4. Азимутальні проекції: способи отримання, характер спотворень, застосування.

Азимутальну проекцію застосовують в основному для карт мілких масштабів, для зображення на картах окремих материків чи океанів. При цьому на площину проектують поверхню материка. Площина, на яку проектують, може бути січною або дотичною. Точкою нульових спотворень є точка дотику площини до земної поверхні. Водночас периферійні частини карти мають в такій проекції максимальне спотворення. Паралелі у прямих азимутальних проекціях (точка дотику — полюси) зображуються концентричними колами, а меридіани — прямими (променями). У такій проекції складені карти Антарктиди, приполярних районів. У поперечно-азимутальній проекції (точка дотику — на екваторі) складена карта півкуль. У ній меридіани і паралелі — криві, за винятком екватора і середніх меридіанів півкуль. Для зображення окремих материків точки дотику вибирають у їх центрі (карти Африки, Австралії, Америки). В сучасних умовах картографічні проекції будуються також за допомогою математичних розрахунків без допоміжних поверхонь. Їх називають умовними.

В залежності від розташування площ, проекції діляться на:

Нормальні – площина розташована в точці полюса

Поперечні – площина розташована на екваторі

Косі – площина на широті від 0 до 90˚.

В залежності від виду спотворень, азимутальні проекції можуть бути рівновеликими, рівно кутовими, довільними.

Нормальна азимутальна проекція. Площа проекціювання перпендикулярна вісі обертання Землі. Це найпростіша форма азимутальної проекції. Меридіани – прямі лінії, які перетинаються в точці полюсу під своїми істинними кутами, а паралелі є концентричними колами з центром в точці перетину меридіанів. В нормальних азимутальних проекціях спотворення всіх видів відсутні в центральній точці проекції і наростають далі від неї.

Відстані між паралелями визначаються прийнятим характером спотворень(рівновелика, рівнопроміжна, рівнокутна) або способом проекціювання точок поверхні на площину (гномонічна, стереографічна, ортографічна, зовнішня).

Нормальні азимутальні проекції застосовують для зображення полярних зон північних і південних півкуль Землі та інших планет.

Азимутальна рівновелика проекція використовується коли треба правильно передати не тільки площі а й абриси територій, коли необхідно зберегти без спотворення азимути та відстані від точки до точки (карти авіаційні, сейсмічні).

Нормальна рівнокутна азимутальна проекція використовується для створення карт зоряного неба.

Нормальну рівнопроміжну по меридіанам азимутальну проекцію використовують для спеціальних карт, по яким необхідно визначити відстані від центральної точки до будь якої іншої (Арктики та Антарктики). Азимутальна рівнопроміжна проекція використовується для створення карт планет. В ній створені карти півкуль Луни, Марса, Меркурія. Карти північної півкулі будують також в нормальній рівнопроміжній проекції.

Поперечна азимутальна проекція Лінії меридіанів і паралелей криві лінії. Вона завжди використовується для карт півкуль (західної та східної) , материків (крім Антарктиди).

Коса азимутальна проекція. Лінії меридіанів та паралелей – криві лінії, видно точку полюсу.

Застосовуються для створення карт материків та держав, що розташовані в південій або північній півкулі і мають округлу форму. Точка дотику є точкою нульових спотворень.

Псевдоазимутальна проекція. Видозмінена азимутальна проекція в нормальних псевдоазимутальних проекціях паралелі – концентричні кола, а меридіани – криві лінії, симетричні відносно одного або двох прямих меридіанів. Поперечні і косі псевдоазимутальні проекції мають овальну форму і застосовуються для карт Атлантичного океану або карт Атлантичного океану разом з Північним Льодовитим.9