92. Епідеміологічні особливості малярії , профілактичні та протиепідемічні заходи.

МАЛЯРІЯ-Група трансмісивних протозойних хвороб з різними збудни­ками; характеризуються ураженням ретикуло-ендотеліальної сис­теми і еритроцитів, гарячковими пароксизмами, анемією, гепатоспленомегалією.

Етіологія. 4 видами малярійних плазмодіїв (збудника триденної малярії Plasmodium vivax з інкуб. пер. 10-14діб; чотириденної малярії — Plasmodium malariae з інкуб. пер 20—25 діб; тропічної малярії — Plasmodium falciparum з інкуб. пер 9—16 діб.; Plasmodium ovale з інкуб. пер 9 діб.

датність плаз­модіїв зберігається.

Сприйнятливість людини дуже висока. Виняток становлять лише людей що мають серповидноклітинну анемію.

Імунітет клітинний і гуморальний може досягати значного рівня

Патогенез. Клінічні прояви пов'язані з еритроцитарним циклом шизогонії, Приступ збігається з кінцем еритроцитарного роз­витку плазмодіїв, масовим руйнуванням еритроцитів, унаслідок чого в кров потрапляють плазмодії на стадії розвитку гаметоцитів, токсичні продукти їх обміну, а також продукти розпаду еритроцитів. Приступ є реакцією сенсибілізованого організму на дію пірогенів,підвищення активності ретикуло-ендотеліальної системи= гіперплазію печінки, се­лезінки та кісткового мозку. Ендотоксичний шок.

Джерело збудника хвора людина або паразитоносій є проміжним живителем(нестатевий цикл розвитку -шизогонія). Комар роду Анофелес є остаточним живителем, у організмі якого відбувається статевий цикл розвитку (спорогонія). Джерелом збудника є хворий при гострому перебігу хвороби, її рецидиву або паразито-носійства.

Механізм передачі торансмісивний.

Лабораторна діагностика. метод товстої краплі і тонкого мазка крові на склі, фарбованого за Романовським—Гімзою. При цьому протоплазма плазмодію забарвлюється у блакитний колір, а ядро — у вишнево-червоний. Серологічні методи РІФ РЗК РНГА, реакцію преципітації у гелі.

Специфічна терапія. гематошизотропні препарати( хлорохін). гістошизотропні (примахін, хлоридин), гамотропні (примахін, хіноцид).

Специфічна профілактика. Вакцинація не застосовується. Застосовують хіміопрофілактику: протягом усьо­го періоду передачі малярії і 6 тиж після нього хлорохін плаквеніл.

Протиепідемічні заходи. Хворих на малярію лікують у стаціонарах або вдома доки не припинить виділятися збудник. Виписують зі стаціонару не раніше як через 2-3 доби після очищення крові від плазмодіїв. За перехворілими встановлюють диспансерний нагляд протягом до 2 років. У осередку дезінсекцію. Обстежують усіх, хто спілкувався з хворим. Обов'язково повинні обстежуватися хворі а високою температу­рою тіла, що триває понад 5 діб і етіологія її не встановлена, та особи з клінічними ознаками малярії (гепатоспленомегалія, анемія), а також хворі, у яких періодично підвищується темпера­тура тіла з невідомих причин В ендемічних регіонах проводять подвірні обходи 1—2 рази на тиж-день. У разі підозри на малярію беруть кров для дослідження. Суцільна обробка інсектицидами в активних осередках. Бар'єрну дезінсекцію здійснюють у районах, що по­тенційно небезпечні стосовно малярії. Ме­ханічний захист від комарів (сітки на вікнах, запони над ліжками для захисту під час сну, застосування репелентів).Гідромеліоративні робо­ти.

Епідеміологічний нагляд. своєчасне виявлення заражених осіб, які прибули з країн, що неблагополучні стосовно малярії, запобігання зараженню від них інших осіб, а також ентомологічні спостереження і боротьба з переносниками збудників хворобиПро кожен випадок малярії або паразитоносійства надсилають термінове повідомлення на СЕС і проводять епідеміологічне обстеження осередку.