Іі. Специфіка взаємодії формальних і неформальних груп.

Дуже важливо, щоб керівники розуміли, що неформальні групи динамічно взаємодіють з формальними. Американський дослідник груп Джордж Хоманс перший виявив, що в процесі виконання завдань люди вступають у взаємодію, що сприяє появі почуттів – позитивних і негативних емоцій стосовно один одного, а також керівництва. Емоції можуть вести до зниження ефективності діяльності формальної організації, прогулів, плинності кадрів, падіння дисципліни, скарг.

Неформальні організації можуть заважати досягненню формальних цілей, негативно впливати на дисципліну праці, розповсюджувати брехливі чутки, сприяти висуненню некомпетентних керівників, стримувати модернізацію виробництва. Дійсно, деякі неформальні групи можуть поводити себе непродуктивне, тобто так, що це буде заважати досягненню формальних цілей. По неформальних каналах можуть поширюватися неправдиві чутки, які призводять до виникнення негативного ставлення до керівництва, тобто до формальної організації. Прийняті неформальною групою норми можуть призвести до того, що продуктивність формальної організації буде нижча, ніж та, яка вказана керівником. Тенденція до збереження корінних стереотипів можуть затримувати необхідну модернізацію виробництва. Однак, така контрпродуктивна поведінка часто е прямим наслідком ставлення керівництва до цієї групи. Вірно це або ні, але члени неформальної групи вважають, що до них ставляться несправедливо і відповідають на це так, як відреагувала б будь-яка людина на те, що Йому здасться несправедливим.

Такі випадки негативної реакції іноді заважають керівникам бачити багаточисельні позитивні сторони неформальної організації. Оскільки, для того, щоб стати членом неформальної організації, потрібно працювати в даній організації, відданість неформальній організації може перерости у відданість формальній організації. Так, наприклад, багато людей відмовляються від інших високооплачуваних посад в компаніях, тому що вони не хочуть порушувати соціальні зв'язки, які вони здобули в даній компанії,

Цілі неформальної групи можуть співпадати з цілями неформальної, а норми ефективності цих груп можуть перевищувати норми формальних організацій. Наприклад, сильний дух колективізму, характерний для деяких організацій, що породжує сильне стремління до успіху, часто виникає з неформальних взаємовідносин, несвавільних дій керівництва. Навіть неформальні канали зв'язку можуть іноді сприяти формальним організаціям, поповнюючи формальну систему комунікацій. Не знаходячи способів ефективної взаємодії з неформальними організаціями, або намагаючись придушити їх, керівники часто випускають із рук ці позитивні елементи. В будь-якому випадку, незалежно від того, чи є неформальна організація шкідливою чи корисною, вона існує І з нею необхідно рахуватись. Навіть у випадку, коли керівництво зруйнувало яку-небудь неформальну організацію, на її місці обов'язково виникне інша, у якої можливо, буде негативне ставлення до керівництва.

Оскільки неформальні групи(організації) є явищем об'єктивним, то менеджер повинен навчитись ефективно ними управляти. Для цього Скотг і Девіс рекомендують:

- визнати існування неформальної групи, а також те, що її зниження може призвести до ліквідації самої формальної організації. Тому керівництву потрібно визнати неформальну організацію, а також співпрацювати з нею і намагатися не створювати загрозу її існуванню;

- уміти вислуховувати думки, міркування та пропозиції членів та лідерів неформальної групи;

- впливати на діяльність неформальних груп. використовуючи загальні функції, а також методи менеджменту;

- оцінювати кожне рішення з позиції забезпечення якісної взаємодії керівництва з неформальною групою;

- залучати лідерів та членів неформальних груп до участі у виробленні управлінських рішень;

- забезпечувати швидку підготовку точної інформації з метою попередження брехливих чуток, які може розповсюджувати неформальна група (організація).