МВ Сем_ІС
.pdfПринципово новим для України підходом до реформування медичної галузі є створення єдиної (інтегрованої) інформаційно-аналітичної системи обліку стану здоров’я громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, на основі електронної ідентифікації пацієнтів у закладах охорони здоров’я, збору даних профілактичних обстежень з метою подальшого використання в аналітичних, експертних і статистичних системах.
Основою розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури у сфері охорони навколишнього природного середовища є створення та забезпечення роботи мережі загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення доступу до екологічної інформації, побудованої з використанням геоінформаційних технологій збирання, зберігання, обробки та передачі екологічної інформації з метою проведення аналізу, моделювання та прогнозування стану охорони навколишнього природного середовища.
Забезпечення інформаційної безпеки у процесі використання інформаційно-комунікаційних технологій є однією з найважливіших умов успішного розвитку інформаційного суспільства.
Завдання до теми
1.Написати реферат (теми 43, 56, 67, 70, 71).
2.Визначте роль ЗМІ у становленні е-демократії в Україні.
Контрольні питання
1.Охарактеризуйте напрями формування е-економіки в Україні.
2.Охарактеризуйте основні засади розвитку електронного урядування в Україні.
3.Охарактеризуйте основні напрями діяльності в галузі розвитку е-
медицини в Україні.
Література: [8, с.10–280; 11; 22, с.8–285; 37; 43].
41
2 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ
Відповідно до навчального плану підготовки студенти пишуть реферати з навчальної дисципліни «Інформаційне суспільство». Ця форма самостійного вивчення навчальної дисципліни передбачає дослідження основних питань програмного матеріалу.
Тематика рефератів відображає проблеми, що вивчаються в курсі
«Інформаційне суспільство». Тому написання рефератів сприяє формуванню глибоких і міцних наукових знань у студентів.
Необхідно пам’ятати, що реферат – це стисле викладення основних положень книг, статей з конкретної проблеми. Завдання студентів полягає у вивченні та висвітленні поглядів, ідей різних авторів, у визначенні спільного,
що поєднує позиції цих авторів. При цьому викладення повинне містити й власну позицію студента, його коментар до тієї або іншої проблеми.
Реферати, підготовлені студентами, заслуховуються та обговорюються на семінарських заняттях. Оцінка за реферат виставляється на семінарі й враховується викладачем під час визначення підсумкового контролю.
Усі реферати повинні відповідати єдиним вимогам.
1. Робота повинна бути акуратно виконана на стандартних аркушах формату А4 у друкованому варіанті, обсягом 10–15 сторінок. Поля сторінки
20 мм з усіх боків. Набір здійснювати текстовим редактором Times New Roman, 14 кегль, міжрядковий інтервал 1,5, абзац 1,25 см. Рівняння тексту по ширині сторінки. Сторінки нумеруються в правому верхньому кутку арабськими цифрами без крапки наприкінці, додержуючись наскрізної нумерації. Першою сторінкою є титульна, на ній номер сторінки не проставляється.
2. Конкретний зміст реферату, його структура визначається студентом разом із викладачем. Як правило, реферат має таку структуру:
42
–ВСТУП, де обґрунтовується вибір теми реферату, її актуальність,
формулюється основна мета і завдання дослідження.
–ОСНОВНА ЧАСТИНА, яка складається з двох або трьох розділів.
Урозділі належить викласти загальні, теоретичні та методичні питання. У
наступних розділах розкривається конкретний матеріал, який має практичне значення. З метою більш логічного викладення матеріалу кожний розділ закінчується невеликими висновками.
–ВИСНОВКИ – заключна, узагальнююча частина реферату, де стисло підбивають підсумки дослідження, міститься особиста позиція автора реферату.
–Текстова частина реферату завершується СПИСКОМ ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, де найменування використаних монографій, посібників і статей розташовані в алфавітному порядку за першою літерою прізвища автора.
Наприклад:
Білуха М. Т. Основи наукових досліджень : навч. посібник / М. Т.
Білуха. – К. : Вища школа, 1997. – 271 с.
Исаев В. С. Основы научных исследований / В. С. Исаев. – Новгород :
НГАСУ, 1997. – 82 с.
– ДОДАТКИ, які подаються наприкінці реферату, наводяться таблиці, ілюстрації та інші допоміжні матеріали.
3.Реферат починається з титульної сторінки (Додаток А).
4.Вступ, розділи та висновки, які розміщуються в указаній послідовності, починаються з нової сторінки. Заголовки розділів реферативного дослідження слід розміщувати посередині рядка та писати великими літерами без крапки наприкінці й не підкреслювати. Перенос слів у заголовку не допускається. Відстань між заголовком і наступним рядком повинна дорівнювати пропущеному рядку.
5.На цитати треба давати посилання, які робляться мовою оригіналу.
Після цитати робиться в дужках позначка [4, c. 38]. Це означає, що дане
43
видання міститься у списку літератури за порядковим номером – 4. Друга цифра – 38 – означає номер сторінки, звідки взята цитата.
6. Оцінка реферату враховує ступінь розкриття теми, обсяг використаної літератури, змістовність викладення фактів, рівень самостійності міркувань. Важливо, щоб реферат був написаний відповідно до теми, а його структурні підрозділи повністю розкривали проблему дослідження.
44
3 ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ
1.Інформація як філософська категорія і соціально-політичне явище.
Атрибутивна та функціональна концепції інформації.
2.Інформаційна еволюція людства: основні етапи, стан і перспективи.
3.Історія виникнення писемності.
4.Історія книгодрукування.
5.Третя інформаційна революція.
6.Методологічні викладки теорії постіндустріального суспільства.
7.Формування теоретичних і концептуальних основ постіндустріалізму.
8.Концепція «мозаїчної культури»: від раннього постіндустріалізму до сучасних уявлень про віртуальну культуру.
9.Технотронна революція і геополітика в працях Зб. Бжезінського як політика та вченого.
10.Пітер Дракер – взаємозв’язок ідей нової концепції менеджменту та посткапіталістичного суспільства.
11.Постіндустріалізм як передвісник глобалізації.
12.Елвін Тоффлер та його трилогія.
13.Концепції Е. Тоффлера і М. Кастельса: два погляди на одну епоху –
різниця і схожість.
14.«Пророк із Торонто» – публіцист і футуролог.
15.Футурологія – історія становлення та методи.
16.С. Лем – письменник і футуролог.
17.А. Кларк – письменник і футуролог.
18.Демасифікація виробництва та сфери зайнятості.
19.Трансформація суті влади та «мозаїчна демократія».
20.Мережеве суспільство та мережева епоха.
21.Нові форми ідентичності.
22.Проблеми розвитку мережевого суспільства.
45
23.Розвиток інформаційного суспільства як чинник міжнародної політики.
24.Основні положення концепції ЮНЕСКО про розвиток суспільств знань.
25.Нормативні документи, які регламентують розвиток інформаційного суспільства у світі та в Україні.
26.Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства.
27.Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки».
28.Права людини в інформаційному суспільстві.
29.Наукоємні технології і тенденції їх використання в інформаційному суспільстві.
30.Природа власності в інформаційному суспільстві.
31.Соціальна стратифікація та соціальна мобільність в інформаційному суспільстві.
32.Поняття та структура влади в інформаційному суспільстві.
33.Моделі розвитку інформаційного суспільства.
34.Особливості становлення українського інформаційного суспільства.
35.Соціокультурні трансформації в інформаційному суспільстві.
36.Людський потенціал в інформаційному суспільстві.
37.Інноваційний розвиток в інформаційному суспільстві.
38.Інформатизація суспільства та національна безпека.
39.Гуманітарні проблеми інформаційної безпеки.
40.Освіта в інформаційному суспільстві.
41.Міжнародне співробітництво в побудові глобального інформаційного суспільства.
42.Інформаційна культура особистості.
43.Стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні.
44.Якість життя в інформаційному суспільстві.
46
45.Інформаційна нерівність і шляхи її подолання: два підходи у світовій практиці.
46.Концепція ЮНЕСКО про розвиток суспільств знань і її реалізація в Україні.
47.Інформаційні технології як каталізатор процесів розвитку сучасного суспільства.
48.Мережеві економічні та соціальні структури в інформаційному суспільстві.
49.Структура зайнятості в інформаційному суспільстві та нові професії.
50.Електронний уряд.
51.Соціальні суперечності інформаційного суспільства.
52.Структура проблем інформаційної безпеки.
53.Глобалізація суспільства та національна культура.
54.2-й Міжнародний конгрес ЮНЕСКО «Освіта й інформатика».
55.Всесвітні зустрічі на високому рівні щодо інформаційного суспільства.
56.Сучасні пріоритети розвитку інформаційного суспільства в Україні.
57.Інформаційні ресурси суспільства та проблеми їх використання.
58.Урбанізація та міграція в інформаційному суспільстві.
59.Людина в інформаційному суспільстві: нові можливості та проблеми.
60.Міжнародний рейтинг інформаційного розвитку України.
61.Електронна культура в сучасному суспільстві.
62.Інформаційно-психологічна безпека.
63.Віртуалізація суспільства.
64.Кіберхвороби в інформаційному суспільстві.
65.Інформаційна злочинність і кібертероризм.
66.Теорії інформаційного суспільства.
67.Філософія інформаційного суспільства.
68.Значення та функції науки в інформаційному суспільстві.
69.Глобальна економіка та її становлення.
70.Особливості становлення українського інформаційного суспільства.
47
4 ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ
1.Актуальність вивчення навчальної дисципліни «Інформаційне суспільство».
2.Інформація як філософська категорія і соціально-політичне явище.
3.Кількість та якість інформації.
4.Рух інформації.
5.Перша інформаційна революція.
6.Друга інформаційна революція.
7.Третя інформаційна революція.
8.Четверта інформаційна революція.
9.Методологічні передумови теорії постіндустріального суспільства.
10.Формування теоретичних і концептуальних основ постіндустріалізму.
11.Періодизація соціального прогресу з погляду постіндустріалізму.
12.Формування концепції інформаційного суспільства.
13.Концепція технотронного суспільства Збігнева Бжезінського.
14.Пітер Дракер і його концепція посткапіталістичного суспільства.
15.Періодизація етапів розвитку суспільства в руслі концепції П. Дракера.
16.Науково-технічний прогрес і футурологія.
17.Концепція «електронного суспільства» Маршалла Маклюена.
18.Світ як «глобальне село».
19.Вплив мас-медіа на суспільство та людину в концепції Маршалла Маклюена.
20.Елвін Тоффлер і його трилогія.
21.Концепція «Трьох хвиль».
22.Елвін Тоффлер про інформаційну сферу, демасифікацію мас-медіа і появу інтерактивних мереж.
23.Демасифікація виробництва та сфери зайнятості.
24.Трансформація суті влади та «мозаїчна демократія».
25.Мануель Кастельс: Мережеве суспільство й інформаційна епоха.
48
26.Мануель Кастельс: Мережеве суспільство та нові форми ідентичності.
27.Мануель Кастельс: Мережеве підприємництво та нові форми стратифікації.
28.Мануель Кастельс: Електронний бізнес і нова економіка.
29.Мануель Кастельс: Проблеми розвитку мережевого суспільства.
30.Розвиток інформаційного суспільства як чинник міжнародної політики.
31.ЮНЕСКО та гуманізація процесу глобалізації.
32.Формування концепції суспільств, заснованих на знанні, як базовій концепції ЮНЕСКО.
33.Основні положення концепції ЮНЕСКО про розвиток суспільств знань.
34.Нормативні документи, які регламентують розвиток інформаційного суспільства у світі та в Україні.
35.Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства.
36.Паризький меморандум про взаємопорозуміння щодо інформаційного суспільства.
37.Права людини в інформаційному суспільстві.
38.Поняття інформаційних технологій.
39.Етапи розвитку інформаційних технологій.
40.Базові складові інформаційних технологій.
41.Тенденції розвитку інформаційних технологій.
42.Комп’ютерні технології: характеристика поколінь ЕОМ.
43.Історія розвитку комп’ютерних мереж.
44.Економічна діяльність суспільства нового типу.
45.Основні ознаки «економіки знань».
46.Інноваційна економіка.
47.Інтелектуальний капітал.
48.Інформаційний спосіб життя.
49.Нові форми зайнятості .
49
50.Інформаційна безпека. Людина як головний чинник ризику.
51.Соціальні суперечності в інформаційному суспільстві. Нетократія.
52.Інформаційна культура особистості.
53.Соціокультурні трансформації в інформаційному суспільстві.
54.Освіта в інформаційному суспільстві.
55.Наука в інформаційному суспільстві.
56.Напрями розвитку інформаційного суспільства в Україні: Е-економіка.
57.Напрями розвитку інформаційного суспільства в Україні: Електронне урядування й е-демократія.
58.Напрями розвитку інформаційного суспільства в Україні: Наука й інновації; е-освіта й е-медицина.
59.Напрями розвитку інформаційного суспільства в Україні: Е-культура.
60.Напрями розвитку інформаційного суспільства в Україні: Охорона навколишнього природного середовища. Інформаційна безпека.
50