- •Зменшиться на 60 мВ
- •Нернста
- •До електродів і роду
- •Окисно-відновних
- •До електродів і роду
- •До електродів іі роду
- •Окисно-відновних
- •Позитивний
- •Негативний
- •Негативний
- •Електродний
- •Електродний
- •1 Моль/л
- •Нернста
- •Це стрибок потенціалу на межі метал – розчин електроліту
- •Двох розчинів електроліту різ-ної концентрації
- •Різної швидкості йонів елект-роліту
- •Зменшиться на 0,118в
- •Вестона
- •Компенсації
- •Різницею стандартних елект-родних потенціалів учасників реакції.
- •Окисно-відновних
- •Окисно-відновних
- •Зменшиться в 16 разів
- •Диспергація
- •Спектрофотометрія
- •Розсіюється у виді світного конуса
- •Суспензією
- •Ультрамикрогетерогенних
- •Відбиття світла
- •Розсіювання світла (опалес-ценція)
- •Хімічною конденсацією
- •Емульсії
- •Не поглинають світло
- •Сінерезісу
- •Діалізі та ультрафільтрації
- •Зросла у 16 разів
- •Суспензії
- •Суспензією
- •Електродіаліз
- •Ультрафільтрації
- •Тепловим рухом частинок дисперсійного середовища
- •Низька, непостійна
- •Розсіювання світла
- •Оптична мікроскопія, коло-риметрія
- •Колоїдних систем
- •Міжфазною взаємодією
- •Хімічної конденсації, реакція гідролізу
- •Нейтральному
- •Низька концентрація розчи-нів, надлишок одного з реак-тантів
- •Входять до складу нерозчин-ного агрегату або утворюють ізоморфну з ним структуру
- •Заміна розчинника
- •Один із продуктів реакції має бути нерозчинний
- •Солюбілізація
- •Висококонцентровані емуль-сії
- •Великої різниці показників заломлення
- •Кінетичних властивостей
- •Природи емульгатора
- •Відсутність подвійного елек-тричного шару, заряд випад-ковий
- •Захисним числом
- •Коагуляцією
- •Електрофорез
- •Електрофорезу
- •Найбільший електрокінетич-ний потенціал
- •Ф.Рейсс
- •Взаємна коагуляція.
- •Коагуляція
- •Утворення на поверхні коло-їдних частинок молекуляр-них адсорбційних шарів
- •Об’ єм розчинника
- •Сумарний позитивний
- •Поліхлорвініл, лавсан, полі-стирол
- •Карболанцюгові, гетерола-нцюгові, елементоорганічні
- •Реакція сполучення моле-кул мономерів в макромо-лекули з виділенням низь-комолекулярних речовин
- •Хімічних перетворень
- •Макромолекули
- •Білки, здатні до дисоціації у водних розчинах
- •В’ язкотекучий, високоелас-тичний, склоподібний
- •Наявністю в молекулах желатини гідрофільних груп
- •Дифузія молекул розчинни-ка у проміжки між макро-молекулами вмр
- •Необмежене
- •Збільшиться
- •Гомогенні структуровані розчини полімерів, які втратили свою текучість
- •Поступова самочинна зміна в’ язкості розчинів вмр при стоянні
- •Віскозиметрія
-
Утворення на поверхні коло-їдних частинок молекуляр-них адсорбційних шарів
-
надання частинкам золю додаткового електричного заряду
-
Для коагуляції золю замість елек-троліту з 1-зарядним йоном-коагулятором використали елект-роліт з 2-зарядним йоном. Як змінився поріг коагуляції А. зменшився у 2 рази
-
зріс у 2 рази
-
зріс на 2-3 порядки
-
зменшився у 4 рази
-
зменшився на 2-3 порядки
-
Змішали два золі з протилежним зарядом гранул. Яке явище спо-стерігається?
А. перехід системи у справжній розчин
-
підвищення стійкості систе-ми
-
взаємна коагуляція
-
обернення фаз
-
електрофорез
-
Чому у медицині в ролі фізіологі-чного ізотонічного розчину вико-ристовують розчин NaCl і не ви-користовують інших розчинів,
-
через відсутність токсичнос-ті і прямих терапевтичних ефектів NaCl
-
через малу молекулярну масу NaCl
-
через доступність солі NaCl
-
через високу розчинність
NaCl
-
Під час періоду швидкої коагуля-ції -потенціал:
А. > 0
-
= 0
-
> 30 мВ
-
< 0
-
< 30 мВ
-
Швидкість коагуляції найбільш помітно залежить від концентра-ції йона-коагулятора в періоді:
А. явної коагуляції
-
повільної коагуляції
-
прихованої коагуляції
-
однаково під час усіх пері-одів
-
швидкої коагуляції
-
Поріг коагуляції на кінетичній кривій коагуляції відповідає:
А. точці переходу від прихова-ної до повільної коагуляції
-
точці переходу від повільної до швидкої коагуляції
-
середині періоду повільної коагуляції
-
середині періоду швидкої коагуляції
-
середині періоду прихованої коагуляції
-
Швидкість коагуляції не залежить від концентрації йона-коагулятора
-
періоді:
А. явної коагуляції
B. повільної коагуляції
C. під час усіх періодів
наприклад, MgSO4?
А. щоб уникнути коагуляції біоколоїдів двозарядними йонами, які мають високу коагулюючу здатність
84
D. швидкої коагуляції
E. прихованої коагуляції
8.83. Обернена до порогу коагуляції
величина – це:
А. агрегативна стійкість
-
швидкість коагуляції
-
кінетична стійкість
-
захисне число
-
коагулююча здатність
-
Найменший поріг коагуляції сто-совно золю Al(OH)3, одержаного за реакцією гідролізу, буде мати електроліт:
А. AlCl3
-
MgSO4
-
CaCl2
-
KBr
-
K3PO4
-
Найбільшу коагулюючу здатність стосовно золю сірки, одержаного окисненням розчиненого у воді сірководню киснем повітря, має електроліт:
А. CaCl2
-
AlCl3
-
K3PO4
-
K2SO4
-
NaCl
-
Серед йонів з однаковою величи-ною і знаком заряду більшу коа-гулюючу дію виявляють ті йони, що мають:
А. більший радіус у дегідрато-ваному стані
-
більший радіус у гідратова-ному стані
-
складаються із меншого чис-ла атомів
-
менший радіус у гідратова-ному стані
-
менший радіус у дегідрато-ваному стані
-
Зоною стійкості золю можна вва-жати період:
А. швидкої коагуляції
-
повільної коагуляції
-
ні один з кінетичних періодів
-
явної коагуляції
-
прихованої коагуляції
Розділ 9
-
Який з перелічених чинників не впливає на ступінь набрякання ВМС?
А. присутність електролітів
-
природа розчинника