24. Лептоспіроз.

Лептоспіроз (Leptospirosis)-природно-осередкова хвороба с-г тварин,домашніх,промислових і диких,що проявляється в типових випадках гарячкою,жовтяницею,гемоглобінурією ,некрозом слиз.об.та шкіри ,у свиней масовими абортами,народженням і загибеллю нежиттєздатного молодняку.

Діагностика. Установлюють комплексно на основі епізоотологічних даних,клінічних ознак,патологоанатомічних змін та результатів лаб дос.

Лабораторна діагностика. Проводиться відповідно до чинних методичних вказівок з лаб діагностики лептоспірозу тв.. Для прижиттєвої діагностики відбирають по 3-5мл крові хв..тв у перші 1-5діб гарячки,абортовані плоди ,а також сечу від свиней-лептоспіроносіїв. Для посмертної діагностики направляють трупи дрібних тварин і гризунів ,від великих тварин-серце,паренхіматозні органи(обов’язково нирки),сечовий міхур із сечею,спинномозкову рідину. Влітку патологічний матеріал досліджують не пізніше ніж через 3-6 год з моменту взяття,взимку або при зберіганні патологічного матеріалу в охолодженому вигляді-через 10-12 год . Запропонований спосіб мікроскопічного виявлення лепто спір із навколосерцевої рідини,транссудатів грудної та черевної порожнин дає змогу швидко і безпомилково встановлювати діагноз на лептоспіроз безпосередньо в гос. З метою виділення чистої культури лепто спір проводять посіви на спеціальні живильні середовища Терських,Любашенка або Уленгута лише з того патологічного матеріалу ,в якому попередньою мікроскопією виявлено лептоспіри . Наявність росту лептоспір контролюють мікроскопією в темному полі роздавлених крапель,які готують з посівів,починаючи з 8-10доби культивування. Серотипову належність виділених лепто спір визначають за допомогою перехресної реакції мікроаглютинації (РМА)з діагностичними аглютинувальними сироватками. Для біологічної проби заражають двох молодих (5-7денних)кроленят,морських свинок ,яким патологічний матеріал в об’ємі 2-2.5мл вводять у черевну порожнину. Після загибелі заражених лаб. Тв. проводять мікроскопічні дос. в темному полі мікроскопа препаратів,виготовлених з їхніх органів і крові ,а також посіви на живильні середовища. Якщо тв.. не загинули,їх убивають(на 16-ту добу зараження) і дос. сироватки їхньої крові за РМА. Мікроскопічне виявлення лептоспір у патологічному матеріалі або позитивна РМА у розведенні сироватки 1:10 і вище свідчать про позитивні результати біопроби.

Серологічна діагностика при лептоспірозі ґрунтується на результатах дос. парних сироваток за РМА. Як антиген використовують 7-10 денні культури лепто спір різних серотипів,які постійно вирощують у діагностичних лаб. Реакцію ставлять на плексигласових пластинках,досліджують у темному полі мікроскопа на наявність візованих та склеєних лепто спір(павучків)у різних розведеннях сироваток. Результати реакції оцінюють за п’ятибальною системою хрестиками:(++++)-аглютиновано й лізовано 100%лептоспір,(+++)-75% лепто спір,(++)-25% лепто спір,(-)аглютинація й лізис відсутні. Позитивною вважають реакцію ,яка оцінюється не менш ніж 2хрестиками за умови відсутності аглютинації та лізису в контролі . під час повторного дос.сироваток крові тих самих тв. через 7-10 діб реакцію виконують і оцінюють аналогічно. Зростання в РМА титру антитіл у п’ять і більше разів свідчить про наявність лептоспірозної інфекції у дос. тв. Сироватки крові від вакцинованих свиней та овець можуть досліджуватись з діагностичною метою на лептоспіроз не раніше ніж через 2 міс,а ВРХ-3 міс. після щеплення

Діагноз на лептоспіроз вважається установленим,а гос. Неблагополучним щодо хвороби,якщо з пат матеріалу або з орг. лаб тв. ,заражених досліджуваним пат матеріалом,виділено культуру лепто спір,під час мікроскопічного дос в крові або суспензії з орг. загиблих тв. Чи абортованого плоду ,в сечі чи орг. лаб тв. ,загиблих після зараження дос. матеріалом ,виявлено лептоспіри,у сироватках крові більш ніж 20%дос тв. Виявлено антитіла в титрі 1:50 у невакинованих тв. ,у титрах 1:100 і більше у вакцинованих тв. У разі виявлення меншої к-сті позитивних серологічних реакцій проводять мікроскопічне дос сечі . При негативних результатах через 15-30 діб повторно досліджують сироватку крові і сечу тих самих тв. Виявлення при повторному дос лепто спір чи антитіл у тв.,які не мали їх раніше,або зростання титру антитіл у 5 і більше разів свідчить про неблагополучний стан гос. Лептоспіроз вважають причиною аборту ,якщо лептоспіри виявлено в орг. чи рідинах плоду або навколоплідних водах ,установлено наявність антитіл до лепто спір у сироватці крові плоду за РМА у розведенні 1:5 і більше .

Профілактика і заходи боротьби

1 комплектувати стадо тільки клінічно здоровими тв. З благополучних гос .

2 у період карантину проводять серологічні дос . призначених для продажу тв. Дос на лептоспіроз за РМА

3 під час 30-денного карантину усіх завезених для племінних цілей свиней обробляють стрептоміцин-сульфатом у дозі 15-20 тис.ОД/кг через кожні 12год 5 діб

4не допускається контакти тв. з худобою неблагополучних щодо лептоспіроз гос. на пасовищі,в місцях водопою,знищення гризунів

У разі встановлення позитивного діагнозу на лептоспіроз гос оголошують неблагополучним ,вводять карантин ,складають та затверджують план заходів . на неблагополучній фермі проводять клінічний огляд і термометрію всьо поголів’я,ізоляцію та лікування хв. І підозрюваних щодо захв. хв ізолюють і лікують полівалентну гіперімунну лептоспірозну сироватку та антибіотики .Інфікованих плідників ізолюють,обробляють лептоспіроцидними препаратами,через 10-12 діб провіряють повторно .Дезінфекцію проводять через кожні 10 діб упродовж усього періоду неблагополуччя. використовують 2% розчин формальдегіду,2% гарячий розчин їдкого натрію . перед зняттям карантинних обмежень,через 1-2міс після проведення заходів ,за РМА дос не менш як 50 проб сироваток крові і не менш як 100 проб сечі. Повторне обстеження в раніше неб.гос проводять ерез 6міс.

25. Провести малеїнізіцію коня.Скласти акт про виконану роботу.Перед проведенням коней тримають на привязі і напувають теплою водою,щоб не простудити тв..За добу до введення 3-х кратно вимірюють температ.тіла ректально.Тв з високою темпер. тіла39 і більше не дослідж. 1 мл малеїну вводять п/ш в області підгрудка у вечірній період часу.Характер р-ції враховують за 2 критеріями:1)температурна р-ція через 6-8,10-12,14-16,20-24,30-36год після ін’єкції вимірюють температ.тіла.2)місцева р-ція-утворення припухлості в місці ін’єкції визначають шляхом пальпації.Позитивна реакція-поступове підвищеннятемперат.тіла до 39,6 і більше і повільний спад темпер.можливе повторне підвищення темпер.через 30-36год і утвор.в місці введення гарячого,болючого набряку.