Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
EFK_S_All lectures_Actual.DOC
Скачиваний:
10
Добавлен:
15.02.2016
Размер:
339.46 Кб
Скачать

Методи розрахунку орендної та абонементної плати.

Ціна та послуги встановлюються калькулюванням, тобто розрахунком затрат на виробництво послуг по окремих елементах і додавання % прибутку.

Ставки орендної плати повинні бути помірними. Ставки диференціюються в залежності від якості послуг, часу їх надання, характеру використання і класності споруди.

Витрати діляться наадміністративно – управлінські, виробничо – експлуатаційні, господарські, витрати на спортивно – видовищні заходи, витрати по ремонту, відрахування на амортизацію основних засобів.

Витрати можна згрупувати по статтях калькуляції:

    • зарплата з нарахувань;

    • амортизаційні відрахування;

    • господарські витрати (опалення, освітлення, вода, охорона та інше);

    • поточний ремонт;

    • відрахування вищестоящим організаціям.

Витрати можна розрахувати на 1людину – годину занять в залах, на годину експлуатації корту, на одну доріжку в басейні. Сума витрат називається с/с послуги.

Орендна плата.

В основу методики орендної плати покладені загальні економічні принципи ціноутворення

Згідно постанови № 786 95р.

Річна орендна плата до 5% вартості майна (експертна оцінка) враховує також загальний коефіцієнт, індекс інфляції:

Опр=

Орс= (Евит+ П) але не менше 5%

де Вф екс– експертна вартість орендованого майна;

Орсторендна ставка;

Кінф– коефіцієнт інфляції;

Кзон– зональний коефіцієнт.

Методика розрахунку

Орендної плвати та абонементного обслуговування(Ао)

Розрахунок виконується на 1 чол. (місяць, квартал).

Вартість абонементів на групові і індивідуальні заняття визначаються по видах занять, кількості занять в циклі, вартості оренд споруди.

Вихідними даними для визначення вартості абонементного обслуговування являється ФЗП тренерів, викладачів, інструкторів, методистів, лікарів, медсестер, обслуговуючого персоналу, годинна ставка орендної плати, кількість годин занять фізкультурою з використанням споруд в місяць (кв., рік) та його нормативне завантаження.

Ао = Ач х (Кз : Нз) + Фзп х Кз : Чз;

Ач– годинна ставка орендної плати;

Кз– кількість годин занять протягом місяця;

Фзп– фонд зарплати всіх працівників, які забезпечують підготовку спортсменів (тренери таін в перерахунку на одне заняття.);

Чз – нормативне число осіб, які одночасно займаються даним видом спорту;

Км– загальна кількість занять протягом місяця, годин, однієї групи.

Годинна ставка орендної плати Ач для розрахування вартості абонемента.

Ач= (Евитрат+ П) : Чд: Чгодин;

Ев– річна сума експлуатаційних витрат;

П – прибуток (макс. 30%);

Чд, Чг– число днів, годин експлуатації в році, добі.

Приклад

Ев= 100000

П = 0,2

Чд= 320

Чг= 10

Ач= (100000 + 20000) : 320 : 10 = 37,5 грн.

Прибуток

Визначається за формулою:

∑П = (Ц-С) Вп

де Ц – ціна послуги (товару);

С – собівартість;

Вп– обсяг наданих послуг (обсяг реалізації продукції).

Рентабельність послуг (Рп)

Рп= х 100;

Рентабельність виробництва

Рвир=

де Пб– балансовий прибуток;

Фо– основні виробничі фонди;

Он – оборотні нормовані засоби.

Висновки

1. Собівартість це синтезуючий показник, який характеризує ефективність діяльності організацій, підприємств.

2. Собівартість встоновлюється методом витрат.

3. В сфері ФКіС широко застосовується ккошторисний метод встановлення витрат.

4. Загальними показниками ефективності діяльності є прибуток – абсолютний показник і рентабельність – відносний показник прибутковості.

ЛЕКЦІЯ

Тема: Фінансово – господарська діяльність

фізкультурно – спортивних організацій.

План

  1. Суть і значення фінансів.

  2. Функції фінансів та управління фінансами.

  3. Джерела фінансування ФкіС.

  4. Форми фінансових розрахунків та порядок відкриттярахунку в банку.

  5. Аналіз фінансових результатів.

  6. Соціально – економічна ефективність.

  7. Види, зміст та економічне значення обліку та звітності.

1.Суть фінансів.

Фінанси ф – с. організацій є складовою частиною фінансової системи держави, суспільства.

Фінанси організацій (підприємств) [ФО] являють собою систему грошових відносин, які виражають формування, розподіл і використання грошових доходів і фондів, об’єктів господарювання у відтворюючому процесі.*

Фінанси – це система економічних відносин на основі яких відбувається планомірне формування фондів грошових ресурсів підприємств, організацій та держави, і використовуються для вирішення задач розвитку організацій, а також загальнодержавних потреб.

Грошові фонди та їх рух складають матеріальну основу фінансових відносин.

2.Функції фінансів та управління фінансами.

Свою суть в суспільному процесі ФО виражають через наступні функції:

  • Формування фінансових ресурсів(ФР) в процесі виробничо – господарської діяльності;

  • Використання ФР для забезпечення поточної виробничої діяльності, при виконанні своїх обов’язків перед фінансово – банківською системою, для соціально – економічного розвитку підприємства;

  • Контроль за формування і використання ФР у відтворюючому процесі.

Основні функції фінансів: розподільча та контрольна.

Розподіл та використання ФР в організації (п - ві) являє собою утворення фондів грошових засобів, виконання фінансових зобов’язань перед державою та суб’єктами, фінансове забезпечення відтворюючих процесів підприємств.

На основі маркетингових досліджень підприємство (організація) вирішує три питання. Які товари і послуги повинні бути вироблені і в якій кількості? Як повинні бути вироблені товари та послуги? Хто отримає, купить і зможе спожити(скористається) цей товар(цими послугами)? Фінансисти повинні визначити обсяг та джерела фінансових ресурсів, необхідних для інвестування у спорт і реалізаціюпослуг, виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом, банками, страховими організаціями, цільовими фондами, господарськими суб’єктами.

Процес виробництва послуг включає ряд етапів: підготовка матеріальної бази, підбір учасників надання послуг, якщо спортивні послуги, то, відповідно, підготовка спортсменів.

Потреба в засобах (коштах) підприємств виникає на кожній із стадій щодо компенсації витрат за рахунок виручки від реалізації послуг та інших джерел.

Тому кожна спортивна, оздоровча, туристична, реабіліаційна організація при формуванні свого капіталу(статутного фонду) повинна передбачитинеобхідну суму оборотніхзасобів. Вкладені оборотні засоби на різних етапах створення послуг компенсуються після реалізації послуг.

Важливо при управлінні фінансами передбачити суми достатні для створення певних виробничих запасів, спортивного інвентаря, необхідних матеріалів та ін.(Для виробництва продукції – запаси згідно структури нормованих оборотніх фондів). При недостачі власних оборотніх засобів для поточного інвестування визначають потребу в запозичених засобах.

Недостача в засобах виникає в цілому, в зв’язку із невідповідністю поступлення та витрачання коштів в часі і в різних обсягах. Тому одні підприємства мають тимчасово вільно носити, а в інших виникає тимчасова потреба в них.

Це протиріччя яке виникає у відтворюваному процесі вирішують комерційні банки шляхом кредитування.

Управління фінансами включає в себе також сферу фінансового забезпечення капіталовкладень на технічне переозброєння, реконструкцію та розширення підприємств.

В даному випадку від фінансистів (або осіб які відповідають за фінансове забезпечення) вимагається точно визначити: власні джерела їх фінансування, перш за все амортизаційні відрахування, чистий прибуток для інвестування, залучені засоби із сторони шляхом випуску цінних паперів, отримання довгострокових кредитів.

Безпосередньою задачею управління фінансами організацій (підприємств) є забезпечення формування та правильного розподілу виручки від реалізації послуг та інших різновидів товару для відновлення оборотніх засобів, формування амортизаційного фонду, валового і чистого доходу.

Управління фінансами включає і сферу формування, розподілу і використання прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства з метою підвищення ефективності фінансово – господарської діяльності. Прибуток розподіляється між державою, організацією(підприємством) та колективом.

Фінансова робота організацій (підприємств) здійснюється по наступних основних напрямках:

  • Фінансове прогнозування та планування(визначається потреба і можливості отримання грошових виробничо – господарських доходів для нормальної діяльності);

  • Оперативна, поточна фінансово – економічна робота (забезпеч. постійної платноспроможності, робота з постачальниками, споживачами послуг);

  • Аналіз і контроль виробничо – господарської діяльності (являє собою діагноз економічного стану, виявляє недостатки і прорахунки, виявляє внутрішні резерви);

  • Складання кредитних заявок;

  • Касове планування.

Планування фінансового забезпечення.

Кожна організація ФКіС складає кошториси витрат та фінансові плани.

Фінансовий план розробляється на основі загального плану розвитку (діяльності) організацій ФКіС.

Фінплан дає можливість встановити потребу в грошових ресурсах та джерела їх покриття.

Фінплан основна частина якого є баланс доходів і витрат.

Фінансово – господарська робота включає складання річного кошторису колективу фізкультури, кошторисів на окремі спортивні заходи; ремонт та будівництво спортивних споруд, підготовку навчально – тренувальних баз, інвентаря та обладнання до літнього та зимового спортивного сезону, підготовка до проведення масових заходів, заключення договорів на оренду недостаючих баз і здача в оренду баз колективу; закупівля спортінвентаря і обладнання, нагород і проведення в кінці року інвентаризації.

Кошторис складається на рік, розміри доходів та витрат визначаються в грошах.

В дохідній частині показується поступлення від внесків:

  • Від платних спортивних заходів;

  • Експлуатації спортивних споруд;

  • Прокату спортивного інвентаря;

  • Відрахування різних організаційна фіз – масову роботу та ін (бюджет, спонсорство).

Витрати на учбово – спортивну роботу куди входить і плата за оренду, погодинна оплата тренерів, компенсація ЗП учасників змагань, витрати на підвищення кваліфікації, на закупівлю спортивного інвентаря.

Витрати діляться на:

  • Адміністративно – управлінські,

  • Виробничо – експлуатаційні,

  • Господарські,

  • Витрати на спортивні видовищні заходи,

  • Витрати по ремонту,

  • Відрахування на амортизацію,

  • Відрахування вищестоящій організації.

Витрати можна згрупувати по статтях колокуляції:

  • Зарплата з нарахуваннями;

  • Амортизація відрахування;

  • Господарські витрати (опалення, освітлення, вода ,охорона

  • Поточний ремонт;

  • Відрахування вищестоящій організації.

Витрати можна рахувати на одиницю послуг, на 1 годину експлуатації, на 1 доріжку.

Бюджет і кошториси

фізкультурних організацій.

Бюджет і кошторис розробляються разом із планом фізкультурної організації.

Кошторис є основним фінансовим документом фізкультурної організації, в якому визначний обсяг, цільове спрямування та поквартальний розподіл засобів виділених із бюджету.

Для державних закладів передбачений єдиний перелік витрат. Деякі з них наведені нижче:

  • Зарплата;

  • Нарахування на ЗП;

  • Конц. і госп. витрати;

  • Відрядження та службові роз’їзди;

  • Витрати на харчування;

  • Копвкладання та ремонт будівель та споруд;

  • Капітальний ремонт будівель та споруд;

  • Інші видатки.

Бюджетна класифікація включає видатки на:

  • Навчально – спортивну роботу і масові фізкультурні заходи;

  • Господарські і екс видатки спортспоруд;

  • Закупка спортінвентаря та обладнання.

Інші кошториси складають на окремі заходи.

3. Джерела фінансування ФКіС.

  • Держбюджет по статті “ Фізкультура і Спорт”;

  • Осигнування держбюджетних організацій (вузи, технікуми);

  • Місцеві бюджети осигнування профсоюзів;

  • Засоби підприємств стосовноналежних їм спортивних споруд;

  • Власні кошти спорторганізацій;

  • Надходження від населення.

Державні бюджетні фінансування здійснюються з врахуванням кошторисів, які складають спорткомітети.

Професійний спорт формує, власне, фінансове забезпечення, перш за все за рахунок діяльності: платні спортивні видовища, реклама, продаж спортсменів.

Спортивні організації можуть користуватися кредитами. Особливе джерело фінансування в спорті є спонсорство, доходи від інших видів діяльності(наприклад, виробництво спорттоварів та ін.).

Порядок фінансування держбюджетних організацій.

Мінфін і місцеві фіноргани фінансують організації в межах річних кошторисів. Для цього щоквартально відкриваються в конторах банків кредити, де на розрахункових і поточних рахунках зберігаються осигнування.

На кожний спортивний захід, як вже було відзначено, складається кошторис витрат, в якому передбачаються витарти на відрядження учасників, утримання їх на місці, оренда спортбаз, виготовлення , білетів учасників, програм, компенсація ЗП, оплата суддів, медперсоналу. В фізкультурних організаціях ЗП видається штатному і не штатному персоналу.

Спортінвентарь закупляється по безготівковому розрахунку і видається для користування. Норми видачі встановлюються. В даний час із – за браку коштів проблема забезпечення спортінвентарем не вирішена.

Копія – зразок

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]