Плани семінарських занять
розділ І. ГАЛИЦЬКО-вОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
Заняття 1-2.
Об’єднання галицько-волинських земель синами Романа Мстиславича..
Розквіт Галицько-Волинсько Великого князівства в 40-60-х рр. ХІІІ ст. Внутрішні реформи.
Боротьба Данила Галицького за державну цілісність Галицько-Волинської Русі. Коронація Данила Романовича.
Розпад Галицько-Волинської держави. Князь Лев Данилович.
Волинь за Володимира Васильковича та Мстислава Даниловича.
Зовнішня політика галицько-волинських князів:
а) відносини з Польщею і Угорщиною;
б) Галицько-Волинська Русь і Золота Орда;
в) стосунки з Литвою і ятвягами.
Першоджерела:
Боротьба Данила Романовича із галицькими боярами // Хрестоматія 1959.-С.76-77.
Про боротьбу Галицько-Волинського князівства проти нападів польських і угорських феодалів (1213-1219 рр.) // Хрестоматія 1959.-С.85-86.
Поїздка князя Данила Романовича до хана Батия //Літопис Руський.-С.404-406; Хрестоматія 1996.-С.41-42.
Про спустошення татарами галицько-волинських земель. // Хрестоматія 1959.-С.96-97.
Заняття 3.
Культурний розвиток Галицько-Волинського князівства:
а) писемність та освіта;
б) літописання та література;
в) архітектура, живопис, прикладне мистецтво.
Галицько-Волинська Русь за останніх князів (Король Юрій І Львович, Андрій І, Лев ІІ, Юрій ІІ Болеслав).
Розчленування галицько-волинських земель Польщею і Угорщиною.
Місце Галицько-Волинського князівства в історії української державності.
Першоджерела:
Рукописання князя Володимира Васильковича // Матеріали...,2003.- С.15.
Статутна грамота князя Мстислава Романовича // Матеріали...,2003.-С.15.
Література:
Греков Б.Д., Якубовский А.Ю. Золотая Орда и ее падение. – М., 1950.
Грушевський М.С. Історія України-Руси. Т.ІІІ.-К.,1993.
Костомаров Н.И. Князь Данило Галицкий // Исторические произведения. Автобиография. – К., 1990.
Котляр М.Ф. Галицька Русь у другій половині ХІУ – першій половині ХУ ст. – К., 1968.
Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К., 1979.
Котляр М.Ф. Волинська земля. З історії складання державної території Київської Русі // Історія та історіографія України: Зб. науков. праць. – К., 1985. – С.19 – 32.
Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь. // Україна крізь віки.-К.,1998.-Т.5.
Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984.
Лихачев Д.С. Русские летописи и их культурно-историческое значение. – М.-Л., 1947.
Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. – М., 1950.
Пашуто В.Т. Героическая борьба русского народа за независимость ХІІІ в. – М., 1955.
Патегирич В.М. Из истории экономических и культурных связей Галицко-Волынской Руси // Славянские древности. – К., 1980.
Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества ХІІ – ХІІІ вв. – М., 1982.
Свідерський Ю.Ю. Боротьба Південно-Західної Русі проти католицької експансії в Х – ХІІІ ст. – К., 1983.
Семчишин М. Тисяча років української культури. Історичний огляд культурного процесу. – К., 1993.
Софроненко К.А. Общественно-политический строй Галицко-Волинской Руси ХІ – ХІІІ вв. – М., 1955.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Після розпаду Київської Русі її політичні і культурні традиції набули подальшого розвитку і втілилися в історії південно-західних руських земель, а саме – Галицько-Волинського князівства. Історична доля цього князівства супроводжувалася складними неоднозначними процесами з моменту його утворення. Значну увагу при висвітленні даної теми варто приділити так званому періоду „боярської смути”, що супроводжувався зміцненням боярської опозиції та боротьбою польського і угорського володарів за галицько-волинські землі. В цьому контексті варто відзначити переворот під проводом Володислава Кормильчича та угоду у м.Спіші між польським князем та угорським королем. Також саме в цей період розпочинається збирання батьківської спадщини Данилом і Васильком Романовичами, яке завершилось остаточним утвердженням старшого брата Данила у Галичі та розгромом боярської опозиції у битві під Ярославом.
Характеризуючи період правління Данила Галицького, варто приділити вагу внутрішньополітичному реформуванню князівства та активній діяльності по створенню анти ординської коаліції. Причому слід висвітлити не лише пошук Данилом союзників на Заході, а й спроби утворення коаліції з північно-східними руськими князями.
Після смерті Данила Романовича розпочинається поступовий занепад галицько-волинських земель. Висвітлюючи основні віхи князювання Льва І, Володимира Васильковича, Мстислава Даниловича, Юрія І, Андрія і Льва ІІ, Юрія ІІ, варто зробити порівняльний аналіз їхньої політики, визначити головні зовнішньо- і внутрішньополітичні пріоритети кожного князя.
Особливо детально слід висвітлити питання про розчленування галицько-волинських земель Польщею й Угорщиною у другій половині ХУІ ст., оскільки саме ці дві країни відіграють важливу роль у подальшому розвитку українських земель. Саме після включення Галичини до складу Польщі в означений період відбуваються значні зміни в ментальності руського населення, що проявилося згодом у певній відірваності мешканців Київщини, Брацлавщини (центральних регіонів) від волинців, і, тим більше, від галичан.
розділ ІІ. Українські землі під владою іноземних держав
( друга половина ХІУ – перша половина ХУІ ст.)
Заняття 1.
Формування Великого князівства Литовського як литовсько-білорусько-української держави:
а) литовська експансія на руські землі;
б) етапи централізаторського наступу Литви на українську державність.
Політичний устрій українських земель у складі Великого князівства Литовського.
Литовські статути.
Першоджерела:
Кревська унія 1385 р. // Хрестоматія 1996.-С.57-58; Грушевський М. Історія України-Руси.-Т.IV.-С.127-129.
Городельський привілей (1413 р.) //
Хрестоматія 1959.-С.119-120.
Матеріали..,2003.-С.16.
Перший Литовський статут //
Хрестоматія з історії держави і права України.-Т.1.-С.60-83.
Матеріали..,2003.-С.22-25.
Другий Литовський статут //
Хрестоматія з історії держави і права України.-Т.1.-С.95-122..
Матеріали..,2003.-С.25-28.
Заняття 2.
Розвиток сільського господарства в Україні. Ремесла, промисли, торгівля.
Укріплення феодального землеволодіння на українських землях. Формування фільваркового господарства.
Становище селян. Форми феодальної залежності.
Першоджерела:
Устава на волоки // Матеріали..,2003.-С.17-19.
М.Литвин про українські землі // Січинський В. Чужинці про Україну.-К.,1992.-С.48-50.
Опис володінь магната О.Чарторийського // Хрестоматія.., 1959.-Т.1.-С.122-123.
Повинності селян Вінницького повіту // Хрестоматія..,1959.-Т.1.-С.132-133.
Жалувана грамота Сигізмунда І // Хрестоматія..,1959.-Т.1.-С.141-142.
Заняття 3.
Міста. Поширення магдебурзького права в Україні.
Зміни в соціальній структурі населення України. Зародження козацтва як окремої суспільної верстви.
Національні та соціальні рухи на українських землях в другій половині ХІУ – першій половині ХУІ ст. Форми соціального протесту мас.
Першоджерела:
Судебник князя Казимира (1468 р.) // Матеріали..,2003.-С.21.
Г.-Л. Де Боплан про українців // Національні процеси в Україні: історія і сучасність.-К.,1997.-С.146-148.
Прагнення литовського уряду використати Запорізьких козаків // Хрестоматія..,1959.-Т.1.-С.151-152.
Про втечу пригноблених селян і міщан на Запоріжжя // Хрестоматія..,1959.-Т.1.-С.152.
Розповідь літописця про повстання селян під проводом Мухи // Хрестоматія..,1959.-Т.1.-С.158.
Література:
Антонович В.Б. Очерк истории Великого княжества Литовского до смерти Великого князя Ольгерта // Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. – К., 1995. – С.602-715.
Головко О.Б. Слов’яни Північного Причорномор’я доби Київської Русі та проблеми витоків українського козацтва // УІЖ. – 1991. – №11.
Горский А.Д. Борьба крестьян за землю на Руси в ХУ – начале ХУІ века. – М., 1974.
Грабовецький В.В. Селянське повстання на Прикарпатті під проводом Мухи 1490-1492 рр. – Львів, 1979.
Греков Б.Д., Якубовский А.Ю. Золотая Орда и её падение. – М., 1950.
Греков И.Б. Очерки по истории международных отношений Восточной Европы ХІУ – ХУІ вв. – М., 1963.
Греков И.Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды.(На рубеже ХІУ- ХУ вв.). – М., 1975.
Гуслистий К. Україна під литовським пануванням і захоплення її Польщею (з ХІУст.по 1569 р.) – К., 1939.
Законодательные акты Великого княжества Литовского ХУ-ХУІ вв.: Сб. материалов. – Л., 1936.
Ісаєвич Я.Д. Джерела з історії України доби феодалізму ХУІ-ХУІІІ ст. – К., 1972.
Культурные связи народов Восточной Европы в ХУІ вв.: Сб. статей. – М., 1976.
Котляр М.Ф. Галицька Русь у другій половині ХІУ – першій чверті ХУ ст. Історично-нумізматичні дослідження. – К., 1968.
Любавский М.К. Очерк истории Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно. – М., 1910.
Мишко Д.І. Соціально-економічні умови формування української народності. – К., 1963.
Пашуто В.Т. Образование Литовского государства. – М., 1959.
Пашуто В.Т. Борьба народов Руси и Восточной Прибалтики с агрессией немецких, шведских и датских феодалов в ХІІІ-ХУ веках. // Вопросы истории. – 1969. – №6. – С.112-129; 1969. – № 7. – С.109-128.
Пичета В.И. Белоруссия и Литва ХУ-ХУІ вв. – М., 1961.
Русина О.В. Україна під татарами і Литвою /Серія „Україна крізь віки”.-Т.6.-К.,1998.
Сас П.М. Феодальные города Украины в конце ХV – 60-х годах XVI в.-К.,1989.-231.
Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. – К., 1987.
Шабульдо Ф.М. Синьоводська проблема: можливий спосіб її розв’язання. – К., 1998.
Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна).-К.,1994.
Заняття 4.
Освіта, писемність, наука на українських землях в ХІУ – першій половині ХУІ ст. Культурні зв’язки.
Фольклор і література. Літописання.
Архітектура і живопис.
Театр, музика.
Першоджерела:
Опис книг Супрасльського монастиря на Поліссі (1557 р.) // Хрестоматія 1959.-С.172-173.
Лист брацлавської шляхти королю Стефану Баторію // Хрестоматія 1959 .-С.173.
Література:
Булахівський Л.Д. Питання походження української мови. – К., 1956.
Высоцкий С.А. Средневековые надписи Софии Киевской ( По материалам граффити ХІ-ХУІІ вв). – К., 1976.
Жолтовський П.М. Художнє лиття на Україні ХІУ-ХУІІІ ст. –К., 1973.
Ісаєвич Я.Д. Юрій Дрогобич. – К., 1972.
Історія української музики. – Т.1. – К., 1996.
Кожин Н.А. Украинское искусство ХІУ-начала ХХ в. Очерки. – Львов, 1958.
Культурные связи народов Восточной Европы в ХУI в. // Сб. статей. – М., 1976.
Лихачёв Д.С. Культура Руси времен Андрея Рублёва и Епифания Премудрого (конец ХІУ- начало ХУ в.). – М.- Л., 1962.
Логвин Г. По Україні: Стародавні мистецькі пам’ятки. – К., 1968.
Міляєва Л.С., Логвин Г.Н. Українське мистецтво ХІУ-першої половини ХУІІ ст. – К.,1963.
Немировский Е.Л. Начало славянского книгопечатания. – М., 1971.
Фонкич Б.Л. Греческо-русские культурные связи в ХУ-ХУІІ вв. – М., 1977.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Початок литовської доби на Русі-Україні знаменувався визволенням від влади Золотої Орди та впровадженням Ольгердового принципу „Ми старовини не порушуємо, новини не вводимо”. На руських землях лише змінюється правляча династія: замість Рюриковичів на князівські столи сідають Гедиміновичі. Але вже після вокняжіння його наступника Ягайла ситуація різко змінюється. Укладення Кревської унії 1385 р. відкрило широкі можливості для інтеграції Великого князівства Литовського і Королівства польського. То ж, аналізуючи питання про місце України у польсько-литовських стосунках, слід звернути увагу на спроби польських можновладців заволодіти українськими землями та запровадити тут католицьку віру, що вже стала офіційною релігією Литви. Разом з тим необхідно пам’ятати, що серед власне литовської верхівки визріває антипольська партія, лідером якої стає Вітовт.
Аналізуючи обставини князювання Вітовта, безперечно треба відзначити його роль у відсічі рицарської агресії (Грюнвальдська битва 1410 р.), що привело до посиленні могутності Литви. Але, разом з тим, централізація великокнязівської влади призводить до посилення тиску на підвладні землі та позбавлення державної автономії руських князівств.. На перший план тут висувається питання релігійне, оскільки, за Городельською унією 1413 р. права і привілеї отримала лише знать католицького віросповідання, що автоматично усувало православну аристократію від участі у державних справах.
Посилення централізації великокнязівської влади породжує на підвладних землях опозицію, лідерами якої (історичний парадокс !) стають руські князі із роду Гедиміновичів. Аналізуючи події 1430-1432 рр., що ввійшли в історію як „Свидригайлові війни”, визначте характер цих подій та причини поразки спроб утворити Велике князівство Руське.
Придушення сепаратистських виступів на території України поклало початок поступовому скасуванню автономії українських земель у складі Великого князівства Литовського, що проявилося у ліквідації князівств та введення системи намісництв. Але окремі антилитовські виступи ще мали місце до початку XVI ст.
Питання входження українських земель до складу Великого князівства Литовського є вельми дискусійним і недостатньо висвітленим у сучасній історіографії. Для того, щоб висвітлити цей процес, необхідно проаналізувати причини, що сприяли швидкому приєднанню українських земель до Литви, визначити основні чинники консолідації литовської й української шляхти, охарактеризувати основні події (битва на Синіх Водах, битва на р.Ворсклі, Грюнвальдська битва) та історичні документи (Кревська унія, Віленська унія, Городельський акт), що лягли в основу польсько-литовського союзу.
Розглядаючи проблеми політичної історії українських земель у складі Великого князівства Литовського, необхідно визначити їхній статус, їхню роль у подальшому розвитку власне Литви, взаємовпливи, що проявилися у симбіозі руського і литовського управлінських апаратів. Окрему увагу варто приділити загальній характеристиці важливої правової пам’ятки – Литовських статутів. Саме на їх основі можна робити висновки про суспільно-політичний устрій та господакрсько-економічний уклад литовсько-руських земель. Також на основі опрацювання Литовських статутів та інших правових актів, положень та привілеїв необхідно охарактеризувати зміни, які відбувалися у соціальній структурі русько-литовського суспільства – виокремлення шляхти, посилення феодального гніту і початок закріпачення селянства, виникнення козацтва. Яскравим доказом поступової „європеїзації” українських земель стало запровадження і поширення системи Магдебурзького права. Варто пояснити, в чому полягала суть цього права, схарактеризувати основні владні структури міст, що користувалися цим правом.
Зміни, що відбулися у політичній, економічній і культурній сферах суспільного буття українського народу протягом другої половини ХІУ – початку ХУІ ст., призвели до наростання соціальної напруги, що вилилася у народні виступи.
розділ ІІІ. Україна в складі речі Посполитої
( друга половина ХУІ ст.)
Заняття 1
Історичні передумови та наслідки Люблінської унії 1569 р.
Польська колонізація українських земель після Люблінської унії.
Зміни в соціальній структурі населення України в другій половині ХУІ ст.(посилення шляхетства, остаточне закріпачення селянства).
Першоджерела:
Рішення Люблінського сейму (1569 р.) //
Хрестоматія 1959.-С.117-118;
Хрестоматія 1996.-С.59-60.
Матеріали..,2003.-С.19-20.
Третій Литовський статут //
Хрестоматія з історії держави і права України.-Т.1-С.124-134.
Матеріали..,2003.-С.29-37.
Постанова польського сейму про роздачу земель в Україні (1590 р.) //
Хрестоматія 1959.-С.126;
Хрестоматія 1996.- С.61.
Заняття 2.
Сільськогосподарське виробництво на українських землях у другій половині ХУІ ст.
Розвиток ремесла і промисли.
Поява підприємств мануфактурного типу. Торгівля.
Першоджерела:
1. Устава на волоки (1557 р.) // Хрестоматія 1959 р.-С.123-124.
2.Жалувана грамота польського короля Сігізмунда І про підтвердження місту Володимиру Магдебурзького права // Хрестоматія 1959.-С.141-142.
Про становище селян України в першій половині XVII ст. //
Хрестоматія 1996.-С.63;
Боплан Г.-Л. Опис України.-С.28.
Михайло Литвин про розвиток торгівлі в Києві // Хрестоматія 1959. -С.146-147.
Література:
Баранович О. Залюднення Волинського воєводства в першій половині ХУІІ ст. – К., 1930.
Голобуцький В.О. Про цехове ремесло і зародження капіталістичного виробництва в ХУІ- першій половині ХУІІ ст. на Україні. – Вісн. АН УРСР. – 1958. – №8.
Грабовецький В.В. Антифеодальна боротьба карпатського опришківства ХУІ-ХІХ ст. – Львів, 1966.
Костомаров Н.И. Южная Русь в конце ХУІ в. // Исторические произведения. Автобиографія. – К., 1990.
Михайлина П.В. Визвольна боротьба трудового населення міст України (1569-1654). – К., 1975.
Панеях В.М. Холопство в ХУІ – начале ХУІІ века. – Л., 1975.
Пичета В.И. Аграрная реформа Сигизмунда Августа в Литовско-Русском государстве. – М., 1958.
Рутковский Я. Экономическая история Польши. – М., 1953.
Сас П.М. Феодальные города Украины в конце ХУ – 60-х годах ХУІ в. – К., 1989.
Слюсарский А.Г. Социально-экономическое развитие Слобожанщины ХУІІ-ХУІІІ вв.– Харьков, 1964.
Шекера І.М. Становище селян і антифеодальний рух на Правобережній Україні в другій половині ХУІ ст. // Наукові записки Інституту історії АН УРСР. – Т.12. – К., 1958.
Щербак В.О. До питання про еволюцію класово-станової структури феодального суспільства України в ХІУ-п.п. ХУІІ ст. // УІЖ. – 1987. – №2.
Яковенко Н. Здобутки і втрати Люблінської унії // Київська старовина. – 1993. – №3.
Заняття 3.
Релігійне життя на українських землях в другій половині ХУІ ст.
Роль братств у збереженні і примноженні духовних багатств українського народу.
Брестська церковна унія 1596 р. : історичні передумови та наслідки.
Першоджерела:
Статут Львівського братства (1586 р.) // Хрестоматія 1959.-С.175-176.
Осудження Брестської церковної унії на православному соборі (1596 р.) // Хрестоматія 1959.-С.180.
Лист братчиків міста Вільно Львівському братству // Хрестоматія 1959.-С.176-177.
Заняття 4.
Освіта в другій половині ХУІ ст. Початок книгодрукування в Україні. Наука.
Література. Усна народна творчість.
Музика. Зародження театру.
Архітектура і образотворче мистецтво.
Література:
Гуслистий К.Г. Визвольна боротьба українського народу проти шляхетської Польщі в другій половині ХУІ і в першій половині ХУІІ ст. – К., 1941.
Дзюба Е.Н. Просвещение на Украине и его роль в укреплении связей украинского народа с русским и белорусским (вторая половина ХУІ-первая половина ХУІІ вв.) – К., 1987.
Історія релігії в Україні. – К., 1999.
Кашуба М.В. З історії боротьби проти унії ХУІІ – ХУІІІ ст. – К., 1976.
Костомаров Н.И. Южная Русь в конце ХУІ века // Исторические произведения. Автобиография. – К., 1990.
Мицько І.З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576-1536).-К.,1990.
Нічик В.М. та ін. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні (ХУІ – початок ХУІІ ст..).-К.,1991.
Плохий С.Н. Папство и Украина: Политика римской курии на украинских землях в ХУІ-ХУІІ вв. – К., 1989.
політичні та соціальні ідеї на Україні у 1550-1648 рр.-К.,1989.
Сас П.М. Політична культура українського суспільства кінця ХУІ – першої половини ХУІІ ст. – К., 1998.
Сливко Ю.Ю. Реакційна роль унії в історії українського народу. – К., 1967.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Новий етап в історичному розвитку українських земель розпочинається після підписання Люблінської унії 1569 р. Розпочати висвітлення цієї теми необхідно з аналізу передумов, що сприяли поступовому зближенню двох держав – Польського королівства та Великого князівства Литовського. Передумови варто класифікувати наступним чином: окремо висвітлити внутрішньополітичні, зовнішньополітичні, економічні та суб’єктивні. Далі необхідно розкрити основні пункти Люблінської унії й охарактеризувати суспільно-політичний устрій новоутвореної держави та статус українських земель у її складі. Також бажано визначити, яку роль відіграла українська шляхта у підписанні унії.
Наслідки підписання Люблінської унії безпосередньо пов’язані з питаннями колонізації українських земель та зміни у соціальній структурі. В цьому контексті варто говорити окремо про становище українських земель в перші поунійні десятиліття, а саме: зростання політичної влади і військової могутності місцевих князів, заснування „слобід” тощо. Наприкінці ХУІ ст. посилюється польська експансія на українські ново приєднані території, що призвело до значних змін у суспільно-політичному та економічному житті, що проявилося у закріпаченні та наростанні соціальної напруги. Розкриваючи це питання, необхідно за допомогою джерел простежити основні етапи закріпачення та зміну статусу шляхти.
Характеризуючи економічне життя поунійного періоду, головну увагу варто приділити тим змінам, що відбулися на українських землях після їхнього включення до складу Речі Посполитої. Поруч з висвітленням стану основних господарських галузей (землеробство, скотарство, промисли), варто проаналізувати зміни, що відбулися у торгівельних відносинах з іншими державами, розкрити зміну основних торгівельних напрямків і пояснити причини цього явища. Важливе місце в контексті економічного розвитку відводиться появі підприємств мануфактурного типу. Необхідно охарактеризувати основні принципи роботи таких підприємств та визначити, яке значення мала їхня поява для подальшого розвитку економіки українських земель.
Надзвичайної ваги протягом другої половини ХУІ ст. набувають питання релігійного життя та культурного розвитку. Характеризуючи релігійне життя значеного періоду, варто розпочати зі становища ортодоксальних релігійних конфесій – православ’я та католицтва, порівняти їхнє становище, висвітлити ставлення до них широких верств населення. Окрему увагу варто приділити протестантським течіям, визначити причини їхньої популярності, охарактеризувати основні засади. Надзвичайної ваги у релігійному житті кінця ХУІ – початку ХУІІ ст. набули братства. Для висвітлення їхньої ролі в національно-культурному житті необхідно проаналізувати основні засади їхнього функціонування, склад, види діяльності, назвати найвидатніших братських діячів.
Центральним пунктом релігійного життя кінця ХУІ ст. стала Берестейська унія, яка призвела до зміни у церковній сфері. При відповіді необхідно охарактеризувати основні передумови підписання унії, висвітлити події, що передували Берестейському собору, проаналізувати основні положення Берестейської унії і визначити їхні наслідки для православної Церкви.
Логічним продовженням попереднього питання є висвітлення літературних процесів кінця ХУІ – початку ХУІІ ст. В цьому контексті особливу увагу необхідно приділити опису й аналізу полемічних творів, а також інших жанрів – літописання, світської літератури, фольклору. При висвітленні питання про стан освіти варто простежити зв’язок освітніх установ з існуючими на українських землях релігійними конфесіями.
В цілому, розкриваючи питання культурного життя, варто розглядати його в контексті розвитку світової культури.
розділ ІУ. Українське Козацтво. запорізька Січ.
Заняття 1.
Історіографія українського козацтва.
Формування козацького стану.
Господарське життя козаків.
Першоджерела:
Прагнення литовського уряду використати запорозьких козаків на своїй службі // Хрестоматія 1959.-С.151-152.
Михайло Литвин про втечу селян і міщан на Запоріжжя // Хрестоматія 1959.- С.152.
Заняття 2.
Утворення Запорізької Січі. Особливості її суспільної організації та устрою життя.
Озброєння та військове мистецтво запорозьких козаків.
Духовний світ українського козацтва. Козацька символіка.
Першоджерела:
Про звичаї запорозького низового товариства // Хрестоматія 1996.-С.67-68; Яворницький Д. Історія запорозьких козаків.-Т.!.-С.115-118;120;131-132.
Боротьба запорозьких козаків проти татарських орд // Хрестоматія 1959.-С.153-154.
Еріх Лясота про Запорізьку Січ // Хрестоматія 1959 р.-С.155-157; В.Січинський. Чужинці пр Україну.-С.15-18.
Заняття 3.
Передумови селянсько-козацьких повстань кінця ХУІ ст.
Повстання під проводом Криштофа Косинського.
Повстання на чолі з Северином Наливайком.
Причини поразки та історичне значення селянсько-козацьких повстань кінця ХУІ ст.
Першоджерела:
Повстання К.Косинського (Скарга шляхтича Я.Шостовицького) // Хрестоматія 1959.-С.165-166.
Повстання С.Наливайка // Хрестоматія 1959.-С.167-171; Хрестоматія 1996.-С. – 77-78.
Промова українського шляхтича Л.Деревинського про національний гніт в Україні // Хрестоматія 1996.-С.78-79.
Г.Боплан про напади татар та боротьбу запорізьких козаків проти турецько-татарських загарбників // Хрестоматія 1959 .-С.222-223;225-228; Боплан Г.-Л. Опис України.-С.42-47;54-61.
Література:
Антонович В. Про козацькі часи на Україні.-К.,1991.
Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків. – К., 1991.
Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі.-К.,1993.
Боплан Г. Опис України. – К., 1989.
Винар Л. Князь Дмитро Вишневецький // Силуети епох. – Дрогобич, 1992.
Володарі гетьманської булави. Історичні портрети.-К.,1994.
Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994.
Грушевський М. Історія української козаччини. Т.І. До року 1625 // Вітчизна. – 1989. – №1-11.
Грабовецький В.В. Антифеодальна боротьба карпатського опришківства ХУІ-ХІХ ст. – Львів, 1966.
Гуслистий К.Г. Визвольна боротьба українського народу проти шляхетської Польщі в другій половині ХУІ і в першій половині ХУІІ ст. – К., 1941.
Денисенко А. Козацький гетьман Байда Вишневецький // Київська старовина. – 1992. – №1.
Костомаров Н.И. Казаки. Исторические монографии и сследования.-М.,1995.
Леп’явко С. Козацькі війни кінця ХУІ ст. в Україні. – Чернігів, 1996.
Мицик Ю., Плохій С., Стороженко І. Як козаки воювали. Історичні розповіді про запорізьке козацтво.-Дніпропетровськ,1990.
Мишко Д.І. Северин Наливайко. – К., 1962.
Наливайко Д. Козацька християнська республіка. Запорозька січ у західноєвропейських літературних пам’ятках – К., 1992.
Нудьга Г. Республіка козаків (Середньовічна Європа про Січ та козаків).-Б.м.,1991.
Рознер И.Г. Антифеодальные государственные образования в России и на Украине в ХУІ-ХУІІІ вв. // “Вопросы истории”. – №8. – 1970.
Сергійчук В.І. Байда Вишневецький – ратник української землі // Дніпро. – 1989. – №2.
Сергійчук В.І. Іменем війська Запорізького: Українське козацтво у міжнародних відносинах ХУІ-середина ХУІІ ст. – К., 1991.
Українське козацтво: сучасний стан та перспективи дослідження проблеми (Матеріали “круглого столу”) // УІЖ. – 1991. – №12.
українське козацтво: Мала енциклопедія.-К.-Запоріжжя,2002.
Флоря Б.Н. Русско-польские отношения и политическое развитие Восточной Европы во второй половине ХУІ-начало ХУІІ в. – М., 1978.
Щербак В.О. Козацтво в класово-становій структурі українського суспільства (друга пол. ХУ- середина ХУІІ ст.) // УІЖ. – 1991. – №11.
Щербак В. Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина ХУ – середина ХУІІ ст..-К.,2000.
Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: У 3-х т. – К., 1990-1992.-Т.1,2,3.
Методичні рекомендації
Тема, присвячена зародженню і розвитку українського козацтва посідає одне з найважливіших місць у середньовічній історії нашої держави. Тому розпочати її вивчення необхідно з аналізу досліджень, присвячених даній проблемі, тобто – з історіографії козацтва. Аналізуючи історіографію, можна класифікувати її наступним чином: за хронологічним принципом, або ж за географічним (поділити на російську, польську, українську та іншу). Основну увагу в цьому питанні варто приділити оцінці козацтва як явища, що її наводили різні автори у своїх творах.
Розкриваючи питання про формування козацького стану, сновну увагу варто приділити основним етапам цього процесу: по-перше – формуванню козацтва як своєрідного самобутнього явища протягом ХУ – першої половини ХУІ ст., по-друге – оформлення козацтва в окрему суспільну верству (кінець ХУІ ст.). Необхідно також розкрити історичні передумови цього процесу.
Господарське життя козаків охоплювало різноманітні галузі: від традиційного землеробства до торгівлі. В цьому питанні необхідно визначити, які галузі господарства у запорожців були найбільш поширеними і прибутковими, охарактеризувати основні джерела прибутків війська запорізького, висвітлити розвиток господарства як в самій Січі, так і поза її межами – на зимівниках і бурдюгах.
Достатньо висвітленим в літературі постає питання про утворення та організацію Запорізької Січі. Однак воно також містить значну кількість дискусійних моментів. Основну увагу при його розгляді варто приділити виникненню цієї організації, висвітленню її суспільно-політичного устрою, а саме – охарактеризувати владні інститути (ради, посадові особи) та визначити їх повноваження. На основі розглянутих матеріалів необхідно зробити висновок про державницьку сутність Запорізької Січі (чи можна вважати її державою?).
Окрему увагу варто приділити висвітленню військового мистецтва запорізьких козаків, оскільки воно було прогресивним і достатньо самобутнім явищем того часу. В цьому контексті необхідно розглянути тактику і стратегію козаків під час морських і сухопутних походів, охарактеризувати основні види їхньої зброї, показати дієвість їхнього бойового мистецтва на конкретних історичних прикладах.
Одним із важливих атрибутів козацького війська були військові клейноди, що являли собою фактично державну символіку. При розгляді цього питання необхідно охарактеризувати походження цих символів влади та визначити, які клейноди відповідають кожному представнику козацької військової старшини.
Заняття, присвячене першим козацько-селянським повстанням кінця ХУІ ст. необхідно розглядати комплексно: починаючи з основних причин і завершуючи їхніми наслідками для козацтва зокрема і для українських земель в цілому. Щодо причин цих повстань, їх рушійних сил, ідеологічного аспекту, то в історіографії представлені різні точки зору, які необхідно висвітлити. Окрему увагу варто приділити висвітленню фактичного матеріалу, тобто безпосередньо перебігу подій під час повстань, охарактеризувати основні битви, переміщення повстанських загонів. Висвітлюючи роль українського козацтва у боротьбі проти турецько-татарської агресії, необхідно згадати Дмитра Вишневецького, Івана Підкову Самійла Кішку.
Посилення феодально-кріпосницького гноблення та національного гніту призвело до загострення соціального протистояння в Україні. Утворення Запорізької Січі сприяло піднесенню боротьби проти національно-релігійного гніту та кріпосницьких порядків. Висвітлюючи повстання кінця XVI ст. під проводом Криштофа Косинського та Северина Наливайка, необхідно проаналізувати їх причини, соціальну базу. Слід відзначити, що ці козацькі виступи відразу ж дістали підтримку з боку селянства та міщан, виявили яскравий національно-визвольний характер. Їх поразка не зупинила наростання народної боротьби в Україні, а навпаки, сприяла зростанню національної свідомості українського народу.
ПИТАННЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ
НА САМОСТІЙНЕ ОПРАЦЮВАННЯ СТУДЕНТІВ
Розділ І. Галицько-Волинське князівство
Участь галицьких полків у битві на р.Калці.
Боротьба Данила Галицького за Київ як втілення ідеї єдності всієї Русі.
Утворення Галицької митрополії.
Містобудування в Галицько-Волинській Русі.
Рекомендована література:
Греков Б.Д., Якубовский А.Ю. Золотая Орда и ее падение. – М., 1950.
Грушевський М.С. Історія України-Руси. Т.ІІІ.-К.,1993.
Костомаров Н.И. Князь Данило Галицкий // Исторические произведения. Автобиография. – К., 1990.
Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К., 1979.
Котляр М.Ф. Волинська земля. З історії складання державної території Київської Русі // Історія та історіографія України: Зб. науков. праць. – К., 1985. – С.19 – 32.
Котляр М.Ф. Галицько-Волинська Русь. // Україна крізь віки.-К.,1998.-Т.5.
Крип’якевич І.П. Галицько-Волинське князівство. – К., 1984.
Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. – М., 1950.
Патегирич В.М. Из истории экономических и культурных связей Галицко-Волынской Руси // Славянские древности. – К., 1980.
Семчишин М. Тисяча років української культури. Історичний огляд культурного процесу. – К., 1993.
Софроненко К.А. Общественно-политический строй Галицко-Волинской Руси ХІ – ХІІІ вв. – М., 1955.
Розділ ІІ. Українські землі під владою іноземних держав другій половині ХІУ – першій половині ХУІ ст..
Ліквідація автономії Галичини у складі Польщі.
Державна автономія руських князівств в другій половині ХІУ ст. у складі Великого князівства Литовського.
Вплив культури руських земель на Литву.
Литовські статути про правовий статус різних верств населення.
Еволюція сільської громади на українських землях у складі Великого князівства Литовського.
Адміністративний устрій українських земель на кінець ХУ ст.
Тиверська земля. Теребовлянське князівство та Буковинські землі в другій половині ХІУ – ХУ ст.
Крим і українське Причорномор’я в другій половині ХІУ-першій половині ХУ ст.
Рекомендована література:
Антонович В.Б. Очерк истории Великого княжества Литовского до смерти Великого князя Ольгерта // Моя сповідь: Вибрані історичні та публіцистичні твори. – К., 1995. – С.602-715.
Греков И.Б. Очерки по истории международных отношений Восточной Европы ХІУ – ХУІ вв. – М., 1963.
Гуслистий К. Україна під литовським пануванням і захоплення її Польщею (з ХІУст.по 1569 р.) – К., 1939.
Законодательные акты Великого княжества Литовского ХУ-ХУІ вв.: Сб. материалов. – Л., 1936.
Ісаєвич Я.Д. Джерела з історії України доби феодалізму ХУІ-ХУІІІ ст. – К., 1972.
Любавский М.К. Очерк истории Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно. – М., 1910.
Мишко Д.І. Соціально-економічні умови формування української народності. – К., 1963.
Мишко Д.І. Українсько-російські зв’язки в ХІУ-ХУІ ст. – К., 1959.
Надинский П.Н. Очерки по истории Крыма. В 2-х частях. Ч.І. – Симферополь, 1951.
Пашуто В.Т. Образование Литовского государства. – М., 1959.
Пашуто В.Т. Борьба народов Руси и Восточной Прибалтики с агрессией немецких, шведских и датских феодалов в ХІІІ-ХУ веках. // Вопр. истории. – 1969. – №6. – С.112-129; 1969. – № 7. – С.109-128.
Пичета В.И. Белоруссия и Литва ХУ-ХУІ вв. – М., 1961.
Шабульдо Ф.М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. – К., 1987.
Шабульдо Ф.М. Синьоводська проблема: можливий спосіб її розв’язання. – К., 1998.
Якобсон А.Л. Крым в средние века. – М., 1973.
Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна).-К.,1994.
Розділ ІІІ. Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половина ХУІ ст.)
Експансія Польщі на українські землі в першій половині ХУІ ст.
Роль української шляхти в укладенні Люблінської унії.
Польська колонізація Лівобережної України.
Поширення гуманістичних ідей та реформаційних течій в Україні.
Пересопницьке Євангеліє.
Острозька Академія.
Юрій Дрогобич (Котермак).
Українське кобзарство.
Рекомендована література:
Грушевський М.С. Культурно-національний рух на Україні в ХУІ-ХУІІ ст. – К., Львів, 1912.
Гуслистий К.Г. Визвольна боротьба українського народу проти шляхетської Польщі в другій половині ХУІ і в першій половині ХУІІ ст. – К., 1941.
Дзюба Е.Н. Просвещение на Украине и его роль в укреплении связей украинского народа с русским и белорусским ( вторая половина ХУІ- первая половина ХУІІ вв.). – К., 1987.
Запаско Я.П. Мистецтво книги на Україні в ХУІ – ХУІІІ ст. – Львів, 1971.
Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури ХУІ–ХУІІІ ст. – К., 1966.
Ісаєвич Я.Д. Джерела з історії української культури доби феодалізму ХУІ–ХУІІІ ст.– К., 1972.
Історія релігії в Україні. – К., 1999.
Кашуба М.В. З історії боротьби проти унії ХУІІ – ХУІІІ ст. – К., 1976.
Костомаров Н.И. Южная Русь в конце ХУІ в. // Исторические произведения. Автобиографія. – К., 1990.
Мединський Є.М. Братські школи на Україні і Білорусії в ХУІ-ХУІІ ст. – К., 1958.
Мицько І.А. Острозька слов’яно-греко-латинська Академія ( 1576-1636). – К., 1990.
Плохий С.Н. Папство и Украина: Политика римской курии на украинских землях в ХУІ-ХУІІ вв. – К., 1989.
Сас П.М. Політична культура українського суспільства кінця ХУІ – першої половини ХУІІ ст. – К., 1998.
Щербак В.О. До питання про еволюцію класово-станової структури феодального суспільства України в ХІУ-п.п. ХУІІ ст. // УІЖ. – 1987. – №2.
Яковенко Н. Здобутки і втрати Люблігської унії // Київська старовина. – 1993. – №3.
Розділ ІУ. Українське козацтво. Запорізька Січ.
Українська колонізація Причорноморських степів.
Формування території Запорізької Січі.
Соціальна диференціація серед козацтва: витоки та прояви.
Звичаї та традиції українського козацтва.
Духовний світ українського козацтва.
Українське козацтво в народній творчості.
Ідеологічні передумови козацьких повстань.
Зовнішній чинник у розгортанні козацьких повстань кінця ХУІ ст..
Рекомендована література:
Антонович В. Про козацькі часи на Україні.-К.,1991.
Апанович О. Розповіді про запорозьких козаків. – К., 1991.
Апанович О. Гетьмани України і кошові отамани Запорізької Січі.-К.,1993.
Боплан Г. Опис України. – К., 1989.
Винар Л. Князь Дмитро Вишневецький // Силуети епох. – Дрогобич, 1992.
Володарі гетьманської булави. Історичні портрети.-К.,1994.
Голобуцький В. Запорозьке козацтво. – К., 1994.
Грушевський М. Історія української козаччини. Т.І. До року 1625 // Вітчизна. – 1989. – №1-11.
Денисенко А. Козацький гетьман Байда Вишневецький // Київська старовина. – 1992. – №1.
Леп’явко С. Козацькі війни кінця ХУІ ст. в Україні. – Чернігів, 1996.
Мицик Ю., Плохій С., Стороженко І. Як козаки воювали. Історичні розповіді про запорізьке козацтво.-Дніпропетровськ,1990.
Мишко Д.І. Северин Наливайко. – К., 1962.
Наливайко Д. Козацька християнська республіка. Запорозька Січ у західноєвропейських літературних пам’ятках – К., 1992.
Сергійчук В.І. Байда Вишневецький – ратник української землі // Дніпро. – 1989. – №2.
Сергійчук В.І. Іменем війська Запорізького: Українське козацтво у міжнародних відносинах ХУІ-середина ХУІІ ст. – К., 1991.
Українське козацтво: сучасний стан та перспективи дослідження проблеми (Матеріали “круглого столу”) // УІЖ. – 1991. – №12.
Щербак В.О. Козацтво в класово-становій структурі українського суспільства (друга пол. ХУ- середина ХУІІ ст.) // УІЖ. – 1991. – №11.
Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: У 3-х т. – К., 1990-1992.-Т.1,2,3.
ТЕМАТИКА
ІНДИВІДУАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИХ ЗАВДАНЬ, РЕФЕРАТІВ ТА КУРСОВИХ РОБІТ
Мстислав Удатний.
Міжнародна політика Данила Галицького.
Антиординська політика Данила Галицького.
Галицько-Волинське князівство після навали Батия.
Галицько-Волинський Літопис.
Встановлення польської влади в Галичині.
Наш край в ординські часи (др.пол. ХІІІ-ХІУ ст.).
Битва на Синіх Водах (1362р.) та її наслідки.
Кревська унія 1385 р. та її значення в історії України.
Розгром німецьких рицарів-хрестоносців під Грюнвальдом (1410 р.).
Князь Свидригайло і громадянська війна 1432-1440 рр.
Формування адміністративно-територіального устрою на українських землях періоду Великого князівства Литовського.
Литва-Польща: історія унії.
Боротьба за збереження руської державності у складі Великого князівства Литовського.
Криза православ’я в Україні в другій половині ХУІ ст.
Утворення Кримського ханства.
Чернігово-Сіверські землі в кінці ХУ – в першій половині ХУІ ст.
Проблема єдності Русі в ідеології українців другої половини ХУ-ХУІ ст.
Магдебурзьке право в Україні.
Литовські статути – пам’ятки феодального права.
Правовий статус шляхетсько-магнатської верстви за Литовськими статутами.
Правовий статус селянства за Литовськими статутами.
Основи державного ладу Великого князівства Литовського за Литовськими статутами.
Давньоруська спадщина в історії України.
Проблема походження українського народу в історіографії.
Соціальна структура населення України другої половини ХІУ – ХУ ст.
Витоки української козаччини.
Демократизм Запорізької Січі.
Кримське ханство (сер. ХУ-ХУІ ст).
Повстання під керівництвом М.Глинського.
Політичні наслідки Люблінської унії.
Еволюція української шляхти в ХУІ ст.
Церковне життя на українських землях в ХУ - першій половині ХУІ ст.
Перші походи українського козацтва проти турків і татар в першій половині ХУІ ст.
Початок книгодрукування в Україні.
Художні ремесла на українських землях у ХУ-ХУІ ст.
Протестантство на українських землях.
Фактор “Дикого поля” у формуванні козацтва.
Землі сучасної Кіровоградщини та формування козацтва.
Городове козацтво в Україні.
Правовий статус козацтва у складі Речі Посполитої.
Українська колонізація Причорноморських степів в ХУІ ст.
Українське козацтво у народних думах і піснях.