- •1.Загальна характеристика основних напрямів сучасної економічної теорії
- •2 Неокласична економічна теорія та її еволюція
- •3.Теоритична система та економічна програма Дж.М.Кейнса
- •4.Поняття мультиплікатора в економічній системі Кейнса.
- •5.Посткейнсіанство: суть, представники
- •6.Неокейнсіанський напрям в хх столітті.
- •7.Неокласична теорія економічного зростання у поглядах с.Кузнеця.
- •8.Модель економічного зростання р.Солоу.
- •9.Теорія неокласичного синтезу п.Самуельсона.
- •10. Метод ‘затрати – випуск’ в.Леонтєва.
- •11.Неолібералізм та його школи.
- •12.Німецький неолібералізм в.Ойкена і л.Ерхерда
- •13.Англійська школа неолібералізму ф. Хайєка
- •14.Французька школа неолібералізму м.Алле
- •15.Американський неолібералізм (монетаризм) м.Фрідмена.
- •16.Теорія ‘раціональних очікувань’ р.Лукаса
- •17.Теорія економіки пропозицій а.Лаффера, р.Мендель
- •18.Ідейно-теоритичні основи інституціональної та етапи його розвитку
- •19.Загальна характеристика раннього інституціоналізму
- •20.Неоінституціоналізм як сучасний напрям економічної думки.
- •21.Соціальний інституціоналізм Дж.Гелбрейта.
- •22.Теорія трансакційних витрат
- •23. Економічна теорія прав власності
- •24.Теорія суспільного вибору Дж.М. Б′юкенена
- •25. Соціал-реформістські моделі економічного розвитку
- •26. Розвиток радянської економічної науки в 30-90 роки
- •27. Розвиток економічної теорії в Україні в радянський період
- •28. Теорії трансформації капіталізму
- •29. Теорії «індустріального суспільства»
- •30. Теорія конвергенції
27. Розвиток економічної теорії в Україні в радянський період
На початку 20-х рр. українська наукова думка розвивалася в різноманітних напрямках. 1920 р. було засноване Товариство економістів, до якого входили такі видатні вчені, як Є. Слуцький, К. Воблий, Р. Орженцький, М. Птуха, Ф. Задорожний та ін., що займались теоретико-економічним та прикладним аналізом народного господарства.
Це товариство координувало діяльність дослідників, спрямовуючи її на створення концепції єдиної української господарської системи, побудованої на засадах економічної відкритості та саморегулювання.
У теоретичних розробках тієї доби обстоюється думка про регулюючу роль ринку та ринкових цін, про неможливість зведення останніх в економічних відносинах тільки до системи натурального та трудового (вартісного) обліку. Указується на те, що держава має орієнтуватись на ринок та ринкові показники. Критикувалась ідея централізованого соціалістичного планування за умов, коли немає загальних ціннісних орієнтирів, коли ціна перетворюється з категорії ринкових відносин на категорію обліку. Замість цього пропонувалась ідея плану-прогнозу.
У цей час українська економічна думка досягла високого наукового рівня і була в авангарді світової економічної думки. Праці Є. Слуцького, К. Воблого, Р. Орженцького, М. Птухи, Л. Яснопольського, О. Чаянова, О. Челінцева та інших здобули світове визнання.
Так, праця Слуцького «Етюд до проблеми побудови формально-праксеологічних засад економіки» (1926), що в ній ішлося про психологічні засади раціональної економічної поведінки суб’єкта, на півстоліття випередила дослідження в цій галузі, які велись на Заході. Іншу його працю «Накопичення випадкових причин як джерело циклічних процесів» (1927) було присвячено проблемам моделювання економічних коливань на довгостроковий період. Вона справила величезний вплив на розвиток зарубіжних економічних досліджень.
28. Теорії трансформації капіталізму
У другій половині XX ст. великого поширення набули так звані теорії «трансформації» (перетворення) капіталізму. Ці теорії виходили, як правило, з реальних соціально-економічних процесів і явищ капіталістичного розвитку, але тлумачили їх досить своєрідно.
Теорія «народного капіталізму» виникла у 50-х pp. у США. З її обгрунтуванням виступили такі економісти і соціологи, як А. Берлі, М. Надлер, С. Чейз, Дж. М. Кларк, М. Сальвадорі та інші.
Теорія «народного капіталізму» складається з трьох частин: 1) теорії «демократизації капіталу», або «дифузії власності»; 2) теорії «управлінської (менеджерської) революції»; 3) теорії «революції доходів».
Теорія «дифузії власності». Суть теорії полягає в тому, що з розвитком капіталізму поступово змінюється структура капіталістичної власності.
Теорія «управлінської революції». її прихильники стверджують, нібито з розвитком акціонерних товариств влада капіта-лістів-власників слабшає або й зовсім зникає і замінюється владою найманих управлінців — менеджерів.
Теорія «революції доходів». її прихильники стверджують, що в розвинутих капіталістичних країнах стався революційний переворот у розподілі національного доходу, суть якого полягає в поступовому зближенні доходів різних верств населення.
Концепція «колективного капіталізму» Г. Мінза та А. Берлі. Основи концепції було закладено ще в 30-ті pp., коли американські економісти Мінз і Берлі висунули ідею про те, що акціонерні підприємства є вже не приватними, а колективними.
Концепція «соціального партнерства». Зародки концепції з'явились ще наприкінці XIX ст., коли соціал-реформісти почали розробляти різні системи «участі робітників у капіталістичних прибутках». У післявоєнний період концепція поширюється в багатьох країнах.
Розглянуті концепції «трансформації капіталізму» не вичерпують усієї їхньої різноманітності. Посилення втручання держави в економічне життя, зростання її ролі у розв'язанні соціальних проблем породили майже аналогічні теорії «плюралістичної економіки», «держави достатку», «суспільства високого масового споживання» тощо.