76.Епідеміологічний нагляд при госпітальних інфекціях.

Епід.нагляд-система постійних комплексних спостережень за динамікою епід.процесу(захворюваність,носійство,летальність) в ЛПЗза чинниками,що впливають на поширеність ВЛІ,а також аналіз отриманих даних з метою отримання об’єктивної інформації про стан і тенденцію епід.процесу для обґрунтування раціональних заходів боротьби та профілактики ВЛІ.

Інфекційний контроль при ВЛІ-комплекс організаційних,профілактичних,протиепідемічних заходів,спрямованих на попередження виникнення та поширення ВЛІ,що базується на результатах епід.діагностики.

77. Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у хірургічних та опікових стаціонарах

Причини

1-знижена неспецифічна резистентність, а також не рідко порушення системи імунітету.

2-пошкодження місцевих бар’єрів, факторів захисту організму.

3-Відкриті рани, порушення трофіки тканин – це вхідні ворота для ГСІ.

Гнійно-септичні інфекції – в хірургії та опікових стаціонарах

ГСІ – виключає декілька десятків нозологічних форм.

Інфекційні захворювання і паразитарні захворювання – із них частіше всього сепсис,

бешиха.

захворювання органів дихання – пневмонія, абсцес

хвороби органів травлення – перитоніт,

хвороби сечової системи – пієлонефрит, абсцес нирки, цистит, уретрит.

хвороби нирки і п/ш клітковини – флегмона абсцес.

хвороби кістково-мозкової системи – гострий артрит остеомієліт травми і ускладнення

після хірургічних втручань – нагноєння рани, ложа кардіостимулятора

Із збудників найбільше значення мають Staphylococcus auras, Streptococcus progenies,

Pseudomouas aerugenosa, Escheridnia coli, Protease vulgarize, marbles.

78. . Епідеміологічні особливості та профілактика госпітальних інфекцій у урологічних стаціонарах

хвороби сечової системи – пієлонефрит, абсцес нирки, цистит, уретрит.

в урологічних стаціонарах – грамвід’ємним бактеріям. Грамвід’ємні бактерії виникають більш тяжкі інфекції, що ведуть до загибелі хворих, стафілококи приводять до більш легких форм ГСІ, з меншою летальністю. Можлива змішана базуватися на системі слідкування за епід. процесом в стаціонарах: ця специфіка обумовлена особливостями лікарняного контингенту і характеру розвитку.

79. Чинники ризику виникнення нозокоміальних пневмоній та заходи щодо їх профілактики

1- Вірусна інфекція ВДШ

2- Обструкція бронхіального дерева

3- Обструкція легенів-пухлини, Зб. ЛВ, запальний склероз

4- Імунодефіцит, алкоголізм, куріння

Пневмокок-5%, Стафіло-17%, Мікопл-18%, Гемою. Пал.-6%, Хламідії-3%, Клєбсієла-2%

Профілактика- Масаж грудної клітки-важка форма, дих. Гімнастика -(надув пов. кульки)-легка ф,. Фіз. Процедури (заборонені при гострій формі)

80. Епідеміологічна характеристика груп інфекцій дихальних шляхів

Інфекції дихальних шляхів - це інфекції, що характеризуються ураженням дихальних шляхів, збудник яких переважно передається повітряно-краплинним шляхом. Етіологія: віруси, бактерії, найпростіші, гриби. Актуальність: соціологічне значення: летальність, високий показник важких клінічних форм, ускладнення, які виникають після перенесених захворювань, уражає людей працездатного віку, великі видатки на організацію і проведення профілактичних та протиепідемічних заходів. Інфекції дихальних шляхів поділяються на:

І – збудник не проникає за межі місць первинної локалізації. Первинна локалізація специфічна. Напр.: кашлюк, паракоколюш, дифтерія.

ІІ – Збудник з місць первинної локалізації потрапляє в інші. Вторинна локалізація збудника епідзначення не має (епід.паротит, менінгіт)

ІІІ – Захворювання, при яких збудник з місць первинної локалізації потрапляє на шкіру, слизові оболонки. Місця вторинної локалізації будуть мати епідзначення. (кір, краснуха, вітряна віспа)

Механізм передачі: аерогенний. Шляхи передачі: повітряно-краплинний, повітряно-пиловий,інколи харчовий (дифтерія) та побутовий.