Пухлини із сполучної тканини

Доброякісні пухлини. Із зрілих пухлин сполучної тканини у риб утворюється фіброма. Структура її складається з волокнистих (колагенових волокон і клітинних елементів (фібробластів). Зовні виглядає як вузол, різко відмежований від прилеглих тканин. На розрізі характерна шарувата будова. В залежності від переваги волокнистих або клітинних структур розрізняють м'ягкі і тверді фіброми. Виявлені фіброми шкіри і передсердя у акваріумних риб і сріблястого карася, також форелі, сига, лосося, щуки і макрелі.

Ліпома утворена зрілими жировими клітинами являє собою набухлий вузол, частіше розташований у підшкірній клітковині або м'язах, інколи у внутрішніх органах. Як правило, відокремлена - інкапсульована, але зустрічаються і дифузні ліпоми. Від капсули всередину пухлини відходять пучки сполучнотканних волокон, які розділяють її на частки різних розмірів і форм. Паренхіма пухлини складається із клітин, в порожнині яких містяться різного розміру жирові краплі. В багатьох клітинах протоплазма збереглася на периферії у вигляді тонкої облямівки. Решта простору зайнята однією вакуоллю, або декількома. Ця пухлина виявлена у нототенії, густери, ляща, судака, щуки і лосося.

Міксома формується із слизової основної речовини і клітинних елементів, які включають круглі, веретеноподібні і зірчасті клітини. Зовні м'ягке, драглисте утворення, від прилеглих тканин відокремлене. Часто міксома не є самостійною пухлиною, а є ліпомою, фібромою, хондромою, які піддались ослизненню. Виявлено у окуня.

Остеома утворена кістковою тканиною. Остеома, яка складається з компактної кістки, називається щільною і компактною, а з губчастої - губчастою. Ця пухлина найчастіше локалізується в хребті, на щелепах і зябрових кришках.

Гемангіома - пухлина з кровоносних судин. Вона складається з переплетених капілярів, епітелій яких знаходиться у набряклому стані. Капіляри звужені, позбавлені просвіту. Пухлина зустрічається у окуня, щуки та інших риб.

Злоякісні пухлини сполучної тканини

Незрілі пухлини, які формуються із сполучної тканини називаються саркомами, їх паренхіма переважно складається з юної і незрілої сполучної тканини. В залежності від ступеню зрілості клітинних елементів саркоми поділяються на декілька видів. Чим менш зрілі її клітинні структури, тим більша ступінь злоякісності.

Круглоклітинна саркома - найменш зріла, а звідси, найбільш злоякісна, її клітинні елементи представлені дрібними круглими клітинами з великим ядром і вузьким обідцем протоплазми. Проміжна тканина міститься в незначній кількості у вигляді тоненьких, рідко розташованих волоконець.

Фібросаркома - найбільш зріла, її паренхіма складається з фібробластів, які мають веретеноподібну форму і колагенові волокна. Клітини і волокнисті елементи сконцентровані в пучки, розташовані вихороподібно, тому на зрізі неоплазма має "мармурову" структуру. Серед злоякісних пухлин саме вона найбільш поширена. У більшості випадків (відомих) фібросаркома виявлена в шкірі у мечоносця і сріблястого карася. Макроскопічне пухлина має вигляд гладеньких наростів невеликих розмірів (0,3-3 см. в діаметрі). На розрізі – це гомогенна структура, сіро-білого кольору, щільна на дотик. Мікроскопічно бластема складається із фібробластів веретеноподібної форми колагенових волокон. Пухлинні клітини мають інфільтративний ріст. Метастази не виявлені. Є повідомлення про фібросаркому лосося і окуня, але з локалізацією її в м'язевій тканині (рис. 4).

Рис.4 Фібросаркома дзеркального коропа

Дермальна саркома виявлена у американського судака. Це захворювання проявляється ураженням шкіри у вигляді новоутворень біло-рожевого кольору і має такі назви як: наривна хвороба, шкірні нариви, гнійні нариви, фурункульоз, виразкова хвороба, шкірна пухлина, "саркома", дерматофібросаркома. За деякими даними, ураження шкіри судака характеризуються пухлинними вогнищами, які мають різні локалізації, стадії розвитку, кількість і розміри. Частіше вони розташовуються на шкірі тулуба, дещо рідше на плавцях, зябрових кришках, щелепах, у ротовій порожнині і ніздрях. На одній рибі може бути 13-34 пухлини на різних стадіях розвитку від ледь помітного крапкового інфільтрату до величезних розмірів розпаду. Колір новоутворень коливається від білого до червонуватого або біло-рожевого, м'ягкі на дотик не інкапсульовані, поверхня зморщена, на розрізі мають однорідну структуру. У більшості випадків (85%) неоплазми значно набухають. Інколи їх висота досягає 5 см. Значно радше у 15% випадків) пухлини не набухають, розпластовуються на поверхні.

Ураження шкіри у судака являє собою первинні пухлинні вогнища, які формуються при недиференціюванні пухкої сполучної тканини власної шкіри і підшкірної клітковини. Структурно паренхіма пухлини представлена в основному веретеноподібними клітинами, в меншій мірі овальними і незначною кількістю тонкими колагеновими волокнами. Пухлинні клітини мають інфільтруючий і деструктивний ріст і зустрічаються мітози. Виявлено метастази у внутрішні органи. Таким чином це захворювання є злоякісним новоутворенням сполучної тканини - саркомою або набухаючою дермофібросаркомою.