77.Яким чином вирішується проблема надлишку чи нестачі даних при дослідженні і прийнятті рішень?

При дослідженні і прийнятті рішення дослідник, як правило, з двома труднощами – надлишком даних (інформації) чи її недостачі. При надлишку даних складність полягає в можливості і вмінні дослідника відшукати ті відомості, які мають пряме відношення до даного питання чи відшукати ті причинно-наслідкові зв’язки, які спричинили такі дані чи розходження результатів дослідження. При нестачі даних постійно є загроза прийняти неправильного, недостатньо обґрунтованого рішення. В зв’язку з цим дослідник має виробити чіткий підхід до загальної оцінки даних, визначити необхідне число факторів і їх зміст, строки їх збору і обробки, ефективність результатів, що очікуються в відношенні до затрат часу на збір інформації, встановити методи і прийоми класифікації матеріалу та інше. Іншими словами, збір, загальна оцінка, обґрунтованість і порівняння інформації за допомогою аналогії, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, узагальнення і її класифікації, а також використання різних групувань, статистичних таблиць, графіків, монограм, колекційного аналізу, математичних методів і ЕОМ – це ті фактичні матеріали, які необхідно отримати, дати їм загальну оцінку, класифікувати, проаналізувати і опрацювати. Ґрунтовний аналіз призваний визначити недоліки, встановити їх причини і створити передумови для прийняття рішення, встановлення меж їх застосування. При цьому необхідно пам’ятати, що найважливішою умовою прийняття правильного рішення є аналіз ситуації. Інтуїтивні рішення допустимі лише в випадку вирішення поточних завдань. Не виключена можливість формування рішення в процесі збору і обробки фактів. При цьому необхідно вдумливо відноситись до всіх фактів і висловлювань підлеглих відносно різних аспектів проблеми, пам’ятаючи, що легко повірити в те, в що хочеться суб’єктивно повірити.

Вивчення проблеми і її вияснення припускають необхідність повної концентрації на ній своєї уваги, щоб вияснити, що представляє дана проблема, визначити причини її виникнення, визначити степінь ризику при прийняті рішення, його терміновість і важливість. Виконуючи дану роботу необхідно скласти перелік факторів для вияснення проблеми, перевірити їх точність, визначити головні перепони в рішенні проблеми. Така послідовність вивчення і вияснення проблеми направлена на виявлення скритих фактів, які змінюють суть проблеми. Також має бути забезпечена конкретність і оперативність. Але оперативність не повинна вести до імпровізації, довільній і частій зміні рішень.

При вирішенні важливих проблем необхідно критично обдумувати будь-яке узагальнення в методології прийняття рішення, враховувати, що інколи можна допускати виключення з загальних правил, але при цьому необхідно завжди притримуватись головних принципів при кінцевому вирішенні проблеми, ще раз обдумати рішення, що приймається і визначити: на що може вплинути прийняте рішення, яка степінь свободи дій, тобто чим ми зв’язані з самого початку, терміновість і важливість рішення, умови роботи, співробітництво з іншими дослідниками чи організаціями, ризик при прийнятті рішення (можливі втрати, небажані результати). Кінцеве рішення приймається дослідником незалежно від процедури обговорення і узгодження, при цьому дослідник повністю має брати відповідальність за прийняте рішення на себе.

Також при прийнятті рішення в випадку надлишку чи нестачі даних при дослідженні можна застосувати імітаційне чи математичне модулювання. При цьому змоделювавши об’єкт дослідження, вхідні параметри і умови експлуатації можна отримати вихідні параметри – реакцію об’єкта чи значення досліджуваних параметрів чи загальну поведінку об’єкта дослідження. За рахунок цього можна уточнити або доповнити дані, що може полегшити процес прийняття рішення.