2. Різницею стандартних елект-родних потенціалів учасників реакції.

2. величиною стандартних елект-родних потенціалів учасників реакції.

68. Потенціал якого із перелічених оки-сно-відновних електродів залежить від рН середовища:

А. Pt | Co²⁺, Co³⁺

_{B. Pt | Mn}²⁺_{, MnO}4^–

C. Pt | Sn²⁺, SN⁴⁺

D. Pt | Ce³⁺, Ce⁴⁺

E. Pt | Fe²⁺, Fe³⁺

70. До якого типу електродів відносять хінгідронний електрод:

А. окисно-відновних

2. першого роду

2. йон-селективних

2. другого роду

2. газових

71. При проведенні окисно-відновної реакції потрібно знати, яка із реа-гуючих речовин буде відновником,

• яка – окисником. Напрямок про-ходження окисно-відновної реакції визначають за:

А. температурою системи.

2. величиною стрибка потенціалу в ході окисно-відновної реак-ції.

2. різницею стандартних елект-родних потенціалів учасників реакції.

2. величиною стандартних елект-родних потенціалів учасників реакції.

2. величиною водневого показни-ка системи.

72. Електрод складений за схемою

Au Sn⁴⁺, Sn²⁺ відносять до: А. порівняння

2. газових

2. йон-селективних

2. індикаторних

2. Окисно-відновних

73. Електрод складений за схемою Pt KI, I^– відносять до:

А. порівняння

2. Окисно-відновних

3. газових

2. індикаторних

2. йон-селективних

73. Які критерії самовільного перебігу окислювально-відновної реакції?

А. ЕРС  0; G  0

2. ЕРС  0; G = 0

2. ЕРС = 0; G  0

2. ЕРС  0; G  0

2. ЕРС  0; G  0

75. Яке рівняння застосовують для об-числення потенціалу окисно-відновних електродів?

А. Петерса

2. Гольдмана

2. Вестона

2. Кольрауша

2. Гіббса

Розділ 4

1. Який тип титрування можна про-водити з допомогою гальванічного елементу

Ag|AgCl, HCl|скл.мем.||досл. р-н||KCl, AgCl|Ag?

А. осаджувальне B. амперометричне

42

3. кислотно-основне

3. окисно-відновне

3. комплексонометричне

2. Одним із електрохімічних методів аналізу є потенціометрія. Потенці-ометрія – це метод аналізу, який ґрунтується на вимірюванні (ви-

значенні):

А. потенціалу дифузного шару

2. потенціалу індикаторного електрода

2. потенціалу оксидаційно-відновної системи

2. потенціалу електрода порів-няння

2. дзета-потенціалу

3. Який з електродів використовують як електрод порівняння?

А. нормальний водневий

2. хінгідронний

2. цинковий;

2. водневий

2. скляний

4. Який з електродів не можна вико-ристовувати як індикаторний (еле-ктрод визначення) для вимірюван-ня рН розчину?

А. скляний

2. нормальний водневий

2. водневий

2. стибієвий

2. хінгідронний

5. Який з електродів використовують як електрод порівняння?

А. скляний

2. водневий

2. мідний ]

2. насичений каломельний

2. хінгідронний

6. Потенціал якого із перелічених окисно-відновних електродів зале-

жить від рН середовища:

А. Pt | Fe²⁺, Fe³⁺

2. Pt | Ce³⁺, Ce⁴⁺

3. Pt | Co²⁺, Co³⁺

4. Pt | MnO₄^2– , MnO₄^–

5. Pt | Mn²⁺, MnO₄^–

6. Одним із сучасних методів вимі-рювання рН біологічних рідин є потенціометричний гальванічне коло якого складають з індикатор-ного електроду (електроду визна-

43

чення) та електроду порівняння. Який із запропонованих електродів можна застосувати у якості елект-роду визначення?

А. срібний

2. хлорсрібний

2. стибієвий

2. каломельний

2. платиновий

8. Концентрацію натрій броміду ви-значають методом потенціометри-чного титрування. Титрант – стан-дартний розчин срібла нітрату.

Виберіть індикаторний електрод: А. срібний

2. платиновий

2. водневий

2. стібієвий

2. хлорсрібний

8. Який з електродів можна викорис-товувати як індикаторний при ви-мірюванні рН розчину?

А. хлорсрібний

2. мідний

2. каломельний

2. цинковий

2. скляний

10. Який із перелічених електродів можна використати як індикатор-ний при титруванні основ:

А. хінгідронний

2. каломельний

2. хлорсрібний

2. скляний

2. платиновий

10. За допомогою якої з пар електродів визначають рН?

А. скляний – нас. каломельний

2. кисневий – хінгідронний

2. цинковий – хлорсрібний

2. мідний – водневий

2. мідний – каломельний

12. При проведенні перманганатомет-ричного визначення калій йодиду кінець титрування визначали поте-

нціометричним методом. Який індикаторний електрод застосову-вали:

А. скляний

2. платиновий

2. хлорсрібний

2. ртутний

2. водневий

13. При дослідженні біологічних рідин застосовується потенціометричний метод визначення рН. Застосовую-чи яку з пар електродів, не можна визначити рН розчину?

А. скляний – хлорсрібний

2. нормальний водневий – вод-невий

2. нормальний водневий – хлор-срібний

2. водневий – хлорсрібний

2. нормальний водневий – скля-ний

13. Для кількісного визначення калій гідроксиду обраний метод потенці-ометричного титрування. Точку еквівалентності в цьому методі визначають за різкою зміною:

А. напруги

2. електрорушійної сили

2. дифузійного струму

2. інтенсивності флуоресценції

2. сили струму

15. За допомогою якої з пар електродів можна визначити рН?

А. водневий – хінгідронний

2. водневий – хлорсрібний

2. каломельний – хлорсрібний

2. скляний – хінгідронний

2. скляний – водневий

16. Який метод заснований на функці-ональній залежності концентрації досліджуваного компонента від величини електродного потенціалу А. амперметриний

2. потенціометричний

2. електрофорез

2. атомно-абсорбційна спектро-

44

скопія

5. кондуктометричний

17. Застосовуючи яку з пар електродів, не можна визначити рН розчину? А. водневий – хлорсрібний

2. скляний – хлорсрібний

2. нормальний водневий – скля-ний

2. нормальний водневий – вод-невий

2. нормальний водневий – хлор-срібний

17. Потенціометричний метод визна-чення рН як найбільш універсаль-ний занесений до Державної фар-макопеї. За допомогою якої з пар електродів можна визначити рН? А. скляний – хінгідронний

2. скляний – водневий

2. каломельний – хлорсрібний

2. водневий – хінгідронний

2. водневий – хлорсрібний

17. Потенціометричний метод визна-чення рН як найбільш універсаль-ний занесений до Державної фар-макопеї. Який з електродів викори-стовують як електрод порівняння? А. цинковий;

2. скляний

2. нормальний водневий

2. хінгідронний

2. водневий

17. Який з електродів не можна вико-ристовувати як електрод виз-начення для вимірювання рН роз-чину?

А. нормальний водневий

2. водневий

2. хінгідронний

2. скляний

2. стибієвий

21. За допомогою якої з пар електродів визначають рН потенціометричним методом?

А. мідний – водневий B. мідний – каломельний

3. цинковий – хлорсрібний

3. кисневий – хінгідронний

3. скляний – нас. каломельний

22. Визначить рН досліджуваного роз-чину, якщо ЕРС воднево-каломель-ного кола (н. у.) становить 0,43 В. Стандартний потенціал каломель-ного електроду дорівнює +0,25 В.

А. 3,3

2. 4,7

2. 2,1

2. 3,1

2. 2,1

22. Визначить рН досліджуваного роз-чину, якщо ЕРС воднево-хлорсрібного елементу (н. у.) ста-новить 0,515 В. Стандартний поте-нціал каломельного електроду до-рівнює +0,22 В.

А. 3

2. 6

2. 4

2. 5

2. 2

24. Яка величина потенціалу хінгід-ронного електроду в розчині з ак-

тивністю йонів Н⁺ = 1 моль/л?

А. 0,708 В

2. 0

2. –0,708 В

2. 0,354 В

2. –0,354 В

25. Яка приблизно величина потенці-алу хінгідронного електроду в роз-чині з рН = 5?

А. 0,5 В

2. 0,4 В

2. 0,7 В

2. –0,4 В

2. –0,5 В

25. Який з електродів можна викорис-товувати як індикаторний при потенціометричному вимірюванні рН розчину?

А. цинковий

2. хлорсрібний

2. каломельний

2. мідний

2. скляний

27. Який з електродів використовують як електрод порівняння в потенці-ометричному титруванні?

А. хінгідронний

2. скляний

2. насичений каломельний

2. водневий

2. мідний

28. Визначить рН досліджуваного роз-чину, якщо ЕРС хінгідронно-каломельного елементу (н. у.) ста-новить 0,31 В. Стандартний потен-ціал каломельного електроду дорі-внює +0,25 В, а хінгідронного

0,708 В. А. 4,5

2. 2,5

2. 1,5

2. 0,5

2. 3,5

28. Визначить рН досліджуваного роз-чину, якщо ЕРС хінгідронно-хлорсрібного елементу (н. у.) ста-новить 0,37 В. Стандартний потен-ціал каломельного електроду дорі-внює +0,22 В, а хінгідронного

0,708 В..

А. 5

2. 4

2. 2

2. 0,5

2. 3

28. Який метод заснований на функці-ональній залежності концентрації досліджуваного компонента від величини електродного потенціалу А. електрофорез

2. амперметриний

2. атомно-абсорбційна спектро-скопія

2. потенціометричний

2. кондуктометричний

45

31. Для кількісного визначення калій гідроксиду обраний метод потенці-ометричного титрування. Точку еквівалентності в цьому методі визначають за різкою зміною:

А. інтенсивності флуоресценції

2. дифузійного струму

2. сили струму

2. електропровідності

2. електрорушійної сили

32. Концентрацію натрій броміду ви-значають методом потенціо-метричного титрування. Титрант – стандартний розчин срібла нітрату. Виберіть індикаторний електрод: А. платиновий

2. водневий

2. хлорсрібний

2. срібний

2. стібієвий

32. Концентрацію калій хлориду ви-значають методом потенціо-метричного титрування. Титрант – стандартний розчин срібла нітрату. Виберіть індикаторний електрод: А. платиновий

2. ртутний

2. водневий

2. скляний

2. хлорсрібний

32. Який з наведених електродів вико-ристовують як електрод порів-няння в потенціометричному мето-ді визначення рН?

А. насичений каломельний

2. мідний

2. скляний

2. водневий

2. хінгідронний

32. Одним із сучасних методів вимі-рювання рН біологічних рідин є гальванічне коло яке складають з індикаторного електроду (елек-троду визначення) та електроду порівняння. Який із запропоно-ваних електродів можна застосу-

46

вати у якості електроду визна-чення?

А. платиновий

2. каломельний

2. срібний

2. скляний

2. хлорсрібний

36. Розчин FeSO₄ титрують стандарт-ним розчином калій перманганату. Для потенціометричного визначен-ня кінцевої точки титрування в якості індикаторного електрода використовують:

А. платиновий

2. водневий

2. хлорсрібний

2. скляний

2. каломельний

37. Для потенціометричного визначен-ня в розчині, який містить амоній і натрій гідроксид, придатний інди-каторний електрод:

А. платиновий

2. срібний

2. цинковий

2. хлорсрібний

2. скляний

38. Для потенціометричного визначен-ня в розчині, який містить ацетатну

і хлридну кислоти, придатний ін-дикаторний електрод:

А. скляний

2. срібний

2. цинковий

2. платиновий

2. хлорсрібний

39. Проба вміщує розчин сульфоналі-цилової кислоти. Її концентрацію визначають методом потенціо-метрчного титрування. Виберіть індикаторний електрод:

А. ртутно крапельний

2. скляний

2. каломельний

2. хлорсрібний

2. цинковий

40. Одним із електрохімічних методів аналізу є потенціометричне титру-вання – метод аналізу, який ґрун-тується на вимірюванні:

А. потенціалу оксино-відновної системи

2. дзета-потенціалу

2. потенціалу індикаторного електрода

2. потенціалу електрода порів-няння

2. потенціалу поверхні

41. Який з електродів використовують як електрод порівняння в потенціо-метричному титруванні?

А. насичений хлор срібний

2. хінгідронний

2. водневий

2. скляний

2. мідний

45. Який із перелічених електродів можна використати як індикатор-ний при титруванні основ:

А. хінгідронний

1. каломельний

2. скляний

3. хлорсрібний

4. платиновий

45. Який тип титрування можна про-водити з допомогою гальванічного елементу

Ag|AgCl, HCl|скляна мембра-на|дослід. розчин|KCl, AgCl|Ag?

А. окисно-відновне

2. кислотно-основне

2. осаджувальне

2. комплекснометричне

2. амперметричне

44. При проведенні перманганато-метричного визначення калій йо-диду точну еквівалентності можна визначити потенціометрично. Який

з електродів слід вибрати в ролі індикаторного?

А. водневий B. хлорсрібний

47

3. скляний

3. ртутний

3. платиновий

45. Який індикаторний електрод по-трібно взяти при потенціометр-ричному титруванні розчину KBr: А. хінгідронний

2. каломельний

2. срібний

2. водневий

2. хлорсрібний

45. Дана крива потенціометричного титрування

відповідає:

А. титруванню розчину слабкої кислоти розчином лугу

2. титруванню суміші розчинів сильної і слабкої основ розчи-ном сильної кислоти

2. титруванню розчину лугу роз-чином сильної кислоти

2. титруванню розчину сильної кислоти розчином лугу

2. титруванню суміші розчинів сильної і слабкої кислот роз-чином лугу

45. Наведена крива титрування

є:

А. інтегральною кривою потен-ціометричного титрування

2. кривою кондуктометричного титрування

2. полярограмою

4. диференціальною кривою потенціометричного титруван-ня

4. кривою амперометричного титрування

48. Для визначення концентрації суль-фатної кислоти потенціометриним титруванням складають таке галь-ванічне коло:

А. хлорсрібне – скляне

2. мідно– цинкове

2. ртуть– кадмієве

2. хінгідронно– хлорсрібне

2. хлорсрібний – каломельне

49. Точку еквівалентності в потенціо-метричному титруванні знаходять за:

А. максимумом стрибка титру-вання

2. величиною рН

2. максимальним значенням ЕРС

2. серединою стрибка титру-вання

2. мінімумом стрибка титру-вання

49. Точці еквівалентності на диферен-ціальному графіку потенціометр-ричного титрування відповідає:

А. максимум кривої

2. мінімум кривої

2. середина стрибка титрування

2. максимум стрибка титрування

2. мінімум стрибка титрування

51. Індикаторним електродом у кис-лотно-основному потенціометр-ричному титруванні є:

А. стандартний водневий

2. хлорсрібний

2. каломельний

2. скляний

2. хінгідронний

51. У потенціометричному титруванні

• якості електроду порівняння ви-користовують:

А. стібієвий

B. хінгідронний

48

3. скляний

3. хлорсрібний

3. водневий

53. У потенціометричному титруванні індикаторним електродом є елект-род потенціал якого:

А. є величиною сталою

2. залежить від концентрації йонів титр анту, або титрує мого розчину

2. залежить від температури розчину

2. не залежить від температури розчину

2. не залежить від концентрації йонів титранту

54. У потенціометричному титруванні електродом порівняння є електрод потенціал якого:

А. змінюється в процесі титру-вання

2. не залежить від температури

2. залежить від концентрації розчину

2. залежить від концентрації титрану

2. є величиною сталою за даних умов титрування

55. У потенціометричному титруванні, що ґрунтується на реакції осаджен-ня індикаторним електродом є:

А. каломельний

2. водневий

2. срібний

2. скляний

2. хлорсрібний

55. У потенціометричному титруванні, що ґрунтується на реакції осаджен-ня електродом порівняння є:

А. стібієвий

2. хінгідронний

2. скляний

2. водневий

2. каломельний

57. Для побудови інтегральної кривої потенціометричного титрування

експериментально вимірюють: А. точку еквівалентності

2. величину ЕРС гальванічного елементу в процесі титрування

2. об‟ єм титранту

2. величину потенціалу елект-роду порівняння

2. об‟ єм титру- ємого розчину

58. За допомогою якої з пар електродів визначають концентрацію ацетат-ної кислоти методом потенціо-метричного титрування?

А. мідний – каломельний

2. скляний – нас. каломельний

2. цинковий – хлорсрібний

2. мідний – водневий

2. кисневий – хінгідронний

59. Для визначення концентрації роз-чину КОН методом потенціо-метричного титрування викорис-товують наступний гальванічний елемент:

А. Вестона

2. Якобі– Даніеля

2. киснево– хінгідронний

2. хлорсрібно– каломельний

2. хлорсрібно– скляний

59. Індикаторним електродом в окис-но-відновному потенціометрично-му титруванні є:

А. хлорсрібний

2. хінгідронний

2. стандартний водневий

4. каломельний

4. платиновий

61. Однією з переваг потенціометр-ричного титрування є можливість визначення концентрації:

А. лугів

2. малорозчинних речовин

2. сильних кислот

2. речовин у деяких сумішах

2. слабких кислот

61. Потенціометричним титруванням можна визначити концентрацію кислот у суміші, якщо різниця їх констант йонізації складає:

А. 1 порядок

2. 3–4 порядки

2. 2 порядки

2. 0 порядків

2. 1–2 порядки

63. Потенціометричним титруванням можна визначити концентрацію солей у суміші, якщо різниця добу-тку розчинності солей, що утво-рюються в процесі титрування складає:

А. 2 порядки

2. 1–2 порядки

2. 0 порядків

2. 3–4 порядки

2. 1 порядок

Розділ 5

1. Процес, під час якого відбуваєть-ся хімічна взаємодія між молеку-лами адсорбата і поверхнево-активними молекулами адсор-бента, називають:

49

А. десорбцією

2. адсорбцією

2. сублімацією

2. сольватацією

2. хемосорбцією

2. Яке рівняння може бути викорис-тане для обчислення поверхнево-го натягу водного розчину пропі-онової кислоти?

А. Релея

2. Гиббса

2. Шишковского

2. Фрейндлиха

2. Гельмгольца-Смолуховского

3. Із перелічених речовин виберіть поверхнево-активну:

А. HNO₃

2. NaCl

3. С₂H₅OH

4. H₂О

5. K₄Fe[(CN)₆].

4. Додавання поверхнево-активних речовин з метою утворення адсо-рбційних шарів широко викорис-товують в технології виробництва ліків. Укажіть поверхнево-активну речовину для межі поді-лу водний розчин – повітря?

А. NaCl

2. NaOH

2. HCl

2. сахароза

2. масляна кислота

4. Поверхнево-активна речовина за природою є:

А. гідрофобна речовина

2. речовина органічного похо-дження

2. гідрофільна речовина

2. полярна речовина

2. дифільна речовина

6. У скільки разів (максимально) зростає поверхнева активність

ПАР при збільшенні вуглеводне-вого радикала на групу – СН₂? А.

• 2,5 рази

2. в 5,5 рази

2. в 4,5 рази

2. в 3,5 рази

2. в 1,5 рази

7. Додавання поверхнево-активних речовин з метою утворення адсо-рбційних шарів широко викорис-товується в технології виробниц-тва ліків. Яка з речовин є поверх-нево-неактивною по відношенню до межі поділу вода - повітря?

А. ацетон

2. етанол

2. метиламін

2. оцтова кислота

2. сахароза

7. Стосовно води поверхнево-активними речовинами є: А. сечовина

2. HNO₃

3. NaCl

4. валеріанова кислота

2. нічого з переліченого

7. Як змінюються наведені нижче фізико-хімічні властивості при зменшенні довжини вуглеводне-вого радикалу в молекулах ПАР? А. зменшується міжфазний

поверхневий натяг.

2. збільшується поверхнева активність

2. зростає поверхнева актив-ність.

2. посилюються гідрофільні властивості

2. зростає адсорбція.

7. Важливої характеристикою рідин

• поверхневий натяг. Для якої з речовин він є максимальним ? А. хлороформ

2. ацетон

2. вода

2. етанол

2. бензол

7. Вкажіть розмірність величини поверхневого натягу:

А. Н/м

B. Н·м²

C. Н·кг/м²

D. Н/м²

50

5. Н/кг·м²

12. Характерною особливістю будови молекул поверхнево-активних речовин є:

А. неполярність

2. дифільність

2. йоногенність

2. полярність

2. неіногенність

12. Яка теорія містить припущення про утворення полімолекулярних шарів?

А. теорія БЕТ

2. теорія Ребіндера

2. теорія Арреніуса

2. теорія Ленгмюра

2. теорія Ґіббса

12. Згідно правила Дюкло-Траубе коефіцієнт Траубе дорівнює:

А. 2–3

2. 4–4,5

2. 3–3,5

2. 0–1

2. 1–2

15. Який чинник впливає на величи-ну граничної адсорбції ПАР на межі рідина– газ?

А. число активних центрів по-верхні розділу

2. площа поверхні розділу

2. довжина вуглеводневого радикала

2. концентрація розчину ПАР

2. площа функціональної групи ПАР

15. “ Частокіл Ленгмюра” – це :

А. насичений моношар ПАР на межі поділу тверда поверхня

– газ

2. подвійний електричний шар

2. насичений моношар ПАР на межі поділу рідина– тверда поверхня

2. насичений моношар ПАР на межі поділу рідина– газ

5. шар йонів на протилежно зарядженій поверхні

17. Чим пояснюється позитивна ад-сорбція ПАР?

А. хімічною взаємодією м іж молекулами ПАР і водою

2. слабкою взаємодією диполів води з молекулами ПАР, ніж взаємодії молекул ПАР між собою

2. протіканням хімічних реак-цій

2. малою розчинністю ПАР у воді сильнішою взаємодією молекул ПАВ з водою, ніж молекул води між собою.

2. повною відсутністю взаємо-дій

18. Важливою характеристикою рі-дин є поверхневий натяг. Для якої

• речовин він є максимальним? А. ацетон

2. бензол

2. етанол

2. хлороформ

2. вода

18. Вкажіть поверхнево-активну речовину, яка адсорбується на межі поділу водний розчин– повітря?

А. NaOH

2. Сахароза

2. HCI

2. NaCl

2. Масляна кислота

18. Яке рівняння може бути викорис-тано для обчислення поверхнево-го натягу водного розчину пропі-онової кислоти?

А. Гельмгольца-Смолуховського

2. Фрейндліха

2. Релея

2. Шишковського

2. Ґіббса

21. Характерною особливістю будови

51

молекул поверхнево-активних молекул є:

А. дифільність

2. неіногенність

2. полярність

2. йоногенність

2. неполярність

22. Як змінюються фізико-хімічні властивості при зменшенні дов-жини вуглеводневого радикалу в молекулах ПАР?

А. зменшується міжфазний поверхневий натяг

B. зростає адсорбція

C. зростає поверхнева актив-ність

D. збільшується поверхнева активність

E. посилюються гідрофільні властивості

5.23. Вкажіть, які з перелічених речо-вин належать до поверхнево-активних:

А. мінеральні кислоти та солі B. сульфокислоти, аміни

C. луги, неорганічні кислоти D. мила та карбонові кислоти E. спирти та основи

5.24. Поверхневим натягом називаєть-ся:

А. робота, необхідна для змен-шення поверхні на 1 см²

2. робота, необхідна для збіль-шення поверхні поділу фаз на 1 см²

2. робота, необхідна для збіль-шення поверхні поділу фаз на 1 м²

2. робота, необхідна для змен-шення поверхні на 1 м²

2. вільна поверхнева енергія, віднесена до одиниці площі поверхні поділу фаз

25. Поверхневими називаються яви-ща, які відбуваються:

А. в усьому об‟ ємі розчину

2. на межі поділу фаз

2. в гомогенній системі

2. лише на рухомій поверхні

2. лише на твердій поверхні

26. Яка причина виникнення вільної поверхневої енергії?

А. силове поле міжмолекуляр-ної взаємодії зрівноважуєть-ся

2. погана розчинність у системі

2. молекули поверхневого ша-ру сильніше притягаються молекулами газу, ніж рідини

2. нескомпенсовність сил між-молекулярної взаємодії на межі поділу фаз

2. добра розчинність у системі

27. В яких одиницях виражають по-верхневий натяг?

А. Дж/моль B. Дж/м²

C. Н/моль

D. Дж/(мольК)

E. Н/м

28. Вода має аномально великий по-верхневий натяг, тому що:

А. малий запас вільної поверх-невої енергії

2. малі сили притягання між диполями води

2. не існує сил міжмолекуляр-ної взаємодії

2. постійно випаровування

2. великі сили притягання між диполями води

29. Як змінюється поверхневий натяг рідини при підвищенні темпера-тури?

А. збільшується, потім зменшу-ється

2. зменшується

2. не змінюється

2. зменшується, потім збільшу-ється

2. збільшується

52

16. Запас вільної поверхневої енергії можна зменшити:

А. зменшенням поверхні поділу фаз

2. зменшенням поверхневого натягу

2. збільшенням площі поверхні

2. збільшенням поверхневого натягу

E.

31. Як пояснити з молекулярної точ-ки зору зменшення поверхневого натягу з підвищенням температу-ри?

А. збільшенням сил міжмоле-кулярної взаємодії

2. утворенням нових структур

2. зменшенням запасу вільної поверхневої енергії

2. зменшенням сил між моле-кулярної взаємодії як в об‟ ємі рідини, так і в повер-хневому шарі

2. зростанням запасу вільної поверхневої енергії

32. Для вимірювання поверхневого натягу рідини застосовують ме-тоди:

А. сталагмометричний

2. кондуктометричний

2. рефратометричний

2. потенціометричний

2. максимального тиску утво-рення та відриву бульбашок повітря

33. До ПАР належать: А. оксиди, гази

2. мила, альдегіди

2. луги, неорганічні солі

2. сульфокислоти, аміни

2. мінеральні кислоти, спирти

33. Поверхнево-активними назива-ють речовини, які:

А. збільшують поверхневий натяг води

B. добре розчиняються у воді

3. погано розчиняються у воді

3. зменшують поверхневий натяг води

3. не змінюють поверхневого натягу води

35. Октиловий спирт знижує поверх-невий натяг води, тому що він: А. має сталий поверхневий

натяг

2. має малий власний поверх-невий натяг

2. має великий поверхневий натяг

2. добре абсорбується

2. погано розчиняється у воді

35. Як зміниться величина поверхне-вого натягу амілового спирту при розведенні його водою?

А. збільшиться

2. зменшиться

2. не зміниться

2. практично не зміниться

2. стрімко зменшиться

35. Поверхневою активністю назива-ється :

А. поверхнева енергія, віднесе-на до одиниці поверхні

2. зміна поверхні розчину при зміні концентрації речовини на одиницю

2. збільшення адсорбції при зменшенні концентрації ре-човини на одиницю

2. поверхнева енергія, віднесе-на до одиниці об‟ єму

2. відношення зміни поверхне-вого натягу розчину до зміни концентрації речовин на одиницю

38. Як змінюється поверхнева актив-ність спиртів із збільшенням кі-лькості вуглецевих атомів у мо-лекулі?

А. збільшується

2. не змінюється

2. нічого із переліченого

53

4. усе перелічене

4. зменшується

39. Сформулюйте правило Дюкло– Траубе.

А. при зменшенні довжини вуглеводневого радикалу поверхневий натяг зменшу-ється

2. у гомологічному ряді при збільшенні довжини вугле-

водневого радикалу на групу СН₂– поверхнева активність зростає у 3–3,5 рази

2. при збільшенні довжини

вуглеводневого радикалу на групу СН₂– поверхневий натяг зростає у 3–3,5 рази

2. при збільшенні довжини

вуглеводневого радикалу на групу СН₂– поверхневий натяг зростає у 2–34 рази

2. у гомологічному ряді при збільшенні довжини вугле-

водневого радикалу на групу СН₂– поверхнева активність зростає у 2–4 рази

40. Вкажіть, у якому з рядів кислоти розміщені в порядку зменшення поверхневого натягу їх розчинів однакової концентрації?

А. CH₃COOH – C ₃H₇COOH –

C₄H₉COOH – C ₈H₁₇COOH

2. нічого із переліченого

2. усе перелічене

2. C₈H₁₇COOH – C ₅H₁₁COOH

– C₂H₅COOH – HCOOH

2. CH₃COOH – HCOOH – C₃H₇COOH – C ₅H₁₁COOH

41. При зменшенні довжини вуглево-дневого радикалу в молекулах ПАР:

А. збільшується власний повер-хневий натяг

2. посилюються гідрофільні властивості

2. нічого із переліченого

2. зростає поверхнева актив-

ність

5. збільшується розчинність у воді

42. При зменшенні поверхневого натягу, адсорбція:

А. Г < 0

2. Г > 0

2. Г = 1

2. Г < 1

2. Г = 0

43. В технології виробництва ліків широко використовують ефект Ребіндера – адсорбційного зни-ження міцності твердих тіл. При якій умові речовина С буде адсо-рбуватись на межі поділу фаз А і В.

А. Речовина С хімічно взаємо-діє з речовиною А

2. Речовина С хімічно взаємо-діє з речовиною В

2. Речовина С знижує надли-шок вільної поверхневої енергії

2. Речовина С підвищує над-лишок вільної поверхневої енергії

2. Речовина С не змінює пове-рхневої енергії

43. Застосування активного вугілля для очищення антибіотиків обу-мовлено процесом самодовільної зміни концентрації компоненту у поверхневому шарі водних роз-чинів, порівняно з об‟ ємом фази. Цей процес є А. змочування

2. адсорбція

2. адгезія

2. когезія

2. десорбція

43. Яка із теорій адсорбції містить припущення про утворення полі-молекулярних шарів?

А. Теорія Ґіббса

2. Теорія Ленгмюра

54

3. Теорія БЕТ

3. Теорія Ребіндера

3. Теорія Арреніуса

46. Застосування активованого вугіл-ля в медичній практиці базується на його:

А. високій адсорбційній здат-ності

2. розчинності в воді

2. гідрофобних властивостях

2. гідрофільних властивостях

2. малій густині

46. Адсорбція газів твердим адсорбе-нтом не залежить від:

А. парціального тиску

2. природи газу

2. температури

3. об‟ єму газу

2. питомої поверхні адсорбенту

48. Які з наведених речовин застосо-вуються у медицині як адсорбен-ти?

А. гексаціаноферату(ІІІ) калію, перманганат калію

2. силікагель, активоване ву-гілля

2. гідрокарбонат магнію, пер-манганат калію

2. оксид алюмінію, гідрокарбо-нат магнію

2. вугілля, сорбіт

49. Який адсорбент краще адсорбує ПАР з водних розчинів

А. активоване вугілля

2. кварц

2. бентоніт

2. силікагель

2. целюлоза

50. Порошки, гранули, таблетки складають до 80 % готових лікар-ських форм сучасної рецептури. Зі збільшенням дисперсності по-рошків їх адсорбуюча дія А. зменшується

2. не змінюється

3. зникає

3. збільшується

3. нічого з переліченого

51. На якому явищі базується вико-ристання активованого вугілля у медичній практиці?

А. когезія

2. адсорбція

2. адгезія

2. розтікання

2. десорбція

51. Високі терапевтичні властивості активованого вугілля обумовлені його великою питомою поверх-нею. Явище, в результаті якого відбувається поглинання газів тільки поверхнею твердого тіла, називається:

А. десорбція

2. змочування

2. адсорбція

2. адгезія

2. когезія

51. Одним із найсучасніших методів очищення крові від токсичних речовин є гемосорбція. Яке явище лежить в основі цього методу? А. осмос

2. коагуляція

2. електропровідність

2. адсорбція

2. адгезія

51. Застосування активного вугілля для очищення антибіотиків обу-мовлено процесом самодовільної зміни концентрації компоненту у поверхневому шарі водних роз-чинів, порівняно з об‟ ємом фази. Цей процес є:

А. адгезія

2. десорбція

2. когезія

2. змочування

2. адсорбція

51. Правило вирівнювання полярнос-

55

ті фаз сформулював: А. Ребіндер

1. Ґіббс

2. Фрейндліх

3. Поляні

4. Ленгмюр

56. У лікарню поступив пацієнт з важким отруєнням лікарським препаратом, що вміщує сіль алка-лоїду. Який з препаратів повинен запропонувати лікар для надання першої допомоги?

А. суспензію крохмалю

2. суспензію білої глини

2. альмагель

2. активоване вугілля

2. розчин гідрогенкарбонату

56. Процес, під час якого відбуваєть-ся хімічна взаємодія між молеку-лами адсорбата і поверхнево-активними молекулами адсорбен-та, називають:

А. хемосорбцією

2. адсорбцією

2. десорбцією

2. сублімацією

2. сольватацією

56. Речовини, які зменшують повер-хневий натяг води називаються:

А. поверхнево-активні (ПАР)

2. нічого з перерахованих

2. полярографічно-активні

2. поверхнево-неактивні

2. оптично активні

59. Позитивною адсорбцією назива-ється:

А. збільшення концентрації речовини в усьому об‟ ємі

2. збільшення концентрації речовини на поверхні поділу фаз

2. Погане розчинення речовин в об‟ ємі розчину

2. зменшення концентрації речовини в поверхневому шарі

5. добре розчинення речовин в об‟ ємі розчину

60. Зв‟ язок між якими величинами виражає рівнянням Ґіббса?

А. нічого із переліченого

19. усе перелічене

19. вільною поверхневою енер-гією і площею поверхні

19. адсорбцією, концентрацією розчину та поверхневою активністю

19. поверхневим натягом і кон-центрацією розчину

61. Що таке адсорбція?

А. проникнення адсорбату в об‟ єм адсорбенту

2. звільнення поверхні адсор-бенту від адсорбату

2. вбирання однієї речовини іншою

2. зміна концентрації речовини на поверхні адсорбенту

2. зміна концентрації речовини в розчині

62. До процесу сорбції належать: А. абсорбція

2. фракціонування

2. сублімація,

2. десорбція

2. розчинення

62. Адсорбентами є речовини:

А. які вбирають іншу речовину

і об‟ ємом і поверхнею

2. які не звільнюють поверхні від адсорбата

2. на поверхні яких відбуваєть-ся адсорбція

2. які вбирають іншу речовину усім об‟ ємом

2. які поглинаються іншими речовинами

64. Що таке адсорбат?

А. речовина, на поверхні якої відбувається адсорбція

2. адсорбтив у адсорбованому стані

56

3. неадсорбований адсорбтив

3. речовина, яка дифундує в об‟ єм вбирача

3. адсорбтив без адсорбентва

65. Теплотою адсорбції називається така кількість теплоти, яка:

А. поглинається при адсорбції 1 моль адсорбтива

2. виділяється при адсорбції 1 моль адсорбтива

2. поглинає 1 моль адсорбента

2. виділяється при адсорбції всієї маси адсорбтива

2. виділяється при десорбції всієї маси адсорбтива

66. Як змінюється процес фізичної адсорбції із зниженням темпера-тури?

А. нічого із переліченого

2. зменшується

2. не змінюється

2. збільшується

2. усе перелічене

67. Процес, при якому відбувається хімічна взаємодія між молекула-ми адсорбата і поверхневими молекулами адсорбента, назива-ється:

А. сольватацією

2. хемосорбцією

2. абсорбцією

2. капілярна конденсація

2. десорбцією

67. Хімічна адсорбція характеризу-ється такими ознаками:

А. необоротністю

2. зростанням при підвищенні температури

2. усіма переліченими ознака-ми

2. локалізованістю

2. хімічними взаємодіями

69. При підвищенні температури хемосорбція:

А. збільшується синусоїдально

2. збільшується

2. зменшується синусоїдально

2. зменшується

2. не змінюється

69. В основі теорії мономолекулярної адсорбції Ленгмюра лежать такі положення:

А. адсорбат розподіляється на адсорбенті мономолекуляр-ним шаром

2. адсорбція відбувається лише на активних центрах поверх-ні адсорбента

2. адсорбція відбувається лише в об‟ ємі адсорбента

2. адсорбція є нелокалізованою

2. адсорбція відбувається на всій поверхні адсорбента

71. Який фізичний зміст константи “ К” в емпіричному рівнянні

Фрейндліха?

А. x/m = K, якщо m =1

2. x/m = K, якщо m =100

2. x/m = K, якщо х = 1

2. x/m = K, якщо Р = 1

2. x/m = K, якщо m =10

Розділ 6

6.1.	Для концентрування речовин та	розділення їх сумішей застосову-
		ють хроматографічний метод.
		57

Хроматографія – це метод аналі-зу, який базується на перерозпо-ділі речовини між:

А. твердою і газовою фазами

2. рідкою і газовою фазами

3. рідкою і твердою фазами

2. двома рідкими фазами, які не змішуються між собою

2. рухомою і нерухомою фаза-ми

2. Високі терапевтичні властивості активованого вугілля зумовлені його великою питомою поверх-нею. Явище, в результаті якого відбувається поглинання газів тільки поверхнею твердого тіла, називають:

А. адгезією

2. десорбцією

2. змочуванням

2. адсорбцією

2. когезією

3. Порошок, що складається з екст-ракту беладони й активованого вугілля, має знижену терапевтич-ну активність. Яке поверхневе явище впливає на зниження його активності?

А. адсорбція

2. розтікання

2. десорбція

2. когезія

2. адгезія

4. Дія деяких лікарських препаратів на організм обов‟ язково включає стадію адсорбції. Від яких чинни-ків не залежить адсорбція з роз-чинів на твердій поверхні?

А. рівноважної молярної кон-центрації адсорбтиву

2. температури

2. природи адсорбтиву

2. природи адсорбенту

2. тиску

5. Яке рівняння може бути викорис-тано для кількісної характеристи-

58

А. рівняння Шишковського

2. рівняння Релея

2. рівняння Гельмгольца-Смолухвського

2. рівняння Фрейндліха

2. рівняння Гіббса

6. При наданні швидкої допомоги для зняття інтоксикації, виклика-ної отруєнням препаратом, що містить солі алкалоїдів, була за-стосована суспензія деякого адсо-рбенту. Укажіть, суспензія якого з нижчеперелічених адсорбентів була застосована.

А. каолін

2. бентоніт

2. силікагель

2. крохмаль

2. активоване вугілля

6. Хроматографічне розділення мо-же проводиться двома способами: планарним (на пластинках) та колонковим. У колонкових (про-точних) хроматографічних мето-дах аналізу кількість досліджува-ної речовини визначається за:

А. площею хроматографічного піка.

2. шириною хроматографічно-го піка.

2. об‟ ємом утримування.

2. часом утримування.

2. висотою еквівалентною тео-ретичній тарілці.

8. Використання активованого ву-гілля для очищення антибіотиків, стічних вод і ін., зумовлено про-цесом самодовільної зміни кон-центрації компонента в поверхне-вому шарі водних розчинів, у порівнянні з об‟ ємом фази. Цей процес називають А. змочуванням

2. десорбцією

2. когезією

4. адсорбцією

4. адгезією

9. Технологія виготовлення лікарсь-ких препаратів широко викорис-товує явища адсорбції та йонного обміну. Який з йонів вибірково адсорбуватиметься з водного розчину на кристалі хлориду срі-бла?

А. Cu²⁺

2. OH^–

2. NO^3–

3. Н⁺

4. Ag

6.10. Добрими адсорбентами є:

А. силікагель, глини, пористе скло

2. крохмаль, мінеральні кисло-ти, солі

2. сажа

2. целюлоза

2. активоване вугілля, тальк, графіт

11. Застосування активованого вугіл-ля в медичній практиці базується на його:

А. високій адсорбційній здат-ності

2. гідрофобних властивостях

2. малій густині

2. гідрофільних властивостях

2. розчинності в воді

12. Адсорбція газів твердим адсорбе-нтом не залежить від:

А. температури

2. парціального тиску

2. природи газу

2. питомої поверхні адсорбенту

2. об‟ єму газу

13. Які з наведених речовин застосо-вуються у медицині як адсорбен-ти?

А. силікагель, активоване ву-гілля

2. оксид алюмінію, гідрокарбо-нат магнію

3. гексаціаноферату(ІІІ) калію, перманганат калію

3. гідрокарбонат магнію, пер-манганат калію

3. вугілля, сорбіт

14. Порошки, гранули, таблетки складають до 80 % готових лікар-ських форм сучасної рецептури. Зі збільшенням дисперсності по-рошків їх адсорбуюча дія А. не змінюється

2. збільшується

2. зникає

2. нічого з переліченого

2. зменшується

14. На якому явищі базується вико-ристання активованого вугілля у медичній практиці?

А. когезія

2. адгезія

2. десорбція

2. адсорбція

2. розтікання

16. Високі терапевтичні властивості активованого вугілля обумовлені його великою питомою поверх-нею. Явище, в результаті якого відбувається поглинання газів тільки поверхнею твердого тіла, називається:

А. адгезія

2. змочування

2. когезія

2. десорбція

2. адсорбція

17. Правило вирівнювання полярнос-ті фаз сформулював:

А. Ребіндер

2. Ленгмюр

2. Поляні

2. Фрейндліх

2. Ґіббс

17. У лікарню поступив пацієнт з важким отруєнням лікарським препаратом, що вміщує сіль алка-

59

лоїду. Який з препаратів повинен запропонувати лікар для надання першої допомоги?

А. активоване вугілля

2. альмагель

2. суспензію білої глини

2. суспензію крохмалю

2. розчин гідрогенкарбонату

19. Позитивною адсорбцією назива-ється:

А. збільшення концентрації речовини на поверхні поділу фаз

2. добре розчинення речовин в об‟ ємі розчину

2. збільшення концентрації речовини в усьому об‟ ємі

2. погане розчинення речовин в об‟ ємі розчину

2. зменшення концентрації речовини в поверхневому шарі

6.20. Що таке адсорбція?

А. проникнення адсорбату в об‟ єм адсорбенту

2. звільнення поверхні адсор-бенту від адсорбату

2. зміна концентрації речовини на поверхні адсорбенту

2. вбирання однієї речовини іншою

2. зміна концентрації речовини в розчині

21. До процесу сорбції належать: А. абсорбція

2. десорбція

2. фракціонування

2. сублімація,

2. розчинення

21. Адсорбентами є речовини:

А. які не звільнюють поверхні від адсорбата

2. які вбирають іншу речовину і об‟ ємом і поверхнею

2. які вбирають іншу речовину усім об‟ ємом

4. які поглинаються іншими речовинами

4. на поверхні яких відбуваєть-ся адсорбція

23. Застосування активованого вугіл-ля у медичній практиці базується на його:

А. поганій розчинності в воді

2. розчинності у воді

2. адсорбційній здатності

2. малій густині

2. гідрофобних властивостях

23. Який адсорбент застосовують у протигазах?

А. усе перелічене

2. активоване вугілля

2. глини

2. силікагель

2. пористе скло

25. При підвищенні температури хемосорбція:

А. зменшується

2. зменшується синусоїдально

2. збільшується

2. збільшується синусоїдально

2. не змінюється

26. Адсорбція газів твердими адсор-бентами не залежить від:

А. природи газу

5. об‟ єму газу

5. маси адсорбенту

5. питомої поверхні адсорбенту

5. температури

27. Високі терапевтичні властивості активованого вугілля обумовлені його великою питомою поверх-нею. Явище, в результаті якого відбувається поглинання газів тільки поверхнею твердого тіла, називається:

А. десорбція

2. змочування

2. когезія

2. адгезія

2. адсорбція

60

6.28. Що таке імуносорбенти?

А. речовини, які застосовують для вилучення антигенів із складних сумішей

2. сорбенти, які здатні заміню-вати свої рухливі катіони на аніони з розчину

2. речовини з імобілізованими на них антитілами, які засто-совують для вилучення ан-тигенів із складних сумішей

2. речовини з імобілізованими на них антигенами, які здатні вилучати антитіла із склад-них сумішей

2. речовини із складних сумі-шей

29. Добрими адсорбентами є: А. сажа

2. крохмаль, мінеральні кисло-ти, солі

2. целюлоза

2. активоване вугілля, тальк, графіт

2. силікагель, глини, пористе скло

29. Застосування активного вугілля для очищення антибіотиків обу-мовлено процесом самодовільної зміни концентрації компоненту у поверхневому шарі водних роз-чинів, порівняно з об‟ ємом фази. Цей процес є

А. змочування

2. адгезія

2. десорбція

2. адсорбція

2. когезія

32. Одним із найсучасніших методів очищення крові від токсичних речовин є гемосорбція. Яке явище лежить в основі цього методу ? А. осмос

2. коагуляція

2. адсорбція

2. адгезія

5. електропровідність

32. Застосування активного вугілля для очищення антибіотиків обу-мовлено процесом самодовільної зміни концентрації компоненту у поверхневому шарі водних роз-чинів, порівняно з об‟ ємом фази. Цей процес є:

А. десорбція

2. адсорбція

2. адгезія

2. змочування

2. когезія

32. Процес, під час якого відбуваєть-ся хімічна взаємодія між молеку-лами адсорбата і поверхнево-активними молекулами адсорбен-ту, називають:

А. сублімацією

2. десорбцією

2. хемосорбцією

2. сольватацією

2. адсорбцією

34. На адсорбцію речовин із розчинів впливають:

А. природа розчиненої речови-ни, розчинника, адсорбенту

2. нічого з переліченого

2. все перелічене

2. об‟ єм розчину, маса адсор-бенту

2. тиск, маса розчину

35. Які з адсорбентів є гідрофобни-ми?

А. графіт, тальк, активоване вугілля

2. оксиди

2. цеоліт

2. алюмогель, пористе скло, трепел

2. бензол, глюкоза, луги

36. Згідно з правилом Панета– Фаянса, на поверхні кристалічно-го твердого адсорбенту з розчину адсорбується той йон, який:

61

А. не входить до складу крис-талічної гратки адсорбенту

2. утворює з одним із йонів гратки важкорозчинну спо-луку

2. входить до складу кристалі-чної гратки адсорбенту

2. утворює з одним із йонів гратки важкорозчинну спо-луку

2. не входить до складу крис-талічної гратки адсорбенту

37. Одним із найсучасніших методів очищення крові від токсичних речовин є гемосорбція. Яке фізи-чне явище лежить в основі цього методу ?

А. електропровідність

2. осмос

2. адсорбція

2. адгезія

2. коагуляція

38. У технології ліків широко засто-совують знесолену воду. Який фізико-хімічний процес лежить в основі її одержання?

А. фізична адсорбція

2. реакція осадження

2. йонообмінна адсорбція

2. полімолекулярна адсорбція

2. реакція нейтралізації

38. Особливістю адсорбції з розчинів електролітів є:

А. адсорбція молекул розчин-ника

2. швидкість процесу

2. вибіркова адсорбція лише певних іонів

2. однакова адсорбція всіх йо-нів

2. однакова адсорбція йонів і молекул

40. На адсорбцію з розчинів електро-літів впливають такі фактори: А. заряд йона

2. радіус йона

3. ступінь гідратації йона

3. природа адсорбенту

3. усі перелічені фактори

41. Суть йонообмінної адсорбції по-лягає в обміні:

А. аніонів адсорбенту на катіо-ни з розчину

2. йонів подвійного електрич-ного шару адсорбенту на йони такого ж знаку із роз-чину

2. катіонів адсорбенту на аніо-ни з розчину

2. катіонів на молекули з роз-чину

2. аніонів на молекули з розчи-ну

42. Йонітами називають високомоле-кулярні адсорбенти:

А. які здатні замінювати свої катіони на аніони з розчину

2. на поверхні яких відбуваєть-ся процес еквівалентного йонного обміну

2. які замінюють свої аніони на катіони з розчину

2. які здатні замінювати свої катіони на молекули з роз-чину

2. які здатні замінювати свої катіони на аніони та молеку-ли з розчину

43. Аніонітами є йонообмінники, які обмінюють свої рухливі аніони на:

А.

2. аніони з розчину в еквівале-нтних кількостях

2. катіони з розчину

D.

5. катіони і аніони

44. Яке з рівнянь відображає процес катіонного обміну?

А. Катіоніт^– Ме⁺+ Аніоніт⁺ОН^–

 Катіоніт^– Аніоніт⁺ + Н₂О

2. Катіоніт^– Н⁺ + Аn^–  Катіо-

62

ніт^– Аn^– + Н⁺Ме⁺

3. Катіоніт^– Н⁺ + Ме⁺Аn^–

• Катіоніт^– Ме⁺+ Н⁺Аn^–

3. Катіоніт^– Н⁺ + Ме⁺Аn^–  Катіоніт^– Аn^– + Н⁺Ме⁺

3. Катіоніт^– Н⁺ + Аніоніт⁺ОН^–

• Катіоніт^– Аніоніт⁺ + Н₂О

45. Принцип дії аніонітів можна зо-

бразити рівнянням:

⁺ОН^– + Ме⁺Аn^–  +_Аn– _{+ Ме}+_ОН^{А.Аніоніт}_{Аніоніт}

2. Аніоніт⁺ОН^– + Катіоніт^– Н⁺

 Аніоніт⁺Катіоніт^– + Н₂О 

3. Катіоніт^– Н⁺ + Аніоніт⁺ОН^–

•  Катіоніт^– Аніоніт⁺ + Н₂О 

4. Катіоніт^– Ме⁺+ Аніоніт⁺ОН^–

 Катіоніт^– Аніоніт⁺ + Н₂О 

5. Аніоніт⁺ОН^– + Ме⁺Аn^–  Аніоніт⁺Ме⁺ + Аn^– ОН^–

46. Які рівняння лежать в основі де-мінералізації води?

А. киснення-відновлення

2. Аніоніт⁺(ОН^– )₂ +SO₄^2–

• Аніоніт⁺SO₄^2– +2ОН^–

гідролізу

Катіоніт^– Н⁺ + Аніоніт⁺ОН^–

• Аніоніт⁺Катіоніт^– + Н₂О 

Катіоніт^– (Н⁺)₂ + Ca²⁺

• Катіоніт^– Са²⁺ + 2Н⁺

47. Молекули катіонітів вміщують такі активні групи:

А. C₆H₅– ; –NH ₂; =N–

2. –NH ₂; =N–; –NH ₂

3. –OH; =NH ; –NH ₂

4. –SO ₃H; –COOH; –CH ₂SO₃H;

фенольний гідроксил

2. –OH; =NH ; C ₆H₅––

48. Які активні групи містять моле-кули аніонітів?

А. – ОН; =NH; –NH ₂; =N–

2. –CH ₂SO₃H; фенольний гід-роксил

2. –SO ₃H; –COOH; –CH ₂SO₃H;

фенольний гідроксил

2. –SO ₃H; – СООН; –NH ₂

3. –OH; =NH ; –NH ₂

49. Який фізичний зміст коефіцієнта “ К” у рівнянні ізотерми адсорбції Ленгмюра?

А. константа адсорбційної рів-новаги

2. константа кінетичної рівно-ваги

2. величина поверхневої актив-ності

2. величина максимальної де-сорбції

2. величина максимальної ад-сорбції

49. Катіонітами є йоніти, на поверхні яких відбувається процес еквіва-лентного обміну:

А. катіонів

2. аніонів

2. усіх наявних у розчині час-тинок

2. молекул

2. катіонів і аніонів

49. Яке правило використовують для описання адсорбції йонів із роз-чину на твердому адсорбенті?

А. Паннета- Фаянса

2. Дюкло-Траубе

2. Ребіндера

2. Вант-Гоффа

2. Шульца-Гарді

49. Технологія виготовлення лікарсь-ких препаратів широко викорис-товує явища адсорбції та йонного обміну. Який з йонів вибірково адсорбуватиметься з водного розчину на кристалі хлориду срі-

бла?

А. OH^–

2. Н⁺

3. Cu²⁺

2. NO^3–

3. Ag

49. Одним із методів вилучення йонів важких металів із води є погли-нання їх цеолітами (неорганічни-ми йонітами). Яке явище при

63

цьому спостерігається? А. хемосорбція

2. абсорбція

2. йонний обмін

2. капілярна конденсація

2. молекулярно-ситовий ефект

54. Технологія виготовлення лікарсь-ких препаратів широко викорис-товує явища адсорбції та йонного обміну. Який з йонів вибірково адсорбуватиметься з водного розчину на кристалі хлориду срі-

бла?

А. Ag⁺

2. Н⁺

3. Cu²⁺

4. OH^– .

2. NO₃^–

54. Для концентрування речовин та розділення їх сумішей застосову-ють хроматографічний метод.

Хроматографія – це метод аналі-зу, який базується на перерозпо-ділі речовини між:

А. рідкою і твердою фазами.

2. рухомою і нерухомою фаза-ми.

2. твердою і газовою фазами.

2. двома рідкими фазами, які не змішуються між собою.

2. рідкою і газовою фазами.

54. Для концентрування речовин та розділення їх сумішей застосову-ють хроматографічний метод.

Хроматографія – це метод аналі-зу, який базується на перерозпо-ділі речовини між:

А. рідкою і твердою фазами.

2. рухомою і нерухомою фаза-ми

2. рідкою і газовою фазами

2. твердою і газовою фазами

2. двома рідкими фазами, які не змішуються між собою

57. Хроматографію в медицині засто-совують для:

А. гемосорбції

2. введення лікарських речо-вин

2. очистки крові

2. кількісного визначення ре-човин

2. визначення поверхневого натягу

58. Хроматографія базується на пере-розподілі речовини між:

А. рухомою і нерухомою фаза-ми

2. двома рідкими фазами

2. твердою і газовою фазами

2. двома рідкими фазами, які не змішуються між собою

2. рідкою і твердою фазами.

59. Метод аналізу, який базується на перерозподілі речовини між ру-хомою і нерухомою фазами нази-вається:

А. спектрометрія

2. потенціометрія

2. гемосорбція

2. хроматографія

2. кондуктометрія

Розділ 7

1. Структурною одиницею колоїд-

64

є:

А. мицелла

2. цвиттер-іон

2. атом

2. йон

2. молекула

2. Як змінюється інтенсивність роз-сіяного світла для однієї й самої колоїдної системи, якщо довжину хвилі падаючого світла збільшити вдвічі?

А. зросте у 4 рази

2. зросте у 24 рази

2. зменшиться у 8 разів

2. не зміниться