МВ Сем_ІС

поліпшенням умов матеріального життя людини. Її найважливіші методологічні принципи почерпнуті з позитивістської філософії та досліджень економістів XIX століття, що позначили ознаки індустріальної цивілізації і, що поклали особливості технологічної організації виробництва,

обміну та розподілу суспільного продукту в основу періодизації соціального розвитку. Абстрактна ідея вичленення стадій технологічного прогресу була згодом доповнена в роботах представників інституційного напряму в економічній теорії, що розробили концепцію структуризації секторів суспільного виробництва, що дозволило виявити внутрішні закономірності господарського розвитку, незалежні від соціальної та політичної системи тієї або іншої країни. Таким чином, праці мислителів XVIII, XIX і початку XX

століть стали теоретичною основою постіндустріальної доктрини.

Особливе місце в теорії постіндустріального суспільства займають положення, запозичені з економічних, соціальних і політологічних концепцій

XX століття. Перш за все, це уявлення про трьохсекторну модель суспільного виробництва (40-і та 50-і роки минулого століття), що розмежовує всю національну економіку на первинний (сільське господарство та добувні галузі), вторинний (оброблювальна промисловість) і третинний (сфера послуг) сектори; про стадії економічного зростання (50-і та початок 60-х

років ХХ століття), що часто ототожнювалися з етапами розвитку самої цивілізації; уявлення про можливість формування «єдиного індустріального суспільства», надзвичайно популярні серед технократів у 60-і роки минулого століття, а також деякі положення теорії конвергенції, що дозволяли розглядати з щодо уніфікованих позицій, що протистояли у той час один одному східний і західний військово-політичні блоки.

Завдання до теми

1.Написати реферат (теми 6–8).

2.Охарактеризуйте періодизацію соціального прогресу з точки зору теорії постіндустріального суспільства.

Контрольні питання

11

1.Чи існує, на Вашу думку, зв’язок між суспільним прогресом і послідовним поліпшенням умов матеріального життя людини?

2.Що являє собою трьохсекторна модель суспільного виробництва?

3.Який внесок у розроблення теорії постіндустріального суспільства зробив Д. Белл?

Література: [4, с.12–123; 6, с.13–158; 29, с.25–503; 30, с.14–252; 79].

Семінарське заняття № 4

Тема. Концепції З. Бжезінського та П. Дракера

Мета: сформувати знання про концепції З. Бжезінського та П. Дракера;

визначити основні ознаки технотронної революції; проаналізувати чинники,

які на думку П. Дракера впливають на подолання «традиційного капіталізму».

План заняття

1.Концепція технотронного суспільства Збігнева Бжезінського.

2.Формування концепції інформаційного суспільства.

3.Пітер Дракер і його концепція посткапіталістичного суспільства.

Короткі теоретичні відомості

Істотний внесок у розвиток доктрини постіндустріалізму вніс відомий американський політолог Збігнев Бжезінський, який виклав основні положення своєї концепції в книзі «Між двох століть. Роль Америки в технотронну еру».

З. Бжезінський спробував застосувати теорію постіндустріального суспільства Д. Белла до того міжнародного геополітичного контексту, який сформувався до 70-х рр. минулого століття.

Постіндустріальне суспільство, стверджує З. Бжезінський, стає технотронним суспільством – суспільством, яке в культурному,

психологічному, соціальному й економічному стосунках формується під впливом техніки й електроніки, особливо розвиненої в області комп’ютерів і комунікацій. Технотронна революція накладає свій відбиток на характер образного сприйняття дійсності, рушаться традиційні зв’язки в сім’ї і між

12

поколіннями, суспільне життя фрагментується, незважаючи на зростаючі тенденції до глобальної інтеграції. Цей парадокс, на думку З. Бжезінського,

сприяє краху старих вірувань, пов’язаних з національними й ідеологічними.

Інформаційне суспільство – одна з теоретичних моделей,

використовуваних для опису якісно нового етапу суспільного розвитку, в

який вступили розвинені країни з початком інформаційно-комп’ютерної революції. Технологічною підставою суспільства стають не індустріальні, а

інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Вважається, що інформаційне суспільство – це суспільство, в якому:

- інформація стає головним економічним ресурсом, а інформаційний сектор виходить на перше місце за темпами розвитку, за кількістю зайнятих,

за часткою капіталовкладень, за часткою у ВВП; ІКТ стають головним засобом підвищення ефективності виробництва, зміцнення конкурентоспроможності, як на внутрішньому, так і на світовому ринку;

-є розвинена інфраструктура, що забезпечує створення достатніх інформаційних ресурсів (у конкурентній боротьбі за світову першість з’являється новий чинник – рівень розвиненості інформаційної інфраструктури й індустрії);

-основною формою власності стає інтелектуальна власність, важливого значення набуває людський капітал;

-інформація стає предметом масового споживання (з’являються нові критерії оцінки рівня розвитку суспільства – кількість комп’ютерів, кількість підключень до Інтернету, кількість мобільних і стаціонарних телефонів та ін.), поступово виробляються правові основи функціонування інформаційного суспільства;

-формується єдина інтегрована інформаційна система на основі технологічної конвергенції (злиття телекомунікаційної, комп’ютерно-

електронної, аудіовізуальної техніки), створюються єдині національні

інформаційні системи (в США – у 80-і рр., у Західній Європі в 90-х рр.

минулого століття).

13

Пітер Дракер, відомий американський економіст, один з творців сучасної теорії менеджменту, брав участь у дискусіях постіндустріалістів у

1970-х рр. Проте свій внесок у формування нової зовнішності концепції постіндустріалізму він вніс у 1995 р., опублікувавши книгу

«Посткапіталістичне суспільство», в якій виклав свої переконання на сучасний стан і перспективи розвитку західної цивілізації.

П. Дракер описує тенденції, що ведуть до подолання традиційного капіталізму, причому, на його думку, основними ознаками зрушення, що відбувається, виступають наступні чинники:

- перехід від індустріального господарства до економічної системи,

заснованої на знаннях та інформації;

-подолання капіталістичної приватної власності та відчуження (у

марксистському розумінні);

-формування нової системи цінностей сучасної людини та трансформація ідеї національної держави у бік глобальної економіки і глобального соціуму. На думку Дракера, сучасна епоха – це епоха радикальних змін основ суспільного устрою – трансформації капіталістичного суспільства в суспільство, засноване на знаннях.

Завдання до теми

1. Написати реферат (теми 9–11, 53, 66).

2. Охарактеризуйте етапи розвитку суспільства в руслі концепції

П. Дракера.

Контрольні питання

1.Які характерні ознаки має технотронне суспільство?

2.Якими є наслідки технотронної революції в галузі політики й ідеології?

3.Назвіть характерні ознаки інформаційного суспільства.

Література: [2, с.5–121; 3, с.13–157; 27, с.12–635; 42; 49; 52; 56, с.25–

153; 73, с.24–501].

Семінарське заняття № 5

Тема. Футурологія та концепція «електронного суспільства»

14

Мета: сформувати знання про становлення футурології як методу наукового прогнозування; ознайомитися з літературною спадщиною відомих письменників-футурологів ХХ ст.; визначити основні аспекти концепції

«електронного суспільства» М. Маклюена; з’ясувати вплив мас-медіа на людину та суспільні відносини.

План заняття

1.Науково-технічний прогрес і футурологія.

2.Концепція електронного суспільства Маршала Маклюена.

3.Світ як глобальне село.

4.Вплив мас-медіа на суспільство та людину в концепції М. Маклюена.

Короткі теоретичні відомості

Бурхливий розвиток науки та техніки у 1960-і рр. викликав до життя проекти прогнозування майбутнього. 1965 р. американським урядом була створена футурологічна комісія, яку очолив Д. Белл, 1966 р. у Вашингтоні було створено «Всесвітнє суспільство майбутнього», 1968 р. – «Інститут майбутнього». Проблемам футурології було присвячено багато публікацій – від фантастичних романів до солідних наукових досліджень.

Так, письменник-фантаст Артур Кларк пропонував свій погляд на періодизацію майбутніх науково-технічних відкриттів і винаходів. Інший відомий автор науково-фантастичних романів Станіслав Лем у книзі «Сума технологій» здійснив спробу представити прогноз можливого розвитку людської цивілізації.

Герберт Маршалл Маклюен (21 липня 1911 – 31 грудня 1980) –

канадський філософ, філолог, літературний критик, дослідник впливу медіа як засобів комунікації на аудиторію. Здобув широку популярність завдяки дослідженню формуючого впливу електричних та електронних засобів комунікації на людину і суспільство, зокрема, концепції глобального села.

Його ідеї мають важливе значення для розуміння розвитку сучасної цивілізації як глобального суспільства, яке «абсолютно забезпечує неузгодженість за всіма питаннями». Серед робіт М. Маклюена слід виділити

15

книги «Галактика Гуттенберга» (1962 р.), «Розуміючи медіа: продовження людини» (1964 р.), «Медіум – це Послання» (1967 р.), «Війна і мир в глобальному селі» (1968 р.).

У них представлені його філософські переконання, культурологічна концепція та міркування, які можна віднести до наочної сфери, яка нині називається комунікативістика.

М. Маклюен виявляє, що в сучасну епоху не тільки телевізійне сприйняття, а й уся життєдіяльність сучасного суспільства почала все більше здійснюватися відповідно до принципу мозаїчного резонансу: за допомогою телекомунікацій, мас-медіа та комп’ютерів електрика ніби продовжує центральну нервову систему людини до утворення так званих «глобальних обіймів», де все виявляється взаємопов’язане, і в результаті формується так зване «глобальне село» – земна куля, зв’язана електрикою, пише М.

Маклюен, стає не більша села.

Завдання до теми

1.Написати реферат (теми 14–17).

2.Охарактеризуйте основні засоби та методи, що використовуються футурологами.

Контрольні питання

1.Охарактеризуйте футурологічні прогнози А. Кларка та С. Лема.

2.Чому саме мас-медіа М. Маклюен вважав «продовженням людини»?

3.Які основні етапи в історії цивілізації виділяв М. Маклюен?

Охарактеризуйте кожен з них.

Література: [16, с.13–302; 17, с.3–490; 19, с.12–135; 39; 41].

Семінарське заняття № 6

Тема. Футурологічна концепція Елвіна Тоффлера

Мета: сформувати знання про концепцію «Трьох хвиль»; визначити чинники, які впливають на розвиток суспільства в др. пол. ХХ–поч. ХХІ ст.;

охарактеризувати основні етапи в історії людства згідно з концепцією Е. Тоффлера.

16

План заняття

1.Е. Тоффлер та його трилогія.

2.Інформаційна сфера, демасифікація мас-медіа, поява інтерактивних мереж.

3.Концепція «Трьох хвиль».

4.Демасифікація сфер виробництва та сфери зайнятості.

5.Трансформація суті влади та «мозаїчна демократія».

Короткі теоретичні відомості

Важливий внесок до розвитку ідей постіндустріалізму й інформаційного суспільства внесла концепція Елвіна Тоффлера, викладена в його трилогії «Шок майбутнього» (1971), «Третя хвиля» (1980 р.) і «Метаморфози влади» (1990 р.) й інших роботах. За словами Е. Тоффлера,

всі три книги досліджують один відрізок часу – із середини 1950-х і до закінчення минулого століття і 75 років опісля – 2025 р.

На думку Елвіна Тоффлера цей період є переломним пунктом в історії,

коли цивілізація «фабричних труб», що домінувала на планеті впродовж останніх сторіч, остаточно поступається місцем іншій, принципово відмінній від неї, і все це супроводжується боротьбою за владу та конфліктами, що приголомшили світ. Кожна з книг, що входять до трилогії, може бути прочитана як самостійні роботи, але разом вони утворюють послідовне та логічне ціле. Центральна тема трилогії – аналіз змін, які відбуваються з людьми, коли суспільство раптово трансформується в щось нове та небачене.

Усі частини трилогії сфокусовані на одному періоді часу, але кожна з них використовує різні інструменти, щоб заглянути за фасад повсякденності. «Шок майбутнього» розглядає процес зміни, його дію на людей і організації. «Третя хвиля» аналізує напрями змін, що зачіпають суспільство. «Метаморфози влади» присвячені проблемі управління: хто і яким чином формує перетворення, що відбуваються.

Ядром теоретичних переконань Е. Тоффлера є концепція, викладена в його книзі «Третя хвиля». Е. Тоффлер пропонує свою схему феноменології

17

історичного процесу, яка ігнорує традиційні історіографічні концепції. Слід зазначити, що Е. Тоффлер спирається на дуже об’ємний фактичний матеріал,

посилання на наукову та публіцистичну літературу, статистичні дані (текст,

розбитий на 28 розділів обсягом близько 700 сторінок спирається на більше

500 приміток і бібліографії, що включає 534 назви).

Е. Тоффлер виділяє в історії цивілізації три хвилі: перша хвиля – аграрна (до XVIII ст.), друга – індустріальна (до 50-х рр. ХХ ст.) і третя – постабо суперіндустріальна (починаючи з 50-х рр. минулого століття). У

вступі автор підкреслює, що його книга – це не об’єктивний прогноз, і вона не претендує на те, щоб бути науково обґрунтованою і визначає підставу своєї роботи, як напівсистематичну модель цивілізації і наших взаємин з нею.

Е. Тоффлер описує процес відмирання індустріальної цивілізації в термінах

«техносфери», «соціосфери», «інформаційної» і «владної сфери», показує, які революційні зміни вони зазнають у нинішньому світі. Особлива увага приділяється показу взаємин між цими сферами, а також між «біосферою» та

«психосферою». «Психосфера» для Е. Тоффлера – це та структура психологічних та особистісних стосунків, завдяки яким зміни, що відбуваються у зовнішньому світі, впливають на наше приватне життя.

Завдання до теми

1.Написати реферат (теми 12, 18, 19).

2.Сформулюйте елементи економіки, що прискорюється, визначені Е.Тоффлером.

3.Охарактеризуйте цивілізаційні зміни характерні для трьох хвиль, згідно з концепцією Е. Тоффлера.

Контрольні питання

1.Який відрізок часу досліджується у трилогії Е. Тоффлера?

2.Чому «Третя хвиля» Е. Тоффлера була неоднозначно прийнята суспільством?

3.У чому полягають «метаморфози влади», задекларовані Е. Тоффлером?

Література: [19, с.12–135; 48; 73, с.3–667; 74, с.5–779; 75, с.3–554].

18

Семінарське заняття № 7

Тема. Мануель Кастельс і концепція інформаціоналізму

Мета: сформувати знання про концепцію «мережевого суспільства» М. Кастельса; визначити характерні риси ідентичностей, притаманних мережевому суспільству; розкрити роль національної держави в епоху інформаціоналізму; проаналізувати сучасний міжнародний розподіл праці (за М. Кастельсом).

План заняття

1.М. Кастельс та його праці.

2.Мережеве суспільство та мережева епоха.

3.Нові форми ідентичності.

4.Проблеми розвитку мережевого суспільства.

Короткі теоретичні відомості

Мануель Кастельс (нар.1942) – іспанський соціолог-постмарксист.

Дослідження Мануеля Кастельса «Інформаційна епоха: Економіка,

суспільство і культура» (1996 – 1998. «The Information Age» складається з трьох томів «Становлення суспільства мережевих структур», «Могутність ідентичності» та «Кінець тисячоліття»). Це дослідження зробило величезний вплив на сучасні соціальні науки. Робота М. Кастельса включає більше 1200

сторінок і є енциклопедичним аналізом ролі інформації в сучасному суспільстві. Після виходу цього тритомника деякі оглядачі поставили М.

Кастельса в один ряд з Карлом Марксом, Максом Вебером, Емілем Дюркгеймом.

У своїх роботах М. Кастельс не використовує поняття «Інформаційне суспільство», на його думку всі суспільства використовували інформацію і тому були інформаційними. Термін «Інформаційна епоха», на його думку,

має велику аналітичну цінність, оскільки дозволяє описати якийсь період змін, які поступово наростали, починаючи з 70-х років минулого століття.

М. Кастельс вводить новий термін – «інформаціоналізм», який означає

«дію знання на знання як основне джерело продуктивності». Розвиток

19

інформаціоналізму, на думку М. Кастельса, приводить до появи мережевого суспільства та «нової економіки».

У своїй тритомній праці «Інформаційна епоха: Економіка, суспільство і культура» М. Кастельс показує особливості переходу до «інформаційної епохи», головною межею якої стають мережі, що зв’язують між собою людей, інститути та держави. Це викликає безліч наслідків, де найзначніше – можливе поглиблення розриву між зростаючою глобальною діяльністю та соціальним розділенням, що загострилося.

Основною суперечністю (і відповідно рушійною силою розвитку)

нового суспільства, що формується, заснованого на мережевих структурах, є

суперечність між глобалізацією світу й ідентичністю (самобутністю)

конкретного співтовариства. М. Кастельс, спираючись на концепцію французького соціолога Алена Турена, вводить поняття «Ідентичність опору» й «ідентичність, спрямована в майбутнє». У товаристві мережевих структур разом з державою, глобальними мережами й індивідуумами наявні співтовариства, які об’єднуються навколо ідентичності опору. Цей опір спрямований проти основної тенденції розвитку сучасного суспільства – глобалізації.

Завдання до теми

1.Написати реферат (теми 13, 20–22).

2.Охарактеризуйте проблеми розвитку мережевого суспільства.

Контрольні запитання

1.Чому у своїх працях М. Кастельс не використовує термін

«інформаційне суспільство»?

2.Охарактеризуйте запропоновані М. Кастельсом варіанти новітнього міжнародного розподілу праці.

3.Що на думку М. Кастельса є основною суперечністю нового суспільства, заснованого на мережевих структурах?

Література: [13, с.3–285; 14, с.3–254; 33; 34; 35; 45; 80].

20