конспект лекций Проэктный анализ

•оцінка населення, що проживає в зоні реалізації проекту, з позиції демографічних та соціально-культурних особливостей, умов їх про-

живання, зайнятості, відпочинку та впливу проекту на ці параметри;

•визначення рівня відповідності проекту культурним традиціям населення у даному регіоні;

•розробка заходів щодо підтримки проекту з боку населення регіону на всіх стадіях його підготовки, реалізації та експлуатації.

Проведення соціального аналізу ускладнюється неможливістю встанов-

лення кількісної характеристики багатьох соціальних змін, що супроводжують проект, і тим, що оцінка проекту з боку різних соціальних груп може бути діаметрально протилежною, оскільки їх інтереси не завжди збігаються.

4.2 Зміст соціального аналізу

Соціальний аналіз проекту є обов'язковою частиною роботи з підготовки та реалізації інвестиційного проекту і проводиться на всіх стадіях його життєвого циклу. Зміст соціального аналізу і послідовність робіт із виконання цього аналізу можна надати наступною схемою.

4.3 Соціальне середовище інвестиційного проекту та його оцінка

Головна увага при підготовці проекту має бути спрямована на дослідження соціального середовища, спосіб і рівень життя населення і соціальної структури суспільства.

Аналізуючи вплив соціального середовища на реалізацію проекту, треба усвідомити, що ключовим моментом у ньому є характеристика населення, яке проживає у даному регіоні, його склад та чисельність. Вивченню підлягає інформація про:

•осіб, що проживають у регіоні і залучаються до роботи на будівництві чи експлуатації об'єкта, а також членів їх родин;

•робочу силу, яку залучають до проектних робіт з інших місць;

•людей, у способі життя яких відбуваються зміни внаслідок реалізації проекту;

•споживачів продукції проекту.

5. ЕКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

Основними питаннями цього розділу є:

-мета і сутність екологічного аналізу;

-основні принципи проведення екологічного аналізу;

-склад робіт з екологічного аналізу під час створення проекту;

-типи впливів проекту на навколишнє середовище;

5.1 Мета і сутність екологічного аналізу

Аналіз інвестиційного проекту щодо впливу на навколишнє середовище

(повітря, воду, землю, флору і фауну регіону, екосистеми) має враховувати і його вплив на здоров'я людей, безпеку робочих місць, а також на соціальні і культурні цінності суспільства, держави.

Метою екологічного аналізу інвестиційного проекту є встановлення його впливу на навколишнє середовище, оцінка всіх вигід і витрат, отриманих внаслідок цього впливу, на формування заходів для запобігання або пом'якшення шкоди довкіллю від дії проекту.

Із позиції впливу на довкілля джерела забруднення поділяють на три основні групи:

-виробничі потужності, що супроводжуються утворенням значних обсягів забруднюючих речовин (металургія, хімія, нафтопереробка та ін.);

-виробництва з утворенням середніх обсягів шкідливих викидів

(машинобудування, текстильна, харчова, переробна промисловість та ін.);

- виробництва, які практично не створюють або створюють мало шкідливих відходів (точне машинобудування, оптика, поліграфія та ін.).

5.2Основні принципи проведення екологічного аналізу

5.3Склад робіт з екологічного аналізу під час створення проекту

Дослідження навколишнього середовища здійснюється і відслідковується на всіх стадіях життєвого циклу проекту.

На передпроектній стадії визначають категорію і тип проекту. Оцінюється масштаб робіт з екологічного аналізу, якісний та кількісний склад команди з

екологічного аналізу проекту, масштаб робіт, які потрібно виконати при підготовці екологічного аналізу.

На стадії визначення ідеї проекту визначають основні аспекти, що стосуються навколишнього середовища та оцінки природних ресурсів, вивчають програми розвитку країни, можливість використання національних ресурсів,

ступінь можливого забруднення та негативного впливу на навколишнє середовище.

На стадії формування та підготовки проекту здійснюється аналіз навко-

лишнього середовища. Це дозволяє доповнити проект необхідною інформацією з погляду небезпечних для нього чинників і уникнення у майбутньому помилок,

виправлення яких може дорого обійтися суспільству, а в деяких випадках взагалі неможливе.

Детальний аналіз проекту здійснюють, щоб урахувати всі види витрат, які виникають під час здійснення заходів з охорони навколишнього середовища і контролю за ним, а також залишкового впливу на довкілля. Аналіз навко-

лишнього середовища є складовою передінвестиційних досліджень, коли паралельно (одночасно) з техн. обгрунт. проекту вивчають його інвестиційні можливості.

Вибір проекту здійснюється не тільки за критеріями його комерційної прибутковості, а й життєздатності у навколишньому середовищі. Не кожний позитивний або негативний вплив на довкілля може бути відразу ж оцінений кількісно і фінансово. Тому рішення слід приймати на підставі чинних еколо-

гічних стандартів або припустимих екологічних співвідношень між явними грошовими надходженнями і вигодами та неявними витратами, що виникають стосовно навколишнього середовища.

5.4 Типи впливів проекту на навколишнє середовище

Визначення типів впливу проекту на навколишнє середовище та оцінка його екологічних наслідків є головною складовою екологічного аналізу інвестиційного проекту. Така оцінка базується на чинному законодавстві, що регулює питання охорони навколишнього середовища країни, в якій реалізується

інвестиційний проект. Впливи проекту на навколишнє середовище можна

класифікувати за відповідними критеріями:

•час дії;

•можливість усунення;

•спосіб впливу;

•охоплення території;

•походження;

•можливість акумулювання наслідків.

За часом дії вони можуть бути постійними і тимчасовими, за можливістю

усунення - такими, що можна виправити і не можна виправити, за способом

впливу - безпосередні і опосередковані, за охопленням території - локальні і

досить поширені, за походженням - первинні і вторинні, за можливістю

акумулювання наслідків - накопичувальні і ненакопичувальні.

6. ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ

Основними питаннями цього розділу є:

-мета і завдання фінансового аналізу його сутність і зміст;

-аналіз фінансового стану підприємств;

-оцінка фінансової ефективності проекту;

6.1 Мета і завдання фінансового аналізу його сутність і зміст

Реалізація інвестиційного проекту здійснюється в умовах як функціонуючого підприємства, так і в середовищі організаційної структури, що спеціально створена для реалізації даного інвестиційного проекту. Але успішне

функціонування таких підприємств в умовах ринку залежить від їх здатності отримувати прибуток.

Фінансовий аналіз передбачає отримати оцінку динаміки абсолютних і відносних показників (прибутку і рентабельності), визначення впливу окремих

факторів на їх величини, виявлення резервів їх зростання.

6.2 Аналіз фінансового стану підприємств

Фінансовий стан підприємства - це сукупність показників, що відобра-

жують його можливість погасити боргові зобов'язання. Фінансово-господарська діяльність охоплює всі процеси формування, руху та забезпечення збереження

майна підприємства, контролю за його використанням. А фінансовий стан є результатом взаємодії всіх елементів його системи та їх фінансових відносин.

Основними завданнями аналізу фінансового стану підприємства та інвестиційного проекту є:

•оцінка динаміки складу та структури активів, їх стан та рух;

•оцінка динаміки складу та структури власного та позичкового капіталу, їх стан та рух;

•аналіз величин і динаміки абсолютних та відносних показників фінансової стійкості;

•аналіз платоспроможності та ліквідності активів балансу.

Основним джерелом аналізу фінансового стану підприємства є бухгалтерський баланс (форма № 1), що визначає стан справ підприємства на момент його складання. У процесі аналізу використовують форми № 2, 3, 4 і 5 бухгалтерської звітності.

6.3 Оцінка фінансової ефективності проекту

Аналіз ефективності виробничих інвестицій являє собою оцінку їх дохідності для інвесторів. Більшість керівних рішень щодо прийняття інвестиційних проектів базується на результатах фінансового аналізу ефективності довгострокових інвестицій. Разом з тим під час вибору об'єкта Для інвестування беруть до уваги й інші критерії, наприклад, екологічні наслідки здійснення проекту, різні соціальні

та гуманітарні думки, можливість створення додаткових робочих місць, розвиток виробничої бази в даній Місцевості тощо.

Методи оцінки ефективності інвестиційних проектів, що їх використають,

можна розбити на дві групи: динамічні, що враховують фактор часу, та статичні, або бухгалтерські.

7. ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ Основними питаннями цього розділу є:

-мета і завдання економічного аналізу;

-особливості формування вигод і витрат;

-фактори, що впливають на економічну цінність проекту;

-оцінка економічної привабливості та ефективності проекту.

7.1Мета і завдання економічного аналізу

7.2Особливості формування вигод і витрат

7.3Фактори, що впливають на економічну цінність проекту

У фінансовому аналізі оцінка вхідних та вихідних щодо інвестиційних проектів фінансових ресурсів, товарів та послуг здійснюється за цінами, які сформовані ринком або встановлені державою. У цій залежності на основі очікуваних вигід і витрат, які має одержати суспільство в разі реалізації проекту,

визначається його цінність з позиції економічного аналізу ІП

Економічний аналіз оцінює проект на відповідність його стратегії розвитку та економічним цілям країни.

При відборі проектів перевагу надають тим, що більшою мірою відповідають таким цілям національного розвитку:

-створення у країні доданої вартості;

-надходження або економія іноземної валюти;

-розвиток інфраструктури;

-створення нових робочих місць;

-підготовка кваліфікованих кадрів;

-залучення і використання місцевих ресурсів.

7.4 Оцінка економічної привабливості та ефективності проекту

''

заг

ЛЕКЦІЯ № 8 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ

Для того щоб оцінити доцільність проведення запропонованих у проекті заходів потрібно провести розрахунки зміни соціальних, економічних та екологічних показників роботи запропонованої мережі та розглянутих локальних обєктів.

Соціальні показники

Зміна загального часу руху транспортних засобів по мережі ( Т заг , авт*год) визначається за формулою:

Т заг Т заг'' Т заг' ,

(8.1)

де Т заг' ,Т - відповідно загальний час руху транспортних засобів по мережі

до та після впровадження заходів щодо організації дорожнього руху, авт*год. Визначається за формулами:

						k
			Т заг'	Tрух' i						,	(8.2)
						i 1
						k
			Т заг''	Tрух'' i						,	(8.3)
						i 1
де k		- кількість дуг транспортної мережі;
Tрух'	i ,Tрух''		i - час руху транспортних засобів по i -ой дузі відповідно до та
після впровадження заходів, авт.*год. Визначається по формулам:
			Т '			N		' T ' ,			(8.4)
			рухі					i		i
			Т ''			N ''			T '' ,		(8.5)
			рухі				i			i
де Ni' , Ni'' - інтенсивність руху транспортного потоку на i -ой дузі відповідно
до та після впровадження заходів, од./год;
T ' ,T ''		- час руху транспортного засобу по							i -ой дузі відповідно до та після
i	i
впровадження заходів, год. Визначається по формулам:
			T '				Li		,		(8.6)
				i		V '
							Фi

T ''	Li	,	(8.7)
i	V ''
	Фi

де Li - довжина i -ої дуги мережі, км;

Vф' i ,Vф''i - фактична швидкість руху на i -ой дузі мережі відповідно до та після впровадження заходів, км/год.

Для розрахунків використовуються значення результатів аналізу заданого та запропонованого варіантів мережі. Для дуги 1-2 до впровадження заходів:

T1' 2 21,50,2 0,009г од

Т рухі' 704 0,009 6,34авт * г од

Аналогічно проводяться розрахунки для інших ділянок. Загальний час руху складає, наприклад ….. 460,3 авт*год.

Для дуги 1-2 після впровадження заходів:

T1/' 2 26,50,2 0,0075г од

Т рухі/' 651 0,0075 5,18авт * г од

Загальний час руху для усіх ділянок складає, наприклад…. 382,4 авт*год.

Зміна загального часу руху по мережі:

Т заг 460,3 382,4 77,9авт * г од

Зміна загального часу руху транспортних засобів за рік визначаємо по формулі:

	Tрухрік		Т рух	365	,	(8.8)
			k H
T рік	77,9 365	284335авт * г од/ рік
рух	0,1

Зміну загального пробігу транспортних засобів ( L , км/год) визначаємо по формулі:

L L'' L' , (8.9)

де L' , L'' - загальний пробіг транспортних засобів по мережі відповідно до та після впровадження заходів, км. Визначається за формулами:

L'i , L'i'

	k
L'	L'i ,	(8.10)
	i 1
	k
L''	L'i' ,	(8.11)

i 1

де - пробіг транспортних засобів по i -ой дузі мережі відповідно до та після впровадження заходів, км/год. Визначається по формулі:

L'	N ' L		,	(8.12)
i	i i
L''	N '' L		,	(8.13)
i	i	i

Для дуги 1-2 до впровадження заходів:

L'i 704 0,2 140,8км

Аналогічно проводяться розрахунки для інших ділянок. Загальний пробіг руху складає 16835,1 км.

Для дуги 1-2 після впровадження заходів:

L'i 651 0,2 130,2км

Загальний пробіг для всієї мережі складає 15160,3 км.

Зміна пробігу:

L 16835,1 15160,3 1674,8км.за.годину

Зміну загального пробігу транспортних засобів по мережі за рік визначаємо по формулі:

		Lрік L 365 ,
		k H
(8.14)
Lрік	1674,8 365	6113020км/ рік
0,1
Зміна загубленого часу пасажирів ( Tпас , чол.*год/рік) визначається за
формулою:
Tпас Т рух (Вл л d л Ва а d л ) ,			(8.15)
де Bл , Ва - відповідно місткість легкового автомобіля і			автобуса, чол.
(прийнято на основі статистичних даних Bл 5чол, Ва 70чол );

л , а - коефіцієнт використання місткості відповідно легкового автомобіля

іавтобуса ( л 0,4; а 0,9 - прийнято на основі середньостатистичних даних);

d л , dа - відповідно доля автомобілів і автобусів в загальному транспортному

потоці ( d л 0,85, dа 0,1 - прийнято на основі середньостатистичних даних).

Tпас 284335 (5 0,4 0,85 70 0,9 0,1) 2274680чол год/ рік

Далі визначаємо зміну затримок руху на перехресті ( t p , с) за формулою:

						p		'' p		' p ,
					t		t		t		(8.16)
де		'' p ,		' p - середня затримка на перехресті							відповідно після і до
	t		t
впровадження заходів, с.

Розрахунок затримок до та після впровадження заходів наведено у 4 розділі

дипломного проекту.

Для перехрестя вулиць Сумської та Іванова затримка до впровадження

заходів 20 с., після впровадження заходів 18с. Різниця часу затримки:

t

p 20 18 2

с/авт.

Зміну загубленого транспортного часу ( Т тс , авт*год/рік) визначаємо за

формулою [6]:

m

365 Ni

t p

Т тс

i 1

,

(8.17)

kн 3600

де m - кількість напрямків руху.

Т

365 1811 2

3672авт * год / рік

тс

0,1 3600

Зміну загубленого часу пасажирів на перехресті ( Т пас , чол.*год/рік)

розраховуємо за формулою:

Tпас Т тс (Вл л d л Ва а da ) ,

(8.19)

Tпас 3672 (5 0,4 0,85 70 0,9 0,1) 29376чол год / рік

Зміну кількості ДТП визначаємо по коефіцієнтам зниження кількості ДТП за формулою: