Критерії оцінювання навчальних досягнень cтудентів з курсу ″етнопедагогіка″

Рівень	Бали за 12-ти бальною системою	Бали за 100-бальною системою	Критерії оцінювання відповіді
			Теоретичні знання	Вміння
Початковий рівень знань ″ 2″ (рецептивно-продуктивний)	1	0-25 балів без права перескладання (для екзаменів та заліків)	Студент за допомогою викладача розпізнає етнопедагогічні явища на побутовому рівні, розпізнає окремі символи, коди, однослівно відповідає на конкретні запитання „так” чи „ні”.	Студент намагається відповідати, однак потребує постійної консультації і контролю з боку викладача. З допомогою викладача намагається використати набуті знання для виконання найпростіших завдань.
	2	26-49 балів	Студент з допомогою викладача однослівно відповідає на запитання, відтворює незначну частку питання в тому вигляді і в тій послідовності, у якій воно було розглянуте на лекції або консультації.	Студент вміє при постійному контролі і допомозі викладача виконати практичне завдання побутового рівня.
	3	50-60 балів	Студент з помилками характеризує окремі етнопедагогічні поняття та явища. Володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу.	Студент вміє при постійному контролі і допомозі викладача у тестових завданнях співвіднести категорії, явища та їх властивості.
Середній рівень знань ″3″ (репродуктивний)	4	61-65 балів	Студент володіє матеріалом на початковому рівні, значну частину матеріалу відтворює на продуктивному рівні: з допомогою викладача відтворює словами, близькими до тексту лекції, означення етнопедагогічних термінів, явищ, процесів; частково відтворює текст підручника; у процесі відповіді допускає окремі неточності навчальної інформації; ілюструє відповіді прикладами, що були наведені на консультації	Студент правильно обирає й використовує необхідні навчальні матеріали із літератури, яку запропонував викладач; за допомогою викладача вміє виконати практичне завдання, усно пояснити його.
	5	66-70 балів	Студент з допомогою викладача дає правильне визначення окремих етнопедагогічних понять, явищ, закономірностей; словесно описує етнопедагогічні явища, процеси, вказує на деякі їх властивості; відтворює всю тему або її основну частину, ілюструючи відповідь власними прикладами.	Студент вміє правильно виконати завдання, оформлюючи його без висновків; за інструкцією і з допомогою викладача намагається пояснити деякі етнопедагогічні процеси з обґрунтуванням результату, у якому є помилки.
	6	71-74 балів	Студент з допомогою викладача свідомо відтворює тему лекції, ілюструючи її власними прикладами; розкриває суть етнопедагогічних понять, процесів, явищ, допускаючи у відповідях незначні неточності; намагається співвіднести етнопедагогічні явища з особливостями розвитку суспільства, науки, культури, їх характеристиками; намагається застосувати окремі прийоми логічного мислення (порівняння, аналіз, висновок).	Студент вміє правильно підготувати практичне завдання, при потребі звертаючись за консультацією до викладача, робить правильні обґрунтовані висновки; з допомогою викладача може зробити частковий аналіз, порівняння, висновки щодо етнопедагогічних явищ; прийняти рішення щодо власних етнокультурних інтересів і обґрунтувати їх.
Достатній рівень знань ″ 4″ (конструктивно варіативний)	7	75-80 балів	Студент без помилок відтворює зміст питання, наводячи власні приклади; правильно розкриває суть етнопедагогічних понять, явищ, закономірностей.	Студент спроможний застосовувати вивчений матеріал на рівні стандартних (типових) ситуацій. Вміє самостійно розв’язувати типові педагогічні ситуації та задачі; якісно виконати типові завдання, здійснити аналіз, порівняння, зробити висновки, при потребі звертаючись до викладача за консультацією.
	8	81-85 балів	Студент володіє навчальною інформацією, вміє зіставляти, узагальнювати та систематизувати інформацію під керівництвом викладача; аргументовано відповідає на поставлені запитання і намагається відстояти свою точку зору.	Студент уміє користуватися запропонованими алгоритмами під час підготовки до практичних занять, добирати необхідну додаткову інформацію для виконання типових завдань; аргументовано пояснювати деякі етнопедагогічні процеси та явища, що спостерігаються у певному етносередовищі, родині, особистому житті суб’єкта виховання.
	9	86-90 балів	Студент вільно (самостійно) володіє вивченим обсягом навчального матеріалу, наводить аргументи на підтвердження своїх думок, використовуючи матеріали засобів масової інформації; може з допомогою викладача відповідати на питання, що потребують знання кількох тем.	Студент уміє самостійно розв’язувати типові педагогічні завдання, виправляти допущені помилки; використовуючи підказки викладача, може розв’язувати завдання, що потребують знання декількох тем; використовувати різні джерела інформації, користуватися спеціальною літературою; висвітлювати практичне значення етнопедагогічних знань для окремих суб’єктів.
Високий рівень знань «5» (творчий)	10	91-93 балів	Студент вільно володіє темою, має ґрунтовні етнопедагогічні знання; вільно відповідає на запитання, що потребують знання кількох тем; оцінює окремі нові факти, явища, ідеї; судження його логічні й достатньо обґрунтовані; узагальнює і систематизує матеріал у межах навчальної теми; самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності.	Студент виявляє початкові творчі здібності: уміє працювати із спеціальною літературою (збірки фольклорних матеріалів, етнографічні та археологічні розвідки, наукові журнали тощо); знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх відповідно до цілей, які поставив викладач, свою відповідь ілюструє фактами із наукової літератури та прикладами з життя; проводить самоперевірку виконаної роботи; може пояснити виконання завдань підвищеного (комбінованого) рівня.
	11	94-97 балів	Студент вільно висловлює власні думки і почуття, визначає програму особистої пізнавальної діяльності, самостійно оцінює різноманітні етнопедагогічні явища і процеси, виявляючи особисте ставлення до них; без допомоги викладача знаходить джерела інформації і використовує одержані відомості відповідно до мети та завдань власної пізнавальної діяльності.	Використовує набуті знання в нестандартних ситуаціях, переконливо аргументує особисту життєву позицію, узгоджуючи її із етнокультурними, загальнонаціональними та загальнолюдськими цінностями.
	12	98-100 балів	Студент виявляє особливі творчі здібності, безпомилково дає визначення базових категорій етнопедагогіки, глибоко розуміє етнопедагогічні процеси та явища; використовуючи вивчений матеріал, генерує нові ідеї, робить творчо обґрунтовані висновки; вміє аналізувати і систематизувати матеріали засобів масової інформації; визначає порядок особистої навчальної діяльності, самостійно оцінює її результати. Активно займається науково-дослідною роботою.	Студент самостійно розвиває власні обдаровання і нахили, вміє самостійно здобувати знання, сформулювати педагогічну проблему і визначити шляхи її розв’язання; вести дискусію з конкретного питання; знаходити шляхи вирішення педагогічних задач і ситуацій, користуючись відповідними документами (законами, постановами, указами тощо).

Народний календар.

Вересень

1 вересня – Самійлів день. Цікавий звичай колись панував в Україні: цього дня жінки, а особливо дівчата, йшли до церкви і просили у Бога красивого, роботящого та люблячого чоловіка. Якщо напередодні випадали щедрі дощі, то селяни ще до схід сонця поспішали до лісу збирати перші опеньки. 

2 вересня – Андрія Стратилата. За повір’ям, цей день має бути теплим, хоча і казали: «День жаркий, але дихає осінню». Відтак бралися копати буряки, бо вже починало опадати листя з ліщини.  Якщо Місяць «ліг на спину» (перша четверть), то погода буде сонячною і теплою кілька днів, а може , й увесь місяць. 

3 вересня – Тадея, Фадея. У давні часи, коли селяни знали і пам’ятали силу-силенну приказок, вони цього дня говорили: «На Тадея селянин не журився – в хаті хлібець завівся». 

Якщо день був погожим і сонячним, то вважалося, ще чотири дні буде хороша погода. 

4 вересня – Опанаса. Повинні з’явитися перші осінні приморозки, що сприятимуть початкові павутинольоту. Якщо павутиння прилипає до рослини – на тепло. Мало павутиння – до сухої осені. У давнину цього дня селяни готували ціпи та токи для обмолочування хліба. 

5 вересня – Луппи.  На Гуцульщині в цей день відзначали «свято вовків». Окрім доїння овець, корів, інших робіт, пов’язанних з тваринництвом, намагалися не виконувати.  З цього часу починає облітати листя з осик. Якщо падолист лягає горілиць – на холодну зиму, а долілиць – на теплу зиму. На святого Луппу овес морозом лупить. 

Лупу ще називають брусничником. Дозріває брусниця, стигне льон. 

6 вересня – Євтихія.  Селяни примічали, що цей день буває переважно погожим, без вітру та дощу. Якщо ж випаде дощовий день – погожа осінь і щедрий урожай наступного року. Якщо віє сильний вітер, то селяни остерігалися, аби наступної весни «вітер не вивіяв з землі посіяне зерно». У цей день погода повинна бути тихою, безвітряною, інакше лляне насіння висиплеться. 

7 вересня – Варфоломія. Селяни розпочинали ранню сівбу озимих. Цього дня розпочинали обмолочувати на токах овес. Прийшов Варфоломія – жито на зиму сій. Суша на Варфоломія – на теплу зиму надія. 

Титів день. 

Закінчується пора білих грибів в українських лісах. Тит-листопадник осінній гриб ростить, але гриби грибами, а молотьба не за горами. 

10 вересня – Мусія. Селяни закінчували збирати коноплі у полі, поспішали перевзти снопи до клунь. Настала пора золотистого падолисту. Підмічали: якщо листя ще міцно тримається на дереві, то зима буде люта, з морозами і снігами. 

11 вересня – Івана. Головосіки. У цей день віруючі не брали до рук ні ножа, ні сокири, ні пилки… Не різали навіть хліба, а ламали його. «На Головосіки вже повні засіки!».  Якщо цього дня побачити журавлів, що летять у вирій, це означає, що зима буде рання. Зачувши грім, колись радісно зауважували: «Загримів Главосік – тепла прибавить рік!».