Дослідження природно-територіальних комплексів

Тривалий час краєзнавча робота зводилася до вивчення лише окремих компонентів природи і мало уваги приділялося природно-територіальним комплексам (ПТК). Нині вчитель географії повинен неодмінно переходити від розгляду окремих природних елементів До комплексного дослідження природи території, виявляючи взаємозв'язані ПТК. Для цього він може використати результати польових досліджень та екскурсій з учнями.

Вивчення ПТК своєї місцевості слід розпочинати з ознайомлення із спеціальною методичною літературою, друкованими краєзнавчими джерелами та картографічними матеріалами, які характеризують природу рідного краю.

Для поглибленого вивчення ландшафту поблизу школи вибирають типові точки (ділянки) спостережень і досліджень. Типовими точками потрібно охопити всю різноманітність ПТК (урочищ і фацій) території. У кожній такій точці слід провести візуальні спостереження, описати геологічні відслонення, грунтові розрізи, рослинність, відібрати зразки порід, грунтів, рослин, установити зв'язки і межі з сусідніми ПТК.

Вивчають ПТК рангу урочищ. Для виділення ПТК за основу беруть геолого-геоморфологічну будову території (заплава, схил річкової долини, яр, балка, улоговина, вододільна рівнина). За грунтово-рослинними ознаками можуть виділятися і вивчатися ПТК нижчого рангу (фації). На основі даних досліджень легко зробити висновки про основні причини різноманітності ПТК. Кінцевим результатом є складання географічної характеристики ПТК і комплексного географічне профілю. На профілі наочно показують структур взаємозв'язки і взаємодію ландшафтних компонентів ПТК нижчого рангу (урочищ і фацій). За допомогою такого профілю можна показати і господарське використання території. Взагалі вивчення ПТК повинно закінчуватись складанням характеристики напряму господарського використання території, написанням рекомендацій для її раціональної експлуатації на даному етапі і на перспективу.

Географічну характеристику ПТК складають за таким планом: назва; географічне положення; загальні особливості ландшафтоутворюючих факторів і причинних зв'язків між ними; характеристика окремих компонентів природного комплексу і ландшафтоутворюючих принципів; оцінка природних ресурсів; рівень використання природних ресурсів; охорона і перетворення природи; перспективи господарського використання природних ресурсів; прогноз розвитку основних природних процесів; пропозиції щодо поліпшення використання ПТК і підвищення їхньої продуктивності.

Дослідження ПТК завершується повною характеристикою виявлених ландшафтно-типологічних природних комплексів. Результатом польових ландшафтних досліджень має бути великомасштабна ландшафтна карта урочищ та фацій, на основі якої виділяються фізико-географічні райони.

Економіко-географічні дослідження

У полі зору юних дослідників повинна постійно бути господарська діяльність людини. Насамперед з'ясовується використання в господарській діяльності людини природних умов і ресурсів свого краю. Досліджують населення — головну продуктивну силу: вивчають чисельність, динаміку, густоту, національний, соціальний і професійний склад, місця його концентрації — населені пункти. Дуже важливо виявити також особливості розселення людей на певній території. Не менш важливо встановити, в яких галузях господарства зайняте населення та які воно має трудові навички, які успіхи досягнуті трудівниками. Збирають матеріали про знатних людей: документи, повідомлення періодичної преси, записи, усні розповіді і свідчення місцевих жителів. Визначають тип господарства, спеціалізацію промисловості та сільського господарства (окремо — землеробство і тваринництво), транспортну мережу і засоби транспорту.

Вивчення господарства в цілому та окремих, найбільш характерних підприємств проводять безпосередньо на об'єктах, за звітами, документами і різноманітними матеріалами періодичної преси. З первинними матеріалами, що характеризують розвиток та розміщення господарства певної території, юні дослідники ознайомлюються в міських сільських Радах. Збирають загальнодоступний цифровий матеріал, який містить конкретні фактичні відомості.

Вивчення господарства рідного краю розпочинають з господарської оцінки його природних умов і ресурсів. При цьому підкреслюють важливість раціонального використання та охорони природних багатств, району. Після цього складають загальну економіко-географічну характеристику місцевого господарства, розкривають особливості його територіальної організації.

План вивчення господарства має складатися з таких розділів.

1. Структура господарства території, що вивчається місце і спеціалізація його в господарському комплексі країни, області.

2. Промисловість: її спеціалізація, історія виникнення і розвитку, зв'язки її з джерелами сировини, палива, енергії, з районами постачання і споживання. Місцева промисловість і промисли, особливості виникнення й розвитку; сировинна база; основа продукція та її розподіл; зв’язку місцевої промисловості і промислів з сільським господарством та окремими промисловими підприємствами; основні особливості територіальної організації місцевої промисловості і промислів.

3. Сільське господарство, його структура і спеціалізація. Структура земельних угідь та їх використання. Спеціалізація землеробства та особливості географії посівів окремих сільськогосподарських культур. Механізація, електрифікація, агротехніка і меліорація. Тваринництво та його спеціалізація. Взаємозв'язки тваринництва із землеробством. Механізація тваринницьких ферм.

4. Розвиток спеціалізації і концентрації сільськогосподарського виробництва на базі міжгосподарської кооперації та агропромислової інтеграції.

Вивчають найбільш типові місцеві підприємства заводи, фабрики, кар'єри, радгоспи, колгоспи, аграрнопромислові комплекси і т. д. (за складеними з цією метою програмами). Згідно з програмами, вивчають і населені пункти.