Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
наповнення ПЗ / синдрои професійного вигорання.doc
Скачиваний:
78
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
573.44 Кб
Скачать

Таблиця 8.1. Рівень розвитку компонентів синдрому «професійного вигорання»

Компоненти синд­рому «професійно­го вигорання»

Рівні розвитку компонентів синдрому «професійного виго­рання», % від загальної кількості опитаних

Низький

Середній

Високий

Напруження

51,4

35,4

13,2

Резистенція

19,1

43,4

37,5

Виснаження

57,9

30,5

11,6

Такий висновок підкріплюється й даними про розвиток у вчителів окремих симптомів «професійного вигорання» (табл. 8.2). Дані дослідження свідчать, що у педагогів у синдромі «професійного вигорання» домінують симптоми другого компонента — резистенції. Якщо проранжирувати симптоми «професійного виго­рання» за частотою виникнення, то перше місце посяде «неадекватне вибіркове емоційне реагування» (у 53,0 % опитаних воно сформоване); друге — «редукція професійних обов'язків» (44,2 % опитаних); третє — «розширення сфери економії емоцій» (32,6 %), четверте - «переживання психотравмуючих обставин» (31,5 %); п'яте — «емоційно-моральна дезорієнтація» (31,3 %).

Таблиця 8.2. Особливості прояву симптомів «професійного вигорання»

Симптоми «професійного вигорання»

Кількість опитаних, %

Неадекватне вибіркове емоційне реагування

(симптом другого компонента синдрому — «резистенції»)

53,0

Редукція професійних обов'язків

(симптом другого компонента синдрому — «резистенції»)

44,2

Розширення сфери економії емоцій

(симптом другого компонента синдрому — «резистенції»)

32,6

Переживання психотравмуючих обставин

(симптом першого компонента синдрому — «напруження»)

31,5

Емоційно-моральна дезорієнтація

(симптом другого компонента синдрому — «резистенції»)

31,3

Психосоматичні та психовегетативні порушення

(симптом третього компонента синдрому — «виснаження»)

28,2

Тривога й депресія

(симптом першого компонента синдрому — «напруження»)

25,8

Особистісне відчуження (деперсоналізація)

(симптом третього компонента синдрому — «виснаження»)

14,7

Емоційний дефіцит

(симптом третього компонента синдрому — «виснаження»)

14,2

Незадоволеність собою

(симптом першого компонента синдрому — «напруження»)

11,9

Емоційне відчуження

(симптом третього компонента синдрому — «виснаження»)

10,9

«Загнаність у кут»

(симптом першого компонента синдрому — «напруження»)

9,6

Отже, такі дані дають можливість розкрити сутність поведінкових реакцій пе­дагогів при виникненні синдрому. Переважна більшість опитаних педагогів, на думку авторів, схильна до такої захисної реакції, як «економія емоцій», що позна­чається на стосунках з оточенням, може призводити до неадекватних емоційних реакцій, а також провокує редукцію професійних обов'язків. Встановлено також, що на прояви синдрому «професійного вигорання» суттєво впливають такі чинники: вік, стать, професійний стаж, сімейний статус респондентів, а також наявність та кількість дітей в сім'ї.

На думку авторів, для реального відображення міри вираженості синдрому «про­фесійного вигорання» в організаціях доцільним є проведення організаційними психологами спеціальних прикладних досліджень в контексті реалізації «стабіль­ної» моделі діяльності психологічної служби (див. розділ 3 частина 1). Це допомо­же завчасно розробити спеціальні індивідуальні та групові програми профілакти­ки і подолання синдрому, забезпечити орієнтацію діяльності організації не лишена своєчасне та ефективне виконання виробничих завдань, а й створення ком­фортних умов для роботи, задоволення потреб менеджерів і працівників організацій (див. розділ 1 частина 1). Для здійснення таких досліджень організаційним психологам необхідно мати в своєму арсеналі низку діагностичних методик, які будуть наведені у наступному підрозділі.