4. Форми фінансових розрахунків та порядок відкриття рахунку в банку.

4.1.Форми грошових розрахунків в діяльності підприємств.

В грошовому обороті виділяють такі напрямки:

• Розрахунки пов’язані із процесами діяльності (виробництва)(закупка матеріалів, інвентаря, обладнання)

• Розрахунки по результатах діяльності(перерахування держбюджету, централізовані фонди, кредитними закладами);

• Внутрігосподарські розрахунки(це розрахунки із працівниками, і використання різних грошових фондів).

Своєчасність виконання грошових розрахунків створює нормальні умови для виробництва та реалізації послуг, можливостей відтворюваного процесу, стійкого фінансового стану організації (підприємств), виконання державних зобов’язань перед суб’єктами господарської діяльності, бюджетом, банками.

Грошові розрахунки можуть здійснюватись готівкою або безготівковим способом.

Готівкою, переважно, виплачуютьзарплату, премії, видаються кошти на відрядження.

Організації, які отримують плату в формі готівки, вносять її в банк на свій розрахунковий рахунок.

Безготівковим способом розраховуються організації із бюджетом по податках, із централізованими фондами, із кредитними закладами.

Обіг готівки регулюється прийнятими НБУ нормативними актами (Постанова Правління НБУ “Про порядок ведення касових операцій в національній валюті України”).

Форми безготівкових рахунків.

Безготівкові розрахунки виконуються по наступних формах розрахункових документів:

• Платіжні доручення;

• Платіжні вимоги – доручення(верхня частина – вимоги постачальника, а нижня – платіжне доручення);

• Чеки;

• Аккредитивні форми розрахунків(відкривається рахунок в банку за місцем постачальника, що дає можливість після відправок товару отримати оплату);

• Векселями;

• Платіжними вимогами;

• Інкасові доручення (розпорядження).

Чекова форма розрахунків передбачає участь наступних сторін в процесі розрахунків: чекодавець, чекоодержувач, банк – емітант (де виконуються розрахунки). Чекова книжка підприємства діє протягом 1 року.

Розрахункові чекові книжки для фізичних осіб діють 3 – и місяці.

Вексельна форма розрахунків в Україні застосовується з 1992 р.

Вексель – цінний папір (боргове зобов’язання), складений у письмовому вигляді по певній формі, дає право на отримання (повернення) на незначний строк грошового боргу.

Вексель простий – діє між двома сторонами, використовується необмежене число разів.

Вексель перевідний – являє собою доручення кредитора, особа яка видала вексель позичальнику, оплатити вказану суму.

Платіжна вимога застосовується, коли є безоговорочне право на отримання оплати за послуги, товар без акценту (згоди).

Інкосо – застосовується для вирахування безопірно суми фінансових санкцій.

4.2. Відкриття розрахункового рахунку в банку.

Банки відкривають рахунки юридичним фізичним особам, фіз.особам – суб’єктам підприємницікої діяльності(ПД) тільки при умові пред’явлення ними документу про взяття їх на податковий облік.

Згідно Закону України “ Про внесення змін відносно відкриття банківських рахунків”(16.12.1997 р. № 725/97 - ВР) суб’єктам п.д. дозволено до 1.12.1999р. відкривати розрахункові рахунки не більше ніж у двох закладах банків. Протягом 3 – ох днів суб’єк ПД визначає основний рахунок про що повідомляє податковому органу і банкам, де відкриті додаткові рахунки, ті в свою чергу повідомляють банк, де відкритий основний рахунок, про відкриття вказаних рахунків.

За порушення цієї вимоги з банків береться штраф від 20 до 100 неоподаткованих мінімумів.

РР – в національній валюті відкривають підприємствам, які здійснюють виробничу, НДР або комерційну діяльність з метою отримання прибутку, мають основні і оборотні засоби і самостійний баланс.

Поточний рахунок відкривають для організацій і закладів, які розміщенні не по основному місцезнаходженні підприємства; закладам і організаціям, які знаходяться на держбюджеті, керівники яких не являються самостійними розпорядителями засобів.

Бюджетні рахунки відкривають підприємствам, організаціям, яким виділяють засоби за рахунок державного або місцевого бюджету для їх цільового використання.

Позикові рахунки відкривають для тих, хто має право давати позики.

Депозитні рахунки відкривають на основі договору між власником рахунку і закладом банку на визначений в договорі термін.

Для відкриття розрахункового (поточного) рахунку підприємство надає в банк наступні документи:

1. Заява на відкриття рахунку за підписом керівника і головного бухгалтера . Бюджетні рахунки відкривають на основі рішення відповідного органу про відкриття фінансування із бюджету.

2. Копія про регістрацію підприємства.

3. Копію рішення простворення або реорганізацію підприємства, завірене нотаріально або органом, що прийняв рішення.

4. Копія статуту завірена нотаріально. Банк ставить відмітку на статуті, де є відмітка податкових органів про регістрацію підприємства.

5. Карточку із зразками підписів розпорядників коштів та відбиток печатки.

6. Копія документу про взяття підприємства на податковий облік.

7. Копія документу про регістрацію в органах Пенсійного фонду України.

Банківські рахунки в іноземній валюті поділяються на:

• Розрахункові (поточні);

• Розподільчі;

• Кредитні;

• Депозитні.

Кошти в іноземній валюті поступають спочатку на розподільчий рахунок, а після продажі частини валюти на валютному ринку, залишок зараховується на Р.Р. юридичної особи - резидента.

Кредитні рахунки в іноземній валюті – для поступлення валюти від кредиторів до позичальників.

5.Аналіз фінансових результатів.

Фінансовий стан підприємств відображає загальні підсумки його господарської діяльності.

Фінансовий стан аналізують на основі даних бухобліку, місячних та квартальних звітів і балансів.

Платіжоздатність оцінюють із відношення суми платіжних засобів до суми платежів та зобов’язань.

Критерій ефективності роботи може бути прибуток.

При оцінці фінансових результатів треба аналізувати надходження та прибутки по джерелах формування.

Наприклад:

• Бюджет держави;

• Бюджет місцевий;

• Фонди для Олімпійських шкіл;

• Спонсори(спортлотереї, акції);

• Меценати;

• Допомога діаспори.

Де є виробництво там аналізують інші показники і в томц числі рентабельність.

Спортклуби можіть мати доходи від контрактів на проданих іграків.

Контракти дають прибутки при їх виконанні, але нарушення договорів може зумовити штраф.

Ліцензійні угоди на технічну документацію можуть також дати певні доходи.

Суттєві доходи на вищих рівнях спорту дає рекламна діяльність та інше.