Тема: Економічна ефективність та методи її вимірювання

Ефективність означає співвідношення результату (ефекту) і затрат.

Економічна ефективність полягає в економії живої та уречевленої праці для досягнення мети.

Соціальна ефективність характеризує рівень досягнення різних загальних та часткових соціальних результатів.

Всякий соціальний ефект зумовлює ріст економічного ефекту.

Так затрати на фізкультуру, спорт, оздоровлення впливають на ріст продуктивності праці шляхом скорочення перерв в роботі та хворобі, збільшення роботоздатності.

Підвищення ефективності виробництва (діяльності) досягається в результаті економії як поточних затрат – споживаних ресурсів, так і одноразових затрат – застосованих ресурсів.

Соціально – економічна ефективність.

С – е.е. – це комплексна категорія, яка охоплює економічні і соціальні аспекти фізкультурно – оздоровчих заходів в їх взаємозв’язку.

Зекономлені ресурси живої і уречевленої праці направляються на виробництво додаткової кількості матеріальних або духовних благ, що сприяє більш повному задоволенню особистих та громадських потреб. Таким чином економічний ефект являється джерелом досягнення більш значних соціальних результатів. Заняття фізичною та оздоровчою ф.к. попереджує захворювання і підвищує ефективність лікування інших захворювань. Досягнення успіхів в оздоровленні в свою чергу має зворотній вплив на ріст економічного потенціалу країни.

Слід пам’ятати, що економічне вираженнятих або інших соціальних результатів не відображає їх порівняльної значимості. Деякі соціальні результати не отримують безпосередньої економічної оцінки.

Синергічний ефект являє собою частину сукупного ефекту, який виникає в результаті взаємодії цільної системи ізольованих функціонуючих часткових ефектів. Визначається як різниця ефектів цільної системи і ізольованих функціонуючих ефектів.

Ефективність фКіС.

При визначенні ефекту необхідно враховувати безпосередній і непрямий вплив ФКіС на життя суспільства та розвиток людей.

Варіант методики розрахунку ефективності.

Витрати на ФКіС із капітальних затрат або суми амортизації спортивних споруд, поточних витрат на утримання спортивних споруд або їх оренду, закупку спортінвентаря, спортформи, оплати праці тренерів, інструкторів, інших працівників ФКіС, витрати на збори та змагання, інші господарські витрати.

Для визначення ефекту від занять ФкіС рекумендується встановити різницю у виробітку тих хто займається і не займається ФКіС, а також різницю в захворюванні цих груп працівників.

Економія виражається при заняттях ФКіС у вивільненні робітників при рості продуктивності праці, а також скорочення витарт на оплату лікарняних листків.

Затрати минулої праці втіленої в спорудах, спортінвентарі, спортодежі, а також жива праця працівників ФКіС.

Соц.ефект виражається в збільшенні:

• Числа займаючихся ФКіС;

• Рівень фізичної досконалості;

• Зміцнення здоров’я;

• Рості спортивних результатів.

Виразити це в грошах без спеціальних досліджень неможливо. Згідно наведеної інформації люди які займаються спортом мають продуктивність праці на 3 – 8 % вищу ніж ті , що не займаються при одних і тих же умовах, - це може збільшувати національний дохід.

Крім того люди які займаються спортом хворіють на 2 – 3 рази менше і втрати від хворіб на одного працюючого знижуються на 5 – 7 днів в році.

Співставлення ефекту із затратами дозволяє визначити ефективність затрат.

Загальний ефект в грошах встановлюється як добуток середньої зарплати(ЗПср). Накількість вивільнених робітниківвнаслідок росту продуктивності праці, а також зменшення виплат по лікарняних листках і витрат на лікування на одну людину.

Підвищення ефективності полягає в отриманні додаткових результатів при даному обсязі і структурі затрат, або говорячи інакше, в зниженні питомих витрат на одиницю ефекту.

Локальні критерії ефективні для окремих галузей:

• Число обслужених;

• Кількість відвідувань;

• Використання пропускної здатності.

Л.К.можна виразити і у вартісній формі.

Рентабельність госпрозрахункових підрозділів.

У невиробничій сфері використовують і показник внутрішньої ефективності або ефективності функціонування:

Е_в = В/З; В – випуск в натурі або в грошах

З – затрати.

Внутрішня ефективність є мірою інтенсивності праці працівників галузі. Це слід враховувати і при орг. стимулювання праці.

Ефективність оцінюється і відповідністю професіональної структури випускників вузів потребам ринку. Робота не по профілю знижує непрямий ефект від навчання.

Ефективність іноді прирівнюють до оптимальності. Проте це не можна ототожнювати.

Оптимальність рішень передбачає вибір такого варіанту дій, який забезпечує найвищий рівень їх ефективності.

В практичних розрахунках застосовується поняття ефективність.

Якщо ефективність застосовується в ролі критерію оптимальності рішень якої – небудь проблеми, то вона відображає вищу ефективність можливих її варіантів. В теорії мікроекономіки такий підхід до поняття ефективності застосовується.

Ефективність по сферах застосування розрізняють:

• Загальна;

• Локальна;

• Часткова.

по рівнях матеріального виробництва:

• Народногосподарська;

• Госпрозрахункова.

По об’єктах визначення ефективності:

• Ефективність діючого виробництва;

• Ефективність капіталовкладень;

• Ефективність розвитку нової техніки;

• Ефективність зовнішньоекономічних зв’язків;

• Ефективність охорони навколишнього середовища.

По призначенню та методах розрахунку розрізняють абсолютну та порівняльну ефективність.

Абсолютна економічна ефективність характеризує загальну величину ефекту(віддачі), яка може бути отримана в результаті використання затрат та ресурсів.

Відносна економічна ефективність характеризує економічні переваги одного варіанту порівняно з іншим в найбільш раціональному використанні затрат та ресурсів.

Привизначенні ефективності необхідно встановити критерій.

Критерій – основна ознака, яка характеризує мету рішення задачі.