- •Зменшиться на 60 мВ
- •Нернста
- •До електродів і роду
- •Окисно-відновних
- •До електродів і роду
- •До електродів іі роду
- •Окисно-відновних
- •Позитивний
- •Негативний
- •Негативний
- •Електродний
- •Електродний
- •1 Моль/л
- •Нернста
- •Це стрибок потенціалу на межі метал – розчин електроліту
- •Двох розчинів електроліту різ-ної концентрації
- •Різної швидкості йонів елект-роліту
- •Зменшиться на 0,118в
- •Вестона
- •Компенсації
- •Різницею стандартних елект-родних потенціалів учасників реакції.
- •Окисно-відновних
- •Окисно-відновних
- •Зменшиться в 16 разів
- •Диспергація
- •Спектрофотометрія
- •Розсіюється у виді світного конуса
- •Суспензією
- •Ультрамикрогетерогенних
- •Відбиття світла
- •Розсіювання світла (опалес-ценція)
- •Хімічною конденсацією
- •Емульсії
- •Не поглинають світло
- •Сінерезісу
- •Діалізі та ультрафільтрації
- •Зросла у 16 разів
- •Суспензії
- •Суспензією
- •Електродіаліз
- •Ультрафільтрації
- •Тепловим рухом частинок дисперсійного середовища
- •Низька, непостійна
- •Розсіювання світла
- •Оптична мікроскопія, коло-риметрія
- •Колоїдних систем
- •Міжфазною взаємодією
- •Хімічної конденсації, реакція гідролізу
- •Нейтральному
- •Низька концентрація розчи-нів, надлишок одного з реак-тантів
- •Входять до складу нерозчин-ного агрегату або утворюють ізоморфну з ним структуру
- •Заміна розчинника
- •Один із продуктів реакції має бути нерозчинний
- •Солюбілізація
- •Висококонцентровані емуль-сії
- •Великої різниці показників заломлення
- •Кінетичних властивостей
- •Природи емульгатора
- •Відсутність подвійного елек-тричного шару, заряд випад-ковий
- •Захисним числом
- •Коагуляцією
- •Електрофорез
- •Електрофорезу
- •Найбільший електрокінетич-ний потенціал
- •Ф.Рейсс
- •Взаємна коагуляція.
- •Коагуляція
- •Утворення на поверхні коло-їдних частинок молекуляр-них адсорбційних шарів
- •Об’ єм розчинника
- •Сумарний позитивний
- •Поліхлорвініл, лавсан, полі-стирол
- •Карболанцюгові, гетерола-нцюгові, елементоорганічні
- •Реакція сполучення моле-кул мономерів в макромо-лекули з виділенням низь-комолекулярних речовин
- •Хімічних перетворень
- •Макромолекули
- •Білки, здатні до дисоціації у водних розчинах
- •В’ язкотекучий, високоелас-тичний, склоподібний
- •Наявністю в молекулах желатини гідрофільних груп
- •Дифузія молекул розчинни-ка у проміжки між макро-молекулами вмр
- •Необмежене
- •Збільшиться
- •Гомогенні структуровані розчини полімерів, які втратили свою текучість
- •Поступова самочинна зміна в’ язкості розчинів вмр при стоянні
- •Віскозиметрія
-
Вестона
-
кислотний акумулятор
-
На аноді гальванічного елементу
40
відбувається процес:
А. збільшення ЕРС елементу
B. окиснення
C. відновлення
D. зменшення ЕРС елементу E. приєднання електронів
3.60. Який процес відбувається на катоді гальванічного елементу:
А. зменшення ЕРС елементу B. віддача електронів
C. збільшення ЕРС елементу
D. відновлення
E. окиснення
3.61. В основі роботи елемента Якобі– Даніеля лежить реакція:
А. Hg + Zn2+ ⇄ Hg2+ + Zn
B. Hg22+ + Cd ⇄ Cd2+ + 2Hg C. Hg2+ + Zn ⇄ Hg + Zn2+
D. Cu + Zn2+ ⇄ Cu2+ + Zn
E. Cu2+ + Zn ⇄ Cu + Zn2+
3.62. В основі роботи елемента Вестона лежить реакція:
А. Hg2+ + Zn ⇄ Hg + Zn2+
-
Cu + Zn2+ ⇄ Cu2+ + Zn
-
Hg + Zn2+ ⇄ Hg2+ + Zn
-
Hg22+ + Cd ⇄ Cd2+ + 2Hg
-
Cu2+ + Zn ⇄ Cu + Zn2+
-
Вкажіть, не проводячи розрахунків, значення ЕРС якого гальванічного
елементу є найменшим?
А. Zn Zn2+ Cu2+Cu
-
Co Co2+ Ni2+Ni
-
Cd Cd2+ Ni2+Ni
-
Cr Cr2+ Ag+Ag
-
Mg Mg2+ Ni2+Ni
-
Не проводячи розрахунків вкажіть, значення ЕРС якого гальванічного
елементу є найбільшим?
А. Mn Mn2+ Ag+Ag
-
Al Al3+ Fe2+Fe
-
Ni Ni2+ Ag+Ag
-
Al Al3+ Cu2+Cu
41
-
Al Al3+ Ag+Ag
-
Для експериментального вимірюва-ння ЕРС гальванічних елементів використовують метод:
А. полярографії
-
Компенсації
-
кондуктометрії
-
потенціометрії
-
стандартів
-
Яка величина ЕРС елемента Якобі– Даніеля, якщо активність катіонів металів в електродних розчинах дорівнює 1 моль/л?
А. –0,55 В
-
0,55 В
-
1,1 В
-
–0,42 В
-
–1,1 В
-
Яка величина ЕРС елемента Весто-на?
А. 0,513 В
-
–1,018 В
-
–0,513 В
-
0,254 В
-
1,018 В
-
При проведенні окисно-відновної реакції потрібно знати, яка із реа-гуючих речовин буде відновником,
-
яка – окисником. Напрямок про-ходження окисно-відновної реакції визначається:
А. температурою системи.
-
величиною стрибка потенціалу в ході окисно-відновної реак-ції.
-
величиною водневого показни-ка системи.