2_Monografy ТЗН

210

Трансформована у викладання лінгвістичних, літературознавчих, психолого-педагогічних, методичних курсів, навчальну (виробничу) і педагогічну практику, позааудиторну виховну діяльність науково-дослідна робота характеризується тісним системним взаємозв´язком між цими компонентами. Водночас ми розглядаємо науково-дослідну роботу студентів (далі НДРС) як окрему систему, спрямовану на озброєння студентів методологією наукової роботи, збагачення дослідницького досвіду, стимулювання розвитку самостійності, творчого потенціалу, інтелектуальних здібностей, особистісного і професійного самовизначення. Майбутні вчителі повинні набути відповідних фахових умінь і навичок, вміти формувати аналітичне мислення, чітко, логічно формулювати висловлювання; вміти вести наукові пошуки в галузі мово-, літературознавчих, методичних, психолого-педагогічних дисциплін.

Якісне проведення НДРС забезпечується нормативнозаконодавчими документами, серед яких - Державна національна програма ―Освіта― (Україна ХХІ століття)‖, Закони України ―Про наукову і науково-технічну діяльність―, ―Про вищу освіту‖, ―Національна доктрина розвитку освіти‖ та ін. За останнє десятиріччя з'явилася низка ґрунтовних праць, автори яких з'ясовують особливості організації та методики науководослідницької діяльності у вищій школі та загальноосвітніх закладах нового типу, розвиток науково-дослідницької культури педагога в умовах вищої школи, вплив інтеграції навчальної і наукової діяльності викладача вищої школи на якість підготовки фахівців, аналізуються форми колективної наукової творчості (Г.Артемчук, В.Борисова, О.Глузман, О.Глущенко, Д.Зербіно, С.Кисельов, Т.Климова, Г.Кловак, Л.Куровська, В.Лазарев, Е.Лузік, О.Мороз, М.Свердан, В.Сидоренко, Н.Сердюкова, Н.Сидорчук, О.Школа, А.Філіпенко, О.Ястребов та ін.). Організовуючи науково-дослідну роботу студентів на факультетах української філології, вважаємо за доцільне враховувати й історико-педагогічний досвід, відображений у працях А.Алексюка, Н.Дем´яненко, В.Майбороди, О.Микитюка.

Важливу роль у її належній організації та проведенні відіграють скоординовані навчальні плани спеціальності, реалізація положення про систему НДРС в університеті (У Глухівському ДПУ нами розроблене й реалізується положення про НДРС), орієнтація на потребу науково-методичного забезпечення самостійної роботи студентів. Підсистемами НДРС виступають навчально-дослідницька

211

(або науково-навчальна) робота студентів і дослідницька робота в позанавчальний час. Розглянемо ці складові детальніше.

Мета обов'язкової на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях навчально-дослідницької роботи студентів - формувати науковий світогляд, сприяти молодим дослідникам в опануванні методології і методів наукового пошуку. Її ефективність залежить від скоординованості всіх компонентів системи професійної підготовки, спрямованості потребово-мотиваційної сфери студента на дослідницький пошук з першого до випускного курсу, особистіснодіяльнісного підходу до навчання. Виконання науково-навчальної роботи у процесі навчальних дисциплін відбувається при оптимальному співвідношенні репродуктивних і творчих завдань, індивідуальних і колективних форм організації процесу навчання, максимальному насиченні занять ситуаціями спільної творчої діяльності.

Розглянемо змістове наповнення навчально-дослідницької роботи студентів на кожному етапі професійної підготовки (див. таблицю 4.1). Науковці та практики слушно зауважують, що перший курс для студента філологічного факультету є своєрідною школою основ наукової культури, самопізнання, саморегуляції майбутнього вчителя-дослідника й мовної особистості. З цією метою в лекційних курсах необхідно застосовувати проблемний виклад матеріалу, на практичних заняттях - частково-пошуковий і дослідницький методи, які сприяють розвитку зацікавленості предметом дослідження. Важливо практикувати навчально-творчі завдання, підготовку рефератів і повідомлень, уведення елементів наукового пошуку у філологічні та загальноосвітні дисципліни.

У навчальній програмі першокурсників корисний пропедевтичний курс ―Вступ до наукових досліджень‖ або розділ "Методи науково-педагогічного дослідження", "Наукова лабораторія студента" в курсі "Педагогіка", при вивченні яких студенти в загальних рисах ознайомлюються із сутністю дослідження, правилами опису бібліографії, способами читання й обробки тексту (складання плану, конспекту, тез, анотацій, рефератів тощо).

Запропоновані форми підвищують ефективність пізнавальної діяльності студентів, впливають на формування в молодих дослідників умінь і навичок пошуково-інтелектуального характеру, які знаходять найкращий вияв під час фольклорної практики, коли

212

Таблиця 4.1.

Підготовка майбутнього вчителя

української мови і літератури як дослідника

Дисципліни

мовозна-

літературо-

психолого

мето-

внавчі

знавчі

педаго-

дичні

гічні

освітньо-кваліфікаційний

рівень, курс

1 курс

школа

основ

Реферати з елементами наукового пошуку; фольк-

наукової

лорно-кразнавчі завдання, гуртки, участь у роботі

культури

науково-дослідної лабораторії.

2 курс

Соціолінгвістичні спостереження, наукові дискусії,

школа

наукового

захист пошукової роботи, проблемні групи, участь у

мислення

і

роботі науково-дослідної лабораторії.

БАКАЛАВР

гуманістичного

виховання

3 курс

Курсова

робота

з

Ситуації

спільної

школа

української мови.

творчої

діяльності,

опанування

Курсова

робота

з

наукові

семінари,

освітніх

української літератури

конференції.

інновацій,

діалогу культур

4 курс

Курсова

з

історії

Активна

Курсові

школа

науково-

зарубіжної літератури

педагогічн.

роботи

педагогічної

практика,

з

майстерності

і

проведення

методик

творчості

педагогічн.

.

спостереж.

/

5-6 курси

Дипломна робота, навчально-виховна педагогічна

СПЕЦІАЛІСТ

МАГІСТР

практика,

проведення

експерименту,

участь у

оволодіння

діяльності науково-дослідної лабораторії.

теорією

і

Магістерська робота, педагогогічна практика,

технологією

проведення експерименту, участь у діяльності

дослідницької

науково-дослідної

лабораторії,

проблемних

діяльності

майстернях, дискусійних клубах.

здійснюється збір і оформлення матеріалів фольклорного архіву кафедри української літератури.

Другий курс - школа наукового мислення і гуманістичного виховання. Подальшому ознайомленню майбутніх педагогів із системою науково-дослідної роботи, забезпеченню внутрішньої мотивації до наукового пошуку сприяють такі курси, як ―Українська

213

діалектологія‖, ―Культура мови‖, ―Народознавство‖, ―Основи українознавства‖. Студенти також проводять соціолінгвістичні спостереження, наукові дискусії, ділові ігри. В навчальному процесі використовується рейтингова оцінка знань, пропонуються заліки у формі творчих звітів, конкурсів, захисту рефератів, пошукової роботи. Важлива роль курсу "Нові інформаційні технології", опановуючи який, студенти філологічних факультетів засвоюють комп´ютерні технології, комп´ютерні та навчаючі програми та ін. Серед дослідницьких завдань відзначимо також збір і оформлення матеріалів до Лексичного атласу української мови в період діалектологічної практики.

Третій – четвертий курси мають бути школою опанування

освітніх інновацій. На цьому етапі передбачається	виконання
курсових робіт із сучасної української мови, історії	української

(зарубіжної) літератури, методик викладання цих дисциплін, тому доцільним є включення до навчальних планів наукових семінарів з фахової підготовки, навчальних курсів "Основи лінгвістичних та літературознавчих досліджень" або інтегрованого спецкурсу ―Філологічний аналіз художнього тексту‖. Становлення студентадослідника продовжується в період педагогічної практики, яка забезпечує оптимальне поєднання фахової, психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури з їх практичною діяльністю в освітніх закладах різних типів, визначає рівень професійної компетенції, інтенсифікує процес формування професійних і особистісних якостей. У наукових роботах, присвячених шкільним проблемам формування мовної особистості учня, студенти аналізують концепції кращих учителів (учасників конкурсу ―Учитель року‖ тощо), проводять педагогічний експеримент (констатувальний, пошуковий, навчальний, контрольний), пропонують власне бачення навчальних тем.

П'ятий курс вважається школою науково-педагогічної майстерності і творчості, "дослідницької пристрасті". Науково-

навчальна діяльність для майбутніх фахівців, які успішно виконали навчальний план і виявляють здібності та бажання не лише опановувати готові знання, а й самостійно мислити, робити власні висновки, завершується написанням дипломних робіт. Такі кваліфікаційні дослідження виступають результатом набутих теоретичних і практичних знань, сформованого абстрактнотеоретичного мислення. Зовнішня мотивація дослідницької

214

діяльності змінюється внутрішньою морально-вольовою регуляцією. Якісній підготовці студентів до написання дипломних робіт, публічного захисту сприяють курси основ науково-педагогічних досліджень, стилістики і риторики української мови.

Освітньо-кваліфікаційний рівень магістра передбачає

оволодіння теорією і технологіями науково-дослідницької діяльності, спеціалізацією із наукової проблематики, розробку власного шляху наукового пошуку для вирішення обраної проблематики. Найважливішим системостворюючим механізмом індивідуального професійного становлення на цьому етапі є магістерська робота. Це самостійна науково-дослідницька робота, спрямована на дослідження перспективних і актуальних проблем, розкриття творчого потенціалу виконавця, його вмінь інтерпретувати різні концепції і теорії, здатності до творчого осмислення аналізованого матеріалу. На відміну від дипломних робіт написання магістерських згідно з вимогами навчального плану є обов'язковим.

Розвитку дослідницької компетенції сприяють такі дисципліни, як ―Актуальні проблеми літературознавства‖, ―Методика викладання української мови і літератури у вищих навчальних закладах‖, ―Основи наукових досліджень‖, ―Педагогіка вищої школи‖, "Психологія вищої школи" та ін. Вимоги соціокультурної дійсності вмотивовують уведення до плану науково-дослідницької підготовки спеціалістів і магістрів низки нових дисциплін, зокрема соціолінгвістики, етнолінгвістики, лінгвокультурології, мікро-, макротехнологій навчання мови та літератури тощо. Крім належної підготовки до педагогічної діяльності, магістр має бути готовий до дослідницької роботи з навчальних предметів в освітніх закладах нового типу, тобто розробляти новий зміст навчання, авторські програми тощо.

Критеріями наукових досягнень студентів мають стати такі: на першому курсі - критерій правильності, на другому – критерій достатності, оптимальності, на третьому-п´ятому – критерій адекватного вибору, на магістерському – критерій оволодіння технологією наукового пошуку. Така структуралізація етапів наукового-дослідницького становлення, формування дослідницької компетенції все ж умовна і лише накреслює загальний рух від навчального до усвідомленого пошуку.

	215
Дослідницька робота	в позанавчальний час виступає

продовженням навчально-дослідницької і є ефективним засобом об'єктивного вияву обдарованої студентської молоді, реалізації її творчих здібностей, стимулювання потреби у творчому оволодінні знаннями, активізації навчально-пізнавальної діяльності. Серед форм наукових досліджень, до яких залучаються студенти в позанавчальний час, виділяють гуртки, проблемні групи, проблемні майстерні, наукові лабораторії, дискусійні клуби тощо. Початковою формою позааудиторної наукової роботи є предметні гуртки, метою яких є ознайомлення із проблематикою науки, глибше вивчення окремих питань цієї науки, опанування принципів, методів, прийомів ведення наукової роботи, формування у студентів основних навичок, необхідних для подальшої самостійної роботи. Студенти старших курсів працюють у проблемних групах, у науковій лабораторії під керівництвом викладача, виконують критичний аналіз існуючих наукових концепцій, збирають і обробляють емпіричний матеріал, опановують методологію і логіку наукового дослідження.

Викладач має право здійснювати диференційований підхід у науковому керівництві, приділяючи більшу увагу студентам, котрі прагнуть наукового розвитку. Це здійснюється, як правило, з урахуванням психологічних особливостей студента, його філологічного чи педагогічного інтересу. Такі студенти-дослідники беруть участь у лекторській роботі з популяризації знань у галузі мовознавства, літературознавства, народознавства, освітніх технологій, виступають перед учителями української мови та літератури, учнів старших класів з питань власного наукового пошуку. Кращі студентські роботи після їх обговорення на засіданнях гуртка, проблемної студентської групи за рекомендацією наукового керівника, кафедри пропонуються на звітну студентську наукову конференцію.

Традиційні ознаки поняття "конференція" на сьогодні збагатилися ознаками, властивими дистанційним конференціям, які з допомогою електронної пошти, відео- і аудіокомунікацій дозволяють організувати інтерактивний діалог і полілог серед віддалених один від одного фізичних користувачів. Організаційні питання, пов'язані з підготовкою наукових конференцій, знайшли відображення в навчальних посібниках з основ наукових і

216

педагогічних досліджень, педагогіки наукової школи (П.Дмитренко, Г.Кловак, Н.Кушнаренко, В.Сидоренко, В.Шейко та ін.).

Конференція – це лише верхівка ―наукового айсбергу‖. Проведена на відповідному рівні (на яку студенти прибудуть з метою поспілкуватися з однодумцями, а не ―для галочки‖, отримання автоматичного заліку тощо), вона повинна не лише підтвердити належний рівень виконаної наукової роботи, а й показати студента-дослідника як мовну толерантну особистість. Саме на таких заходах, під час наукових дискусій виробляється самостійність, "шліфується" оригінальність висловлювання, вміння обґрунтовувати чи спростовувати хибні думки, відбувається опанування мистецтвом арґументованої полеміки. Водночас набувається професійний досвід, здійснюється суспільне визнання в середовищі фахівців.

Відсутність такої практики призводить до того, що доповідачі часто не виявляють уміння дискусії, виступають, не "відриваючись" від конспекту. Разом з тим досвід проведення усеукраїнських конференцій засвідчує також і далеко не належний рівень культури наукового мовлення, наявність численних лексичних і граматичних помилок, канцеляризмів, заплутаної книжної лексики, надмірного вживання слів іншомовного походження. Причина такого явища криється у спрямованості підготовки у ВНЗі насамперед на здобуття професійних знань, а не вмінь професійного спілкування і професійного мислення. Таким чином, при вивченні курсу сучасної української літературної мови, лінгвістичного аналізу тексту стилістики і культури мови доцільно приділити належну увагу вивченню палітри мовних засобів, що сприяє формуванню як лінгвістичної, так і комунікативної компетенції дослідника.

Розглядаючи окремі аспекти підготовки студентів до участі в наукових конференціях, зупинимося на особливостях наукової доповіді як важливого засобу формування комунікативної компетенції. Її підготовка дисциплінує вчасне виконання наукової роботи, стимулює систематизацію дослідного навчального матеріалу, стилістичне "шліфування" з метою надання рукопису чіткої логічної структури, викладу власних поглядів на певні питання, висновків-пропозицій. Важливою передумовою публічного виголошення доповіді є опанування майбутніми дослідниками засобів усної і писемної культури наукової мови, таких характерних особливостей, як формально-логічний спосіб виклад матеріалу,

217

наявність спеціальної термінології тощо. При написанні та оформленні тексту студентам-філологам необхідно звернути увагу на смислову завершеність, цілісність, арґументацiю основних положень роботи достатньою кiлькiстю фактичного матерiалу, правильне оформлення цитат і посилань, лаконiчнiсть викладу; логiчну послiдовнiсть, стилiстичний взаємозв'язок тощо.

Для розмежування власного бачення проблеми і ставлення інших авторів доцільно використовувати вирази-організатори наукового мовлення ―на нашу думку‖, ―як показує аналіз‖, ―погоджуючись з міркуванням...‖, доцільними є використання означено-особових зворотів типу ―вважаємо, що‖, ―маємо на увазі‖. Наукова робота, виступ вимагають оперувати вміннями добирати епітети до широко вживаних термінів. Зокрема аналіз проблеми може бути науковий, об´єктивний, конкретний, всесторонній, вичерпний, детальний, порівняльний, ретельний, глибокий; вивчення проблеми - експериментальне, теоретичне, практичне, дослідне, безпосереднє, спеціальне, систематичне, подальше; завдання - першочергові, найближчі, кінцеві, поставлені, вузлові, особливі, конкретні, визначені; проблема - наукова, актуальна, важлива, ключова, провідна, гостра, часткова, глобальна.

Серед варiантiв характеристики авторської думки пропонуються: автор розглядає, розкриває, висвiтлює, порушує, розв'язує, зупиняється на проблемi; стверджує, аналiзує, характеризує, доводить, порiвнює, зiставляє, з´ясовує, пiдкреслює, посилається на, наголошує на важливостi, переконаний, вважає, обґрунтовує, схвалює, поділяє погляд, накреслює перспективу тощо.

Важливим засобом вираження логічних зв'язків є спеціальні функціонально-стилістичні засоби, які вказують на послідовність розвитку думки (спочатку, перш за все, потім, по-перше), заперечення (разом з тим, але, тоді як, однак), причиновонаслідкові відносини (таким чином, тому, відповідно до, крім того).

Мова доповідача повинна бути виразною, граматично правильною, естетично багатою. Працюючи над цим аспектом, студентам доцільно звернутися до порад лінгвістів стосовно розвитку мовної особистості дослідника, його мовного виховання і мовної поведінки. Він повинен "постійно збагачувати свій інтелект, вдосконалювати мислення, збагачуватися новими мовними засобами зі сфери свого професійного мовлення і близьких фахів, виробляти увагу до чужого гарного мовлення" [250, с.107]. Добре

218

продумані вступи і висновки, власний зовнішній вигляд, постава, керування власною поведінкою і поведінкою аудиторії, встановлення контакту зі слухачами, виразність жестів та їх природність, відповідність змісту формі викладу – на цих передумовах гарного наукового виступу на конференції важливо зупинитися під час вивчення курсів "Виразне читання", "Риторика", "Педагогічна риторика". Майбутнім доповідачам буде корисно навчитися складати конспект промови, опанувати "секрети" логічної емоційно-образної виразності. Цікава, продумана доповідь викликає проблемні питання, що стимулюють дискусію і дозволяють студенту-філологу розширити інформацію про зміст теми дослідження, виявити дослідницьку компетенцію, перевірити власні ідеї і оцінити їх достовірність, виявити власні комунікативні якості. Ефективним прийомом тренування виступу може бути також самоаналіз його диктофонного запису.

Системна робота в аналізованому напрямку продовжується на заняттях з методик викладання української мови і літератури, в курсах психології, педагогіки, де студенти готуються до проведення пошуково-дослідницької діяльності у загальноосвітніх середніх закладах, опановують психологію наукової творчості.

На формування дослідницької компетенції на різних освітньокваліфікаційних рівнях спрямований і спецкурс "Професійна компетенція вчителя української мови і літератури" [333]. Заняттядіалоги, дискусії, семінари зі спецкурсу проводяться в науководослідній лабораторії університету і передбачають виконання різноманітних завдань і тренінгів. Це зокрема робота з літературними джерелами, стилістичне оформлення виступу, наукової статті до збірника, побудова діалогу з наукової проблеми, підготовка презентаційних технологій (слайдів, діаграм, графіків), пошук можливих помилок у методиці дослідження, узагальнення отриманих результатів тощо. Таким чином, студенти перевіряють знання предмету власного дослідження, здатність проводити експеримент і пояснювати отримані результати, вчаться викладати зміст наукової роботи за відведений час, будувати питання колезідоповідачеві, раціонально використовувати наочність.

Одним із нововведень у спецкурсі є формування інформаційної культури майбутніх учителів-філологів, тобто системи знань про потенційні можливості сучасних інформаційних технологій і вміння використовувати ці можливості в дистанційних

219

конференціях. Важливим прийомом збереження наукової інформації, введення її в науковий світ є підготовка і випуск студентських наукових збірників. Видання збірника стимулює ретельнішу підготовку наукових матеріалів, загострює увагу до питань культури писемної мови.

Разом з тим опитування студентів засвідчують низку причин, які стримують науковий пошук,: затримка в публікації, оплата (іноді досить висока) за друкування матеріалів, не завжди належне відзначення кращих публікацій, виступів студентів тощо. Та й перегляд програм конференцій показує, наскільки важливо з метою морального стимулу подальшого наукового пошуку, здійснення тісного співробітництва ―студент - викладач-науковець‖ поряд з прізвищами учасників обов'язково подавати і прізвище наукового керівника.

При підготовці конференції і вузівського, і всеукраїнського характеру, організаторам, керівникам підрозділів університету, студентській науковій раді необхідно чітко визначити низку організаційних заходів: контингент доповідачів (курс, група), контингент слухачів, відповідну рекламу в газеті, приміщення, висвітлення ходу конференції у засобах масової інформації, відзначення кращих доповідей, моральне і матеріальне стимулювання. Керівництву ВНЗу, студентській науковій раді важливо передбачити кошти на відрядження здібних студентів до інших університетів з метою участі у студентській конференції, що збагатило б молодих науковців новими знаннями і вміннями, розширило їх кругозір. Вважаємо також, що і в роботі вузівської конференції доцільно передбачати участь як студентів цього університету, так і, за відповідним узгодженням, з інших вищих навчальних закладів. Це не тільки підвищує статус університету, в якому проводиться конференція, а й забезпечує більш широке визнання студентської наукової роботи.

Проведення студентських олімпіад, конференцій, оглядівконкурсів дипломних і курсових робіт, виставок-конкурсів навчальних (діалектологічної, фольклорної, літературно-краєзнавчої, етнографічної) та педагогічних практик, оглядів-конкурсів на кращу організацію НДРС у групі, на факультеті, університеті є ефективним засобом об'єктивного вияву й відбору обдарованої студентської молоді, реалізації творчих здібностей студентів, стимулювання потреби у творчому оволодінні знаннями, активізації навчально-