- •Амортизація.
- •2. Показники оцінки продуктивності праці.
- •Тема: Собівартість та прибуток. Кошторис витрат. План.
- •Елементні
- •Комплексні
- •Методика розрахунку. Витрати на експлуатацію спортивних споруд встановлюється шляхом складання кошторисів в основному в складі наступних статей:
- •Методика розрахунку експлуатаційних витрат с/с.
- •Методи розрахунку орендної та абонементної плати.
- •Орендна плата.
- •Приклад
- •Елементні
- •Комплексні
- •Методика розрахунку. Витрати на експлуатацію спортивних споруд встановлюється шляхом складання кошторисів в основному в складі наступних статей:
- •Методика розрахунку експлуатаційних витрат с/с.
- •Методи розрахунку орендної та абонементної плати.
- •Орендна плата.
- •Приклад
- •Фінансовий план палацу спорту
- •4. Форми фінансових розрахунків та порядок відкриття рахунку в банку.
- •Тема: Економічна ефективність та методи її вимірювання
- •Ефективність фКіС.
- •Варіант методики розрахунку ефективності.
- •Різниця між критерієм та показником.
- •Показники ефективності.
- •Визначення економічної ефективності та норми внутрішньої рентабельності.
- •Тема: Облік та звітність.
- •Тема: Економічне планування у фізкультурно – спортивній галузі. План
- •Балансовий метод
- •Вирішення головної проблеми спорту. Нормативний метод
- •Додаток
- •Відповіді
Балансовий метод
ФЗіС – наявні матеріальні, фінансові і трудові ресурси.
Програмно – цільовий метод
Вирішення головної проблеми спорту. Нормативний метод
натуральні і вартісні нормативи
Планові завдання у кожному плані співставляються із матеріальними, трудовими і фінансовими можливостями.
7. Організація планової роботи
Неперервність фізкульт – оздоровчої і спортивної роботи вимагає неперервного планування та фінансово – економічного забезпечення. Планування повинно носити, як вже відмічалось, постійний характер.
Розробка планових показників
починається з аналізу стану та шляхів дальнішого розвитку.
Для аналізу використовують наступну інформацію:
соціально – демографічний склад населення, або учнів і прогноз;
статистичний звіт колективу ф-ри;
дані соціологічних досліджень про потреби, інтереси колективу фк, бюджету їх вільного часу;
прогноз і план розвитку колективу.
Проводиться детальний аналіз по всіх напрямках фк і вікових групах. Вирішуються питання:що необхідно зробити для здачі норм типу ТТО? Яким видам занять надати перевагу? Які шляхи зміцнення матеріальної бази?
Визначення потреби в кадрах
визначається із застосуванням відповідних методичних вказівок.
Визначають загальну і додаткову потребу. Загальна потреба у вчителях фізкультури шкіл, фізвих вузів визначається нормативним методом на основі:числа навчальних (треніровочних) годин занять і встановленої норми навантаження.
Загальна потреба в штатних працівниках колективів фізкультури та спортклубів, підприємств, закладів, рад ДСТ і комітетів, а також спортивних споруд визначається штатно номенклатурним методом на основі затверджених штатних розкладів, номенклатур. посад та інших нормативних документів. Працівники із вищою та спеціальною середньою освітою називаються спеціалістами, а які не мають – практиками.
Додаткова потреба в кадрах визначається при розширенні об’єктів, для заміни практиків і поповнення замість природного вибуття.
Штати розраховуються по однорідних групах організацій: школи, вузи, сер. спец. заклади, ПТУ, спортшколи, колективи фізкультури, ДСТ підприємств, закладів, рад ДСТ.
Планування розвитку сітки та будівництва
спортзакладів.
При визначенні потреби враховується пропускна здатність.
Обсяг потреби у фінансуванні будівництва та капітального ремопту визначається з врахуванням особливостей організації фіз.-спорт. роботи .
Витрати можуть встановлюватися середні за 3-5 попередніх роки на 1-го , що займається спортом .
Додаток
Багатофакторна економічна модель
Для цілей прогнозування: включає регресивне рівняння виду(Y-потреба в послугах)
Y x, деx =(x1 … x5) – набір факторів визначаючих значення Y.
-випадкова змінна.
X1-час
X2-доходи населення
X3-статево-віковий склад
X4- рівень освіти
X5- наявність інших можливостей
Для визначення потреб послуг спортивних споруд можна визначити з допомогою лінійного рівняння регресії
S
Y = aiXi+E
i=1
t- час
y- питома вага людей , що користуються послугами даного виду
А- граничне значення насиченості послугами даного виду
к- коефіціент пропорційності
Тоді залежність забезпеченості від часу виражається диферинціальним рівняння :
dy/dt= ky(A-y) , t=(1,2…m)
В світовій практиці плани реалізації підприємницьких задумів, проектів отримали назву бізнес – планів.
Бізнес – план
БП – документ у якому подані аналіз і оцінка діючої або запланованої до реалізації програми заходу. БП визначає доцільність реалізації програми, заходу дій на підприємстві, характеризує і оцінює фактори, які впливають на ефективність (прибутковість) запланованих дій, акцій. В резюме БП викладаються основна ідея та доцільність проведення пропонованого комерційного заходу, реальність і оптимальні шляхи його здійснення, оцінка можливих фінансових результатів: стратегія та основні джерела фінансування.
Основними розділами БП є:
характеристика (опис) бізнес програми;
стратегія бізнес проекту;
оцінка ринку і маркетингова стратегія реалізації програми;
характеристика стану виробництва і його функціонування (експлуатації);
система управління (менеджмент) і визначення оптимальних процесів прийняття рішень;
визначення джерел формування і напрямків оптимального використання фінансів, факторів і ступенів ризику;
оцінка конкурентів і визначення місця (сегмента ринку), прогноз (оцінка) сильних і слабких сторін бізнес проекту, альтернативних стратегій його реалізації і досягнення прибутку.
БП виступає основою бізнес – пропозиції при переговорах
з можливими інвесторами та майбутніми партнерами при підписанні контрактів з персоналом. БП повинен бути поданий у такій формі яка дозволяє зацікавленій особі отримати найбільш повне уявлення про справу, та перспективи своєї участі в ній.
Ефективність БП пов’язана з організацією розробки:
забезпечення взаємозв’язку окремих розділів БП;
багатоваріантність, та вибір оптимального варіанту;
доведення основних положень документу до зацікавлених осіб.
ПІДСУМКИ
План – це модель майбутнього стану організації.
Планування – складова управління.
Економічне планування є основною складовою кожного плану.
В процесі планування необхідно виходити із наукових принципів: наукового обгрунтування, неперервність, наслідковість, збалансованості між показниками розвитку та ресурсами, системного підходу та комплексності.
Плани повинні відповідати основним вимогам:реальність, дієвість, оптимальність рішень.
Бізнес – планування є засобом реалізації підприємницьких задумів.