- •Тема 1. Предмет та завдання курсу
- •1.1. Предмет курсу ''Історія економічних вчень''
- •1.2. Методи аналізу курсу ''Історія економічних вчень''
- •1.3. Завдання курсу
- •Тема 2. Економічна думка стародавнього світу та середньовіччя. Меркантилізм.
- •2.1. Економічна думка стародавнього сходу
- •2.2. Економічна думка античного світу
- •2.3. Економічна думка середньовіччя
- •2.4. Меркантилізм
- •Тема 3. Класична школа політичної економії. Тема 3. Класична школа політичної економії. 3.1. Історичні умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії.
- •3.2. Виникнення класичної політичної економії в Англії. В Петті.
- •3.4. Економічне вчення а.Смітта
- •3.5. Економічне вчення д.Рікардо
- •Тема 4. Еволюція класичної політичної економії в і пол. 19 ст.
- •4.1. Політична економія в Англії
- •4.2. Політична економія у Франції.
- •4.3. Економічна теорія у сша
- •Тема 5. Критичний напрям політичної економії. Формування соціалістичних ідей.
- •5.1. Економічні погляди с.Сісмонді
- •5.2. Економічна концепція Прудона.
- •5.3. Економічні погляди Родбертуса.
- •5.4. Економічна програма Лассаля
- •Тема 6. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів.
- •6.2. Утопічний соціалізм Сен-Сімон Фур
- •Тема 7. Виникнення і розвиток Марксистської економічної теорії.
- •7.1. Зародження Марксистської економічної теорії
- •7.2. Теоретичні проблеми ''Капіталу'' к.Маркса.
- •7.4. Розвиток в.І. Леніна марксистського економічного вчення
- •Тема 8. Виникнення альтернативної школи політичної економії. Німецька національна політекономія.
- •8.1. Започаткування системи національної політичної економії в Німеччині
- •Тема 9. Маржиналізм. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії.
- •9.1. Маржиналізм.
- •9.5. Шведська ( Стокгольмська) школа.
- •Тема 10. Економічна думка в Росії ( 19 поч 20 ст)
- •10.2. Економічна думка в період кризи і ліквідації кріпацтва
- •10.3. Економічна програма народництва.
- •11. Економічна думка в Україні 19-поч 20 ст.
- •11.3. Революціно-демократична економічна думка.
- •11.4. Ліберальне народництво.
- •Тема 12. Загальна характеристика розвитку економічної теорії у хх ст.
- •12.2. Основні напрямки розвитку економічної теорії у хх ст. Та їх революція.
- •12.3. Критерії класифікації і порявняльний аналіз напрямків економічної теорії.
- •Тема 13. Кейнсіанство і його особливості в різних країнах.
- •13.2. Теоретична система та економічна програма дж.Кейнса.
- •13.3. Поширення кейнсіанства в різних країнах
- •Тема 14. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм.
- •14.1. Еволюція неокласичних ідей у 20 ст.
- •14.2. Перегляд неокласичної теорії ринку. Монополії і конкуренція.
- •14.4. Неолібералізм. Лондонська, Фрейбурзька, паризька ч Чиказька школи.
- •14.5. Неокласичне відродження теорії ''Економіки пропозиції'' та раціональних очікувань.
- •14.6. ''Неокласичний синтез''
- •Тема 15. Інституціоналізм.
- •15.2. Ранній інституціоналізм.
- •15.3. Неоінституціоналізм.
- •15.4. Теорії трансформації капіталізму.
- •15.5. Теорії ''Індустріального суспільства''
5.4. Економічна програма Лассаля
Ф. Лассаль (1825—1864) — німецький соціаліст, що вважав себе учнем К. Маркса. Справді у трактуванні соціалістичних ідей він наслідує Маркса. Проте він більше практик, пропагандист. Як теоретик соціалізму Лассаль засуджував тяжке, безправне становище робітників, але пояснював його не соціально-економічними умовами, а дією так званого залізного закону заробітної плати. Суть закону, за Лассалем, полягає в тім, що робітник завжди одержує лише мінімум засобів існування, а не повний продукт своєї праці. Скасувати цей закон неможливо, але його можна «обійти» нейтралізувати. Нейтралізувати дію закону Лассаль сподівався перетворенням робітників на підприємців через організацію добровільних асоціацій. У таких асоціаціях робітники одночасно були б і підприємцями. Тим самим було б ліквідовано різницю між заробітною платою і прибутком, а винагорода робітника збільшилась би до повного продукту праці. Капітал для утворення таких асоціацій має дати держава. Змусити державу це зробити можна лише за допомогою загального виборчого права, що дало б можливість включити робітників у законодавчий процес.
Слід звернути увагу на те, що ідея утворення робітничих асоціацій не була новою. Лассаль копіював план «суспільних майстерень» Луї Блана — французького соціаліста. Значного поширення в Німеччині набули також різні форми кооперації, пропоновані відомим німецьким економістом Шульце-Делічем. Лассаль не заперечував корисності кооперативів. Але він наголошував на необхідності чіткого розмежування інтересів найманих робітників, виробників матеріальних благ і, як він пише, «інтересів споживачів». У праці «Пан Бастіа — Шульце-Деліч. або Капітал і Праця» Лассаль піддає гострій критиці економічну програму Шульце-Деліча і доводить тотожність його поглядів і поглядів Бастіа, який висунув ідею гармонії інтересів у буржуазному суспільстві.
Капіталізму Лассаль протиставляв соціалізм, а виробничі асоціації розглядав як перехідну форму до майбутнього соціалістичного ладу.
Тема 6. Економічні вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів.
Перш ніж почати вивчення цієї теми, пригадаємо, про що йшлося в попередніх розділах підручника. Найважливіші висновки, викладені в них, дадуть змогу на основі порівнянь визначити місце соціальних утопій як особливого напрямку політичної економії.
Учення соціалістів-утопістів формувались на базі класичних економічних ідей. Представники цього напряму (як і класики) визнавали залежність між економічним розвитком та іншими сторонами життя суспільства, уважаючи, що основою економічних відносин є форма власності на засоби виробництва. З удосконаленням форми власності, як вони стверджували, удосконалюватиметься виробництво, розподіл і суспільство в цілому.
Отже, ці підходи не суперечили класичним. Проте були й відмінності, зокрема щодо предмета політичної економії і методів дослідження.
Класична школа, використовуючи абстрактний метод, досліджувала економічні закони, котрі діють на всьому глобальному економічному просторі, стверджуючи, що вільна дія цих законів забезпечується приватною власністю на засоби виробництва і сприяє економічному прогресу.
Соціалісти-утопісти погоджувалися з цими висновками. Справді, приватна власність є основою конкуренції, а прагнення до збільшення власності сприяє активізації її власників. Але вони зосереджувалися на тих проблемах суспільства з приватною власністю, виникнення яких провокується вільною дією економічних законів, а саме: суспільній нерівності, нагромадженні багатства меншістю суспільства і зубожінням більшості, соціальних заворушеннях, економічній неспроможності масового споживача. Усе це, на їхню думку, стримує економічний прогрес суспільства.
Тому економічні дослідження соціалістів-утопістів є спробою дати загальну соціальну картину розвитку капіталістичного суспільства та окреслити способи свідомої побудови суспільства нового, справедливішого.
6.1. Теоретичні джерела західноєвропейського утопічного соціалізму.
Ознайомлення з теоретичними джерелами західноєвропейського утопічного соціалізму дає змогу порівняти зміст та глибину обґрунтованості соціальних утопій докапіталістичної та капіталістичної доби і дійти висновку, що історичні умови виникнення утопічного соціалізму в Західній Європі на початку XIXст., зокрема існування класичного вчення, справили великий вплив на пошуки способів побудови справедливого суспільства. Західноєвропейському утопічному соціалізму притаманні нові риси: матеріалізм — розуміння того, що економічні підвалини суспільного розвитку мають вирішальне значення для трансформування суспільства; реформізм, тобто відмова від насильницьких методів запровадження реформ. Але, як і їхнім попередникам, представникам цього напрямку притаманний ідеалізм, тобто віра в те, що суспільство можна трансформувати цілком свідомо (іноді — революційним, насильницьким шляхом, іноді — переконуванням, вихованням усіх верств населення), та комунітаризм (декларування пріоритетності суспільних інтересів над індивідуальними).