- •1. Визначення координат загального центру маси штучних вантажів і його допустимі відхилення
- •2. Середньодобовий пробіг і обіг вагону
- •3.Операції по прийому вантажів до перевезення
- •4.Динамічне навантаження вагону та шляхи його збільшення
- •5. Склад вагонного парку та експлуатаційна характеристика основних типів вантажних вагонів. Навести приклади
- •6.Заходи з покращення використання вантажопідйомності та місткості вагонів (перелічити та навести приклади)
- •7. Статичне навантаження вагону. Шляхи його підвищення
- •8. Договори про експлуатацію під’їзних колій і договори про подачу та забирання вагонів : зміст, порядок розробки
- •9. Продуктивність вантажного вагону та шляхи її збільшення
- •10. Умови перевезення масових вантажів маршрутами з місць навантаження. Показники маршрутизації.
- •11. Простій місцевого вагону та шляхи його скорочення
- •12. Види жорсткої та м’якої тари, її призначення. Навести приклади
- •16. Розробка місячного плану перевезень вантажів
- •18. Облік виконання плану перевезень вантажів
- •19.Умови стійкості вантажу від перекидання.
- •20. Порядок нарахування провізної плати За Тарифним керівництвом n 1, відповідно до Розділу 1 «Правила застосування тарифів», параграфу 1. «№Порядок визначення плати за перевезення вантажів»
- •21. Залізнична накладна. Її зміст та призначення
- •22. Складання вагонного листа. Коди для натурного листа поїзда.
- •23. Висота загального центру маси вагона з вантажем.
- •24. Характеристика і класифікація сил та зусиль, які діють на вантаж у процесі перевезення.
- •25. Вітрове навантаження, порядок його визначення.
- •26. Класифікація вантажів, що потребують закріплення при перевезенні на рухомому складі.
- •27. Небезпечні вантажі та їх класифікація.
- •28. Від чого залежать терміни доставки вантажів? Привести розрахункову формулу. Заходи по прискоренню доставки вантажів.
- •29. Переваги контейнерного способу доставки вантажів.
- •30. Індекс негабаритності
25. Вітрове навантаження, порядок його визначення.
Вітрове навантаження виникає внаслідок дії вітру як атмосферного явища; максимальне значення приймає під час руху по перегону; сприймає вітрове навантаження площа вантажу, яка розташована вздовж повздовжнього борту; точка прикладання – геометричний центр площини, яка підвержена дії вітру .
Вітрове навантаження розраховується за формулою:
, Н·м2
де Ка – аеродинамічний коефіцієнт, враховуючий ступінь обтікаємості вантажу повітрям, якщо вантаж обтічної форми Ка=0,5; якщо вантаж не обтічної форми Ка=1;
SНП –проекція площини, на яку діє вітер на вертикальну площину паралельну повздовжній вісі вагону;
ω – питоме вітрове навантаження.
26. Класифікація вантажів, що потребують закріплення при перевезенні на рухомому складі.
На відкритому рухомому складі перевозять вантажі, які не бояться атмосферних опадів, а також розміри яких не дозволяють помістити їх у криті вагони. До них відносять масові вантажі, які перевозяться, як правило, навалом; а також довгомірні, громіздкі та великовагові вантажі.
До вантажів, які потребують закріплення при перевезенні на відкритому рухомому складі відносяться:
- навалочні – вантажі, що не потребують якогось кріплення, стійкість у русі забезпечує конструкція вагону або піввагону (вугілля, руда, ліс, цемент);
штучні – вантажі, які потребують кріплення під час перевезень (верстати, електродвигуни, машини, автомобілі та ін.);
штабельні – вантажі, які складаються з окремих однорідних предметів, щоскладаються в декілька рядів по висоті (закріплюються за допомогою обв’язок, дерев’яних розпорок, скоб).
27. Небезпечні вантажі та їх класифікація.
Небезпечні вантажі – це речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та ін. діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та ін. об’єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на зобов’язаність яких надана Верховною Радою України або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних вантажів.
Клас 1 – Вибухові речовини і вироби
Клас 2 – Гази
Клас 3 – Легкозаймисті рідини
Клас 4.1 – Легкозаймисті тверді речовини, самореактивні речовини і тверді десенсибілізовані речовини
Клас 4.2 – Речовини, здібні до самозаймання
Клас 4.3 – Речовини, що виділяють легкозаймисті гази при зіткненні з водою
Клас 5.1 – Окислюючі речовини
Клас 5.2 – Органічні пероксиди
Клас 6.1 – Токсичні речовини
Клас 6.2 – Інфекційні речовини
Клас 7 – Радіактивні матеріали
Клас 8 – Корозійні речовини
Клас 9 – Інші небезпечні речовини і вироби