практик з псих упр перс_1 / література / ekon_pidpr

Найдієвішою формою наведеної системи є участь у власності акці онерних підприємств з реалізацією частини акцій робітникам цього підприємства. Світовий досвід показує, що найефективнішими є фір ми, в яких робітник, керівник та власник об'єднані в одній постаті. Такий підхід в умовах України, на наш погляд, сприятиме подоланню віддалення персоналу від результатів його праці.

Оскільки споживчим мінімумом не забезпечено більшість персо налу, необхідно підвищити соціальні гарантії щодо страхування, пен сійного забезпечення окремих категорій працюючих за рахунок внут рішніх можливостей підприємства.

Майбутнє систем мотивації праці пов'язане зі зверненням до сти мулів вищого рівня, які залежать від умов самореалізації особи та збагачення її праці. Перспективним щодо цього є подальше розши рення поєднання професій, поступовий перехід до керівництва нап рямками діяльності через ради на підприємстві, зокрема економічну та науково технічну, збільшення їхньої ролі в керівництві підприємс твом, всебічний особистий розвиток працюючих.

При цьому зауважимо, що значення мотиваційних елементів усіх груп не зменшує значення елементів, котрі пов'язані з оплатою праці робітників.

Оплата праці — це заробіток, виражений, як правило, у грошово му вигляді, який роботодавець виплачує робітнику за виконану ним роботу або надані послуги.

Основні характеристики оплати праці наведено на рис. 2.

Оплата праці

Функції

Структура

Тарифна система

Відтворю

Основна

Тарифно кваліфіка

вальна

Додаткова

ційні довідники робіт

Стимулю

Інші заохо

і професій робітників

юча

чувальні

Кваліфікаційні довід

Соціальна

та компен

ники посад керівни

Регулю

саційні

ків, спеціалістів і

службовців

юча

виплати

Тарифні сітки

Ставки і схеми поса

дових окладів

Рис. 2. Основні характеристики оплати праці

Форми

Погодинна

Відрядна

Контрактна (безтариф на)

Заохочу вальні сис теми

Нетрадицій ні системи

241

Розмір оплати праці залежить від складності та умов роботи, що виконується, професійно ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Заробітна плата згідно із Законом України “Про оплату праці” складається з основної та додаткової заробітної плати.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу від повідно до встановлених норм праці (часу, виробітку, обслуговуван ня, посадових обов'язків).

Додаткова заробітна плата — винагорода за працю переважно за встановлені норми, за трудові успіхи і винахідливість та особливі умови праці. Вона складається з доплат, надбавок, гарантійних та компенсаційних виплат, що передбачені чинним законодавством, а також з премій, пов'язаних з виконанням виробничих завдань та функцій.

Крім основної та додаткової заробітної плати існують інші за охочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагороди за результатами роботи за рік, премії за спеці альними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені чинним законодавством або які здійснюються у розмірах, що перевищують встановлені норми.

Організація оплати праці на підприємстві здійснюється за допо могою тарифної системи. Вона являє собою сукупність нормативів, що регулюють основну частину заробітної плати робітників та службовців, і відображає поділ працівників за професіями, спеці альностями та кваліфікацією. Крім того, тарифна система є осно вою для встановлення правильного співвідношення між темпами зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати пра цівників. За її допомогою визначається необхідна кількість праців ників відповідної кваліфікації чи спеціальності, а також регулю ється співвідношення заробітної плати різних категорій працюю чих.

На підприємствах як виробничої, так і невиробничої сфери вико ристовують різні форми оплати праці, головні з них:

•погодинна (оплата за годину робочого часу);

•відрядна (оплата за виконаний обсяг роботи).

Використання тієї чи іншої форми оплати праці залежить від кон кретних умов виробництва.

Кожна з форм оплати праці має свої системи (рис. 3).

242

Форми		Оплата праці		Системи

Індивідуальна Пряма відрядна Непряма відрядна

Відрядна

Відрядно преміальна

Відрядно прогресивна

Акордна

Бригадна (колективна) Акордно преміальна

				Проста погодинна
				Погодинно преміальна
	Погодинна			За посадовими окладами
				Індивідуальна
				Колективна
				Система оплати праці з
				використанням коефіцієнта
				вартості праці
				Експертна система оцінки
	Безтарифна
				“Пайова” система
				Комісійна система
				Ставка трудової винагороди
				Системи “плаваючих” окладів

Рис. 3. Форми й основні системи оплати праці

Погодинна форма оплати передбачає оплату праці залежно від кількості відпрацьованих годин і рівня кваліфікації. Вона використо вується у тих випадках, коли від робітника не залежать кількісні по казники (тобто виробіток визначається технологією), а головною є висока якість продукції. Наприклад, автоматизовані процеси, поточ ні лінії з вимушеним ритмом, експериментальні роботи, випробуван ня і контроль за якістю продукції, ремонтні роботи і т. ін.

243

Загальна формула погодинної оплати праці має такий вигляд:

					Додаткова		Премія за
	Загальна		Основна заробітна
					заробітна плата		основні
	сума	=	плата за	+		+
					за умови праці		результати
	заробітної		відпрацьований
					(доплати та		господарської
	плати		час (оклад, ставка)
					надбавки)		діяльності

А так складається загальний заробіток штатного службовця, інже нерно технічного працівника або керівника підприємства:

					Винагорода		Премія за
	Загальний	=	Посадовий	+		+
					за кінцевий		місяць або
	заробіток		оклад
					результат		квартал

За простої погодинної системи оплати праці місячна заробітна

плата визначається за формулою.
Зпм = Тф Сг ,	(1)
де Тф — фактично відпрацьований за місяць час;

Сг — годинна тарифна ставка за розрядом робітника.

За погодинно преміальної системи заробітна плата нараховується

за формулою.
Зпп = Зп + П ,	(2)

де Зп — тарифна заробітна плата при погодинній формі оплати пра ці, що розрахована за формулою простої погодинної системи оплати праці;

П — преміальні виплати.

Премія — це особлива форма винагороди за творчі успіхи в робо ті, за виконання завдань особливого значення, а не звичайна добавка до заробітної плати.

Преміальні виплати нараховуються, як правило, у відсотках до та рифної ставки і залежать від досягнення певних якісних показників у роботі.

Відрядна форма оплати праці безпосередньо залежить від кількіс них результатів. При цьому за кожну одиницю продукції встановлю ється певний розмір оплати — відрядна розцінка.

244

За прямої відрядної системи заробіток працівника (Зпв) розрахову ється шляхом множення кількості виробленої продукції (Q) на роз цінку за одиницю продукції (Р):

Зпв = Q Р . (3) За непрямої відрядної системи заробіток працівника залежить не

від його особистого виробітку, а від результатів роботи працівників, що ним обслуговуються. Вона застосовується для наладчиків, ремон тників, кранівників.

За відрядноAпреміальної системи заробіток працівника (Зпв) скла дається з відрядного заробітку та премії (П) за досягнення певних ре зультатів, що заохочуються.

Останнім часом деякі економісти для оплати праці у бригадах ви користовують окрему форму оплати праці, хоча вона передбачає зас тосування як відрядної, так і погодинної форм заробітної плати. Особливість її застосування пов'язана з тим, що в кінцевих результа тах роботи зацікавлені всі члени бригади. Але оскільки в переважній більшості випадків у бригадах застосовується відрядна форма опла ти, то її вважають різновидом відрядної форми. Приклад розподілу заробітної плати між членами бригади наведено в табл. 2.

						Таблиця 2
	Розподіл заробітної плати між членами бригади
		Розряд	Годинна	Відпрацьова		Фактична
	П. І. Б.		тарифна		КТУ	заробітна
		робітника		ний час, год
			ставка, грн.			плата, грн.
	Іванов А. М.	VI	1,76	176	1,2	371,71
	Петров А. С.	V	1,56	180	1,0	280,80
	Кривошеєв С. Д.	IV	1,35	160	1,1	237,60
	...
	Разом по бригаді	—	66,4	3460	12,0	4857,20
	чисельністю 10 чол.
	Середнє значення	—	14,58	346	1,2	485,72
	по бригаді

Контрольні запитання та завдання

1.Що таке продуктивність праці?

2.Назвіть відомі вам методи вимірювання продуктивності праці.

3.Які основні функції заробітної плати?

245

4.Дайте класифікацію форм і систем оплати праці.

5.Поясніть існуючі види мотивації.

6.Що слід розуміти під мотивацією за статусом (рангом)?

7.Визначте дві групи методів мотивації оцінки результативності діяль ності персоналу.

8.Що являє собою тарифна система і яке її значення в організації заробіт ної плати?

Список використаної та рекомендованої літератури

1.Закон України “Про оплату праці” із змінами та доповненнями № 20/97 ВР від 23 січня 1997 р., № 1766 III від 1 червня 2000 р., №2056 III від 19 жов тня 2000 р.

2.Економіка фірми: Підруч. — К.: НБУ, 1998.

3.Завіновська Г. Т. Економіка праці. — К.: КНЕУ, 2000.

4.Калина А. В. Организация и оплата труда в условиях рынка. — К., МАУП, 2000.

5.Калина А. В. Економіка праці. — К.: МАУП, 2004.

6.Колот А. М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу. — К.: КНЕУ, 1998.

7.Колот А. М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконален ня. — К., 1997.

8.Микроэкономика / Сост. В. Ф. Максимова. — М., 1997.

9.Слезингер Г. Э. Труд в условиях рыночной экономики. — М., 1996.

Розділ 13

ВИТРАТИ ПІДПРИЄМСТВА. СОБІВАРТІСТЬ ПРОДУКЦІЇ

1. Загальна характеристика видів витрат підприємства

Діяльність підприємств будь якої форми власності супроводжу ється різними видами витрат (матеріальних, нематеріальних, грошо вих, трудових ресурсів), які пов'язані з простим та розширеним від творенням основних та оборотних коштів, виробництвом і реалізаці єю продукції, наданням послуг, виконанням робіт, соціальним роз витком колективу тощо.

Розрізняють витрати, пов'язані з операційною, інвестиційною та фінансовою діяльністю підприємства.

Витрати, що зумовлені основним видом діяльності підприємства

(виробництвом продукції, наданням послуг, виконанням робіт), або такі, що забезпечують її здійснення, називаються операційними.

Витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю здійснюються під час довгострокового вкладання підприємством капіталу для отри мання прибутку (капітальне будівництво, розширення та розвиток виробництва, придбання довгострокових цінних паперів тощо).

Витрати, пов'язані з фінансовою діяльністю, підприємство несе під час сплати відсотків за отримані від інших юридичних та фізич них осіб фінансові кошти у вигляді кредитів та позик при первинно му розміщенні на ринку цінних паперів акцій, облігацій власної емі сії та ін.

Найбільшу питому вагу у всіх витратах підприємства займають операційні витрати (рис. 1). За функціями їх поділяють на витрати виробництва, витрати управління (адміністративні витрати), витра ти на збут, інші операційні витрати.

247

		Витрати підприємства
	Операційні витрати	Витрати, пов'язані	Витрати, пов'язані
		з інвестиційною діяльністю	з фінансовою діяльністю
	Витрати на	Капітальне	Кредити
	виробництво	будівництво
	Адміністративні	Розширення та	Позики
	витрати	розвиток будівництва
	Витрати на збут	Придбання
		довгострокових
	Інші операційні	цінних паперів
	витрати

Рис. 1. Класифікація видів витрат підприємства

Операційні витрати підприємства, відповідно до їх економічного змісту, групуються за такими загальноприйнятими економічними елементами:

•матеріальні витрати;

•витрати на оплату праці;

•відрахування на соціальні потреби;

•амортизаційні відрахування;

•інші витрати.

2.Класифікація витрат підприємства

Класифікацію витрат за різними ознаками подано на рис. 2.

Для визначення фінансового результату діяльності підприємства

операційні витрати класифікуються на закінчені (спожиті) та неза кінчені; витрати на продукцію та витрати періоду; прямі та непрямі; основні та накладні. На практиці не всі витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом. Тому розрізняють витрати, що можуть бу ти віднесені на продукцію, та витрати періоду.

Витрати на продукцію — витрати, що безпосередньо пов'язані з ви робництвом продукції. Це витрачена сировина і матеріали, заробітна плата з нарахуваннями на неї, амортизація виробничого обладнання.

248

Класифікація операційних витрат для визначення фінансового результату

Закінчені

Витрати на продукцію

Прямі

Основні

та незакінчені

та витрати періоду

та непрямі

та накладні

Класифікація операційних витрат для планування, аналізу та обґрунтування прийняття економічних рішень

Релевантні

Одноелементні

Постійні

Маргінальні

та нерелевантні

та комплексні

та змінні

та середні

Класифікація операційних витрат з точки зору можливості контролю за їх рівнем

	Контрольовані				Неконтрольовані

Рис. 2. Різновиди класифікації операційних витрат підприємства

До витрат періоду належать такі, що безпосередньо не належать до виробництва і розглядаються як витрати того періоду, в якому во ни були здійснені. Це витрати на управління, маркетинг, досліджен ня та ін., тобто всі операційні витрати, крім витрат на виробництво.

За способом віднесення на окремі види продукції витрати поділя ються на прямі та непрямі.

Прямі витрати безпосередньо пов'язані з виготовленням конкретA ного виду продукції і можуть бути прямо віднесені на одиницю про дукції. Якщо на підприємстві виробляється один вид продукції, то всі його витрати на її виробництво є прямими. Коли ж виробляється де кілька видів продукції, то є такі витрати, які неможливо прямо від нести до виробництва якогось одного виду продукції. Ці витрати на зивають непрямими.

Виробничі витрати традиційно поділяють на основні та накладні. Основні витрати — це сукупність прямих витрат на виробництво продукції. Основні витрати охоплюють три групи витрат: прямі мате ріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та інші прямі витрати.

249

До прямих матеріальних витрат належить вартість витрачених матеріалів, які стали частиною готової продукції та можуть бути пря мо віднесені до певного виробу. Наприклад, вартість витрачених до шок під час виготовлення меблів.

Прямі витрати на оплату праці включають заробітну плату робіт ників, які безпосередньо зайняті у виробництві продукції. Витрати на оплату праці інших категорій працівників, які забезпечують або обс луговують виробничий процес, входять до складу виробничих нак ладних витрат.

Інші прямі витрати — всі інші прямі витрати, крім прямих матері альних витрат та прямих витрат на оплату праці. Наприклад, аморти зація або платежі за оренду спеціального виробничого обладнання, нарахування на заробітну плату робітників, безпосередньо зайнятих у виробництві продукції (відрахування на соціальні потреби).

Виробничі накладні витрати — витрати, пов'язані з процесом ви робництва, які не можуть бути віднесені прямо до певного виду виро бу. До них належать витрати матеріалів, витрати на утримання, ре монт і амортизацію приміщень виробничих цехів, витрачена з техно логічною метою енергія та ін.

Виробничі накладні витрати розподіляються між видами виробів пропорційно обраної бази (кількість продукції, кількість годин робо ти основних робітників, машино години, прямі витрати на оплату праці, прямі матеріальні витрати, основні витрати), на основі якої об числюється ставка розподілу накладних витрат. Ставка розподілу накладних витрат (Кнв) — це відношення суми накладних витрат до загальної величини бази їх розподілу. Такою базою можуть бути об рані:

	Кнв =	НВ	,	(1)
		Б

де НВ — загальна сума накладних витрат (гр. од.); Б — загальна сума показника, обраного як база (кількість штук, го

дин, машино годин, гр. од.).

Сума накладних витрат, яка належить до певного виду продукції (НВпрод), визначається за формулою

НВпрод = Бпрод Кнв ,

(2)

де Бпрод — показник, обраний як база, що належить до певного виду продукції.

250