Економічний контроль

За повнотою охоплення суб’єктів господарювання, що контролюються

Наскрізний

Частковий

Повний

За повнотою вивчення господарських процесів

Суцільний

Вибірковий

Комбінований

За етапами (формами)контролю господарських процесів

Попередній

Поточний

Наступний

За періодичністю проведення

Перманентний

(функціональний)

Періодичний

За способом сприйняття господарських процесів

За участю суб’єкта контролю

Автоматичний (без

участі контролера)

За методами

здійснення

За статусом

здійснення

Державний

Відомчий

Контроль

власника

Незалежний

Відносно господарюючого суб’єкта

Зовнішній

Внутрішній

Відносно обов’язків суб’єктів контролю

Обов’язковий

Статутний

Рис. 7. Загальна класифікація економічного контролю

вибірковий, який передбачає вивчення не всіх, а лише певної частини документів, що відбираються на підставі науково-обгрунтованої схеми, за той чи інший період часу (квартал, місяць, окремі дні); комбінований, в ході якого одна частина документів та інформації вивчається суцільно, а інша - вибірковим способом;

етапи контролю, а саме: попередній, основними функціями якого слід вважати розробку процедур і правил поведінки працівників у процесі реалізації прийнятих планів; поточний, який здійснюється в процесі виробничо-господарської діяльності, по всьому ланцюжку ієрархії управління та спрямований на попередження можливих відхилень у виробничому процесі і можливих труднощах; наступний, який охоплює перевірку правильності в законності проведених господарських операцій, виявляє порушення і зловживання, а також дає можливості розробити заходи щодо усунення недоліків та їх попередження в майбутньому;

періодичність проведення контролю: перманентний, який триває безперервно, постійно та періодичний – контроль який здійснюється через певні проміжки часу, повторюється час від часу;

способи сприйняття господарських процесів. За цією ознакою контроль поділяється за участю суб’єкта контролю та автоматизований;

методи здійснення, які ранжуються наступним чином: перевірка, під якою розуміють вивчення окремих питань діяльності суб’єкта господарювання або дій апарату управління; судово-бухгалтерська експертиза – як дослідження експертом на базі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ та процесів по питанням, що відносяться до певної діяльності суб’єкта господарювання, обстеження – ознайомлення на місці з діяльністю окремих ділянок суб’єкта господарювання; аудит; інвентаризація – як перевірка наявності та стану об’єкта контролю, що здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних; економічний аналіз – як система прийомів, що використовується у контролі для розкриття причинних зв'язків, що обумовлюють результати явищ і процесів; ревізія;

статус здійснення – державний, відомчий, контроль власника, незалежний;

відношення до суб’єкта господарювання – зовнішній, що здійснюється суб'єктами контролю, які не входять до складу структурного підрозділу підприємства, діяльність якого контролюється та внутрішній, який здійснюється органами внутрішнього контролю (головним бухгалтером підприємства, ревізійною комісією, спостережною радою, тощо). Внутрішній контроль спрямований в основному на те, щоб перевірити законність здійснення операцій та стан збереження державного майна з метою недопущення його розкрадання. Економічний контроль власника поділяється на внутрісистемний і внутрішньогосподарський.

Внутрісистемний економічний контроль здійснюється міністерствами, державними комітетами, концернами, асоціаціями, акціонерними товариствами, акціонерними виробничими об'єднаннями відповідно до законодавчих і інших нормативних актів, якими передбачене проведення комплексних ревізій і контрольних перевірок фінансово-господарської діяльності підприємства з ініціативи власника, тобто вищим органом, якому підприємство підкоряється на правах власності. Основна задача внутрісистемного контролю — контроль за виконанням планових завдань по виробничій і фінансово-господарській діяльності, використанням матеріальних і фінансових ресурсів, недопущення фактів безгосподарності і марнотратства; забезпечення збереження власності, правильної постановки бухгалтерського обліку і контрольно-ревізійної роботи; дотримання діючого законодавства по виробничій і фінансово-господарській діяльності.

Внутрішньогосподарський економічний контроль включає контрольні функції, здійснювані керівниками підприємств, комбінатів, організацій і установ, концернів, асоціацій відповідно до діючого законодавства. Структура внутрішньогосподарського контролю наведена на рис. 8.

Задача внутрішньогосподарського контролю – перевірка господарських операцій у виробничих одиницях з метою не допустити перевитрату матеріальних і фінансових ресурсів, виконання виробничих і фінансових планів, раціонального використання робочої сили, упровадження нових методів праці і прогресивної технології в бригадах, ділянках, цехах і інших виробничих підрозділах, забезпечення заощадження засобів і товарно-матеріальних цінностей, ощадливої витрати сировини і паливно-енергетичних ресурсів, випуску продукції високої якості, що має попит на ринку.

Організація внутрішньогосподарського контролю покладена на керівника підприємства. Іноді для виконання цих функцій на підприємствах створюються спеціальні аудиторські підрозділи. Відповідно до затвердженого плану працівники, зайняті керуванням, здійснюють систематичний і оперативний поточний контроль за виробничою і фінансово-господарською діяльністю підрозділів підприємства. За підсумками контрольних перевірок керівництво підприємства приймає управлінські рішення по усуненню причин, що негативно впливають на діяльність підприємства. У здійсненні внутрішньогосподарського контролю на підприємствах ведуче місце займають працівники бухгалтерії, зокрема головні бухгалтери. Відповідно до нормативних документів головний бухгалтер підприємства разом з керівниками відповідних підрозділів і служб зобов'язаний контролювати оформлення, прийняття і відпустка товарно-матеріальних цінностей, витрата заробітної плати, дотримання штатної, фінансової, касової і платіжної дисципліни, законність списання з бухгалтерського балансу нестач, проведення інвентаризації цінностей, стягування у встановлений термін дебіторської і погашення кредиторської заборгованості й інших операцій. Крім того, головний бухгалтер нарівні з керівником об'єднання, підприємства, організації, установи несе відповідальність за порушення правил і положень, що регламентують ведення обліку і складання звітності.

Зовнішній контроль не обмежується виробничо-господарським рівнем, а виходить на державний;

обов’язки суб’єктів контролю. За цією ознакою контроль підрозділяється на обов'язковий, що передбачений чинним законодавством і проводиться згідно з ним, та статутний, який проводиться на підприємствах відповідно до їх статутів. Отже, організаційні форми і види економічного контролю за своїми функціями взаємозалежні між собою, охоплюють усі стадії розширеного відтворення валового внутрішнього продукту й у такий спосіб складають систему економічного контролю.