практик з псих упр перс_1 / література / ekon_pidpr

отриманих протягом періоду експлуатації об'єкта інвестування, та сумою початкових інвестицій:

ЧТВ = ТВ–ПІ, (8) де ТВ — теперішня вартість грошового потоку (гр. од.);

ПІ — початкові інвестиції (гр. од.).

Якщо чиста теперішня вартість проекту перевищує нульове зна чення, проект має бути схвалений як прибутковий, якщо ж він має від'ємне значення або дорівнює нулю — проект слід відхилити, ос кільки його реалізація завдасть збитків або не принесе підприємству додаткового доходу на вкладений капітал.

Розглянемо на прикладі розрахунок цієї характеристики.

Задача

Перед менеджером постала проблема вибору одного з двох альтернатив них інвестиційних проектів. Перший проект передбачає початкові інвестиції в обсязі 120 тис. грн, другий — 165 тис. грн.

Від реалізації першого проекту очікується отримання таких грошових потоків: 1 й рік — 30 тис. грн, 2 й рік — 60 тис. грн, 3 й рік — 70 тис. грн, 4 й рік — 50 тис. грн.

Від реалізації другого проекту очікується надходження постійних річних грошових потоків в розмірі 50 тис. грн.

Для дисконтування сум грошових потоків від реалізації проектів ставки дис конту становлять відповідно: для першого проекту — 10 %, для другого — 12 %.

На підставі обчислення показника чистої теперішньої вартості проекту дайте рекомендації менеджеру щодо вибору проекту.

Рішення

1. Обчислення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків від реа лізації проектів:

ГП дисконтований = ГПі (1 : (1 + r)t); ТВ = ΣГП дисконтовані.

Проект А

1 й рік : ГП1 (дисконтований) = 30 • (1:(1 + 0,1)) = 27,3 (тис. грн.); 2 й рік : ГП2 (дисконтований) = 60 • (1:(1 + 0,1)2) = 49,6 (тис. грн.); 3 й рік : ГП3 (дисконтований) = 70 • (1:(1 + 0,1)3) = 52.6 (тис. грн.); 4 й рік : ГП4 (дисконтований) = 50 • (1:(1 + 0,1)4) = 34,1 (тис. грн.);

ТВ = 27,3 + 49,6 +52.6 +34,1 = 163,36 (тис. грн.).

Проект Б

1 й рік: ГП1 (дисконтований) = 50 • (1:(1 + 0,12)) = 44,6 (тис. грн.); 2 й рік: ГП2 (дисконтований) = 50 • (1:(1 + 0,12)2) = 39,8 (тис. грн.);

131

3 й рік: ГП3 (дисконтований) = 50 • (1:(1 + 0,12)3) = 35,6 (тис. грн.); 4 й рік: ГП4 (дисконтований) = 50 • (1:(1 + 0,12)4) = 31,8 (тис. грн.); 5 й рік: ГП5 (дисконтований) = 50 • (1:(1 + 0,12)5) = 28,4 (тис. грн.); 6 й рік: ГП6 (дисконтований) = 50 • (1:(1 + 0,12)6) = 25,3 (тис. грн.);

ТВ = 44,6 + 39,8 +35.6 +31,8 +28,4 +25,3 =205,5 (тис. грн.).

2. Обчислення чистої теперішньої вартості проектів: ЧТВ = ТВ — ПІ.

Проект А

ЧТВ = 163,36 — 120,0 = 43,36 (тис. грн.).

Проект Б

ЧТВ = 205,5 — 165,0 = 40,5 (тис. грн.).

Від реалізації як першого, так і другого проекту підприємство ма тиме ефект, оскільки їх чиста теперішня вартість має позитивне зна чення. Однак у разі порівняння цього ефекту видно, що для підпри ємства вигіднішою є реалізація першого проекту, оскільки за ним більшим є значення чистої теперішньої вартості. Саме його вибір і можна рекомендувати менеджеру.

Інша характеристика інвестиційного проекту — індекс прибуткоA вості — загалом дуже близька до показника чистої теперішньої вар тості. Індекс прибутковості порівнює теперішню вартість майбутніх грошових потоків з початковими інвестиціями:

	ТВ
ІП =	ПІ .	(9)

Проект, що має індекс прибутковості більший за одиницю, схва люється як прибутковий, а менший за одиницю — відхиляється.

Задача

За умов попереднього прикладу розрахувати індекс прибутковості проек тів і обрати найпривабливіший.

Рішення

Розрахунок індексу прибутковості:

ТВ

ІП =		.

ПІ

Проект А: ІП = 163,36 : 120,0 = 1,361. Проект Б: ІП = 205,5 : 165,0 = 1,245.

Порівняння проектів за значеннями індексу прибутковості свід чить, що проект А є ефективнішим.

132

Показник терміну окупності інвестицій дає змогу обчислити тривалість періоду, за якого будуть відшкодовані початкові інвес тиції. Термін окупності визначається як відношення початкових інвестицій до середньорічної величини дисконтованих грошових потоків:

	ПІ
Ток=		,	(10)
	ГП(дисконтовані)

де Ток — термін окупності (роки); ПІ — початкові інвестиції (гр. од.);

ГП(дисконтовані) — середньорічна величина дисконтованих грошо вих потоків.

Середньорічну величину дисконтованих грошових потоків можна визначити так:

ГП(дисконтовані) =	ТВ	,	(11)
	Текспл

де ТВ — теперішня вартість проекту (гр. од.); Текспл — термін експлуатації об'єкта інвестування, впродовж якого

очікується надходження грошових потоків (роки).

Задача

За умов попереднього прикладу визначити термін окупності проектів.

Рішення

1. Визначення середньорічної величини дисконтованих грошових потоків:

ГП(дисконтовані) =	ТВ	(12)
	.

Текспл

Проект А: ГП(дисконтовані) = 163,36 : 4 роки = 40,84 (тис. грн.). Проект Б: ГП(дисконтовані) = 205,5 : 6 років = 34,25 (тис. грн.). 2. Визначення терміну окупності (за формулою (10)):

Проект А: 120,0 : 40,84 = 2,94 (роки). Проект Б: 165,0 : 34,25 = 4,82 (роки).

Порівняння проектів за терміном окупності свідчить, що кошти, вкладені у проект А, відшкодовуватимуться швидше, а отже, і ризик першого проекту менший.

Внутрішня ставка доходності характеризує рівень прибутковості здійснених інвестицій. Внутрішня ставка доходу дорівнює дискон тній ставці, за якої чиста теперішня вартість проекту дорівнює нулю. Це може бути записано у такий спосіб:

133

1
ΣГПt (1+d)t–1) – ПІ = 0 ,	(13)

де ГП — грошові потоки за рік (гр. од.);

d — дисконтна ставка (внутрішня ставка доходу); t — період (роки);

ПІ — початкові інвестиції (гр. од.).

Для схвалення рішення про прийнятність проекту внутрішня ставка доходу порівнюється з необхідною ставкою доходності діяльності під приємства, яка визначається виходячи з вартості залучення капіталу та ступеня ризику проекту. Якщо значення внутрішньої ставки доходу бу де вищим за необхідну ставку, то проект схвалюється як прибутковий.

Задача

За умов попереднього прикладу обрати найпривабливіший проект щодо внутрішньої ставки доходу, якщо необхідна ставка доходу становить 6 %.

Рішення

1. Обчислимо дисконтну ставку, за якої сума дисконтованих проектів дорівнюватиме сумі початкових інвестицій (за формулою (13)):

T			1
ΣГПt						= ПІ ,
			t–1
t=1		(1+d)
	t–1		ΣГПt			4–1		177,51
1+d =					=					= 1,109; d= 10,9% ,
			ПІ					130

1+d = 6–1 213,77 = 1,04; d= 4 % . 175

Таким чином, внутрішня ставка проекту Б нижча за необхідний її рівень (4 % < 6 %). Це означає, що реалізація проекту не дасть змогу підприємству покрити всі витрати, пов'язані з фінансуванням його реалізації, тобто порушить фінансову незалежність підприємства. Проект А не тільки дасть змогу покрити всі необхідні витрати, пов'язані з фінансуванням його реалізації, а й отримати прибуток.

5. Фінансові інвестиції та оцінка їх ефективності

Фінансові інвестиції підприємства нерозривно пов'язані з функціо нуванням фінансового ринку, основні завдання якого — акумулюван ня та ефективне розміщення фінансових ресурсів у галузях економіки.

134

У процесі господарювання в одних суб'єктів часом виникає потре ба в додаткових коштах для розширення їх діяльності, водночас в ін ших накопичуються певні заощадження, які можуть бути використа ні для інвестицій. Обидві сторони зустрічаються на фінансовому ринку, де і відбувається перелив капіталів. Іншими словами, фінансо вий ринок можна розуміти як грошові відносини, що складаються у процесі купівлі продажу фінансових активів під впливом попиту та пропозиції на позичковий капітал, рух якого втілюється у цінних па перах.

Фінансовий ринок охоплює грошовий ринок та ринок капіталів. На грошовому ринку відбувається обіг готівкових коштів та корот

кострокових цінних паперів (векселів, чеків тощо).

Ринок капіталів складається з ринку позичкового капіталу (корот ко та довгострокових банківських кредитів) та ринку цінних паперів.

Основні напрями фінансових інвестицій підприємства:

•капіталовкладення до статутних фондів спільних підприємств;

•капіталовкладення у цінні папери ринку капіталів;

•капіталовкладення на грошовому ринку.

Вкладення коштів до статутних фондів спільних підприємств дає змогу підприємству зміцнити господарські зв'язки з постачальника ми сировини і матеріалів (за участі в їх статутному капіталі), розви нути свою виробничу інфраструктуру, розширити збут продукції, проникнути на інші регіональні ринки тощо.

Вкладення коштів підприємства в цінні папери ринку капіталів є найпоширенішим у практиці способом фінансових інвестицій. Цінні папери розподіляють за такими групами:

•корпоративні — підтверджують право власності держателя цін них паперів. До них належать прості (або звичайні) та привілейовані акції;

•боргові — підтверджують право кредитора на отримання від бор жника певної суми боргу (довгострокові векселі, облігації);

•похідні цінні папери — інші інструменти фінансового ринку. До них належать опціони, ф'ючерси, конвертовані облігації та конверто вані привілейовані акції.

Вкладення коштів підприємства на грошовому ринку має місце при їх розміщенні на банківських депозитних рахунках. Метою тако го розміщення тимчасово вільних коштів підприємства є отримання ним додаткового прибутку, який в подальшому може спрямовувати ся для інвестиційних потреб.

135

Оцінювання ефективності здійснення фінансових інвестицій ба зується на тих самих принципах, що й оцінювання ефективності ре альних інвестицій. Однак при цьому необхідно враховувати і певні відмінності:

1.У грошових потоках від фінансових інвестицій відсутні аморти заційні відрахування. Тому в основі обчислюваних грошових потоків від таких інвестицій розглядаються суми періодично сплачуваних за ними відсотків (для внесків до статутних капіталів інших підпри ємств; для вкладів на депозитних рахунках у банках; для облігацій та інших боргових цінних паперів) та дивідендів (за придбаними акці ями інших підприємств).

2.Фінансові активи (цінні папери) можуть бути продані на ринку за ціною, що склалася на ньому на момент продажу. Таким чином, до складу грошових потоків від фінансових інвестицій має входити і вар тість їх можливої реалізації після закінчення терміну їх використан ня. Для боргових цінних паперів ця вартість є фіксованою (вона являє собою основну суму боргу), а для корпоративних цінних паперів вар тість реалізації визначається їх поточною курсовою ціною.

3.Норма прибутку від таких інвестицій визначається рівнем ризи ку фінансового інструменту. Інвестиціям у фінансові активи з нез начним рівнем ризику властива невисока норма прибутку. До таких активів належать цінні папери, що випускаються державою (обліга ції, державні казначейські зобов'язання тощо). Вони вважаються на дійними цінними паперами. Інвестора, який схиляється переважно до подібних інвестицій, називають консервативним.

Цінні папери, що приносять більшу норму прибутку, обтяжені більшим ступенем ризику. Якщо інвестор формує свій портфель ін вестицій переважно з таких фінансових інструментів, його назива ють агресивним.

Потенційного інвестора насамперед цікавить реальна вартість фінан сового інструменту, яка склалася на ринку виходячи з очікуваної від нього норми прибутку та ступеня ризику. Якщо його фактичні інвести ційні витрати перевищать реальну вартість фінансового активу, інвестор не отримає очікуваної суми прибутку, а отже, ефективність інвестуван ня знизиться. І навпаки, якщо фактичні інвестиційні витрати будуть нижчими за реальну вартість фінансового активу, інвестор отримає при буток більший за очікуваний, а ефективність інвестування зросте.

Таким чином, оцінити ефективність вкладення коштів у фінансо вий актив можна, визначивши його реальну вартість.

136

Реальна вартість фінансового інструменту визначається за форму лою

1
Р = Σ ГПt (1+ρ)	,	(14)

де Р — реальна вартість фінансового активу (гр. од.);

ГПt— очікуваний грошовий потік за період користування фінансо вим активом (гр. од.);

t — кількість періодів користування фінансовим активом;

ρ — очікувана норма прибутку фінансового активу (у вигляді де сяткового дробу).

Під час оцінювання реальної вартості різних фінансових інстру ментів необхідно враховувати особливості формування їх грошових потоків.

Дохід від здійснених вкладень капіталу як у цінні папери, так і ін ші фінансові інструменти визначається як різниця між реальною вартістю фінансового активу та початковими інвестиціями в такі активи. Якщо реальна вартість вища за початкові інвестиції, то під приємство отримує прибуток, що означає ефективність вкладення коштів підприємства. Ефективність (або дохідність) інвестицій визначатиметься діленням отриманого від здійснених інвестицій доходу на величину інвестованих коштів.

6. Управління інвестиційною діяльністю підприємства

Основною метою управління інвестиційною діяльністю є досяг нення найефективнішої реалізації інвестиційної стратегії підприєм ства. Процес управління інвестиційною діяльністю підприємства включає реалізацію таких завдань:

1.Дослідження зовнішнього інвестиційного середовища і прогнозуA вання майбутньої кон'юнктури інвестиційного ринку.

Реалізація цього завдання передбачає проходження таких етапів, як дослідження правового середовища інвестиційної діяльності загалом; проведення аналізу поточної кон'юнктури інвестиційного ринку та чинників, що її визначають; складання прогнозу кон'юнкту ри інвестиційного ринку в розрізі окремих його сегментів, що пов'язані з діяльністю підприємства.

2.Розробка стратегічних напрямів інвестиційної діяльності підA приємства.

137

Виходячи із загальної стратегії економічного розвитку підприєм ства та очікуваної кон'юнктури інвестиційного ринку формуються система цілей та основні напрями інвестиційної діяльності на довго строковий період, визначаються пріоритетні завдання на найближчу перспективу.

3.Пошук та оцінювання інвестиційної привабливості окремих проA ектів і відбір найефективніших.

Виконання цього завдання передбачає вивчення поточних пропо зицій на інвестиційному ринку; відбір проектів, що найліпше відпо відають інвестиційній стратегії підприємства. Щодо кожного варіан та інвестицій визначаються рівень прибутковості та інші показники економічної ефективності, ступінь ризику і здійснюється їх ранжиру вання відповідно до міри їх ефективності.

4.Розробка стратегії формування інвестиційних ресурсів підприA ємства.

Це завдання передбачає вирішення таких питань: прогнозування загальної потреби у фінансових коштах, необхідних для реалізації ін вестиційної стратегії підприємства; визначення можливостей форму вання інвестиційних ресурсів за рахунок власних джерел (прибутку, амортизаційних відрахувань, коштів від реалізації вибулого майна тощо) і необхідності залучення зовнішніх джерел коштів; формуван ня оптимальної структури джерел інвестиційних ресурсів.

5.Оцінювання інвестиційних якостей окремих фінансових інструA ментів і відбір найефективніших з них.

Реалізація цього завдання передбачає систематизацію інструмен тів фінансового ринку (цінних паперів) як потенційних об'єктів ін вестування; визначення їх окремих інвестиційних характеристик; проведення розрахунків їх реальної ринкової вартості, визначення ступеня ризику, яким вони були обтяжені.

6.Формування інвестиційного портфеля та його оцінювання за поA казниками прибутковості, ліквідності та ризику.

Процес формування інвестиційного портфеля, що складається з проектів фінансових та реальних інвестицій, передбачає три етапи. На першому етапі здійснюється оптимізація пропорцій між реаль ними та фінансовими інвестиціями; на другому — виходячи з показ ників економічної ефективності та прийнятного рівня ризику оби раються найпривабливіші; на третьому — оцінюється ліквідність портфеля (спроможність забезпечити підприємству платоспромож ність).

138

7.Поточне планування і оперативне управління реалізацією окреA мих інвестиційних проектів.

Підприємством розробляються, обґрунтовуються та коригуються бюджети та календарні плани здійснення інвестицій.

8.Організація моніторингу реалізації окремих інвестиційних прогA рам і проектів.

Передбачає формування системи первинних показників, що суттє во впливають на реалізацію інвестиційної програми загалом та окре мих інвестиційних проектів; визначення періодичності збирання та аналізу інформації, пов'язаної зі здійсненням інвестицій; пошук при чин відхилення реалізації інвестиційних проектів від зазначених тер мінів, реальних показників обсягів фінансування.

9.Підготовка рішень щодо своєчасного виходу з неефективних інвесA тиційних проектів.

Необхідність прийняття таких рішень зумовлена мінливістю кон'юнктури інвестиційного ринку і фінансового стану підприємс тва, помилками при формуванні інвестиційного портфеля та дією ін ших чинників (наприклад, зміни у законодавстві, що регулює інвес тиційну діяльність підприємств, податковому середовищі та ін.), що може знизити ефективність схвалених раніше інвестиційних рішень. Відповідно до цього проводиться коригування інвестиційної програ ми або окремого проекту.

Контрольні запитання та завдання

1.Що таке інвестиції? Дайте класифікацію інвестицій та охарактеризуйте їх.

2.Поясніть сутність капітальних вкладень підприємства і дайте їх класи фікацію.

3.Назвіть загальні принципи інвестування та поясніть їх сутність.

4.Які чинники необхідно враховувати під час прийняття інвестиційних рішень?

5.Яким чином формується інвестиційна стратегія підприємства?

6.Поясніть сутність процесу планування капіталовкладень на підприємстві.

7.Дайте характеристику джерел фінансування капітальних вкладень під приємства.

8.Поясніть базові принципи оцінювання ефективності капітальних вкла

день.

139

9. Які характеристики застосовуються для визначення ефективності ін вестиційного проекту?

10.Особливості фінансових інвестицій, які потрібно враховувати під час визначення їх ефективності.

11.Дайте характеристику напрямів фінансових інвестицій.

12.Як визначається реальна вартість цінних паперів?

13.Що є ефектом від здійснених фінансових інвестицій? Як обчислюєть ся їх ефективність?

14.Поясніть зміст завдань процесу управління інвестиційною діяльністю підприємства.

Список використаної та рекомендованої літератури

1.Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. — К.: ИТЕМ; Юнайтед Лон дон Трейд Лимитед, 1995.

2.Бланк И. А. Основы финансового менеджмента: В 2 т. — К.: Ника Центр; Эльга, 1999.

3.Вітлінський В. В., Наконечний С. І. Ризики у менеджменті. — К.: Т во Борисфен М, 1996.

4.Идрисов А. Б. Планирование и анализ эффективности инвестиций. — М.: PRO INVEST CONSULTING, 1995.

5.Липсиц И. В., Косов В. В. Инвестиционный проект. — М.: БЕК, 1996.

6.Нікбахт Г., Гроппеллі А. Фінанси. — К.: Вік; Глобус, 1992.

7.Хонко Я. Планирование и контроль капиталовложений. — М.: Эконо мика, 1987.

8.Экономика и бизнес. — М.: Изд во МВТУ им. Н. Э. Баумана, 1993.

140