- •Тема 1. Предмет та завдання курсу
- •1.1. Предмет курсу ''Історія економічних вчень''
- •1.2. Методи аналізу курсу ''Історія економічних вчень''
- •1.3. Завдання курсу
- •Тема 2. Економічна думка стародавнього світу та середньовіччя. Меркантилізм.
- •2.1. Економічна думка стародавнього сходу
- •2.2. Економічна думка античного світу
- •2.3. Економічна думка середньовіччя
- •2.4. Меркантилізм
- •Тема 3. Класична школа політичної економії. Тема 3. Класична школа політичної економії. 3.1. Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії.
- •3.2. Виникнення класичної політичної економії в Англії. В Петті.
- •3.4. Економічне вчення а.Смітта
- •3.5. Економічне вчення д.Рікардо
- •Тема 4. Еволюція класичної політичної економії в і пол. 19 ст.
- •4.1. Політична економія в Англії
- •4.2. Політична економія у Франції.
- •4.3. Економічна теорія у сша
- •Тема 5. Критичний напрям політичної економії. Формування соціалістичних ідей.
- •5.1. Економічні погляди с.Сісмонді
- •5.2. Економічна концепція Прудона.
- •5.3. Економічні погляди Родбертуса.
- •5.4. Економічна програма Лассаля
- •Тема 6. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів.
- •6.2. Утопічний соціалізм Сен-Сімон Фур
- •Тема 7. Виникнення і розвиток Марксистської економічної теорії.
- •7.1. Зародження Марксистської економічної теорії
- •7.2. Теоретичні проблеми ''Капіталу'' к.Маркса.
- •7.4. Розвиток в.І. Леніна марксистського економічного вчення
- •Тема 8. Виникнення альтернативної школи політичної економії. Німецька національна політекономія.
- •8.1. Започаткування системи національної політичної економії в Німеччині
- •Тема 9. Маржиналізм. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії.
- •9.1. Маржиналізм.
- •9.5. Шведська ( Стокгольмська) школа.
- •Тема 10. Економічна думка в Росії ( 19 поч 20 ст)
- •10.2. Економічна думка в період кризи і ліквідації кріпацтва
- •10.3. Економічна програма народництва.
- •11. Економічна думка в Україні 19-поч 20 ст.
- •11.3. Революціно-демократична економічна думка.
- •11.4. Ліберальне народництво.
- •Тема 12. Загальна характеристика розвитку економічної теорії у хх ст.
- •12.2. Основні напрямки розвитку економічної теорії у хх ст. Та їх революція.
- •12.3. Критерії класифікації і порявняльний аналіз напрямків економічної теорії.
- •Тема 13. Кейнсіанство і його особливості в різних країнах.
- •13.2. Теоретична система та економічна програма дж.Кейнса.
- •13.3. Поширення кейнсіанства в різних країнах
- •Тема 14. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм.
- •14.1. Еволюція неокласичних ідей у 20 ст.
- •14.2. Перегляд неокласичної теорії ринку. Монополії і конкуренція.
- •14.4. Неолібералізм. Лондонська, Фрейбурзька, паризька ч Чиказька школи.
- •14.5. Неокласичне відродження теорії ''Економіки пропозиції'' та раціональних очікувань.
- •14.6. ''Неокласичний синтез''
- •Тема 15. Інституціоналізм.
- •15.2. Ранній інституціоналізм.
- •15.3. Неоінституціоналізм.
- •15.4. Теорії трансформації капіталізму.
- •15.5. Теорії ''Індустріального суспільства''
4.3. Економічна теорія у сша
До економістів «нової хвилі» належить Г. Ч. Кері (1793— 1879). У політичній економії Кері поєднувалася обґрунтована критика тогочасних економічних теорій із його власними науковими поглядами. Він не сприймав Мальтуса та Рікардо, системи яких він уважав песимістичними і такими, що розпалюють соціальну ворожнечу.
Кері опублікував багато праць. Найвідомішими з них є «Нариси про норму заробітної плати» (1835) у трьох томах, тритомник «Принципи політичної економії» (1837—1840), «Минуле сучасне й майбутнє» (1843), «Гармонія інтересів» (1850), «Основи соціальної науки» (1858—1859), «Принципи соціальної науки» (1865) та ін. Однією з основних проблем у працях Кері є проблема вартості в досить своєрідному трактуванні. Кері пише про ідею вартості, що існує в людському розумі як оцінка опору, котрий потрібно подолати, щоб мати бажану річ. Він визнає також ідею корисності, але тільки як корисну властивість, міру «людської влади над природою». Вартість речей є мірою влади природи над людиною.
Визначення розмірів вартості Кері узалежнює від двох факторів: природи та праці людини. Але робить це він не з погляду врахування витрат, а з позицій праці, що її було збережено завдяки перемозі людини над природою. Найнаочніше цю думку виражає його теорія земельної ренти, яку він протиставляє рікарді-анській. На думку Кері, родючіші землі потребують більших зусиль для обробітку. Тому, посилаючись на досвід землеробства в Америці, він, усупереч класичній теорії, стверджує, що з розвитком суспільства відбувається перехід в обробітку землі від гірших її ділянок до ліпших, а не навпаки.
Кері формулює теорію «гармонії інтересів». Він наголошує на тім, що капіталізм створює умови для всебічного розвитку суспільства: виробництво розширюється, продуктивність праці й доходи зростають. Багатство суспільства стає основою для зростання добробуту кожного його члена. Виявом гармонії інтересів є справедливий розподіл, який ураховує внесок кожного у виробництво. З розвитком суспільства частка робітника в сукупному продукті зростає і абсолютно, і відносно, а капіталіста — лише абсолютно. Це пояснюється зміною внеску праці та капіталу в суспільний розвиток. Теорія «гармонії інтересів» Кері подібна до теорії Бастіа.
Але його не можна беззастережно відносити до економістів-класиків, оскільки він використовував дещо інакший метод дослідження — історико-соціологічний, розширюючи в такий спосіб предмет дослідження, виводячи його далеко за межі суто економічної сфери.
Вивчення цього розділу підручника та рекомендованих літературних джерел дає підстави для висновку, що вже економісти-класики «нової хвилі» сформулювали основи (хоча б тільки у вигляді окремих постулатів), нової маржинальної теорії, що згодом еволюціонувала до неокласичної.
Тема 5. Критичний напрям політичної економії. Формування соціалістичних ідей.
Початок XIX ст. ознаменувався бурхливим розвитком капіталізму, що був прискорений промисловим переворотом. Розвиток капіталістичних відносин супроводжувався занепадом і розкладом дрібного виробництва, зубожінням значної частини населення. Економіку починають розхитувати економічні кризи.
Міркування класиків щодо гармонії приватних і суспільних інтересів повсякчасно спростовувало саме життя. У зв'язку з цим виникає так званий критичний напрям. Варто порівняти погляди представників критичного напряму і «нової хвилі».