2.5.2. Вимоги до оформлення графіків

Для побудови графіків повинні використовуватися спеціалізовані програми Origin, Microsoft Excel або інші з аналогічними характеристиками. Використання відсканованих графіків заборонено.

Двомірні графіки повинні мати мінімум дві осі (трьохмірні – три осі). Оптимальне розташування осей: горизонтальна – знизу, вертикальна – зліва. При необхідності можна вводити додаткові осі, наприклад – верхню та нижню горизонтальні. На осях повинні бути нанесені поділки шкали з числовими значеннями (біля основних поділок). Біля осей повинні бути підписи, на яких вказана назва вимірювальної величини (та/або її позначення літерою) та одиниці вимірювання.

Як правило, результати експериментів з невеликою кількістю вимірів зображуються у вигляді з’єднаних точок, а результати розрахунків або експериментів з великою кількістю вимірів – у вигляді ліній. Якщо на графіку декілька кривих, то, по-можливості, позначення експериментальних точок на різних кривих різне (наприклад: ■, ●, ▼, ▲, , □). Теоретичні криві можуть бути у вигляді суцільних ліній, пунктирних ліній і т.д. При використанні кольорового друку допускається використання для цього ж різних кольорів.

Кожна крива на графіку повинна бути позначена. Один з варіантів – це напис на кривих номерів 1, 2, 3, 4,… з розшифруванням цих позначень в підписі під рисунком; другий варіант – нанесення текстових позначення на самому графіку (наприклад біля чотирьох кривих, виміряних при різній освітленості, можуть бути нанесені позначення Е=100 лк, Е=200 лк; Е=300 лк; Е=400 лк, відповідно).

2.6. Оформлення таблиць

В таблицях використовується також шрифт Times New Roman, але допускаються розміри, менші за 14 пт.; міжрядковий інтервал – 1; відступ першої строчки абзацу – 0 мм; відступ зліва та справа – 0 пт. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначеннями номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). На наступній строчці друкується назва таблиці напівжирним шрифтом з вирівнюванням по центру та відступом абзацу 0 мм. Точка вкінці назви не ставиться. Наприклад:

Таблиця 1.2

Оцінка готовності майбутніх учителів (порівняння вхідного та вихідного зрізу формувального експерименту)

Рівні	Експериментальна				Контрольна
	Абсолют.		%		Абсолют.		%
	І зріз	ІІ зріз	І зріз	ІІ зріз	І зріз	ІІ зріз	І зріз	ІІ зріз
низький	187	30	61,1	9,8	203	95	63,0	29,5
середній	112	140	36,6	45,8	112	187	34,8	58,1
достатній	7	97	2,3	31,7	7	33	2,2	10,2
високий	0	39	0	12,7	0	7	0	2,2

Таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Сторінки, на яких розміщені тільки таблиці, включають до загальної нумерації сторінок. Якщо таблиця знаходиться на одній сторінці з основним текстом, то таблицю (разом з підписом) рекомедується розмістити в верхній або нижній частині сторінки не розриваючи основний текст.

При перенесенні частини великої таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж, табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовж, табп.1.2».