2.3. Рівновага конкурентної монополістичної фірми в довгостроковому періоді.

У довгостроковому періоді за умов монополістичної конкуренції фірма отримуватиме тільки нормальний прибуток. Це відбуватиметься наступним чином. Якщо фірма отримуватиме економічний прибуток в короткостроковому періоді (рис. 1), то ця галузь буде привабливою для конкурентів. З входженням в галузь нових фірм крива попиту, з якою стикається типова фірма, опуститься і стане більш еластичною, бо кожна фірма буде володіти меншою часткою загального попиту і стикатиметься з більшою кількістю продуктів - близьких замінників. Це призводить до зникнення економічних прибутків. Коли крива попиту дотична до кривої середніх загальних витрат за обсягу виробництва, що максимізує прибуток (рис. 3), фірма покриває свої витрати (отримує нормальний прибуток). Обсяг продукції Qдля фірми - рівноважний обсяг виробництва. Це видно з рис. 3, адже будь-яке відхилення від цього обсягу виробництва спричинить середні загальні витрати, які перевищують ціну продукту і призведуть фірму до збитків.

ATC

MC

P

Р

АС

0

D

MR

Обсяги виробництва Q Q

Рис. 3. Рівновага в довгостроковому періоді

Якщо ж у короткостроковому періоді галузь зазнає збитків (рис.2), то деякі фірми залишають галузь у довгостроковому періоді. Зіткнувшись з меншою кількістю товарів-замінників і більшою часткою сукупного попиту, що на них припадає, фірми, які вижили, виявляють, що збитки зменшуються і поступово поступаються місцем нормальним прибуткам.

Аналізуючи питання про визначення ціни та обсягів виробництва при монополістичній конкуренції, можна зробити висновок, що рівновага виробника ніколи не буде досягнута, якщо ціни дорівнюватимуть граничним витратам, бо рівновага наступає в точці перетину кривої граничних витрат з кривою граничного доходу, тобто коли МС=МR. Оскільки ціна завжди більша за граничний доход, то і в точці рівноваги вона буде більшою, ніж граничні витрати. Для рівноваги фірми при монополістичній конкуренції справедлива така нерівність: Р>МС, що показує, що елемент монополізму, який притаманний монополістичній конкуренції, завжди спричиняє деяке недовикористання ресурсів для виробництва товарів. Якщо ціни на якийсь товар перевищують граничні витрати на його отримання, це свідчить про те, що суспільство оцінює додаткові одиниці цього товару вище, ніж альтернативні товари, які можна було б виробити за тих самих витрат. Отже, монополістична конкуренція не забезпечує оптимального розподілу та використання ресурсів. Навпаки, є багато прикладів недовикористання виробничих потужностей фірмами, орієнтованими на монополістичну конкуренцію.

2.4. Ефективність монополістичної конкуренції

Монополістична конкуренція не здатна забезпечити найвищу ефективність виробництва, коли ціни дорівнюють мінімальним середнім витратам. Адже перетин кривих граничних і середніх витрат припадає на точку мінімуму середніх витрат. Для досягнення максимальної ефективності виробництва необхідно, щоб через цю точку одночасно пройшли криві попиту та граничного доходу. Оскільки вони не збігаються, то досягти найвищої ефективності для монополістичної конкуренції принципово неможливо. Навпаки, як у короткостроковому, так і у довгостроковому періоді ціна вища за мінімальні середні витрати: Р>АТС min. Отже, споживачі завжди змушені платити на ринку монополістичної конкуренції на одиницю продукції більше, ніж це могло б бути на конкурентному ринку.

Для більш глибокого дослідження цього питання порівняємо тривалу рівновагу в монополістично конкурентній галузі з тривалою рівновагою в його конкурентній галузі.

Рис.4. Порівняння рівноваги на ринках з монополістичною та чистою конкуренцією.

Рис.4 демонструє, що в монопольно конкурентній галузі існують два джерела неефективності. По-перше, на відміну від ринку з чистою конкуренцією, ціна рівноваги перевищує граничні витрати, а це означає, що цінність для споживачів додаткових одиниць продукції перевищує вартість цих одиниць. По-друге, монополістично конкурентна фірма функціонує з надлишковою продуктивністю, її рівень виробництва нижчий від того, який мінімізує середні витрати. Вхід нових фірм на ринок зводить прибутки до нуля як на ринку з чистою конкуренцією, так і на ринку з монополістичною конкуренцією.

На ринку з чистою конкуренцією крива попиту на товар - горизонтальна лінія, так що точка нульового прибутку збігається з точкою мінімальних середніх витрат. На ринку з монополістичною конкуренцією крива попиту похило спрямована донизу, так що точка нульового прибутку перебуває зліва від точки мінімальних середніх витрат. Ця надлишкова продуктивність не дає ефекту, оскільки середні витрати можна було б змінити лише за меншої кількості фірм.

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що монополістична конкуренція є соціально небажаною ринковою структурою, яку потрібно регулювати.

Але це не зовсім так. По-перше, на більшості ринків з монополістичною конкуренцією монопольна влада незначна, тому будь-які втрати від монопольної влади також будуть незначними. І, оскільки криві попиту на товари фірми будуть досить еластичними, надлишкова продуктивність буде також незначною. По-друге, монополістична конкуренція створює важливу вигоду - різноманітність товарів. Виграш від різноманітності може бути значним і набагато переважати неефективні витрати, які виникають від кривих попиту, нахилених донизу.