 жовтня - Єрофєєв день. З цього дня встановлюються холоду.
На Єрофєєв день один ерофєїч (горілка, настояна на травах) кров гріє.
З Єрофея і зима шубу одягає.
18 жовтня - Харитон - перші полотна. У селах засаджувалися за прядіння полотен. З Сергія починається, з Мотрони (22 листопада) встановлюється зима: «Якщо Сергій сніжком покриється, то з листопадової Мотрони зима постане па ноги».
21 жовтня - Трифон-Пелагея.
З Трифона-Пелагеї все холодніше.
Трифон шубу лагодить, Пелагея рукавички шиє баранячі.
23 жовтня - Лампі (Євлампій) . На Лампі роги місяця кажут в ту сторону, звідки бути вітрам: якщо на Євлампія роги місяця на північ (північ) - бути швидкої зими, сніг ляже посуху; якщо на полудень (південь)-швидкої зими не чекай, буде бруд та сльота до самої Казанської (4 листопада), осінь снігом не вмиється, в білий кафтан не нарядили.
27 жовтня - Параскева-грязніха, порошіха.
Параскеви-трепальщіци (льон тріпають).
На Грязніху велика бруд - чотири седьміни до зими.
30 жовтня - Осія .
На пророка Осію колесо прощається з віссю.
Листя на деревах облетіли. Ліс став прозорим, тільки дуб стоїть до листопада в побурілих листі. В садах ще зеленіє бузок, та на гілках трапляються зелене листя. На калині і горобині червоніють і оранжевеют ягоди.
Дають себе почувати ранкові заморозки. Вранці калюжки покриті тонким шаром льоду. У середині місяця іноді випадає невеликий сніжок, який швидко тане. На болоті червоніє журавлина.
Помітні народні прикмети жовтня:
Аріна - Журавлиний років 1 жовтня "На Аріну журавлі полетіли - чекай на Покров морози"; "Якщо журавля не зустріти в цей день - до початку листопада морозів не буде"
Зосима - Самовидець бджіл 2 жовтня Вулика всі прибираються на зиму
Астаф'єв день 3 жовтня Астафьеви вітри. "Якщо на Астаф'єв тепло - снігу довго не буде"; "Якщо в цей день вітер холодний - морозні дні очікуються скоро"
Фекла - Заревніца 7 жовтня "Деньки убувають не курячими, а кінськими кроками"
Сергий - капусник 8 жовтня "Якщо сніг на вже Сергія - з середини листопада чекай зими (на Михайлов день)"
Покров 14 жовтня "За Покрову дивляться на зиму"; "На Покров до полудня осінь, а після зима"
Єрофій 17 жовтня "Лісовик по лісі ходить, тупотить ногами і в долоні плескає"
Харитини 18 жовтня "безвітряний день-швидкі холоду"
Сергий 20 жовтня "Якщо сніг, то з Мотрони (22 листопада) зима встановиться міцно"
Трифон 21 жовтня "З Трифона-Палагеі - погода холодніше"
Параскева-Грязніха 27 жовтня Ось-ось снігом запорошена округи
Лука 31 жовтня "Поки вишня повністю не опаде сніг буде танути"
Листопад
5 листопада. Якова. (Апостола Якова) Якщо на Якова піде град або снігова крупа з неба падатиме, то на Мотрону (22 листопада) настане вже справжня зима з снігом і морозами.
8 листопада. Дмитрів день. (Великомученика Дмитрія) У цей день в Україні завершувався сезон випасу худоби і господарі розраховувалися з пастухами, а ті урочисто відмічали це свято. До Дмитра ще дозволялося засилати сватів, а вже після цього починалися змовини або запустці. У народі говорили: «до Дмитра дівка хитра (перебирає женихами), а по Дмитрі – хоч комин витри (згодиться на все)». Вважалося, що сніг на Дмитра, ознака того, що увесь листопад буде холодним і морозяним, а весна пізньою. Дощ провіщає на Введення (4 грудня) глибокий сніг, відлига – теплу зиму і ранню весну. А якщо на Дмитра тепло – чекай теплої й вологої зими і весни.
9 листопада. Нестора. (Мученика Нестора) З часів Київської Русі у цей день вшановували пам’ять печерського святого, преподобного Нестора-літописця одного з найперших наших українських літописців, найдавнішого нашого історика.
27 листопада. Пилипа. (Святого апостола Пилипа) Увечері на Пилипа, напередодні пилипівського посту, чи просто Пилипівок, приходили колись до батьків вечеряти дочки з зятями, котрі нещодавно побралися, а ще куми. Господині готували гарну вечерю: варили добрячий борщ з м’ясом, готували локшину, смажили м’ясо, пекли пиріжки. Був ще такий гарний звичай: все, що лишалося від багатої вечері – відносили бідним людям. На заговини молодь теж влаштовувала собі святкову вечерю на вечорницях. З цього дня жінки починали готувати кужіль на полотно.
28 листопада. Пилипівка. (Пилипівський піст) Початок Різдвяного посту, що триває до 7 січня наступного року. Дні настають короткі, а ночі довгі, як у народі мовиться: «у Пилипівку день до обіду», або «яка ніч у Пилипівку, такий день у «Петрівку». Якщо у цей день лежить сніг, то долежить до самої весни, до повені. Є багато прикмет у листопаді, які прогнозують зиму і весну: «Якщо листя з дерев не все опаде – буде холодна зима. Рано опало листя липи – на люту зиму. Якщо в листопаді з’явились комарі – зима буде тепла».