12. Види жорсткої та м’якої тари, її призначення. Навести приклади

Тара є елементом упаковки, яка представляє собою виріб для розміщення продукції.

Залежно від здатності зберегти свою форму тара поділяється на:

• тверду (жорстку);

• напівтверду (напівжорстку);

• м'яку.

До твердої тари відноситься тара, яка не втрачає своєї форми при перевезенні та зберіганні і здатна витримувати тиск як самого навантаженого в неї матеріалу (продукту), так і зовнішній тиск іншого шару вантажу, що розміщений зверху, а також поштовхи і струс при перевезеннях і в процесі вантажно-розвантажувальних робіт. До цієї тари відноситься вся металева тара(банки, ту­би, контейнери, цистерни), пластмасова(ящики, бочки), скляна(банки, пляшки, балони), дерев'яна(ящики, контейнери, лотки, корзини, бочки, кадоби).

Герметизована металева і скляна тара запобігають шкідливо­му впливу на товари атмосферного кисню та проникненню сто­ронньої мікрофлори, що зменшує окисне пошкодження товарів (згіркнення, осалювання жирів, розкладання вітамінів, барвників тощо), а також їхнє мікробіологічне псування (гниття, пліснява, розвиток хворобливих бактерій та ін.). Металева тара і пляшки з темного скла захищають товари від дії сонячних променів, що також сповільнює шкідливі процеси окислення.

До напівтвердої тари відносять картонну упаковку (короби) і комбіновану (тетрапаки, перпаки тощо).

М'яка тара — це тара, форма і розміри якої змінюються при її наповненні. До цієї тари відноситься полімерна (паки, мішки, пакети), паперова (мішки, пакети, обгортковий та інший папір) і тканева (мішки, матеріали для перев'язування — шпагат, різноманітні мотузки, стрічки тощо).

М'яка тара не захищає вміщений у ній товар від механічних ушкоджень. Нею користуються або для упаковки товарів з високою механічною стійкістю, або додатково застосовують тверду тару.

До переваг м'якої тари належить те, що вона в порожньому стані займає мало місця і є відносно дуже дешевою. Основне призначення м'якої тари — забезпечення транспортування й збе­рігання сипких та інших подібних матеріалів, стійких до механі­чних поштовхів та ударів. Окремі види м'якої тари можна вико­ристовувати для герметичної упаковки, завдяки чому створю­ються і підтримуються стабільні умови зберігання продукту (во­логість повітря, газовий склад тощо). М'яка тара (поліетиленові мішки) застосовується також для зберігання деяких біологічних продуктів.

13. Пломбування вагонів та контейнерів. Навести приклади

Вагони і контейнери пломбуються запірно-пломбувальними пристроями ЗПП(пломба в єдиній конструкції з пристроєм для блокування), призначеними для одночасного запирання і пломбування вагонів і контейнерів або свинцевими пломбами.

ЗПП можуть належати залізниці ( якщо пломбування проводилося її засобами) і відправнику. ЗПП накладає сторона, яка виконує навантаження. Якщо вантажовідправником є приватна особа або сількгоспідприємство, на вагон може накладатися ЗПП залізниці із записом в накладній «ЗПП №… вважати ЗПП відправника».

Пломба (ЗПП) – належить до групи охоронних технічних засобів одноразового використання, який свідчить про засіб боротьби за схоронність вантажу під час перевезення залізницею.

Порядок пломбування (встановлення ЗПП) вагонів і контейнерів установлений Правилами пломбування вагонів і контейнерів. Без ЗПП (пломб), але з обов'язковим накладанням закруток, допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку до пункту 4 Правил пломбування вагонів і контейнерів.

Принцип дії ЗПП: одностороння фіксація канату у корпусі ЗПП при його пропусканні через отвір корпуса.

ЗПП, накладені на вагони і контейнери, повинні мати такі знаки: - скорочене найменування залізниці відправлення (не більше 4 знаків), (Дон.);

• товарний знак Укрзалізниці, (УЗ);

• товарний знак підприємства-виробника ЗПП, (МДМ);

• найменування ЗПП, (ВАРТА М);

• остання цифра року виготовлення ЗПП, (3);

• контрольний знак, семизначний, ( 1234567).

Виготовлення та застосування ЗПП з однаковими контрольними знаками забороняється.

13. Сила тертя, порядок її визначення

Сила тертя діє за будь-яких умов руху. Вона залежить від виду вантажу та матеріалу і стану опірної поверхні. Сила тертя прикладена в центрі опірної поверхні і направлена у бік протилежний інерційній силі.

При рушанні, гальмуванні, маневрах, переміні швидкості руху найбільше значення приймають повздовжні сили, в тому числі при русі по перегону зі встановленою швидкістю –повздовжня сила тертя.

Сила тертя у повздовжньому напрямку визначається за формулою :

де - вага вантажу, т

μ - коефіцієнт тертя між контактуючими поверхнями вантажу та вагону (або підкладок);

- коефіцієнт прискорення вільного падіння, =9,81 м/с

Сила тертя у поперечному напрямку визначається за формулою:

де - питома вертикальна інерційна сила, яка визначається:

де к - коефіцієнт, який залежить від кількості опірних вагонів;

- довжина вантажу, м

13. Повздовжня горизонтальна інерційна сила, порядок її визначення.

Поздовжні горизонтальні інерційні сили виникають при русі в процесі розгону та гальмування поїзда, при зіткненні вагонів під час маневрів і розпуску з сортувальних гірок, а також при коливаннях вагону під час руху. При цьому швидкiсть руху вагона змiнюється і на вантаж дiє iнерцiйна сила, що викликана прискоренням.

Повздовжня горизонтальна інерційна сила залежить від характеру руху, типу і стану автозчепного пристрою, від маси вантажу і характеристик вагона, точка прикладення повздовжньої інерційної сили– центр маси вантажу, діє в напрямку протилежному поздовжній силі тертя. Визначається за формулою:

(1.1)

де а_пв - питома поздовжня інерційна сила на 1 т маси вантажу, Н/т;

Q_ван - маса вантажу, т.

[H/т] (1.2)

де - загальна маса вантажу у вагоні або на зчепі, т;

а₂₂, а₉₄ - значення питомої поздовжньої інерційної сили залежно від типу кріплення при масі брутто відповідно вагона: 22 т і 94 т;