Енерговитрати фізичної активності та рекомендований добовий рівень споживання енергії, ккал

Група	Енерговитрати, % від Q1		Середнє споживання енергії
	Чоловіки	Жінки	Чоловіки	Жінки
	55	55	2450	2000
	75	75	2800	2200
	100	100	3300	2600
	135	135	3850	3050
	160	-	4200	-

Завдання на практичну роботу

1. Обчисліть індивідуальні витрати енергії, використавши масу власного тіла;

2. Обчисліть енерговитрати, якби ви працювали: лікарем, водієм, механіком, металургом (крім дівчат);

3. Порівняйте отримані показники із оптимальними;

4. Підрахуйте раціональне співвідношення між білками, жирами та вуглеводами у ккал і грамах;

5. Підберіть раціональне добове меню у грамах окремих продуктів харчування із наступного переліку (відхилення від оптимальних значень не повинно перевищувати 5 %);

6. Вміст білків, жирів та вуглеводів в основних продуктах харчування, г на 100 г продукту.

№ п.п.	Продукт	Білки	Жири	Вуглеводи
1	Хліб	6,5	1,0	40,0
2	М’ясо (свинина)	15	30	-
3	Рис	7	0,6	77
4	Картопля	2	0,1	20
5	Сир (російський)	25	32	-
6	Цукор	-	-	99
7	Макарони	10	1	75
8	Яблука	0,4	-	12
9	Молоко (коров’яче)	3	3	5
10	Крупа гречана	13	3	68
11	Горіхи	16	67	10
12	Капуста (білокачанна)	2	-	5
13	Сметана 30% жирн.	3	30	3
14	Батон, булка	8	1	52

Практична робота №8 техногенна безпека

Мета: Ознайомитися з небезпеками життєдіяльності у виробничій сфері і побуті та індивідуальним і колективним захистом від різних небезпек.

Навчальні питання:

1. Джерела техногенних небезпек і наслідки їх прояву.

2. Система забезпечення індивідуальної та колективної техногенної безпеки на промислових об`єктах і в побуті.

1. Джерела техногенних небезпек і наслідки їх прояву.

Техногенні небезпеки є наслідком виробничої діяльності людини. Конкретні причини техногенних небезпек:

• низький професійний рівень виробничого персоналу;

• застарілість технічної бази промислових об`єктів;

• помилки, закладені в технічних проектах на етапі їх розробки;

• порушення технологічних процесів у ході виробництва;

• порушення техніки безпеки;

• ін. факти.

Джерела техногенних безпек можна розділити на такі групи:

• джерела механічних небезпек;

• джерела хімічних небезпек;

• джерела енергетичних небезпек.

Механічні небезпеки

а). Всі рухомі об`єкти (процеси) володіють кінетичною енергією

E=mv²/2

Діючи на організм людини у структурі гомосфери, ці об`єкти становлять небезпеку для людей.

б). Є також джерела механічних небезпек, які не мають кінетичної енергії (колючі, ріжучі, виступаючі предмети, слизькі місця тощо).

в). Шум, ультразвук, інфразвук, вібрації.

Шум – діє на центральну нервову систему, може привести до порушення слухового апарату, до травмування. Рівень інтенсивності шуму визначається виразом:

L_j=10 lg (I/I₀), (дБ),

де І – інтенсивність звуку,

І₀=10^-12(Вт/м²) – інтенсивність звуку з частотою 1000 Гц відповідає порогові слуху.

Рівень звукового тиску:

L_p = 20lg(P/P₀), (дБ),

де Р₀=2 · 10^-5 (Па) – звуковий тиск, який відповідає порогові звуку на частоті 1000 Гц.

Допустимі рівні шуму:

• при розумовій роботі – 10-15 дБ

• при виробничих процесах – 50-70 дБ

Верхня межа шуму для лікарень і санаторіїв 35 дБ, для квартир і навчальних приміщень 40 дБ, стадіонів і вокзалів – 60 дБ.

Ультразвук – шкідливо діє на центральну нервову систему, на параметри кровоносної системи, знижує слухову чутливість і ін. Допустимий рівень ультразвукового тиску не повинен перевищувати 110 дБ.

Інфразвук – діє на людину імпульсивно, приводячи до порушення і травмування людини. Поширюється на великій відстані. Частота хвилі 6-8 Гц, яка супроводжується неприємним відчуттям, болем у вухах, нудотою.

Вібрації – дрібні коливання. Шкідливо відображаються на серцево-судинній діяльності і нервовій системі. Особливу небезпеку являють резонансні і навколо резонансні вібрації. Рівень коливання швидкості при вібрації визначається виразом

L_v=10lg(V²/V₀²), (дБ),

де V₀ – опорне значення коливальної швидкості.

V₀ = 5 · 10^-8 (м/с).

Хімічні небезпеки.

До них відносяться сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), бойові отруйні речовини, отрутохімікати, їх елементи і небезпечні параметри. В організм можуть проникати через дихальну систему, шкіру, слизові, шлунково-кишковий тракт. Викликають токсичну дію на організм. За характером дії на людину вони діляться на групи:

• загально-токсичні;

• порушуючі;

• сенсибілізуючі (алергічні);

• канцерогенні (онкологічні);

• мутагенні (зміна спадковості).

Найбільш поширеними в структурі народного господарства є аміак (NH₃), хлор (Cl₂), окис вуглецю (CO), двоокис сірки (SO₂), пестициди, ладони (фреони) тощо.

Для характеристики токсичності вводяться такі показники:

Порогова концентрація – це така концентрація хімічно-небезпечних речовин в повітрі (г/м³), при якій проявляються перші ознаки ураження. Працездатність не втрачається.

Границя витривалості – це мінімальна концентрація хімічної небезпеки, яку людина може витримати без стійкого пораження (г/м³).

Токсодоза враховує фактор часу при токсичній дії

Д = С ·t (г·хв/м³),

де С – концентрація СДОР (г/м³),

t – час, хв.

Гранично допустима концентрація (ГДК) – це така концентрація шкідливих хімічних речовин у робочій зоні об`єкта, яка не викликає професійних захворювань.

Уражуюча концентрація (УК) – це така концентрація отруйних речовин, при якій пошкоджуються окремі органи.

Смертельна концентрація (СК) – це така концентрація отруйних речовин, яка призводить до смерті.

Енергетичні небезпеки.

До них відносяться: вибухи, пожежі, іонізуючі випромінювання, електромагнітні поля та ін.

Вибух – це процес майже раптового перетворення одного виду енергії в другий.

Вони бувають: хімічні, ядерні, електромагнітні і механічні.

Хімічні вибухи. В їх основі лежать хімічні перетворення (процеси окислення) на атомному і молекулярному рівнях. Вони бувають тепловими і детонаційними.

Суть теплового вибуху полягає в тому, що внаслідок хімічної дії між хімічними компонентами виділяється теплова енергія, яка не встигає розсіятись в оточуюче середовище. Вона, акумулюючись в замкненому об`ємі, приводить до вибуху.

Прикладом може бути, той факт, коли у 1984 році, в Індії (м. Бхопал) пройшов тепловий вибух метилизоціаніта. Загинуло, страждало, потрапило в медичні заклади 128 тис. чоловік.

Детонаційний вибух характеризується поетапним перетворенням хімічної енергії вибухової речовини (або суміші) в інші види енергії: енергію тиску, теплову і кінетичну енергію продуктів вибуху. При цьому утворюється повітряна ударна хвиля, яка є основним фактором небезпеки для людини і середовища проживання.

Ядерні вибухи – використовується внутрішньоядерна енергія при розщепленні важких ядер Уран-235, 233, 238, Плутонія-239 і ін.

Термоядерні вибухи засновані на принципі з`єднання легких хімічних елементів дейтерію і тритію. Синтез іде при високій температурі (T_c>10⁶ град). Основними видами небезпек при ядерних і термоядерних вибухах є:

• масова смертність людей, тварин і рослин;

• руйнування, затоплення, пожежі;

• забруднення оточуючого середовища радіоактивними речовинами.

Механічні вибухи – це процес перетворення кінетичної енергії (або енергії тиску) в інші види енергії. Прикладом механічного вибуху є Тунгуський метеорит 30.06.1908року. Елементами небезпеки при таких вибухах є жертви людей, загибель тваринного і рослинного світу на великих територіях.

Пожежі – це неконтрольоване горіння об`єктів, житлових будинків, лісових і торф`яних масивів та інших матеріальних цінностей.

Факторами небезпеки для людини є:

• токсична дія продуктів згоряння (СО, СО₂, СН, Н₃ і ін.);

• теплова дія, яка приводить до опіків різного ступеня;

• знищення матеріальних цінностей.

Іонізуюче випромінювання – це потік α, β, γ, η, які проходять при радіоактивних розпадах ядер важких металів.

Електромагнітні поля (ЕМП) – це особлива форма матерії, що виникає внаслідок виробничої діяльності людей. Електромагнітні хвилі можуть існувати у вигляді випромінювань, які переміщуються у просторі зі швидкістю світла (С). Довжина електромагнітної хвилі λ, частота (f) і швидкість світла пов`язані наступним співвідношенням:

С = λ · f.

Біологічна дія ЕМП на організм людини недостатньо вивчена. Передбачають, що ЕМП приводить до іонізації атомів і молекул організму, що може приводити до утворення іонних струмів і, як наслідок, підвищення температури тіла людини. Доведено, що ЕМП викликає гальмування рефлексів, пониження артеріального тиску (гіпотонія), сповільнення скорочення серця, зміна складу крові системи в сторону збільшення лейкоцитів, катаракту і ін. Певну небезпеку становлять для людини лінії електропередач, під якими напруженість електричного поля дуже невелика (до 15 КВ/м).