- •Поняття про зміст, структуру та основні прояви синдрому «професійного вигорання» у менеджерів і персоналу організацій (інформаційно-смисловий компонент технології)
- •Таблиця 8.1. Рівень розвитку компонентів синдрому «професійного вигорання»
- •Методики для діагностики синдрому «професійного вигорання» в організаціях
- •Рівні «вигорання»
- •Індивідуальна та групова програми для профілактики і подолання синдрому «професійного вигорання» в організаціях
- •Індивідуальна програма профілактики та подолання синдрому «професійного вигорання» у менеджерів і персоналу організацій
- •Групова програма профілактики та подолання синдрому «професійного вигорання» в організаціях
- •Тема 1. «Сутність та природа стресу. Причини виникнення професійного стресу в організаціях»:
- •Тема 2. «Синдром «професійного вигорання» менеджерів і персоналу організацій»:
- •Тема 3. «Зміст та структура технології профілактики та подолання синдрому «професійного вигорання» в організаціях»:
- •Тема 4. «Подолання синдрому «професійного вигорання» у менеджерів та працівників організацій: індивідуальна технологія»:
- •Тема 5. «Профілактика синдрому «професійного вигорання» у менеджерів та працівників організацій: індивідуальна технологія»:
- •Тема 6. «Гендерні аспекти технології профілактики та подолання синдрому «професійного вигорання» у вчителів»:
Таблиця 8.1. Рівень розвитку компонентів синдрому «професійного вигорання»
|
Компоненти синдрому «професійного вигорання» |
Рівні розвитку компонентів синдрому «професійного вигорання», % від загальної кількості опитаних | ||
|
Низький |
Середній |
Високий | |
|
Напруження |
51,4 |
35,4 |
13,2 |
|
Резистенція |
19,1 |
43,4 |
37,5 |
|
Виснаження |
57,9 |
30,5 |
11,6 |
Такий висновок підкріплюється й даними про розвиток у вчителів окремих симптомів «професійного вигорання» (табл. 8.2). Дані дослідження свідчать, що у педагогів у синдромі «професійного вигорання» домінують симптоми другого компонента — резистенції. Якщо проранжирувати симптоми «професійного вигорання» за частотою виникнення, то перше місце посяде «неадекватне вибіркове емоційне реагування» (у 53,0 % опитаних воно сформоване); друге — «редукція професійних обов'язків» (44,2 % опитаних); третє — «розширення сфери економії емоцій» (32,6 %), четверте - «переживання психотравмуючих обставин» (31,5 %); п'яте — «емоційно-моральна дезорієнтація» (31,3 %).
Таблиця 8.2. Особливості прояву симптомів «професійного вигорання»
|
Симптоми «професійного вигорання» |
Кількість опитаних, % |
|
Неадекватне вибіркове емоційне реагування (симптом другого компонента синдрому — «резистенції») |
53,0 |
|
Редукція професійних обов'язків (симптом другого компонента синдрому — «резистенції») |
44,2 |
|
Розширення сфери економії емоцій (симптом другого компонента синдрому — «резистенції») |
32,6 |
|
Переживання психотравмуючих обставин (симптом першого компонента синдрому — «напруження») |
31,5 |
|
Емоційно-моральна дезорієнтація (симптом другого компонента синдрому — «резистенції») |
31,3 |
|
Психосоматичні та психовегетативні порушення (симптом третього компонента синдрому — «виснаження») |
28,2 |
|
Тривога й депресія (симптом першого компонента синдрому — «напруження») |
25,8 |
|
Особистісне відчуження (деперсоналізація) (симптом третього компонента синдрому — «виснаження») |
14,7 |
|
Емоційний дефіцит (симптом третього компонента синдрому — «виснаження») |
14,2 |
|
Незадоволеність собою (симптом першого компонента синдрому — «напруження») |
11,9 |
|
Емоційне відчуження (симптом третього компонента синдрому — «виснаження») |
10,9 |
|
«Загнаність у кут» (симптом першого компонента синдрому — «напруження») |
9,6 |
Отже, такі дані дають можливість розкрити сутність поведінкових реакцій педагогів при виникненні синдрому. Переважна більшість опитаних педагогів, на думку авторів, схильна до такої захисної реакції, як «економія емоцій», що позначається на стосунках з оточенням, може призводити до неадекватних емоційних реакцій, а також провокує редукцію професійних обов'язків. Встановлено також, що на прояви синдрому «професійного вигорання» суттєво впливають такі чинники: вік, стать, професійний стаж, сімейний статус респондентів, а також наявність та кількість дітей в сім'ї.
На думку авторів, для реального відображення міри вираженості синдрому «професійного вигорання» в організаціях доцільним є проведення організаційними психологами спеціальних прикладних досліджень в контексті реалізації «стабільної» моделі діяльності психологічної служби (див. розділ 3 частина 1). Це допоможе завчасно розробити спеціальні індивідуальні та групові програми профілактики і подолання синдрому, забезпечити орієнтацію діяльності організації не лишена своєчасне та ефективне виконання виробничих завдань, а й створення комфортних умов для роботи, задоволення потреб менеджерів і працівників організацій (див. розділ 1 частина 1). Для здійснення таких досліджень організаційним психологам необхідно мати в своєму арсеналі низку діагностичних методик, які будуть наведені у наступному підрозділі.